Постанова
Іменем України
08 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 757/42929/20
провадження № 61-11254св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючої - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., Усика Г. І. (суддя-доповідач),
Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Карточка плюс",
третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна", приватний нотаріус Харківського нотаріального міського округу Куксін Станіслав Юрійович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва
від 03 листопада 2020 року у складі судді Литвинової І. В. та постанову Київського апеляційного суду від 27 травня 2021 року у складі колегії суддів: Ящук Т. І., Махлай Л. Д., Немировської О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та заяви про забезпечення позову
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Карточка плюс" (далі - ТОВ "ФК "Карточка плюс"), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" (далі - ТОВ "ОТП Факторинг Україна"), приватний нотаріус Харківського нотаріального міського округу Куксін С. Ю., у якому просила:
- визнати недійсним договір про відступлення прав вимоги (цесії) від 09 квітня 2020 року, укладений між ТОВ "ФК "Карточка плюс" та ОСОБА_2, предметом якого є права вимоги за кредитним договором від 27 грудня 2007 року
№ ML-701/1104/2007, укладеним між нею та Закритим акціонерним товариством "ОТП Банк" (далі - ЗАТ "ОТП Банк"), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" (далі - ПАТ "ОТП Банк");
- визнати недійсним договір відступлення прав вимоги за договором іпотеки
№ PML-701/1104/2007, посвідченим 27 грудня 2007 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Сульженко Ж.О., зареєстрованим в реєстрі № 2238, укладений між ТОВ "ФК "Карточка плюс" та ОСОБА_2, посвідчений 09 квітня 2020 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Куксіним С. Ю., зареєстрований в реєстрі № 1200.
Разом із позовною заявою ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову, у якій просила забезпечити позов у спосіб:
- накладення арешту на трикімнатну квартиру
АДРЕСА_1, що належить їй на праві власності, та заборони здійснювати будь-які дії із зазначеною квартирою, в тому числі здійснювати її продаж, дарування, міну, реалізацію, внесення до статутних капіталів підприємств та організацій, лізинг та вчиняти інші дії з переданням права власності іншим особам;
- заборони будь-яким державним реєстраторам будь-яких органів, в тому числі місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України, а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, іншим суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно, які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до будь-яких реєстрів вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо вказаної квартири, у тому числі реєструвати право власності, право користування, іпотеки, будь-які угоди щодо цього майна та інші будь-які права;
- заборони ОСОБА_2 та будь-яким іншим особам на час розгляду справи будь-яким способом відступати та передавати права вимоги за кредитним договором від 27 грудня 2007 pоку № ML-701/1104/2007, забезпеченим договором іпотеки від 27 грудня 2007 року № PML-701/1104/2007, постановою Апеляційного суду Харківської області від 08 червня 2018 року у справі № 638/18253/14-ц, стягувати з ОСОБА_1 борг у розмірі 2 272 695,90 грн на свою користь, а також звертати стягнення на вищевказану трикімнатну квартиру, а також вчиняти інші будь-які дії, що призводять до стягнення боргу у розмірі більшому, ніж зазначений у кредитному договорі від 27 грудня 2007 року № ML-701/1104/2007 та постанові Апеляційного суду Харківської області від 08 червня 2018 року у справі
№ 638/18253/14-ц.
Заяву обґрунтовувала тим, що 27 грудня 2007 року між нею та ЗАТ "ОТП Банк", правонаступником якого є ПАТ "ОТП Банк", укладений кредитний договір
№ ML-701/1104/2007, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 100 000,00 дол. США на придбання нерухомості. Того ж дня, на забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, між нею та ЗАТ "ОТП Банк", правонаступником якого є ПАТ "ОТП Банк", укладений договір іпотеки
№ PML-701/1104/2007, посвідчений 27 грудня 2007 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Сульженко Ж. О., зареєстрований у реєстрі № 2238. Предметом іпотеки є трикімнатна квартира АДРЕСА_1, що належить їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом.
Зазначала, що вона отримала повідомлення ТОВ "ОТП Факторинг Україна" про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов`язанням на користь ТОВ "ФК "Карточка плюс" від 09 квітня 2020 року
№ 700/14-4-3/1250/2 та копії аналогічного за змістом повідомлення
ТОВ "Карточка плюс" від 09 квітня 2020 року № 09/04/20-2. Інших документів щодо заміни кредитора у зобовʼязанні вона не отримувала, і на її вимогу таких не було надано ні ТОВ "ОТП Факторинг Україна", ні новим кредитором -
ТОВ "Карточка плюс".
У вимозі від 24 квітня 2020 року ОСОБА_2, як новий кредитор, вимагала сплатити заборгованість за кредитним договором від 27 грудня 2007 pоку
№ ML-701/1104/2007 у розмірі 2 272 695,90 грн, та попередила, що у разі невиконання зобов`язання протягом 30 днів з моменту отримання вимоги, вона має намір задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням будь-яким передбаченим законодавством шляхом. Доказів переходу до неї як нового кредитора, прав вимоги у зобовʼязанні за кредитним та іпотечним договорами, ОСОБА_2 не надала.
09 квітня 2020 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Куксіним С. Ю. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 51929799, яким внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відомості про ОСОБА_2 як іпотекодержателя предмета іпотеки - квартири
АДРЕСА_1 . У подальшому
ОСОБА_2 звернулася до іпотекодавця ОСОБА_1 через приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Літвінову Я. М. з вимогою про погашення кредитної заборгованості та про намір звернути стягнення на іпотечне майно у разі невиконання вимоги, шляхом застосування позасудового врегулювання як способу звернення стягнення на предмет іпотеки.
Наведене, на її думку, дає підстави вважати, що ОСОБА_2 у протиправний спосіб має намір позбавити її права власності на належне їй нерухоме майно - трикімнатну квартиру, що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_3 .
Відповідачі не надали їй інформацію, хто на даний час є дійсним кредитором, а також доказів на підтвердження переходу прав у зобов`язанні від первісного до наступних кредиторів, а саме: засвідчених копій договорів, актів приймання-передачі, платіжних документів, інших відповідних документів, що підтверджують перехід прав у зобов`язанні між кредиторами, у тому числі належним чином засвідчених копій договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 12 грудня 2012 року з додатками, договору факторингу від 21 грудня 2012 року з додатками, договору відступлення прав за договором іпотеки від 21 грудня 2012 року з усіма додатками, акта приймання-передачі документів від 21 грудня 2012 року, платіжних документів, що підтверджують сплату винагороди на користь ПАТ "ОТП Банк" за вказаними договорами, доказів про відступлення прав вимоги за основним зобовʼязанням від ПАТ "ОТП Банк" до ТОВ "ОТП Факторинг Україна", а в подальшому від останнього до ТОВ "ФК "Карточка плюс" та до ОСОБА_2 .
Посилаючись на те, що ОСОБА_2, на підставі сумнівних договорів намагається набути права стягувача у виконавчому провадженні № 61404051 з примусового виконання виконавчого листа № 638/18253/14-ц, виданого 30 січня 2020 року Апеляційним судом Харківської області, а в подальшому стягнути з неї заборгованість у розмірі 2 272 695,90 грн, що виникла за кредитним договором від 27 грудня 2007 pоку № ML-701/1104/2007, та звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому статтею 41 Закону України "Про іпотеку"; та одночасно отримати право на звернення стягнення на належне їй майна на підставі рішення суду в порядку статті 39 Закону України "Про іпотеку", чи шляхом позасудового врегулювання в порядку, встановленого статтями 37, 38 цього Закону, позивачка просила забезпечити позов у визначений нею спосіб.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 03 листопада 2020 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 27 травня
2021 року, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково.
Накладено арешт на трикімнатну квартиру
АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 17173066), заборонено їй та іншим будь-яким особам здійснювати будь-які дії з зазначеною квартирою, у тому числі здійснювати її продаж, дарування, міну, реалізацію, внесення до статутних капіталів підприємств та організацій, лізинг та вчиняти інші дії з переданням права власності іншим особам.
Заборонено державним реєстраторам будь-яких органів, в тому числі місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України, а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, іншим суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно, які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до будь-яких реєстрів вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо трикімнатної квартири АДРЕСА_1, у тому числі реєструвати право власності, право користування, іпотеки, будь-які угоди щодо цього майна та інші будь-які права.
Ухвала суду першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, мотивована тим, що фактичні обставини, на які посилається позивач як на підставу необхідності вжиття заходів забезпечення позову на час розгляду справи, підтверджуються інформацією з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 14 травня 2020 року
№ 208983510, згідно з якою іпотекодержателем предмета іпотеки - квартири
АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 ; заявами від 24 квітня 2020 року, посвідченими приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Літвіновою Я. М., а саме вих. № 23/02-24 у яких викладена вимога ОСОБА_2 до іпотекодавця ОСОБА_1, зареєстрованою у реєстрі за № 693, та вих. № 25/02-24; свідоцтвом про передачу приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Літвіновою Я.М. заяви ОСОБА_1 ОСОБА_2, зареєстрованоїу реєстріза № 922; копіями повідомлення ТОВ "ОТП Факторинг Україна" про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов`язанням на користь ТОВ "ФК "Карточка плюс" від 09 квітня 2020 року № 700/14-4-3/1250/2, копіями аналогічного за змістом повідомлення ТОВ "ФК "Карточка плюс" від 09 квітня 2020 року № 09/04/20-2. Зазначене, на думку суду, дає підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у спосіб накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, який є предметом іпотеки - квартири
АДРЕСА_1, та заборони державним реєстраторам будь-яких органів, в тому числі місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України, а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, іншим суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до будь-яких реєстрів вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо трикімнатної квартири АДРЕСА_1, у тому числі реєструвати право власності, право користування, іпотеки, будь-які угоди щодо цього майна та інші будь-які права до набрання судовим рішенням законної сили у даній справі. Щодо застосування заходів зустрічного забезпечення, суд зазначив про відсутність підстав для його застосування, згідно з частиною третьою статті 154 ЦПК України.
Рух справи у суді касаційної інстанції. Узагальнені доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та аргументи інших учасників справи
У липні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2, у якій вона просила ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 03 листопада 2021 року і постанову Київського апеляційного суду від 27 травня 2020 року скасувати, та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, щозадовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, не урахував, що ОСОБА_1 належним чином не обґрунтувала доцільність забезпечення позову визначеним у заяві способом, та не з`ясував чи існувала реальна загроза невиконання можливого рішення суду, а також відповідність заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам.
Суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки її доводам про наявність відкритого виконавчого провадження, відкритих торгів та існування прямого та очевидного впливу вжитих Печерським районним судом м. Києва заходів забезпечення позову на можливість оформлення результатів торгів та виконання рішення суду у справі № 638/18253/14-ц.
Апеляційний суд не урахував правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25 листопада 2020 року у справі № 524/7234/18 (провадження
№ 61-12652св20), відповідно до якого "вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. У цій справі, вирішуючи питання про забезпечення позову, суди не взяли до уваги інтереси інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Фактично обраний позивачем спосіб забезпечення позову зупиняє виконання судового рішення у іншій справі № 2-4952/11. Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.Верховний Суд виходить з того, що недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили. Отже, зупинення продажу на публічних електронних торгах арештованого нерухомого майна порушує права ПАТ "ПроКредит Банк", правонаступником якого є АТ "ПроКредит Банк", як стягувача у виконавчому провадженні, відтак обраний позивачем спосіб забезпечення позову не відповідає його меті та завданням цивільного судочинства".
Недопустимість забезпечення позову шляхом зупинення виконання судового рішення в іншій справі є загальновідомим принципом закріпленим у судовій практиці.
Крім того, безпідставними є і посилання позивача у заяві про забезпечення позову на необхідність обмеження прав, свобод та інтересів приватного виконавця та про загрозу одночасного застосування декількома кредиторами на свою користь різних способів звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки квартирам обтяжена арештом, накладеним приватним виконавцем, який унеможливлює будь-які дії кредиторів щодо арештованого майна поза межами виконавчого провадження. Доказів змови первісного та наступного кредиторів щодо одночасного стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором немає і бути не може.
Накладаючи арешт та забороняючи реєстрацію майна яке є предметом іпотеки, суд першої інстанції лише створив додаткові перешкоди для реалізації права кредитора на виконання рішення суду у справі № 638/18253/14-ц.
Ухвалою Верховного Суду від 16 липня 2021 рокувідкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Ухвалою Верховного Суду від 30 листопада 2021 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.