Постанова
Іменем України
08 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 760/11052/17
провадження № 61-17025св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - акціонерне товариство "Комерційний банк "ПриватБанк",
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником Гладким Русланом Вікторовичем, на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 11 січня 2019 року у складі судді Шереметьєвої Л. А. та постанову Київського апеляційного суду від 29 вересня 2020 року у складі колегії суддів: Мараєвої Н. Є., Заришняк Г. М., Рубан С. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила стягнути належні їй грошові кошти, розміщені на рахунках акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ "КБ "ПриватБанк"), а саме:
- за рахунком № НОМЕР_1 – 17 636, 73 дол. США, 3 % річних у розмірі 1 362, 62 дол. США, що еквівалентно 35 441, 74 грн, 3 % вартості послуг, згідно з частиною п`ятою статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" у розмірі 490 477,46 доларів США, що еквівалентно 12 757 318,73 грн;
- за рахунком № НОМЕР_2 - 7 538,23 грн, 3 % річних у розмірі 582, 41 грн, інфляційне збільшення в сумі 5 745,82 грн, 3 % вартості послуг, згідно з частиною п`ятою статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" у розмірі 209 638,18 грн;
- за рахунком № НОМЕР_3 - 6 527,40 євро, 3 % річних у розмірі 504, 31 євро, що еквівалентно 14 695, 59 грн, 3 % вартості послуг, згідно з частиною п`ятою статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" у розмірі 181 526, 99 євро, що еквівалентно 2 375 696, 48 грн;
- за рахунком № НОМЕР_7 - 183 407, 61 грн, 3 % річних у розмірі 14 170, 12 грн, суму інфляційного збільшення в розмірі 139 797, 62 грн, 3 % вартості послуг, згідно з частиною п`ятою статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" у розмірі 5 100 565, 63 грн;
- за рахунком № НОМЕР_8 - 135 024, 71 грн, 3 % річних в розмірі 10 432, 05 грн, суму інфляційного збільшення в розмірі 102 919, 03 грн, 3 % вартості послуг, згідно з частиною п`ятою статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" у розмірі 3 755 037,19 грн;
- за рахунком № НОМЕР_4 в розмірі 5, 76 грн, 3 % річних у розмірі 0,45 грн, суму інфляційного збільшення в розмірі 4,39 грн, 3 % вартості послуг, згідно з частиною п`ятою статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" у розмірі 160,19 грн;
- за рахунком № НОМЕР_11 - 38 888, 06 доларів США, 3 % річних у розмірі 3 004,50 доларів США, що еквівалентно 78 147,04 грн, 3 % вартості послуг, згідно з частиною п`ятою статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" у розмірі 1 081 476, 95 доларів США, що еквівалентно 28 129 215,46 грн;
- за рахунком № НОМЕР_5 - 163,93 доларів США, 3 % річних в розмірі 12,67 доларів США, що еквівалентно 329,54 грн, 3 % вартості послуг, згідно з частиною п`ятою статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" у розмірі 4 558, 89 доларів США, що еквівалентно 118 576,72 грн.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що протягом 2012-2015 років відкрила в АТ "КБ "ПриватБанк" банківські карткові та депозитні рахунки.
Зокрема, 14 вересня 2012 року уклала з АТ "КБ "ПриватБанк" договір № SAMDN01000728790303 (вклад Депозит "VIP") та внесла кошти на рахунок, відкритий для обслуговування цього депозиту, у сумі 80 000,00 грн.
У цей же день укладений договір № SAMDN01000728789567 (вклад Депозит "VIP") та внесено кошти у сумі 20 000,00 дол. США.
Окрім того, нею були відкриті рахунки з розміщенням грошових коштів на них:
- № НОМЕР_6 - 17 636,73 доларів США;
- № НОМЕР_2 - 7 537,23 грн;
- № НОМЕР_3 - 6 527,40 євро;
- № НОМЕР_7 - 183 407, 61 грн;
- № НОМЕР_8 - 135 024,71 грн;
- № НОМЕР_4 - 5, 76 грн;
- № НОМЕР_11 - 38 888,06 доларів США;
- № НОМЕР_5 - 163,93 доларів США.
Всього на її банківських рахунках знаходилося 325 976,31 грн, 546 688,72 доларів США та 6 527,40 євро.
Вказувала, що 18 листопада 2014 року банк без належних на те правових підстав та без повідомлення заблокував її банківські рахунки, що унеможливило користування платіжними картками, а також припинив надавати будь-які платіжні послуги за ними.
Листами від 11 грудня 2014 року та 12 березня 2015 року на її звернення банк повідомив, що блокування її рахунків не здійснювалося.
16 березня 2015 року у відділенні АТ "КБ "ПриватБанк" їй було відмовлено у виконанні платіжного доручення на перерахування грошових коштів з її рахунку на інший рахунок, відкритий у публічному акціонерному товаристві "Перший Український Міжнародний Банк" (далі - ПАТ "ПУМБ"), без зазначення причини.
Незважаючи на вжиті нею заходи, рахунки залишилися заблокованими, у зв`язку з чим, посилаючись на Закон України "Про захист прав споживачів", просила позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 11 січня 2019 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з АТ "КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 3 % - 703,56 грн та 5 759,29 грн інфляційних втрат.
У задоволенні решти вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Установивши факт перерахування відповідачем коштів з рахунків позивачки в іншу банківську установу за її заявою, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог в частині стягнення коштів, розміщених на банківських рахунках АТ "КБ "ПриватБанк".
Установивши порушення зобов`язання з боку відповідача про перерахування коштів за дорученням позивачки, як клієнта банку, суд стягнув інфляційні збитки та 3 % річних за 818 днів затримки.
Крім того, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для стягнення з відповідача пені в порядку частини п`ятої статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів", виходячи з того, що норми Закону України "Про захист прав споживачів" на відносини клієнта з банком за договором карткового рахунку не поширюються.
Короткий зміст постанови апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 29 вересня 2020 року рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 11 січня 2019 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та вважав судове рішення таким, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
16 листопада 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Гладкий Р. В. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постановах Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 235/5583/16-ц, від 04 вересня 2019 року у справі № 761/40546/16-ц, від 20 грудня 2018 року у справі № 336/255/17, від 26 червня 2019 року у справі № 164/1047/16-ц, від 24 вересня 2018 року у справі № 753/20086/16-ц, від 15 листопада 2018 року у справі № 522/19499/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків при вирішенні скарги.
Заблокувавши належні позивачці рахунки, відповідач порушив положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статтю 1 Першого Протоколу, позбавив її грошових коштів, які вона розраховувала отримати за наслідками укладених банківських договорів.
Суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки викладеним обставинам, у результаті чого ухвалили незаконні та необґрунтовані рішення.
Доводи інших учасників справи
АТ "КБ "ПриватБанк" подало відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін, які ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 листопада 2020 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 11 січня 2019 року та постанови Київського апеляційного суду від 29 вересня 2020 року.
Відкрито касаційне провадження у даній справі.
Витребувано з Солом`янського районного суду міста Києва справу № 760/11052/17 за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про стягнення коштів.
Ухвалою Верховного Суду від 20 серпня 2021 року справу № 760/11052/17 призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Ухвалою Верховного Суду від 01 вересня 2021 року касаційне провадження у справі № 760/11052/17 зупинено до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 320/5115/17.
Ухвалою Верховного Суду від 01 грудня 2021 року касаційне провадження даній справі поновлено.
Обставини справи
Суди встановили, що 14 вересня 2012 року ОСОБА_1 уклала з АТ "КБ "ПриватБанк" договір № SAMDN01000728790303 (вклад Депозит "VIP") та внесла кошти на рахунок, відкритий для його обслуговування, у розмірі 80 000,00 грн.
У цей же день укладений договір № SAMDN01000728789567 (вклад Депозит "VIP") та внесено кошти у сумі 20 000,00 доларів США.
Окрім того, згідно з довідками АТ "КБ "ПриватБанк" від 17 та 25 травня 2017 року позивачкою відкриті рахунки в національній та іноземній валютах із розміщенням грошових коштів на них:
- № НОМЕР_6 - 17 636,73 доларів США;
- № НОМЕР_2 - 7 537,23 грн;
- № НОМЕР_3 - 6 527,40 євро;
- № НОМЕР_7 - 183 407,61 грн;
- № НОМЕР_8 - 135 024,71 грн;
- № НОМЕР_4 - 5,76 грн;
- № НОМЕР_11 - 38 888,06 доларів США;
- № НОМЕР_5 - 163,93 доларів США.
13 березня 2015 року була відхилена операція зі зняття коштів через банкомат з належної позивачці картки № НОМЕР_7, а 16 березня 2015 року заблокована операція з перерахування коштів у розмірі 10 000,00 грн з цієї картки на інший належний їй картковий рахунок № НОМЕР_9, відкритий у ПАТ "ПУМБ" у м. Києві.
Залишок коштів з належних їй рахунків, відкритих у АТ "КБ "Приватбанк", перерахований на рахунок № НОМЕР_10, відкритий у ПАТ "ПУМБ", 06 квітня 2018 року, а рахунки закриті.
Згідно з листом ПАТ "ПУМБ" від 25 квітня 2018 року на № НОМЕР_10, відкритий у ПАТ "ПУМБ", зараховані кошти в розмірі 2 012 762, 47 грн.
Обґрунтовуючи підстави позову, позивачка посилалась на те, що передбачені законом підстави для обмеження її права на розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на рахунках, відкритих у АТ "КБ "ПриватБанк", відсутні, дії останнього з блокування банківської платіжної картки є незаконними, у зв`язку з чим просила стягнути з відповідача розміщені на її рахунках кошти, інфляційні втрати, а також 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України та 3 % річних відповідно до частини п`ятої статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів".
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу (пункт четвертий частини другої статті 389 ЦПК України).
Підставою касаційного оскарження рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 11 січня 2019 року та постанови Київського апеляційного суду від 29 вересня 2020 року заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постановах Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 235/5583/16-ц, від 04 вересня 2019 року у справі № 761/40546/16-ц, від 20 грудня 2018 року у справі № 336/255/17, від 26 червня 2019 року у справі № 164/1047/16-ц, від 24 вересня 2018 року у справі № 753/20086/16-ц, від 15 листопада 2018 року у справі № 522/19499/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Відповідно до статті 400 ЦПК України, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції діє в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.