ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 580/3212/20
провадження № К/9901/12600/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єзерова А.А.,
суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Міністерства оборони України
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2021 (колегія суддів у складі головуючого судді Мельничука В.П., суддів Лічевецького І.О., Оксененка О.М.)
у справі № 580/3212/20
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України, третя особа: Черкаський обласний військовий комісаріат
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Черкаський обласний військовий комісаріат, в якій просив:
- визнати протиправним і скасувати рішення Міністерства оборони України (пункт 10 протоколу № 97 від 09.07.2020) про відмову у призначенні Позивачу одноразової грошової допомоги як інваліду 1 групи внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
- зобов`язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення та виплату Позивачу одноразової грошової допомоги, як інваліду 1 групи внаслідок захворювання, пов`язаного з виконання084; обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у відповідності до ст. 16 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності, без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані; на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013.
2. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11.12.2020 у задоволенні позову відмовлено.
3. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2021 рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги задоволено повністю.
4. Міністерство оборони України засобами поштового зв`язку надіслало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2020, в якій просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що з 10.11.1977 по 30.11.1979 позивач проходив військову службу в Збройних силах СРСР.
6. Відповідно до архівної довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України № 179/1/16123 від 18.12.2014 позивач в період з 12.07.1986 по 12.09.1986 був призваний як військовозобов`язаний на спеціальні збори та брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильський АЕС.
7. Згідно з довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 10ААВ № 948844 від 06.04.2015 Позивачу з 06.04.2015 встановлено 3 групу інвалідності безстроково внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням військового обов`язку під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
8. Відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 466201 від 18.09.2019 позивачу з 13.09.2019 встановлено 1 групу інвалідності безстроково внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням військового обов`язку під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
9. Після встановлення 1 групи інвалідності Позивач звернувся до Черкаського обласного військового комісаріату із заявою про призначення йому одноразової грошової допомоги.
10. За результатами розгляду заяви позивача про призначення одноразової грошової допомоги комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум прийнято рішення, оформлене протоколом № 97 від 09.07.2020 (пункт 10), про відмову у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги з наступних підстав: позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС як військовозобов`язаний, призваний на збори, а не військовослужбовець; первинне встановлення інвалідності відбулось понад тримісячний термін після закінчення зборів; позивачу змінено групу інвалідності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності.
11. Вважаючи таке рішення відповідача незаконним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
12. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що при вирішенні питання про право ОСОБА_1 на виплату одноразової грошової допомоги після повторного встановлення групи інвалідності повинні застосовуватись положення пункту 4 статті 16-3 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-ХІІ) та пункту 8 Порядку призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності, без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані; на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 (далі - Порядок №975) за умови набуття позивачем права на виплату одноразової грошової допомоги на час первинного встановлення групи інвалідності. Оскільки позивач не набув права на отримання одноразової грошової допомоги при первинному встановленні 3 групи інвалідності 06.04.2015, встановлення вищої групи інвалідності у будь-якому випадку не надає йому права на отримання одноразової грошової допомоги.
13. Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначив, що позивач має право на отримання спірної одноразової грошової допомоги на підставі статті 16 Закону № 2011-XII та відповідно до Порядку № 975, оскільки таке право не пов`язується з часом звільнення його з військової служби, а пов`язується з фактом і часом встановлення йому інвалідності як звільненому зі служби військовослужбовцю, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби, незалежно від строку, що минув після звільнення з військової служби.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
14. У касаційній скарзі відповідач наголошує, що ОСОБА_1 не має права на отримання грошової допомоги з огляду на таке:
- позивач звернувся за отриманням допомоги з порушенням трирічного строку, встановленого законом;
- позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС як військовозобов`язаний, призваний на збори, а не військовослужбовець; і первинне встановлення інвалідності відбулось понад тримісячний термін після закінчення зборів;
- позивачу змінено групу інвалідності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
15. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з наступного.
16. Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній на час встановлення позивачу ІІ групи інвалідності) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
17. Згідно із пунктом 4 частини другої статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній на час встановлення позивачу ІІ групи інвалідності) одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
18. Відповідно до частини дев`ятої статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній на час встановлення позивачу ІІ групи інвалідності) порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
19. Відповідно до пункту 3 Порядку № 975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є:
у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть;
у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
20. Частиною восьмою статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній на час встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності) передбачено, що особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.
21. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що у разі встановлення інвалідності днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
22. Право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", може бути реалізовано протягом трьох років з дня виникнення такого права.
23. Розглядаючи цю справу, суди зосередились на питанні наявності/відсутності у позивача права на отримання грошової допомоги.
24. Поряд з цим, поза увагою судів залишилось питання дотримання позивачем визначених законом строків реалізації права на отримання грошової допомоги.
25. Суд першої інстанції вірно зазначив, що в цьому випадку датою виникнення у позивача права на отримання грошової допомоги є 06.04.2015 - дата встановлення 3 групи інвалідності.
26. За отриманням грошової допомоги позивач звернувся у вересні 2019 року, тобто з пропуском зазначеного строку. Отже позивач не реалізував у встановлені законодавством строки своє право на отримання одноразової грошової допомоги.
27. Аналогічна правова позиція щодо практичного застосування норм статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 13.05.2020 у справі №810/2517/18.
28. Доводи сторін щодо причин отримання позивачем інвалідності, виду служби, яку проходив позивач, в цьому випадку визначального значення не мають, оскільки як вже зазначено вище, позивач втратив можливість реалізувати своє право на отримання грошової допомоги, пропустивши визначений законом строк.
29. Таким чином, колегія суддів Верховного Суду зазначає, що висновки суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову є правильними та обґрунтованими, тоді як судом апеляційної інстанції під час апеляційного перегляду справи невірно надано оцінку доказам у справі, що призвело до прийняття необґрунтованого судового рішення.
30. Відповідно до частини першої статті 351 КАС підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
31. Згідно з статтею 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
32. Враховуючи, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку по суті спору, проте, помилково не застосував норми законодавства, які підлягали застосуванню до спірних правовідносин, суд касаційної інстанції вважає за необхідне змінити постанову суду першої інстанції, шляхом доповнення її мотивувальної частини висновками, викладеними у цій постанові.
33. З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню, з залишенням в силі рішення суду першої інстанції зі зміною мотивів.
Керуючись ст. 345, 349, 352, 355, 356 КАС України, Суд