Постанова
Іменем України
08 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 686/18456/18
провадження № 61-18819св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянув у судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 березня 2020 року у складі судді Продана Б. Г., та постанову Хмельницького апеляційного суду від 10 листопада 2020 року у складі колегії суддів: Грох Л. М., Гринчука Р. С., Костенка А. М.,
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення земельного сервітуту.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що він є власником частини житлового будинку, квартири АДРЕСА_1, також земельної ділянки кадастровий номер 6810100000:01:009:0126 для обслуговування цього житлового будинку. Іншими співвласниками будинковолодіння є: ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . У ході експлуатації своєї частини житлового будинку у нього виникла необхідність провести ремонтні роботи як із внутрішньої, так із зовнішньої частин будинку. Проте, як з`ясувалося, зовнішні стіни його частини житлового будинку розташовані на земельних ділянках, які перебувають у власності відповідачів, що суперечить нормам ДБН. У позасудовому порядку домовитися з відповідачами про порядок користування їхніми земельними ділянками йому не вдалося, останні продовжують чинити перешкоди у доступі робітників до частини його будинку.
Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просив з метою обслуговування належної йому частини житлового будинку (квартири АДРЕСА_1 та проведення ремонтних робіт, надати йому та до 5 осіб найманих ним працівників право безоплатного безстрокового проходу через земельну ділянку з кадастровим номером 6810100000:01:009:0138, яка належить ОСОБА_3, ОСОБА_4, та земельну ділянку з кадастровим номером 6810100000:01:009:0139, яка належить ОСОБА_2, земельні ділянки розташовані за адресою: АДРЕСА_2 до належної йому земельної ділянки кадастровий номер 6810100000:01:009:0126, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 в період з 10 год до 21 год.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 березня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено.
З метою обслуговування належної ОСОБА_1 частини житлового будинку, квартири АДРЕСА_1 та проведення ремонтних робіт, встановлено земельний сервітут, яким надано ОСОБА_1 та до 5 осіб найманим працівникам право безплатного безстрокового проходу через земельну ділянку з кадастровим № 6810100000:01:009:0138, яка належить ОСОБА_3, ОСОБА_4, та земельну ділянку з кадастровим № 6810100000:01:009:0139, яка належить ОСОБА_2, до належної ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим № 6810100000:01:009:0126, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 в період з 10 год 00 хв. до 21 год 00 хв.
Суд першої інстанції виходив із того, що 05 жовтня 2016 року ОСОБА_1 придбав частину житлового будинку - квартиру АДРЕСА_1 . Крім того, він набув у власність також і земельну ділянку, на якій розташована частина вказаного житлового будинку. У ході експлуатації своєї частини житлового будинку у нього виникла необхідність провести ремонтні роботи як внутрішньої, так і зовнішньої частин будинку. При проведені ремонтних робіт було встановлено, що зовнішні стіни частини його житлового будинку розташовані на земельній ділянці, яка перебуває у власності відповідачів, що є порушенням норм законодавства та ДБН. При спробі домовитись з відповідачами щодо спільного користування земельною ділянкою йому було відмовлено. Межі земельної ділянки відповідача огороджені парканом, що не дає доступу позивачу до зовнішніх стін частини його житлового будинку. Таким чином, у зв`язку із порушенням норм ДБН при встановленні парканів на території будинковолодіння АДРЕСА_2, неможливістю доступу позивача до належної йому частини будинку з метою її ремонту та обслуговування, технічною можливістю встановлення земельного сервітуту, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 10 листопада 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 березня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позову.
З метою обслуговування належної ОСОБА_1 частини житлового будинку, квартири АДРЕСА_1 та проведення ремонтних робіт встановлено земельний сервітут, яким надано ОСОБА_1 та найманим працівникам (до 5 осіб) право безплатного безстрокового проходу в період з 10 год до 21 год через частину земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:01:009:0138 площею 0,0020 га, яка належить ОСОБА_3, ОСОБА_4, та частину земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:01:009:0139 площею 0,0038 га, яка належить ОСОБА_2, до зовнішніх стін частини житлового будинку, квартири АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1 .
Встановлено межі земельного сервітуту на частину земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:01:009:0138 площею 0,0020 га, яка обмежена лініями розподілу відповідно до висновку судової земельно-технічної експертизи від 30 жовтня 2019 року № 748/19-26, виконаної експертом Хмельницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України:
- від точки "1" лінія розподілу довжиною 7,23 м проходить по межі по АДРЕСА_2 в точку "2";
- від точки "2" лінія розподілу довжиною 4,0 м проходить по межі ділянки з кадастровим номером 6810100000:01:009:0138 перпендикулярно до головного фасаду житлового будинку в точку "7";
- від точки "7" лінія розподілу проходить по головному фасаду будинку довжиною 0,63 м в точку "8";
- від точки "8" лінія розподілу проходить по головному фасаду будинку довжиною 2,20 м в точку "9";
- від точки "9" лінія розподілу проходить по головному фасаду будинку довжиною 3,49 м в точку "10";
- від точки "10" лінія розподілу проходить по головному фасаду будинку довжиною 2,01 м в точку "11";
- від точки "11" лінія розподілу проходить перпендикулярно до головного фасаду житлового будинку довжиною 3,61 м в точку "1".
Встановлено межі земельного сервітуту на частину земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:01:009:0139 площею 0,0038 га, яка обмежена лініями розподілу відповідно до висновку судової земельно-технічної експертизи від 30 жовтня 2019 року № 748/19-26, виконаної експертом Хмельницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України:
- від точки "2" лінія розподілу довжиною 6,76 м проходить по межі по АДРЕСА_2 в точку "3" з врахуванням існуючого заїзду з АДРЕСА_2 (ворота);
- від точки "3" лінія розподілу довжиною 9,25 м проходить перпендикулярно до головного фасаду житлового будинку в точку "4";
- від точки "4" лінія розподілу проходить по фасаду прибудови до будинку довжиною 2,0 м в точку "5";
- від точки "5" лінія розподілу проходить по боковому фасаду будинку довжиною 4,80 м в точку "6";
- від точки "6" лінія розподілу проходить по головному фасаду будинку довжиною 2,77 м в точку "7";
- від точки "7" лінія розподілу проходить перпендикулярно до головного фасаду житлового будинку довжиною 4,00 м в точку "2".
В іншій частині позову відмовлено.
Апеляційний суд вказав, що доводи апеляційної скарги про недоведеність можливості задоволення потреб позивача у ремонті фасаду його частини житлового будинку лише шляхом встановлення сервітуту спростовуються даними висновку судової земельно-технічної експертизи від 30 жовтня 2019 року № 748/19-26. Згідно з висновком експертизи іншого доступу до зовнішнього фасаду частини житлового будинку ОСОБА_1, розташованого в АДРЕСА_2, крім встановлення земельного сервітуту, не існує - до частини будівлі, що належить позивачу, примикають земельна ділянка з кадастровим номером 6810100000:01:009:0138, яка належить ОСОБА_3, ОСОБА_4, на АДРЕСА_3, та земельна ділянка з кадастровим номером 6810100000:01:009:0139, яка належать ОСОБА_2, на АДРЕСА_3, що не відповідає нормам пункту 3.25 "ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень", - для догляду за будинками і здійснення поточного ремонту відстань до бічної межі ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1.0 м. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок. Технічно можливо встановлення земельного сервітуту для обслуговування та експлуатації частини житлового будинку, що належить ОСОБА_1 в АДРЕСА_2, лише на ділянках з кадастровими номерами 6810100000:01:009:0138, 6810100000:01:009:0139. Цим же висновком судової експертизи від 30 жовтня 2019 року № 748/19-26 запропоновано встановлення земельного сервітуту, який є найменш обтяжливим для відповідачів та не перешкоджає їм як власникам користуватися належними їм земельними ділянками.
Апеляційний суд вважав, що встановлення земельного сервітуту у цій справі є пропорційним меті його встановлення, оскільки у ОСОБА_1 відсутній інший спосіб задоволення своїх потреб (право проходу до зовнішніх стін його частини будинку для здійснення ремонтних, реконструкційних і експлуатаційних дій щодо них), аніж встановлення сервітуту. Сам факт заперечень проти позову відповідачами та подача апеляційної скарги свідчать про те, що сторони не дійшли згоди щодо встановлення земельного сервітуту на підставі договору і між ними з цього приводу існує спір, що підлягав вирішенню судом. Суд першої інстанції обґрунтовано встановив земельний сервітут безстроково, оскільки позивач як власник об`єкта нерухомості відповідно до статей 317, 319, 322 ЦК України має право та обов`язок в повній мірі і постійно володіти, користуватися та належно утримувати свою власність. Позивач не просив встановлення земельного сервітуту на платній основі, відповідачі також, заперечуючи проти встановлення сервітуту, не пропонували встановити плату за користування їх ділянками на умовах сервітуту. Тому у суду не було підстав встановлювати сервітут на платній основі.
Колегія суддів відхилила доводи апеляційної скарги про заборону здійснювати ремонтні роботи у домоволодінні на АДРЕСА_2 через відсутність спеціального дозволу уповноваженого органу, оскільки вони не стосуються суті спору.
При цьому апеляційний суд зазначив, що встановивши позивачу земельний сервітут на право проходу по земельних ділянках відповідачів, суд першої інстанції не врахував запропонований висновком судової експертизи від 30 жовтня 2019 року № 748/19-26 земельний сервітут щодо частин земельних ділянок відповідачів, який є найменш обтяжливим для відповідачів та не перешкоджає їм як власникам користуватися належними їм земельними ділянками. Встановлення земельного сервітуту на право проходу усією площею земельних ділянок відповідачів не є необхідним та виправданим і може призвести до порушення прав відповідачів як власників земельних ділянок. У резолютивній частині рішення суд першої інстанції також, вказуючи про мету встановлення земельного сервітуту (проведення ремонтних робіт), помилково визначив його як право проходу через земельні ділянки відповідачів до належної позивачу земельної ділянки, тоді як згідно з висновком судової експертизи від 30 жовтня 2019 року №7 48/19-26 земельна ділянка позивача, як і ділянки відповідачів, не охоплюють площу, яку займає житловий будинок, і лише примикають до зовнішніх стін будинку. Тому земельний сервітут належить визначити як право безплатного безстрокового проходу позивача через частини земельних ділянок відповідачів (у визначених межах) до зовнішніх стін частини житлового будинку, квартири АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1 .
Аргументи учасників справи
Зміст та доводи касаційної скарги
У грудні 2020 року до Верховного Суду від ОСОБА_2 надійшла касаційна скарга, у якій він, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що судове вирішення спору про встановлення сервітуту може мати місце лише у випадку, коли досудове врегулювання спірної ситуації не дало належного ефекту. Висновок суду апеляційної інстанції про те, що сам факт заперечень проти позову відповідачами та подача апеляційної скарги свідчать про те, що сторони не дійшли згоди щодо встановлення земельного сервітуту на підставі договору і між ними з цього приводу існує спір, що підлягав вирішенню судом, суперечить усталеній судовій практиці. Наявність судового спору не може бути доказом дотримання обов`язкового у даній категорії справ досудового врегулювання спору. Неможливість задоволення потреб зацікавленої особи іншим способом, аніж встановленням земельного сервітуту є умовою встановлення сервітуту, проте матеріали справи містять докази наявності доступу позивача до зовнішніх стін належної йому частини будинку. Позивач не надав доказів звернення до відповідачів з приводу встановлення сервітуту. Якщо особа до звернення до суду не вчиняла дій щодо встановлення сервітуту за домовленістю сторін (зокрема, не звернулась до іншої сторони з пропозицією про укладення договору про встановлення сервітуту), то у задоволенні відповідних вимог на підставі статті 16 ЦК України належить відмовити у зв`язку з відсутністю у такої особи права вимагати встановлення сервітуту за рішенням суду. Оскільки позивач не звертався із вказаним питанням до відповідачів, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, технічним записом судового засідання, в якому позивач підтвердив відсутність у матеріалах справи доказів звернення до позивача з приводу встановлення сервітуту, то відповідно у нього відсутнє право на судовий захист з цього приводу. Крім того, в ході судового розгляду було встановлено, що відповідачі надають доступ позивачу до належних їм земельних ділянок, коли він звертається до них з цього приводу. Судами не було надано належної правової оцінки факту належності будинку АДРЕСА_2 до об`єктів, що становлять національну, культурну та історичну цінність, що перебувають під охороною держави, що унеможливлює ремонтні та будь-які інші види робіт на таких об`єктах без спеціального дозволу уповноваженого державного органу та погодженої в особливий спосіб проектно-наукової документації.
Зміст відзиву
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 надав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення. Вказує, що межі земельної ділянки відповідача огороджені парканом, що не дає йому доступу до зовнішніх стін частини його житлового будинку. Така ситуація не дозволяє йому належним чином обслуговувати частину його житлового будинку, що порушує норми житлового законодавства та встановлені норми ДБН.