Постанова
Іменем України
09 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 676/155/20
провадження № 61-2441св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Калараша А. А. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Ткачука О. С.,
учасники справи:
позивач ? ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
треті особи: квартирно-експлуатаційний відділ міста Чернівці, виконавчий комітет Кам`янець-Подільської міської ради,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 03 листопада 2020 року у складі судді Бондаря О. О. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 12 січня 2021 року у складі колегії суддів: Грох Л. М., Гринчука Р. С., Костенка А. М., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: квартирно-експлуатаційний відділ міста Чернівці, виконавчий комітет Кам`янець-Подільської міської ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: квартирно-експлуатаційний відділ міста Чернівці, виконавчий комітет Кам`янець-Подільської міської ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 08 травня 2008 року на підставі рішення виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради № 871 йому надано ордер на жиле приміщення серії ХМО №000057 на склад сім`ї із трьох осіб (дружина - ОСОБА_2 та донька - ОСОБА_3 ) на право заняття жилого приміщення, житловою площею 29,7 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 . У червні 2012 року його переведено для проходження військової служби із м. Кам`янець-Подільського до міста Львова у Академію сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного. З цього часу фактично шлюбні відносини між сторонами припинилися, а 04 грудня 2017 року рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області шлюб між ними розірвано. Із початку 2013 року відповідачі без поважних причин не проживають у квартирі, не сплачують комунальні платежі, не зберігають своїх особистих речей. ОСОБА_2 у заявах неодноразово визнавала, що вона не проживає у зазначеній квартирі, а проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Із урахуванням наведених обставин, позивач просив суд визнати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування жилим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_1 (а. с. 7, т. 1).
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 03 листопада 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач після переведення його для проходження військової служби до міста Львова, зняття з реєстрації у спірній квартирі та реєстрації за постійним місцем проживання у місті Львові, є таким, що втратив право користування спірним житловим приміщенням. Позивач не довів порушення відповідачами його права на користування спірним житловим приміщенням.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 12 січня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 03 листопада 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що висновок місцевого суду про те, що позивач вважається таким, що втратив право користування спірним житловим приміщенням, зроблений із порушенням принципу диспозитивності цивільного судочинства, оскільки власник майна чи наймодавець не заявляли вимоги щодо визнання позивача таким, що втратив право користування жилим приміщенням.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що на позивача процесуальний закон покладає обов`язок довести факт відсутності відповідачів понад встановлені статтею 71 ЖК Української РСРстроки у жилому приміщенні без поважних причин, проте позивач на підтвердження таких обставини не надав належних та достатніх доказів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 03 листопада 2020 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 12 січня 2021 року, у якій просить суд скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_2 неодноразово у позовних заявах про поділ майна подружжя, про стягнення аліментів заявляла про те, що вона проживає у квартирі АДРЕСА_2, що належить на праві приватної власності її матері ОСОБА_4 ОСОБА_2 систематично в різних заявах, листах та при перевірці Служби у справах дітей зазначала, що вона із дочкою проживають за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідачі не сплачують орендну плату, не цікавляться спірною квартирою, не зберігають у ній особистих речей, що підтверджується відсутністю на підтвердження цих обставин будь-яких доказів, тобто відповідачі у порушення принципу змагальності не довели суду зазначених обставин. Судом апеляційної інстанції не враховано висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, які викладені у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 204/5245/14-ц, від 02 грудня 2020 року у справі № 760/11141/19, від 12 січня 2021 року у справі № 344/7064/16-ц.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 05 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
У серпні 2021 року справу № 676/155/20 передано до Верховного Суду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
В ухвалі Верховного Суду від 05 квітня 2021 року про відкриття касаційного провадження вказано, що касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу від інших учасників справи не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
08 травня 2008 року на підставі рішення виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради №871 ОСОБА_1 видано службовий ордер на жиле приміщення серії ХМО № 000057 на склад сім`ї з трьох осіб (дружина - ОСОБА_2 та донька - ОСОБА_3 ) на право заняття жилого приміщення, житловою площею 29,7 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 8, т. 1).
Квартира АДРЕСА_1 знаходиться на обліку Квартирно-експлуатаційного відділу міста Чернівці як службове жиле приміщення, що підтверджується листом квартирного-експлуатаційного відділу міста Чернівці від 21 вересня 2020 року № 1921 (а. с. 157, т. 1).
Право власності на квартиру АДРЕСА_1 не зареєстровано, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна від 05 лютого 2020 року № 198985652 (а. с. 60, т. 1).
У червні 2012 року позивача переведено для проходження військової служби із м. Кам`янець-Подільський до Академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного у місті Львові.
Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 04 грудня 2017 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано (а. с. 13, т. 1).
За адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_2 (дружина), ОСОБА_3 (дочка); ОСОБА_1 у цій квартирі не зареєстрований, водночас він є уповноваженим наймачем, особовий рахунок відкритий на ОСОБА_1, що підтверджується довідкою об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Грушевського 50" від 21 січня 2020 року № 1 (а. с. 55, т. 1).
Із 18 травня 2016 року ОСОБА_1 проживає один у гуртожитку на АДРЕСА_5, яка складається з двох кімнат, площею 36 кв. м, що підтверджується довідкою Національної академії сухопутних військ ім. П. Сагайдачного від 18 вересня 2020 року № 190 (а. с. 206, т. 1).
Із 11 січня 2000 року ОСОБА_1 перебуває на квартирному обліку в Національній академії сухопутних військ ім. П. Сагайдачного із складом сім`ї - одна особа і користується правом на першочергове отримання житлового приміщення із 26 травня 2016 року, що підтверджується довідкою Національної академії сухопутних військ від 18 вересня 2020 року № 190 (а. с. 171, т. 1).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги у межах та з підстав касаційного перегляду, вивчивши аргументи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.