ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2021 року
м. Київ
справа №1640/3029/18
адміністративне провадження № К/9901/12531/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ДФС України на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2019 у справі №1640/3029/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мост Строй Комплект" до ДФС України про визнання дії протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
30 серпня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Мост Строй Комплект" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання відновити/збільшити в даних Системи електронного адміністрування ПДВ юридичної особи реєстраційний ліміт на суму 181229 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Державною фіскальною службою України протиправно зменшена сума податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати ПН та/або РК в ЄРПН у розмірі 181 229,00 грн., що призвело до порушення права ТОВ "Мост Строй Комплект" на реєстрацію податкових накладних і завдало шкоди його господарській діяльності, а тому зазначена сума підлягає збільшенню.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2018 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Мост Строй Комплект" до ДФС України про визнання дії протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2019 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мост Строй Комплект" задоволено.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.12.2018 року по справі № 1640/3029/18 скасовано.
Прийнято нове рішення про задоволення позовних вимог.
Визнано протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо зменшення ТОВ "МОСТ СТРОЙ КОМПЛЕКТ" реєстраційного ліміту у розмірі 181229 грн. в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Зобов`язано Державну фіскальну службу України відновити/збільшити в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму реєстраційного ліміту в розмірі 181229 грн. (сто вісімдесят одна тисяча двісті двадцять дев`ять гривень).
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем виконано всі умови, додержання яких вимагається для реалізації права на збільшення в СЕА реєстраційної суми відповідно до Податкового кодексу України. Однак, позивач позбавлений права використати від`ємне значення з податку на додану вартість шляхом реєстрації податкових накладних та/або коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без здійснення поповнення електронного рахунку позивача з поточного банківського рахунку та/або може бути зобов`язаний нести додаткові та необґрунтовані витрати по сплаті податку. Суд апеляційної інстанції зазначив, що обраний позивачем спосіб захисту його порушеного права шляхом зобов`язання Державної фіскальної служби України відновити/збільшити в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму реєстраційного ліміту в розмірі 181229 грн. відповідає вимогам діючого податкового законодавства та є достатньо ефективним у поновленні його прав мирного володіння майном.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2019 у справі №1649/3029/18 та залишити в силі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.12.2018. В обґрунтування доводів касаційної скарги зазначає, що згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ "Мост Строй Комплект" зареєстровано розрахунок коригування №1 від 16.01.2018 до податкової накладної №1 від 16.08.2017 на суму податку на додану вартість - 181229,12 грн., причина коригування "зміна номенклатури" (зареєстровано 16.01.2018). Крім того, позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2017 року (вх.№9022300974 від 15.02.2018), яким неправомірно зменшено податкові зобов`язання на суму податку на додану вартість в розмірі 181229 грн. На думку контролюючого органу, розрахунок коригування ТОВ "Мост Строй Комплект" повинно було включити до звітної декларації з податку на додану вартість за січень 2018 року.
Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Мост Строй Комплект" зареєстроване платником податку на додану вартість та відповідно до статті 200-1 Податкового кодексу України у Товариства відкрито рахунок №37512000165004 в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
28 лютого 2018 року Товариством отримано Витяг щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з Системи електронного адміністрування ПДВ №287284 за 28.02.2018, ТОВ "Мост Строй Комплект", у якому відображено списання Державною фіскальною службою України реєстраційного ліміту у розмірі 181 229,00 грн. Згідно Витягу з системи електронного адміністрування ПДВ від 28 лютого 2018 року, реєстраційний ліміт склав мінус - 175 378,32 грн., а вищевказану суму, у розмірі 181 229,00 грн., 20 лютого 2018 року списано та зараховано до суми перевищення податкових зобов`язань з поміткою Перевищення/01.2018.
Згідно Витягу з системи електронного адміністрування ПДВ від 15 лютого 2018 року щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні, реєстраційний ліміт складав 76367,14 грн., а загальна сума перевищення податкових зобов`язань була відсутня.
Вважаючи зменшення реєстраційного ліміту на суму у розмірі 181 229,00 грн. безпідставним позивач звернувся до суду з цим позовом.
В аспекті заявлених вимог, з огляду на фактичні обставини, установлені судами, Верховний Суд дійшов висновку про таке.
Відповідно до п. 200-1.1 статті 200-1 Податкового кодексу система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункт 200-1.5 статті 200-1 ПК України з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету або на спеціальний рахунок платника - сільськогосподарського підприємства, що обрав спеціальний режим відповідно до статті 209 цього Кодексу, в сумі податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов`язань.
Згідно із пунктом 200-1.6 статті 200-1 ПК України за підсумками звітного податкового періоду, відповідно до задекларованих в податковій декларації результатів, платником проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.
Законом України від 16.07.2015 № 643-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" (який набрав чинності з 29.07.2015) були внесені зміни до пункту 200-1.3 статті 200 Податкового кодексу України, відповідно до яких:
Платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (SНакл), обчислену за такою формулою: SНакл = SНаклОтр + SМитн + SПопРах - SНаклВид - SВідшкод - SПеревищ, де: SНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних; SМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України; SПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунка в системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, відкритого для перерахування коштів на його спеціальний рахунок, відкритий в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів; SНаклВид - загальна сума податку за виданими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних; SВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань, проведених за результатами перевірок; SПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Законом України від 16.07.2015 № 643-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" пункт 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу викладений в іншій редакції.
Підпунктами 2 та 4 пункт 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" встановлено, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності зазначеним Законом зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від`ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене згідно з пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових SНаклОтр, SНаклВид та SМитн, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року. Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом: - протягом третього робочого дня після дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" на суму залишків коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість станом на початок такого дня за вирахуванням сум, заявлених платником у складі податкової звітності з податку за звітний (податковий) період за червень 2015 року до перерахування з електронного рахунку до бюджету в рахунок сплати податкових зобов`язань з податку та/або на поточний рахунок платника відповідно до пункту 200 1.6 статті 200 1 цього Кодексу.
Згідно п. 9-2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569 "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість" після закінчення перехідного періоду, зазначеного у пункті 1 цього Порядку: 1) ДФС автоматично збільшує розмір суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, визначеної відповідно до пункту 9 цього Порядку, на суму середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців / чотири квартали, та на запит платника податку інформує його про суму збільшення шляхом надсилання електронного повідомлення. Сума такого збільшення щокварталу підлягає автоматичному перерахунку ДФС шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком з урахуванням середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців / чотири квартали, станом на дату перерахунку. На запит платника податку ДФС інформує його про результати такого перерахунку шляхом надсилання електронного повідомлення; 2) сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, визначена відповідно до пункту 9 цього Порядку, автоматично збільшується на суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань з податку. На суму такого збільшення: зменшується сума, задекларована до сплати до бюджету в звітному (податковому) періоді, або збільшується сума від`ємного значення, задекларована в звітному (податковому) періоді; помилково та/або надміру сплачені грошові зобов`язання з податку вважаються погашеними.
Отже, з 1 січня 2015 року запроваджено нові правила функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 №71- VIII.
З 1 липня 2015 року на рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість платники податку зараховують також кошти у сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України та надає право для реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування.
На контролюючий орган покладено обов`язок забезпечення автоматичного збільшення реєстраційної суми за алгоритмом, передбаченим пунктом 34 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення".
Підпунктом 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України встановлено, що обов`язковою умовою для автоматичного збільшення реєстраційної суми у системі електронного адміністрування податку на суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, є зазначення такої суми саме в податковій звітності з ПДВ платника податку.
Як було встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, згідно вимог п. 187.1 ст.187, п. 201.10 ст. 201 ПК України позивачем було складено податкову накладну №2 від 16.08.2017 на суму 1087374,75 грн., в тому числі ПДВ 181229,13 грн., яка була направлена 14.09.2017 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Однак, реєстрацію такої накладної було зупинено, відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, оскільки податковий орган, керуючись п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної, затверджених наказом міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567, виявив невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарам з УКТ ЗЕД: 4418 (а.с. 33 - 35).
Водночас, 16.08.2017 позивачем було помилково складено за тими ж господарськими операціями зайву податкову накладну №1 на таку ж суму 108734,75 грн., в тому числі ПДВ 181229,13 грн., яка теж була направлена 14.09.2017 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрацію такої податкової накладної було зупинено з аналогічних підстав, передбачених п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків.
Остаточна реєстрація податкових накладних від 16.08.2017 № 1 та № 2 відбулася лише у січні 2018 року у зв`язку з набранням чинності Закону України від 07.12.2017 №2245-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році", яким були внесені зміни до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України.
У зв`язку з реєстрацією помилково складеної податкової накладної №1 від 16.08.2018 позивачем було складено та зареєстровано 16.01.2018 розрахунок коригування до такої податкової накладної на суму ПДВ 181229,12 грн. (а.с. 30 - 31).
Крім того, необхідність виправлення самостійно виявлених позивачем помилок щодо обсягу постачання та придбання за податковою декларацією за серпень 2017 року зумовило подачу позивачем 15.02.2018 уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість від 01.02.2018, в якому були відображені дійсні податкові зобов`язання за господарськими операціями з ТОВ "Укртрансконструкція" на суму ПДВ 181229 грн. та податковий кредит в обсязі придбання товарів/послуг на суму 181704 грн.
Відповідач вважає, що внаслідок такого уточнюючого розрахунку позивачем неправомірно зменшено податкові зобов`язані з ПДВ на суму 181229 грн., оскільки такий розрахунок коригування позивач, згідно вимог п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України, мав бути включений до звітної декларації з ПДВ за січень 2018 року, а не серпень 2017 року. На думку податкового органу, з якою погодився суд першої інстанції, позивач у звітній декларації з ПДВ за серпень 2017 року із врахуванням уточнюючого розрахунку з ПДВ за серпень 2017 року не включив податкові зобов`язання в сумі ПДВ 362458 грн., а тому зменшення податкових зобов`язань по декларації з ПДВ за грудень 2017 року на суму ПДВ 181229 грн. було здійснено ним неправомірно. Сума перевищення податкових зобов`язань, зазначених у податковій декларації, над сумою податку, що міститься в складених податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, була правомірно відображена 20.02.2018 в системі електронного адміністрування ПДВ, в результаті чого реєстрацій суму зменшено на 175378,32 грн. ( 181229 грн. - 5850,68 грн. реєстраційного ліміту в системі на дату подання звітності за січень 2018).
Суд касаційної інстанції зазначає, що якщо платником податку була зареєстрована помилково складена податкова накладна, то вона не підлягає відображенню у звітності з ПДВ (декларації ПДВ). Розрахунок коригування, який може бути вписаний до такої податкової накладної, належить до реєстрації, але до звітності з ПДВ також не включається.
Податковий орган помилково відніс дані коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної №1 до показника SПеревищення на підставі невідповідності суми податкових зобов`язань, задекларованих позивачем та податкових накладних/розрахунків коригування.
Як вбачається з податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2017 року (а.с. 17 - 20) позивач не відображав в ній своїх податкових зобов`язань за господарськими операціями з ТОВ "Укртрансконструкція" щодо отриманого суму авансового платежу у розмірі 1087374,75 грн., у тому числі ПДВ 20% 181229,13 грн. (а.с. 16), у зв`язку з зупиненням реєстрації податкових накладних (а.с. 24 - 28).
Уточнюючим розрахунком податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок (а.с. 21 - 23), поданого у звітному періоду (02.2018) щодо звітного (податкового) періоду, що уточнюється (08.2017), було зазначено уточнений показник операцій, що оподатковуються за основною ставкою, у розмірі 906146 грн. та ПДВ 181229 грн., у зв`язку з реєстрацією 12.01.2018 помилкової податкової накладної № 1 (а.с. 29) та 16.01.2018 податкової накладної № 2 (а.с. 44).
Так, у податковій декларації з ПДВ за січень 2018 року, яку позивач подав 20.02.2018 (ас. 45 - 47), господарські взаємовідносини з ТОВ "Укртрансконструкція" не відображалися. Згідно акту звірки взаєморозрахунків між позивачем та ТОВ "Укртрансконструкція" зобов`язання за договором поставки від 14.08.2017 (а.с. 14 - 15) виконано у повному обсязі протягом серпня - листопада 2017 року (а.с. 48).
Судом апеляційної інстанції обґрунтовано відхилено доводи контролюючого органу про неправомірність зменшення позивачем податкових зобов`язань по декларації з ПДВ за грудень 2017 року в розмірі 181229 грн. та необхідність визначення податкових зобов`язань за серпень 2017 року, розмір яких на думку відповідача має складати 362458 грн. за двома податковими накладними № 1 та № 2, а не 181229 грн. лише за однією податковою накладною.
Колегія суддів зазначає, що ДФС України не вірно визначено показник SПеревищення, який був помилково розрахований як різниця між сумою податкових зобов`язань за податковою декларацією січня 2018 року (сума ПДВ 55696 грн.) та сумами податку, зазначеними в податкових накладних, що складені за такими господарськими операціями і розрахунку коригування № 1 від 16.01.2018 на суму ПДВ 181229 грн., оскільки було взято до уваги показники лише січня 2018 року, що суперечить вимогам п. 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569, згідно яких розрахунок такого значення має відбуватися за весь попередній період (починаючи з липня 2015 року).
Крім того, колегія суддів зазначає, що збільшення суми податку в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість є повноваження саме ДФС України.
Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, що викладена у постановах від 05 березня 2019 року у справі №802/77/16-а та від 09 квітня 2019 року у справі №815/3688/16.
Враховуючи встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що контролюючий орган неправомірно зменшив позивачу реєстраційний ліміт, оскільки подання позивачем уточнюючих розрахунків податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з самостійним виявленням помилок є правом платника податку, реалізація якого не могла вплинути на реєстраційний ліміт в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
У зв`язку з чим, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність законних підстав для задоволення позову.
Отже, суд касаційної інстанції визнає, що апеляційний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи, повно встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надав їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.
Доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують.
Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,