ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/5726/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Зуєва В.А.,
розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Приватного підприємства "Транс Логістик"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27 липня 2021 року (головуючий - Разіна Т. І., судді: Іоннікова І. А., Михальська Ю. Б.) і рішення Господарського суду міста Києва від 08 червня 2021 року (суддя Чинчин О. В.), у справі
за позовом Приватного підприємства "Транс Логістик" (далі - ПП "Транс Логістик")
до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (далі - Страхова компанія)
про стягнення страхового відшкодування у розмірі 487 140,50 грн
Вступ
1. Страхова компанія та ПП "Транс Логістик" уклали договір добровільного страхування транспортних засобів.
2. Застрахований транспортний засіб ПП "Транс Логістик" потрапив у ДТП, у зв`язку з чим ПП "Транс Логістик" звернулось до Страхової компанії про виплату страхового відшкодування.
3. Страхова компанія відмовила у здійсненні виплати у зв`язку з відсутністю акта огляду транспортного засобу. Тому ПП "Транс Логістик" звернулось до суду з позовом про стягнення таких коштів.
4. Суди попередніх інстанцій відмовили у задоволенні позову, вважаючи відмову у виплаті страхового відшкодування правомірною.
5. Перед Верховним Судом у цій справі постало питання: чи порушив страховик стандарт поведінки добросовісного учасника обороту, якщо він уклав договір страхування, не провівши перед тим обов`язковий відповідно до правил страхування огляд транспортного засобу.
6. Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу, мотивуючи це таким.
Фактичні обставини
7. 16.07.2019 ПП "Транс Логістик" (страхувальник) та Страхова компанія (страховик) уклали договір добровільного страхування наземного транспорту №078999/920/190001043 з протоколом розбіжностей (далі - Договір страхування), яким передбачено:
- Договір укладений відповідно до чинного законодавства України, на умовах "Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного)", затверджених головою правління Акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" 31.03.2009 та зареєстрованих Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України 07.05.2009 за реєстраційним №0690302, зі змінами та доповненнями, що зареєстровані Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за №0613106 від 16.04.2013 (далі - Правила страхування);
- предметом цього Договору є майнові інтереси, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням визначеним у Частині І Договору наземним транспортним засобом, та стаціонарно встановленим на ньому додатковим обладнанням (п.3.1);
- страховик за Договором здійснює виплату страхового відшкодування, розмір якого визначається відповідно до умов, зазначених в Частинах І та ІІ Договору (п.3.2);
- одним із ризиків, які є предметом страхування за Договором, є пошкодження ТЗ або ДО внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (пп.4.1.1 п.4.1);
- страховик не відшкодовує витрати на усунення пошкоджень транспортного засобу, які мали місце в момент укладення цього Договору та були зазначені в акті огляду (п.6.3);
- підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування є, зокрема, відсутність Акту огляду, завіреного підписом та печаткою представника страховика, що засвідчує факт проведення огляду та фотографування ТЗ; дія цього пункту не застосовується по відношенню до ТЗ, що купуються в автосалоні при одночасному виконанні таких умов: ТЗ не експлуатувався раніше; ТЗ не має пошкоджень (пп.16.1.11 п.16.1);
- в усіх випадках, не передбачених Договором, вони керуються Правилами страхування та чинним законодавством (п. 22.2).
8. Правилами страхування передбачено:
- при страхуванні транспортного засобу, перед укладенням, поновленням чи зміною умов Договору страхування, страхувальник зобов`язаний надати страховику транспортний засіб та додаткове обладнання для огляду (п.8.3);
- страхувальник зобов`язаний надати транспортний засіб для огляду, проведення розслідування або експертного дослідження страховику під час укладання договору страхування, після настання страхового випадку, під час або після закінчення відновлювального ремонту, та в інших випадках на вимогу страховика протягом дії Договору страхування (пп.9.2.18 п.9.2).
9. До переліку застрахованих транспортних засобів у додатку 15 до Договору страхування включено транспортний засіб МАN, державний номер НОМЕР_1, період дії Договору 27.11.2019- 26.11.2020. Страхова сума складає 750 000 грн.
10. 26.11.2020 року у м. Києві відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю транспортного засобу МАN, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ПП "Транс Логістик", під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу МАN, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 .
11. 26.01.2021 постановою Дарницького районного суду міста Києва у справі № 753/21367/20 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності.
12. Дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої пошкоджено застрахований транспортний засіб, є страховим випадком.
13. 30.11.2020 ПП "Транс Логістик" звернулося до Страхової компанії із заявою про виплату страхового відшкодування за фактом ДТП, що сталося 26.11.2020.
14. 22.12.2020 листом №1462 Страхова компанія відмовила позивачу у виплаті страхового відшкодування на підставі пп. 16.1.11 п.16.1 Договору страхування, посилаючись на відсутність акту огляду транспортного засобу МАN, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
15. Відповідно до рахунку-фактури №KYV_AVGOK-0000729 від 05.05.2021 року, що наданий Товариством з обмеженою відповідальністю "Аванті Груп", вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу становить 487 140,50 грн.
Узагальнений зміст позовних вимог та підстав позову
16. ПП "Транс Логістик" звернулося до суду з позовом про стягнення зі Страхової компанії страхового відшкодування у розмірі 487 140,50 грн.
17. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Страховою компанією умов укладеного між сторонами Договору страхування.
Узагальнений зміст та обґрунтування рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
18. іщРРрРР Рішенням Господарського суду міста Києва від 08 червня 2021 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27 липня 2021 року, у позові відмовлено.
19. Судові рішення мотивовані тим, що відсутність акта огляду транспортного засобу прямо передбачена умовами пп.16.1.11 п.16.1 Договору страхування підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування, що також узгоджується з приписами статті 26 Закону "Про страхування"
20. Суд апеляційної інстанції також зазначив, що визначення страхової суми відповідно до статті 9 Закону "Про страхування" не є тотожним оцінці вартості автомобіля і не є доказом проведення страховиком огляду транспортного засобу, а встановлюючи страхову суму, сторони лише погоджують максимально можливий розмір страхової виплати за договором страхування.
Касаційна скарга
21. Не погоджуючись із указаними судовими рішеннями, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати з підстав, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи касаційної скарги позивача
22. Суди неправильно застосували норми статей 3, 13, 213 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 26 Закону України "Про страхування" і відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування цих норм права у подібних правовідносинах.
23. Суди не врахували того, що Страхова компанія приймала страхові платежі від позивача і не зверталась до останнього з вимогами про надання автомобіля для огляду, тому її дії щодо відмови у виплаті страхового відшкодування з посиланням на відсутність актів огляду транспортного засобу суперечать попередній поведінці та є недобросовісними. Страхова компанія отримувала страхові платежі за договором, не маючи наміру виплачувати страхове відшкодування у випадку настання страхової події, тобто такі дії можна розцінювати як такі, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, що суперечить статтям 6 та 13 ЦК України.
24. Буквальне тлумачення змісту Договору страхування щодо підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування суперечить статті 213 ЦК України, оскільки у такому разі необхідно також враховувати і інші умови щодо порядку визначення страхової суми.
25. Страхова сума для транспортного засобу визначається на підставі його огляду і не може бути визначена без його проведення. Застосування протилежного підходу позбавляє змісту умови про порядок визначення страхової суми та робить укладення відповідного договору занадто ризиковим для Страхової компанії.
26. Суди не надали оцінки доводам скаржника щодо недобросовісної поведінки Страхової компанії, не дослідили відповідні докази, надані скаржником на підтвердження його доводів (зокрема, рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2021 року у справі № 910/4995/21, в якому суд дійшов до висновку про недобросовісність дій Страхової компанії щодо здійснення страхових виплат за договором між ПП "Транс Логістик" та Страховою компанією).
Позиція відповідача у відзиві на касаційну скаргу
27. Правилами страхування покладено на страхувальника безпосередній обов`язок надати страховику транспортний засіб для огляду; невиконання зазначеного обов`язку має наслідком відмову страховика у виплаті страхового відшкодування на підставі пп. 16.1.11 п.16.1 Договору страхування, Правил страхування, статей 3, 991 ЦК України, статті 26 Закону України "Про страхування".
28. Сторони Договору страхування однаково розуміли умови такого Договору, що вбачається з протоколу розбіжностей, підписаного ними, факту надання скаржником акта огляду транспортного засобу в інших страхових випадках, а тому посилання скаржника на порушення статті 213 ЦК України є безпідставним.
29. Твердження скаржника, що страхова сума могла бути визначена лише після проведення огляду транспортного засобу і сам факт її визначення свідчить про проведення такого огляду суперечить статтям 9, 16 Закону України "Про страхування", Договору страхування та Правилам страхування.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів сторін і судів попередніх інстанцій
30. ПП "Транс Логістик" зазначає, що суди попередніх інстанцій, вирішуючи питання про правомірність відмови Страховою компанією у виплаті страхового відшкодування, не врахували пункт 6 частини 1 статті 3 та статтю 13 ЦК України, якими визначено добросовісність як загальну засаду цивільного законодавства та межі здійснення цивільних прав.
31. Верховний Суд погоджується з такими доводами скаржника, звертається до власних правових висновків у постанові від 10.12.2021 у справі № 910/4296/21, яка враховується Верховний Судом відповідно до частини 4 статті 300 ГПК України, та зазначає про таке.
32. Відповідно до частини 1 статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
33. Статтею 990 ЦК України передбачено умови та порядок здійснення страхової виплати. Так, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.
34. Частиною 1 статті 991 ЦК України та частиною 1 статті 26 Закону України "Про страхування" передбачені випадки, коли страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати, а саме, у разі: 1) навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов`язаних із виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж), або щодо захисту майна, життя, здоров`я, честі, гідності та ділової репутації; 2) вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку; 3) подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об`єкт страхування або про факт настання страхового випадку; 4) одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала; 5) несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; 6) наявності інших підстав, встановлених законом.
35. Перелік таких випадків не є виключним, оскільки, як передбачено частиною 2 статті 991 та частиною 2 статті 26 Закону "Про страхування", договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону.
36. Виходячи зі змісту наведених норм, коли виникає страховий випадок, страховик зобов`язаний виплатити страхове відшкодування, а решта умов договору є підставою для відмови лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховикові переконатися, що ця подія є страховим випадком, і має оцінюватися окремо у кожному випадку. При цьому слід ураховувати, що закон пов`язує обов`язок страховика здійснити відшкодування саме зі страховим випадком, а не із наданням певних доказів страхувальником (постанова Верховного Суду від 13.11.2018 у справі №910/922/18).
37. Відмовляючи у виплаті страхового відшкодування на підставі пп.16.1.11 п.16.1 Договору страхування у зв`язку з відсутністю акту огляду транспортного засобу, Страхова компанія поставила під сумнів той факт, що пошкодження транспортного засобу були завдані страховим випадком та, відповідно, розмір збитків.
38. Договір страхування прямо не передбачає обов`язок сторін проводити огляд транспортного засобу перед укладенням Договору. Однак суди встановили, що позивач та відповідач при врегулюванні відносин між ними керуються також Правилами страхування.
39. Розділ 8 Правил страхування передбачає порядок укладення Договору страхування. Зокрема, відповідно до п.8.1 Правил обов`язковою умовою при укладенні Договору є огляд страховиком транспортного засобу. Пункт 8.2 цих Правил містить перелік документів, які страхувальник надає Страховій компанії для укладення Договору страхування, серед яких відсутній акт огляду. При цьому п.8.3 Правил передбачає, що при страхуванні транспортного засобу, перед укладанням, поновленням чи зміною умов Договору страхування страхувальник зобов`язаний надати страховику транспортний засіб та додаткове обладнання для огляду.
40. Зазначеному кореспондують положення п.9.2.6 Правил страхування, яким передбачений обов`язок страхувальника при укладанні Договору страхування забезпечити представнику страховика можливість огляду транспортного засобу. Крім того, відповідно до п.9.2.18 Правил страхування страхувальник зобов`язаний надати транспортний засіб для огляду, проведення розслідування або експертного дослідження страховику під час укладання Договору страхування, після настання страхового випадку, під час або після закінчення відновлювального ремонту, та в інших випадках на вимогу страховика протягом дії Договору страхування.
41. З наведеного вбачається, що огляд транспортного засобу та складання відповідного акту огляду обов`язково передує укладенню Договору страхування. Як правильно зазначила Страхова компанія, такі дії мають на меті визначення стану транспортного засобу для наступного встановлення розміру збитків у разі настання страхового випадку та є способом захисту від здійснення необґрунтованих виплат, пов`язаних з пошкодженнями транспортних засобів, що мали місце до укладення Договору. Виконання зазначеної умови укладення Договору страхування не залежить від поведінки лише страховика або страхувальника, натомість є результатом узгоджених дій сторін Договору.
42. Кожна сторона при укладенні правочину має поводити себе добросовісно, обачливо і розумно, об`єктивно оцінювати ситуацію. При встановленні наявності обману суд має враховувати стандарт поведінки розумного учасника обороту, який наділений схожими характеристиками зі стороною - учасником відповідних правовідносин. Якщо обидві сторони правочину є суб`єктами господарської діяльності (професійними комерсантами, підприємцями), стандарти оцінки ризиків від дій, які передують укладенню угоди, є зовсім іншими, аніж у випадку, якщо б стороною правочину були дві фізичні особи, або Страхова компанія та споживач послуг страхування. Стандарт розумної та обачливої поведінки комерсанта набагато вищий, порівняно зі стандартом пересічної розумної людини (пункти 36, 37 постанови Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №910/17876/19).
43. У цьому спорі Страхова компанія є професійним учасником ринку страхування принаймні з 2009 року. Натомість ПП "Транс Логістик" хоч і є суб`єктом господарювання, однак у цих правовідносинах він є споживачем послуг страхування. Скаржник фактично перебуває у більш вразливому стані порівняно з страховиком, а тому щодо нього застосовується інший стандарт поведінки, ніж до Страхової компанії, яка могла і повинна була передбачити ризики укладення Договору страхування без проведення огляду транспортного засобу як для неї, так і для страхувальника, та мала вжити всіх залежних від неї дій для уникнення / мінімізації таких ризиків.
44. Так, наведений вище п.9.2.18 Правил страхування надає Страховій компанії право вимагати у страхувальника проведення огляду транспортного засобу перед укладенням Договору. Крім того, чинне законодавство не забороняє страховику відмовити особам, які до них звертаються, в укладенні Договору страхування, зокрема, у разі відмови в наданні транспортного засобу для огляду.
45. Натомість суди не встановили, а Страхова компанія не довела, що вона вживала заходів для виконання вимоги Правил страхування щодо обов`язкового огляду транспортного засобу, а невиконання такої вимоги є наслідком цілеспрямованих дій / бездіяльності скаржника.
46. Страхова компанія допустила укладення Договору страхування без попереднього проведення огляду транспортного засобу. Після цього приймала від ПП "Транс Логістик" виконання його зобов`язань за Договором - сплату страхових платежів. У зв`язку з цим у скаржника були обґрунтовані підстави очікувати виконання страховиком його зобов`язань за таким Договором - відповідних виплат у разі настання страхового випадку. Відмовивши в подальшому у виплаті страхового відшкодування у зв`язку з відсутністю акту огляду, Страхова компанія фактично поставила ПП "Транс Логістик" (який не є професійним учасником ринку страхування) у завідомо невигідний стан.
47. Така ситуація не є винятковою та не свідчить про допущення сторонами Договору страхування помилки / необачності при його укладенні. Зокрема, як зазначило ПП "Транс Логістик" у касаційній скарзі, наразі суди розглядають ще принаймні 31 справу з тим ж сторонами та з практично аналогічним предметом. Тому поведінка Страхової компанії щодо укладення Договору страхування без попереднього проведення огляду транспортного засобу та складання акту не відповідає принципу добросовісності відповідно до пункту 6 частини 1 статті 3 ЦК України, а є зловживанням правом з боку страховика, яке спрямоване на завдання шкоди страхувальнику (стаття 13 ЦК України).
48. Верховний Суд неодноразово зазначав, що добросовісність (пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) ґрунтується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (п.91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №461/9578/15-ц, постанови Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №390/34/17, від 30.11.2021 у справі №910/4224/21).
49. Враховуючи викладене, Верховний Суд бере до уваги доводи скаржника про те, що відмова здійснювати страхове відшкодування взагалі (лише з причини відсутності акту) у цій справі не співмірна з метою страховика щодо отримання захисту від здійснення необґрунтованих виплат, пов`язаних з пошкодженнями транспортних засобів, що мали місце до укладення Договору страхування. Тому Верховний Суд вбачає необхідність застосувати до спірних правовідносин принцип заборони суперечливої поведінки, який базується на тому, що ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці, а також статті 13 ЦК про заборону зловживання правами (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №910/4224/21).
50. Враховуючи, що відповідач не надавав заперечень по суті заявлених вимог щодо суми, яку ПП "Транс Логістик" просить стягнути, Верховний Суд вважає за можливе ухвалити нове рішення про задоволення позову у розмірі заявлених позивачем вимог у сумі 487 140,50 грн.