1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 904/3667/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Зуєва В.А., Міщенка І.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капітал Джірінг"

на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 25.08.2021 (у складі колегії суддів: Березкіна О.В. (головуючий), Антонік С.Г., Орєшкіна Е.В.) про закриття апеляційного провадження

у справі № 904/3667/20

за позовом Публічного акціонерного товариства "Фідобанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МХ Консалтинг",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,

про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину - скасування рішення реєстратора та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2020 року Публічне акціонерне товариство "Фідобанк" (далі - ПАТ "Фідобанк") звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МХ Консалтинг" (далі - ТОВ "МХ Консалтинг"), в якому, після зміни предмета позову, просило у порядку застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, а саме договору купівлі-продажу нерухомого майна між ПАТ "Фідобанк" та ТОВ "МХ Консалтинг", укладеного та нотаріально посвідченого 09.12.2015 (далі - договір від 09.12.2015), скасувати рішення реєстратора, яким є приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Зима Н.Ф., від 09.12.2015 за індексним номером: 26907880 та скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, яке зареєстроване за відповідачем (номер запису 12443915) - нежиле приміщення загальною площею 147,1 кв. м, магазин непродовольчих товарів № 27 за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Короленка, 21.

Позовні вимоги обґрунтовано обставинами того, що договір від 09.12.2015 є нікчемним в силу приписів частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", тому позивач просив застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину.

16.03.2021 ПАТ "Фідобанк" і Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капітал Джірінг" (далі - ТОВ "ФК "Капітал Джірінг") звернулися до суду із заявами, в яких просили залучити як правонаступника позивача ТОВ "ФК "Капітал Джірінг", посилаючись на те, що 04.03.2021 року між ними укладено договір № GL22N019274/14, згідно з яким ПАТ "Фідобанк" відступив ТОВ "ФК "Капітал Джірінг" майнові права щодо спірного нерухомого майна.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2021 у задоволенні зазначених заяв відмовлено.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2021 у задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції виходив із того, що судовими рішеннями у справі № 910/16718/17, які набрали законної сили, не встановлено жодної підстави нікчемності договору від 09.12.2015, тому відсутні підстави для застосування наслідків недійсності нікчемного правочину шляхом скасування рішення реєстратора та державної реєстрації права власності відповідача на нерухоме майно.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.08.2021 апеляційну скаргу ПАТ "Фідобанк" залишено без задоволення; рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2021 року у справі №904/3667/20 залишено без змін.

ТОВ "ФК "Капітал Джірінг" як особа, яка не брала участі у справі та яка вважає, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2021 порушено її права, звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просило змінити мотивувальну частину рішення суду першої інстанції, шляхом виключення висновків суду про відсутність ознак нікчемності правочину через не встановлення обставин продажу нежитлових приміщень за договором від 09.12.2015 на умовах нижчих від звичайних. Обґрунтовуючи право на оскарження судового рішення, ТОВ "ФК "Капітал Джірінг" послалося на те, що товариство хоч і не було учасником справи, проте його права порушено оскаржуваним рішенням, оскільки за результатами відкритих торгів, оформлених протоколом електронного аукціону від 14.01.2021, між ним як покупцем та ПАТ "Фідобанк" як продавцем 04.03.2021 укладено договір купівлі-продажу майнових прав щодо спірного нерухомого майна, які є відмінними від права власності.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.05.2021 відкрито апеляційне провадження за цією апеляційною скаргою та призначено справу до розгляду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.08.2021 апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ФК "Капітал Джірінг" закрито з підстави, передбаченої пунктом 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).

Ухвалу апеляційного господарського суду мотивовано тим, що за встановлених у справі обставин, оскаржуваним рішенням місцевого господарського суду питання про права, обов`язки та інтереси скаржника не вирішувалося, що є наслідком закриття апеляційного провадження з підстави, передбаченої пунктом 3 частини 1 статті 264 ГПК.

Не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції, у вересні 2021 року ТОВ "ФК "Капітал Джірінг" подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального і порушення норм процесуального права (абзац 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), просить скасувати ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 25.08.2021 та передати справу у цій частині на розгляд суду апеляційної інстанції, а також змінити рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.08.2021 у мотивувальній частині щодо підстав для відмови в задоволенні позову шляхом виключення доводів про відсутність ознак нікчемності договору від 09.12.2015, який укладено між ПАТ "Фідобанк" та ТОВ "МХ Консалтинг", з підстав не встановлення наявності продажу нежитлових приміщень на умовах нижчих від звичайних.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.10.2021 відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі № 904/3667/20 за касаційною скаргою ТОВ "ФК "Капітал Джірінг" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.08.2021 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2021. Поновлено ТОВ "ФК "Капітал Джірінг" строк на касаційне оскарження ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 25.08.2021 у справі № 904/3667/20. Відкрито касаційне провадження у справі № 904/3667/20 за касаційною скаргою ТОВ "ФК "Капітал Джірінг" на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 25.08.2021 та постановлено здійснити перегляд цієї ухвали без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

ТОВ "МХ Консалтинг" у відзиві на касаційну скаргу просило відмовити у задоволенні касаційної скарги в повному обсязі, посилаючись на безпідставність наведених у ній доводів.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд виходить із такого.

Відповідно до частини 1 статті 17 ГПК учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

У частині 1 статті 254 ГПК закріплено норму, відповідно до якої учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто суд має розглянути і вирішити спір про право у правовідносинах, учасником яких на час розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що випливають зі сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може бути взято до уваги.

Отже, за змістом статей 17, 254 ГПК особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку цих статей ГПК, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо зазначено про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

Судом апеляційної інстанції установлено, що 09.12.2015 між ПАТ "Фідобанк" (продавець) та ТОВ "MX Консалтинг" (покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зимою Н.Ф. за номером № 1605.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.02.2018 у справі № 910/16718/17 задоволено позов ТОВ "MX Консалтинг" і визнано недійсним односторонній правочин Уповноваженої особи гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Фідобанк", викладений у формі повідомлення №1-4-2-3/904-ЛК від 19.05.2017 про нікчемність договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, укладеного 09.12.2015 року між ПАТ "Фідобанк" і ТОВ "MX Консалтинг". У задоволенні зустрічного позову ПАТ "Фідобанк" до ТОВ "MX Консалтинг" про визнання договору купівлі-продажу від 09.12.2015 недійсним відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2018 рішення господарського суду міста Києва від 19.02.2018 року у справі № 910/16718/17 в частині задоволених первісних позовних вимог скасовано, в цій частині ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ "MX Консалтинг" відмовлено повністю. У решті рішення Господарського суду міста Києва від 19.02.2018 у справі № 910/16718/17 залишено без змін.

При вирішенні спору у справі № 910/16718/17 судом встановлено, що при укладанні договору від 09.12.2015 між ПАТ "Фідобанк" і ТОВ "МХ Консалтинг" було дотримано всіх вимог, встановлених чинним законодавством України, жодна з підстав нікчемності правочину, передбачених статтею 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", за цим договором не настала.

Суд апеляційної інстанції, закриваючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ФК "Капітал Джірінг" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2021 року у справі № 904/3667/20, виходив із того, що як в мотивувальній частині зазначеного рішення відсутні висновки суду про права та обов`язки ТОВ "ФК "Капітал Джірінг", так і у резолютивній частині рішення не зазначено про права та обов`язки цього товариства; рішення суду стосується правовідносин між ПАТ "Фідобанк" і ТОВ "МХ Консалтінг", що виникли з договору від 09.12.2015, стороною якого ТОВ "ФК "Капілат Джірінг" не було, як і не було учасником спірних правовідносин.

Судом апеляційної інстанції правомірно відхилено посилання ТОВ "ФК "Капілат Джірінг", на те, що оскаржуване рішення стосується його прав, оскільки це товариство фактично є правонаступником позивача з огляду на умови договору купівлі-продажу від 04.03.2021, укладеного між ПАТ "Фідобанк" (продавець) і ТОВ "ФК "Капітал Джірінг" (покупець), предметом якого визначено майнові права щодо нерухомого майна, які є відмінними від права власності та які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому, зокрема, визнання права власності на нерухоме майно, визнання правочину щодо припинення права власності продавця недійсним, відновлення становища, яке існувало до порушення прав продавця та інш. (пункт 1.1 договору).

При цьому судом апеляційної інстанції обґрунтовано зауважено, що в такому випадку під виглядом відчуження майнових прав щодо нерухомого майна фактично має місце продаж права на звернення до суду з цим позовом або права на застосування способів захисту цивільних прав, передбачених пунктами 1, 2 частини 2 статті 16 та статті 392 Цивільного кодексу України, проте з огляду на зміст та характер майнових прав, що визначено чинним законодавством, зазначені способи судового захисту цивільних прав відповідно до частини 2 статті 656 Цивільного кодексу України не можуть бути предметом договору купівлі-продажу майнових прав, а відтак у цьому випадку відсутній перехід прав та обов`язків позивача до правонаступника, що виключає підстави для заміни сторони її процесуальним правонаступником.

Наведене узгоджується із правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 13.04.2021 у справі № 910/11702/18.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що оскаржуваним рішенням суду першої інстанції не вирішувалося питання про права, інтереси та обов`язки ТОВ "ФК "Капітал Джірінг" щодо жодної зі сторін та відносно предмета спору.

За змістом пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Отже, після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно. Встановивши такі обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та, як наслідок, скасування судового рішення на підставі пункту 4 частини 3 статті 277 ГПК, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, в зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

Таким чином суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права та обов`язки скаржника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про залучення такої особи як третьої особи та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про його права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.

У справі, яка розглядається, суд апеляційної інстанції, встановивши після відкриття апеляційного провадження, що оскарженим судовим рішенням місцевого господарського суду питання про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка подала апеляційну скаргу, не вирішувалося, правомірно закрив апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК.

Доводи, викладені у касаційній скарзі ТОВ "ФК "Капітал Джірінг", зазначених висновків апеляційного суду не спростовують, а в силу положень частини 2 статті 300 ГПК встановлені апеляційним судом обставини не можуть набути інакшої оцінки суду касаційної інстанції, оскільки за приписами цієї норми процесуального права суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 300 ГПК).

Загалом доводи касаційної скарги ТОВ "ФК "Капітал Джірінг" зводяться до незгоди скаржника з рішенням суду першої інстанції, яке не є предметом перегляду суду касаційної інстанції.

Наведене в сукупності виключає можливість задоволення касаційної скарги.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

За змістом статті 309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Ураховуючи те, що доводи касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального законодавства при прийнятті оскарженого судового акта щодо закриття апеляційного провадження не знайшли свого підтвердження, підстав для скасування законної ухвали апеляційного господарського суду суд касаційної інстанції не вбачає.

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд


................
Перейти до повного тексту