ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 13/197-10
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В. А. - головуючого, Берднік І. С., Міщенка І. С.,
секретар судового засідання - Дерлі І. І.,
за участю представників сторін:
скаржника - Лук`янов К. Е. (адвокат),
позивача - не з`явився,
відповідача - не з`явився,
третьої особи - не з`явився,
ради - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.05.2021 (судді: Кузнецова І. Л. - головуючий, Кощеєв І. М., Чус О. В.)
за позовом Закритого акціонерного товариства "Еколенд"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Д"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2
за участю Дніпровської міської ради
про визнання права власності,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. Закрите акціонерне товариство "Еколенд" (далі - ЗАТ "Еколенд", Позивач) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Д" (далі - ТОВ "Фактор Д", Відповідач) у якому просило, з урахуванням уточнень позовних вимог, визнати за Позивачем право власності на нерухоме майно, розташоване у АДРЕСА_1, яке в цілому складається з нежитлового приміщення № 55 поз. 1 - 18, загальною площею 333,2 кв.м, розташоване на першому поверсі житлового будинку літ. А-5, ганок літ. а 1 та ганок літ. а 2.
1.2. Зазначені вимоги обґрунтовано тим, що Відповідач фактично не визнає за Позивачем його право власності на зазначене нерухоме майно з огляду на те, що договір купівлі-продажу № 18/Н від 17.12.2003, за яким Позивач його придбав, не посвідчений нотаріально та не зареєстрований в Реєстрі прав власності на нерухоме майно.
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2010 у справі №13/197-10 позов задоволено. Визнано за ЗАТ "Еколенд" право власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, яке складається з нежитлового приміщення № 55, поз. 1 - 18, загальною площею 333,2 кв.м на першому поверсі житлового будинку літ. А-5, ганок літ. а 1 та ганок літ. а 2.
2.2. Приймаючи указане рішення, суд виходив з того, що укладення між ЗАТ "Еколенд" та ТОВ "Сервіс" договору купівлі-продажу нерухомого майна № 18/Н від 17.12.2003 відбулося у простій письмовій формі. При цьому суд зазначив, що на дату виникнення у Позивача права власності на спірне нерухоме майно законодавство України не передбачало обов`язкового нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна та державну реєстрацію права власності на нього.
2.3. Не погодившись з вказаним рішенням, Дніпровська міська рада (далі - Рада) подала апеляційну скаргу, яка обґрунтована тим, що господарський суд розглянув справу за відсутністю Ради, не повідомленої належним чином про дату, час та місце судового засідання, та прийняв рішення без залучення її до участі у справі як власника наведеного вище приміщення, тобто прийняв рішення, що стосується її прав та обов`язків.
2.4. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.05.2021 залучено Дніпровську міську раду до участі у справі як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Скасовано рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2010 у справі № 13/197-10 та прийнято нове про відмову в позові.
2.5. Зазначена постанова обґрунтована тим, що, як вбачається з поданих Дніпровською міською радою доказів, спірне нерухоме майно увійшло до комунальної власності територіальної громади міста. Отже, рішення місцевого суду безпосередньо стосується прав та обов`язків Ради, оскільки судом вирішувався спір щодо майна, яке перебуває в її власності, тобто вирішувався спір про право у правовідносинах, учасником яких станом на момент розгляду справи та постановлення оскаржуваного рішення є скаржник. Водночас, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність правових підстав набуття Позивачем права власності на спірне майно у зв`язку з нездійсненням сторонами державної реєстрації такого права за договором № 18/н від 17.12.2003 (яким ЗАТ "Еколенд" обґрунтовувало свої вимоги) та його нотаріального посвідчення, незважаючи на вимоги законодавства, яке було чинним на час укладення вказаного договору.
3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
3.1. Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1, яка вважає себе особою, що не була залучена до участі в розгляді справи, подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену постанову і ухвалу Центрального апеляційного господарського суду про від 28.12.2021 у цій справі про поновлення Дніпровській міській раді строку на апеляційне оскарження та направити справу № 13/197-10 до вказаного суду на новий розгляд зі стадії вирішення питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження і його відкриття.
3.2. У якості підстави подання зазначеної скарги заявник посилається на неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 21.02.2019 у справі № 911/4590/13, від 14.12.2020 у справі №521/2816/15-ц, від 24.02.2021 у справі № 9901/313/20, у аналогічних правовідносинах.
3.3. Крім того, обґрунтовуючи наявність підстав для подання вказаної скарги, заявник посилається на те, що господарський суд апеляційної інстанції прийняв оскаржувану постанову, якою вирішив питання про права та обов`язки скаржника як власника спірного нерухомого майна, безпідставно незалученого до розгляду цієї справи.
3.4. У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2 просить задовольнити її у повному обсязі.
3.5. Від Дніпровської міської ради надійшли письмові пояснення на касаційну скаргу в яких вона просить у повному обсязі відмовити у задоволенні вказаної скарги.
4. Обставини встановлені судами
4.1. Господарськими судами встановлено, що 17.12.2003 між ЗАТ "Еколенд" (покупцем) та ТОВ "Сервіс" (продавцем) було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна № 18/Н, згідно з п. 1. якого продавець зобов`язався передати у власність покупця нерухоме майно, зазначене у п. 1.2. цього договору за актом приймання-передачі, а покупець - прийняти це майно і сплатити продавцю його вартість на умовах цього договору.
Відповідно до п. 1.2. договору нерухомим майном, яке відчужується за ним, є нежитлове приміщення № 55 загальною площею 330,5 кв.м, розташоване на першому поверсі житлового будинку АДРЕСА_1, що належало продавцю на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна №8/06-01 від 06.06.2001.
Пунктом 3. договору передбачено, що право власності на нерухоме майно, зазначене у п.1.2. переходить до покупця з моменту підписання цього договору та акта прийому-передачі.
Зазначений договір підписаний представниками сторін та скріплений печатками товариств.
4.2. 17.03.2003 сторонами також підписано акт прийому-передачі до договору купівлі-продажу нерухомого майна № 18/Н, згідно з яким ТОВ "Сервіс" передало, а ЗАТ "Еколенд" прийняло зазначене у договорі нерухоме майно.
4.3. Разом з тим, як встановлено господарськими судами, в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують обставини щодо наявності у ТОВ "Сервіс" права власності на вказане нерухоме майно.
4.4. Відповідно до листа Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської міської ради станом на 10.08.2010 право власності на нежитлове приміщення № 55 на першому поверсі в житловому будинку літ.А-5 на АДРЕСА_1 не зареєстровано.
4.5. Водночас, під час розгляду справи в апеляційному порядку, господарським судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно з рішенням Дніпропетровської обласної ради № 126-7/ХХІV від 17.01.2003 "Про використання майна, що належить до спільної власності територіальних громад області" житловий фонд, розташований на території м.Дніпропетровська, передано у власність територіальної громади цього міста як майно, що знаходиться на балансах обласних житлово-комунальних підприємств "Центральний", "Лівобережжя", "Південне", "Аеродром", житлово-комунальної контори м. Дніпропетровська, а також об`єктів комунального виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства м.Дніпропетровська і належить до спільної власності територіальних громад областей.
4.6. У подальшому, відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради №11/13 від 13.11.2003 "Про прийняття у комунальну власність територіальної громади міста обласних житлово-комунальних підприємств "Південне", "Центральний", "Лівобережжя"" на виконання рішення міської ради від 26.02.2003 № 35/7 "Про прийняття майна у комунальну власність територіальної громади міста та подальшого його використання" та рішення Дніпропетровської обласної ради №126-7/ХХІV від 17.01.2003 "Про використання майна, що належить до спільної власності територіальних громад області", керуючись Законами України "Про місцеве самоврядування в Україні" і "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності", міська рада прийняла у комунальну власність територіальної громади міста обласні житлово-комунальні підприємства "Південне", "Центральний", "Лівобережжя" з майном, будівлями і спорудами, що перебували на їх балансі, відповідно до актів приймання-передачі від 18.08.2003, від 10.09.2003 та від 12.09.2003.
Таким чином, до комунальної власності територіальної громади міста, згідно з актом від 10.09.2003 увійшло, у тому числі, і спірне нерухоме майно.
4.7. Разом з тим, за твердженням ЗАТ "Еколенд", у травні 2010 року йому стало відомо, що ТОВ "Фактор Д" без згоди із Позивачем має на меті користуватися та розпоряджатися належним останньому майном, у зв`язку із чим Позивачем звернувся до Відповідача з листом за вих. №3/06-10 від 01.06.2010, у якому повідомив про те, що нерухоме майно - нежитлове приміщення № 55 загальною площею 330,5 кв.м, розташоване на першому поверсі житлового будинку АДРЕСА_1 належить ЗАТ "Еколенд" на праві власності, та у разі, якщо ТОВ "Фактор Д" бажає користуватися цією будівлею йому необхідно узгодити свої наміри та дії з Позивачем.
4.8. Однак, листом від 10.06.2010 Відповідач повідомив Позивача про відсутність у останнього правових підстав вимагати від ТОВ "Фактор Д" узгодження із ним будь-яких дій стосовно наведеного нерухомого майна, оскільки договір купівлі-продажу № 18/Н від 17.12.2003, за яким ЗАТ "Еколенд" придбало спірне майно, не підтверджує його право власності на нежитлову будівлю за вказаною адресою.
4.9. У зв`язку з наведеним Позивач звернувся до господарського суд з цим позовом.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника заявника, дослідивши доводи наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
5.2. За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.
5.3. Статтею 129 Конституції України закріплено такі основні засади судочинства як: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
5.4. Зазначені принципи знайшли своє відображення у статті 2 Господарського процесуального кодексу України, а тому господарські суди зобов`язані реалізовувати їх під час здійснення господарського судочинства.
5.5. Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
5.6. При цьому згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
5.7. Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.
5.8. Водночас, відповідно до статті 50 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
5.9. Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, стосується її прав та обов`язків, якщо судом розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або містить судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Крім того, в мотивувальній частині рішення мають міститись висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення повинно бути вказано про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, але й їх процесуальні права, що випливають, зокрема, з положень Конвенції, у тому числі, - права на справедливий судовий розгляд при визначенні її цивільних прав і обов`язків.
Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 13.01.2021 у справі № 922/988/19, від 22.09.2021 у справі № 907/670/18.
5.10. Предметом спору у цій справі є вимоги ЗАТ "Еколенд" до ТОВ "Фактор Д" про визнання за Позивачем права власності на нерухоме майно, розташоване у АДРЕСА_1, яке в цілому складається з нежитлового приміщення № 55 поз. 1 - 18, загальною площею 333,2 кв.м, розташоване на першому поверсі житлового будинку літ. А-5, ганок літ. а 1 та ганок літ. а 2.
5.11. Як вже зазначалося, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2010 у справі № 13/197-10 позов задоволено. Визнано за ЗАТ "Еколенд" право власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, яке складається з нежитлового приміщення № 55, поз. 1 - 18, загальною площею 333,2 кв.м на першому поверсі житлового будинку літ. А-5, ганок літ. а 1 та ганок літ. а 2.
5.12. Не погодившись з вказаним рішенням, Дніпровська міська рада подала апеляційну скаргу, яка обґрунтована тим, що господарський суд розглянув справу за відсутністю Ради, не повідомленої належним чином про дату, час та місце судового засідання, та прийняв рішення без залучення її до участі у справі як власника наведеного вище приміщення, тобто прийняв рішення, що стосується її прав та обов`язків.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.12.2020 поновлено Дніпровській міській раді строк на апеляційне оскарження та відкрито провадження за її апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2010 у справі № 13/197-10.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.04.2021 судом з власної ініціативи на підставі статті 50 Господарського процесуального кодексу України залучено ОСОБА_2 до участі у справі Господарського суду Дніпропетровської області № 13/197-10 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, з тих підстав, що наслідки перегляду рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку можуть вплинути на її права та обов`язки, оскільки відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 246439239 від 01.03.2021 (поданої Радою) нежитлове приміщення за адресою АДРЕСА_2 належить на праві власності ОСОБА_2 (підставою виникнення права власності є договір купівлі-продажу № 803 від 04.08.2017, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кравченко О. О.).
5.13. За результатами розгляду апеляційної скарги Дніпровської міської ради постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.05.2021 залучено її до участі у справі як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору та скасовано рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2010 у справі № 13/197-10 і прийнято нове про відмову в позові.
Залучаючи Раду в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, апеляційний суд зазначив, що, як вбачається з поданих Дніпровською міською радою доказів, спірне нерухоме майно увійшло до комунальної власності територіальної громади міста. Отже, рішення місцевого суду безпосередньо стосується прав та обов`язків Ради, оскільки судом вирішувався спір щодо майна, яке перебуває в її власності, тобто вирішувався спір про право у правовідносинах, учасником яких станом на момент розгляду справи та постановлення оскаржуваного рішення є скаржник.
5.14. Водночас, при зверненні з касаційною скаргою ОСОБА_1 були подані документи з яких випливає, що вона з листопада 2019 року є власником нерухомого майна, що утворилося внаслідок поділу спірного майна. Отже, як вбачається з вказаних документів, станом на момент звернення Ради з апеляційною скаргою у цій справі зазначена інформація містилась у відповідних реєстрах.
Наведена інформація також опосередковано випливає із документів, які було подано Дніпровською міською радою до апеляційного суду, в яких зазначено, що нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 перебуває в процесі поділу, право власності щодо нього погашено.
5.15. У такий спосіб, господарський суд апеляційної інстанції, залучивши в якості третьої особи Раду та ОСОБА_2 з посиланням на те, що вони є власниками спірного майна, у той же час не залучив до розгляду справи кінцевого набувача цього майна - ОСОБА_1, внаслідок чого фактично ухвалив оскаржуване судове рішення про права, інтереси та обов`язки особи незалученої до участі у справі.
5.16. При цьому колегія суддів звертає вагу, що при розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов`язки, суд апеляційної інстанції, перевіривши матеріали апеляційної скарги на предмет їх відповідності статтям 258, 259 Господарський процесуальний кодекс України, та за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження з інших підстав, відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином дослідити і встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги. Якщо ж при цьому судом апеляційної інстанції буде встановлено, що права, інтереси та (або) обов`язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права, інтереси та (або) обов`язки у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд не позбавлений права закрити апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарський процесуальний кодекс України.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14.08.2019 у справі № 62/112, від 16.01.2020 у справі № 925/1600/16.
5.17. Відповідно до пункту 8 частини першої статті 310 Господарського процесуального кодексу України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд прийняв рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
5.18. Отже, передбачене зазначеною нормою порушення є самостійною обов`язковою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення та направлення справи на новий розгляд.
У зв`язку з наведеним Суд не перевіряє правильність висновків апеляційного господарського суду, які стосуються вирішення спору у цій справі по суті, а також висновків щодо наявності підстав для поновлено Дніпровській міській раді строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2010, на безпідставність яких посилається заявник у касаційній скарзі.
5.19. Таким чином, доводи скаржника про допущення судом апеляційної інстанції порушення норм процесуального права у зв`язку з прийняттям судового рішення про права та обов`язки особи, незалученої до участі у справі, знайшли своє часткове підтвердження.
5.20. За таких обставин колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.