ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 914/3132/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Мамалуй О.О.
за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.
розглянувши матеріали касаційної скарги Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради "Львівська обласна дитяча клінічна лікарня "Охматдит"
на рішення Господарського суду Львівської області
(суддя - Манюк П.Т.)
від 19.05.2021
та постанову Західного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Бойко С.М., судді: Бонк Т.Б., Якімець Г.Г.)
від 02.09.2021
у справі № 914/3132/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська теплоенергетична компанія"
до Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради "Львівська обласна дитяча клінічна лікарня "Охматдит"
про стягнення 1 474 273, 16 грн,
за участю представників учасників справи:
позивача - Кулик С.А.;
відповідача - не з`явився;
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівська теплоенергетична компанія" звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради "Львівська обласна дитяча клінічна лікарня "Охматдит" про стягнення 1 474 273, 16 грн.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач належним чином не виконав зобов`язання за договором № 171-3143 від 29.08.2018 підряду на виконання робіт по об`єкту: "Ремонтно-реставраційні роботи будівлі Львівської обласної дитячої клінічної лікарні "Охматдит" на вул. Лисенка, 31 у м. Львові з впровадженням енергозберігаючих заходів", у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість в розмірі 1 474 273, 16 грн.
2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Львівської області від 19.05.2021 позовні вимоги задоволено повністю. Суд стягнув з Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради Львівська обласна дитяча клінічна лікарня "Охматдит" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська теплоенергетична компанія" 1 474 273, 16 грн заборгованості.
Додатковим рішенням Господарського суду Львівської області від 07.06.2021 стягнуто з Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради Львівська обласна дитяча клінічна лікарня "Охматдит" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська теплоенергетична компанія" 19 150, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
2.2. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 02.09.2021 рішення Господарського суду Львівської області від 19.05.2021 залишено без змін.
Додатковою постановою Західного апеляційного господарського суду від 13.10.2021 стягнуто з Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради Львівська обласна дитяча клінічна лікарня "Охматдит" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська теплоенергетична компанія" 9 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
3. Короткий зміст вимог касаційних скарг та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Львівської області від 19.05.2021 та постановою Західного апеляційного господарського суду від 02.09.2021, Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради "Львівська обласна дитяча клінічна лікарня "Охматдит" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухвалити нове про відмову в позові.
3.2. Підставою касаційного оскарження Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради "Львівська обласна дитяча клінічна лікарня "Охматдит" визначило пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що судами попередніх інстанцій застосовано норми права без урахування висновку щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 917/130/19; від 10.09.2019 у справі № 922/1962/17, від 17.12.2019 у справі № 917/131/19 (щодо застосування статей 227, 229 Господарського процесуального кодексу України, частин 4, 6 статті 75 Господарського процесуального кодексу України).
Крім того, Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради "Львівська обласна дитяча клінічна лікарня "Охматдит" посилається на пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що судами попередніх інстанцій застосовано норми права без урахування висновку щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 05.02.2020 у справі № 904/2082/19, від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18, від 16.09.2019 у справі № 921/254/18, від 15.10.2019 у справі № 921/262/18, від 27.03.2018 у справі № 927/414/17, від 04.06.2018 у справі № 908/3519/16, від 05.06.2018 у справі № 910/16804/17, від 26.06.2018 у справі № 902/1370/15, від 19.09.2018 у справі № 905/1090/17, від 06.08.2018 у справі № 911/662/17, від 19.06.2019 у справі № 910/11191/18, від 18.07.2019 у справі № 910/6491/18, від 21.08.2019 у справі № 917/1489/18 та у постанові Верховного Суду України від 02.02.2012 у справі № 3-42гс12 (щодо застосування статей 847, 852, 857 Цивільного кодексу України). При цьому скаржник вказує на те, що в наведених постановах Верховного Суду викладений правовий висновок, відповідно до якого обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (зокрема, шляхом надання обґрунтованої відмови від підписанні акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника. У спірних правовідносинах позивач зобов`язувався за договором підряду виконати реставрацію металевих вікон, разом з тим фактично здійснив їх заміну, внаслідок чого виникли додаткові витрати в розмірі 1 408 678, 80 грн. Про такі обставини позивача було повідомлено відповідними листами.
3.3. Також скаржник посилається на те, що суди попередніх інстанцій безпідставно не врахували обставин щодо наявності кримінального провадження, а також не дали належної оцінки доказам, зібраним у кримінальній справі.
3.4. У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівська теплоенергетична компанія" просило відмовити в її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін. При цьому позивачем зазначено, що у зв`язку з поданням відповідачем касаційної скарги у нього виникли витрати на правничу допомогу в розмірі 15 000, 00 грн.
4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради "Львівська обласна дитяча клінічна лікарня "Охматдит" (надалі - замовник) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівська теплоенергетична компанія" (надалі - підрядник) 29.08.2018 уклали договір за № 171-3143 від 29.08.2018 на виконання робіт по об`єкту: "Ремонтно-реставраційні роботи будівлі Львівської обласної дитячої клінічної лікарні "Охматдит" на вул. Лисенка, 31 у м. Львові з впровадженням енергозберігаючих заходів" (45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація (СРУ), за умовами якого підрядник зобов`язується власними силами і засобами, в обумовлений строк відповідно до замовлення і вимог проектно-кошторисної документації, будівельних норм та правил виконати роботи, обумовлені в договорі, а замовник зобов`язується прийняти і оплатити виконані роботи (п. 1.1. договору).
Згідно з п. 2.1 договору підрядник повинен виконати передбачені цим договором роботи, якість яких відповідає умовам цього договору, або вимогам, що звичайно ставляться на момент передання їх замовнику.
Договірна ціна згідно з договором є твердою та становить 33 122 500, 60 грн (п.3.1. договору).
Відповідно до п. 4.3. договору, розрахунки проводяться за фактично виконані роботи протягом 30-ти календарних днів після підписання замовником представлених підрядником належно оформлених актів виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідки (форма КБ-3), рахунку на оплату.
Відповідно до п. 4.7 договору, додаткові роботи, що виконані підрядником без попереднього узгодження з замовником та не передбачені цим договором, не оплачуються.
Пунктом 4.8 договору визначено, що роботи, при виконані яких допущено відхилення від проектно-кошторисної документації чи порушення діючих норм і правил, оплачуються після усунення відхилень в порядку, передбаченому договором.
Згідно з п. 5.2 договору, підрядник гарантує якість закінчених робіт і змонтованих конструкцій, досягнення показників, визначених у проектній документації та можливість їх експлуатації протягом гарантійного строку.
Пунктом 6.4.1.1 договору передбачено, що підрядник зобов`язаний виконувати роботу відповідно до вимог проектно-кошторисної документації, будівельних норм, графіку виконання робіт та чинного законодавства України.
5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався Суд
5.1. Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
5.2. Предметом спору в цій справі є матеріально-правова вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська теплоенергетична компанія" до Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради "Львівська обласна дитяча клінічна лікарня "Охматдит" про стягнення 1 474 273, 16 грн заборгованості за договором підряду.
В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівська теплоенергетична компанія" посилається на те, що відповідно до пункту 4.3 договору розрахунки проводяться за фактично виконані роботи протягом 30-ти календарних днів після підписання замовником представлених підрядником належно оформлених актів виконаних робіт (Форма КБ-2в) та довідки (Форма КБ-3), рахунку на оплату. Позивач зазначає, що ним було виконано ряд робіт, про що складено Акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень -2 2020 р. від 25.09.2020 та виставлено рахунок на оплату № 31 від 25.09.2020 на суму 1 474 273, 16 грн. Цей акт було надано замовнику для узгодження та підписання, проте останній жодним чином не відреагував. Крім того, пунктом 4.5 договору передбачено, що у випадку виявлення невідповідності робіт, пред`явлених до оплати, встановленим вимогам, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін та інших помилок, що вплинули на ціну виконаних робіт, замовник має право за участі підрядника скорегувати суму, що підлягає оплаті. Разом з тим жодних претензій щодо якості та обсягів виконаних робіт від замовника не надходило.
5.3. Суди попередніх інстанцій у цій справі дійшли висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на таке.
Так, господарськими судами встановлено, що 20 листопада 2019 року комісія у складі: - представник замовника - в.о. директора Львівської обласної дитячої клінічної лікарні "Охматдит" О. Бурда; - представник Львівської ОДА - Т.в.о. директора департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА О. Ткачук; - представник проектної організації ТзОВ "Макро-Будомат" У. Заставна; - архітектор, ГАП - Т.Л Совальчук; - інженер з технічного нагляду за об`єктом І. Яблонський; - представник підрядної організації - директор "ЛТЕК" Б. Монастирський, склала акт, в якому за результатами проведення огляду технічного стану вікон у будівлі Львівської обласної дитячої лікарні "Охматдит" зроблено висновок, що металеві віконні рами стали непридатними для подальшого використання та потребують повної заміни у зв`язку з неможливістю реконструкції металевих вікон, які стали непридатними до використання, на нові дерев`яні (євробус) заповнення зі склопакетами, зі збереженням характеру членування існуючих віконних заповнень, що сприятиме підвищенню енергоефективності та енергозбереженню в установі Львівської обласної дитячої клінічної лікарні "Охматдит".
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Львівська теплоенергетична компанія" та Комунальним некомерційним підприємством Львівської обласної ради "Львівська обласна дитяча клінічна лікарня "Охматдит" підписано додаткову угоду від 17.07.2020 № 9 до договору в межах бюджетного фінансування на 2020 рік на загальну суму 2 409 581, 73 грн.
Відповідно до умов додаткової угоди від 17.07.2020 № 9 до договору сторони погодили внести зміни до договору та викласти пункт 3.2.2. розділу 3 договору у наступній редакції: "Вартість робіт по даному договору № 171-3143 від 29.08.2018 по об`єкту "Ремонтно-реставраційні роботи будівлі Львівської обласної дитячої лікарні "Охмадит" на вул. Лисенка, 31 у м. Львові з впровадженням енергозберігаючих заходів" в межах бюджетного фінансування на 2020 рік становить 2 409 581, 73 грн, в тому числі ПДВ 401 596,95 грн".
Додатками до додаткової угоди є розрахунок договірної ціни та графік виконання робіт, де передбачено що в липні 2020 року підрядник повинен виконати реставраційні роботи вікон та дверей на суму 1 474 273, 16 грн та улаштування гідроізоляції фундаментів та вимощення на суму 935 308, 57 грн (загальна сума запланованих робіт 2 409 581, 73 грн).
З врахуванням викладеного суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що сторонами було погоджено вид, обсяг та вартість робіт, які підлягали виконанню позивачем у 2020 році згідно із договором та зокрема, відображені в акті № 1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень - 2 від 25.09.2020 на суму 1 474 273, 16 грн, який був скерований Комунальному некомерційному підприємству Львівської обласної ради "Львівська обласна дитяча клінічна лікарня "Охматдит" згідно з супровідним листом за № 25-09/01 від 25.09.2020, що підтверджується поштовою накладною № 7900515732701 від 25.09.2020 та фіскальним чеком, описом вкладення у цінний лист та повідомленням про вручення поштового відправлення за поштовою накладною № 7900515732701 від 25.09.2020, на якому міститься відмітка про отримання за довіреністю Сторчан Л.В.
Крім того, господарські суди встановили, що акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень - 2 від 25.09.2020 на суму 1 474 273, 16 грн, скеровувався Комунальному некомерційному підприємству Львівської обласної ради "Львівська обласна дитяча клінічна лікарня "Охматдит" повторно з супровідним листом за № 02-10/04 від 02.10.2020, що підтверджується поштовою накладною № 7900515753423 від 02.10.2020 та фіскальним чеком, описом вкладення у цінний лист та повідомленням про вручення поштового відправлення за поштовою накладною № 7900515753423 від 02.10.2020 з довідкою Укрпошти про причини повернення відправлення - на зберігання.
Також суди попередніх інстанцій врахували, що у 2020 році замовником були частково прийняті та оплачені роботи, передбачені додатковою угодою від 17.07.2020 № 9 до договору на суму 935 308, 57 грн, що свідчить про те, що вказана додаткова угода № 9 була прийнята сторонами до виконання.
З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій спростували посилання апелянта на те, що саме реставрація металевих вікон, а не заміна вікон була передбачена проектно-кошторисною документацію, а отже підрядником неналежно виконано зобов`язання по договору в частині реставрації вікон, оскільки замість реставрації здійснено заміну таких вікон без узгодження із замовником та без внесення змін у проектно-кошторисну документацію.
Господарські суди встановили, що до матеріалів справи долучений лист відповідача від 31.08.2020 адресований позивачу про те, що станом на 31.08.2020 року кошти з обласного бюджету на реалізацію проекту "Ремонтно-реставраційні робота будинку Львівської обласної дитячої лікарні "Охматдит" на вул. Лисенка, 31 у м. Львові з впровадженням енергозберігаючих заходів" не надійшли. Однак, суди попередніх інстанцій зазначили, що за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання через відсутність у нього необхідних коштів.
5.4. Підставою касаційного оскарження Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради "Львівська обласна дитяча клінічна лікарня "Охматдит" визначило пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу, оскільки вважає, що судами попередніх інстанцій застосовано норми права без урахування висновку щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 05.02.2020 у справі № 904/2082/19, від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18, від 16.09.2019 у справі № 921/254/18, від 15.10.2019 у справі № 921/262/18, від 27.03.2018 у справі № 927/414/17, від 04.06.2018 у справі № 908/3519/16, від 05.06.2018 у справі № 910/16804/17, від 26.06.2018 у справі № 902/1370/15, від 19.09.2018 у справі № 905/1090/17, від 06.08.2018 у справі № 911/662/17, від 19.06.2019 у справі № 910/11191/18, від 18.07.2019 у справі № 910/6491/18, від 21.08.2019 у справі № 917/1489/18 та у постанові Верховного Суду України від 02.02.2012 у справі № 3-42гс12.
Так, у наведених постановах Верховного Суду та постанові Верховного Суду України викладено такі правові висновки.
Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно з частинами 1, 2 статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.
Ціна договору підряду - це грошова сума, належна підрядникові за виконане замовлення. За статтею 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається або конкретна ціна роботи, або способи її визначення. Отже, ціна може бути визначена в тексті договору підряду безпосередньо, або у договорі підряду може зазначатися спосіб визначення ціни. Крім того, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі, який містить постатейний перелік затрат на виконання робіт, є додатком до договору та його невід`ємною частиною.
За відсутності цих умов ціну може встановити суд на основі звичайно застосовуваних за аналогічні роботи цін з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.
Статтею 882 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Аналіз зазначеної норми свідчить про те, що підставою визнання акту виконаних робіт недійсним є доведення обґрунтованості відмови замовника підписати акт, тобто наявність суттєвих недоліків виконаних робіт, на які посилався замовник, відмовляючи в підписанні акту.
Передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акту і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.
Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (частина 1 статті 854 Цивільного кодексу України).
Отже, договір підряду складається з двох взаємопов`язаних між собою зобов`язань: 1) правовідношення, в якому виконавець має надати послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов`язку; 2) правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.
Закріплене у Цивільному кодексі України визначення договору підряду дає підстави для висновку про те, що це консенсуальний, двосторонній та оплатний договір (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 523/6003/14-ц).
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).
Враховуючи положення наведених вище норм законодавства, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт - негайно про них заявити (зокрема, шляхом надання обґрунтованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.
Якщо замовник в порушення вимог статей 853, 882 Цивільного кодексу України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18, від 16.09.2019 у справі № 921/254/18, від 15.10.2019 у справі № 921/262/18.
При цьому відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови замовника від підписання акта. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 02.02.2012 у справі №3-42гс12 та в постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №927/414/17, від 04.06.2018 у справі №908/3519/16, від 05.06.2018 у справі №910/16804/17, від 26.06.2018 у справі №902/1370/15, від 19.09.2018 у справі №905/1090/17, від 06.08.2018 у справі №911/662/17, від 19.06.2019 у справі №910/11191/18, від 18.07.2019 у справі №910/6491/18, від 21.08.2019 у справі №917/1489/18.
5.5. Виходячи з предмета та підстав позову, а також з урахуванням наведених правових висновків Верховного Суду, суди попередніх інстанцій не з`ясували та не перевірили чи відмовився замовник від підписання акта виконаних робіт будівельних робіт за вересень-2 2020 р. від 25.09.2020, чи була така відмова обґрунтована та якими причинами.
При цьому, врахувавши лист відповідача від 31.08.2020 (з урахуванням дати складення акта виконаних робіт), адресований позивачу про відсутність бюджетних коштів, суди попередніх інстанцій не дали оцінки іншим доказам, наявним в матеріалах справи, зокрема листам відповідача.
5.6. Відхиляючи доводи відповідача про невідповідність виконаних підрядником робіт проектно-кошторисній документації, суди попередніх інстанцій не врахували такого.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 523/6003/14-ц викладено правову позицію, відповідно до якої умова про предмет договору підряду є істотною. Предметом договору підряду є індивідуалізований результат праці підрядника, на який спрямована узгоджена воля сторін. Умова щодо предмета договору підряду уточняється ціною підрядних робіт.
Так, відповідно до частини 1 статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Згідно з частиною 1 статті 877 Цивільного кодексу України підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
Виходячи зі змісту наведеної норми проектно-кошторисна документація поділяється на дві основні частини: власне проектну документацію і документацію кошторисну.
Проект (технічна документація) має визначати не тільки обсяг та зміст робіт, а й інші вимоги до робіт (наприклад, рівень необхідної якості). При цьому роль кошторису не вичерпується лише визначенням вартості робіт, а й проявляється у закріпленні їх видів та переліку згідно з технічною (проектною) документацією, через що кошторис безпосередньо пов`язаний із визначенням не лише ціни, а й предмета договору будівельного підряду.
Особливістю договору будівельного підряду є технічна складність його предмета, а саме: значна кількість передбачених проектною документацією видів робіт, і разом з тим, часто на практиці виникають ситуації, коли необхідно виконати певні додаткові роботи, не передбачені проектною документацією. Такі випадки врегульовані спеціальними нормами Цивільного кодексу України, зокрема частиною 3 статті 877, статтею 878 та статтею 844.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суди попередніх інстанцій не врахувавши, що в матеріалах справи відсутня проектно-кошторисна документація, передчасно відхилили заперечення відповідача про невідповідність виконаних робіт такій проектно-кошторисній документації (на такі обставини звернула увагу Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.06.2018 у справі № 523/6003/14-ц). Як наслідок суди не встановили який порядок внесення змін до проектно-кошторисної документації та чи був дотриманий він сторонами.
5.7. У касаційній скарзі Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради "Львівська обласна дитяча клінічна лікарня "Охматдит" зазначає також про те, що невідповідність виконаних позивачем робіт умовам договору та проектно-кошторисній документації підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, здобутими в кримінальному провадженні.
Суди попередніх інстанцій такі докази відхилили, оскільки предметом розслідування у кримінальному провадженні від 24.01.2020 № 42020141040000004 є роботи, що були виконані позивачем протягом 2018-2019 років, а не роботи, виконані позивачем у 2020 році, відповідно до додаткової угоди від 17.07.2020 № 9 до договору в межах бюджетного фінансування на 2020 рік на загальну суму 2 409 581, 73 грн, що є предметом дослідження у даній справі. Також роботи, виконані позивачем протягом 2018-2019 років, а не в 2020 році, були предметом експертних досліджень у вказаному кримінальному провадженні.
Крім цього, представниками позивача спростовані посилання відповідача на висновки експерта Львівського НДЕКЦ МВС Стецика Юрія Михайловича від 02.04.2021 № СЕ-19/114-21/4990-ТВ та на висновок експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Іляша Василя Володимировича від 16.04.2021 № 886, а також підготовлену на їх основі довідку Головного державного фінансового інспектора Західного офісу Держаудитслужби Дусик Г.В від 27.04.2021, оскільки ними до матеріалів справи долучено ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 29.04.2021 у справі № 461/9170/20, якою клопотання підозрюваного Монастирського Богдана Михайловича про відвід експертів задоволено, відведено експерта Львівського НДЕКЦ МВС Стецика Юрія Михайловича та експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Іляша Василя Володимировича від участі у кримінальному провадженні від 24.01.2020 № 4202014100000004.
В той же час суди попередніх інстанцій врахували, що долучені позивачем докази свідчать, що судовим експертом О.В. Павлич, надано висновок від 18.12.2020 № 0042/2020 за результатами проведеної будівельно-технічної експертизи у кримінальному провадженні від 24.01.2020 № 4202014100000004, з якого вбачається що блоки віконні дерев`яні (евробрус) з 2-х камерним склопакетом з відкривними стулками (прямокутна форма) та відповідна фурнітура, що встановлені на об`єкті "Ремонтно-реставраційні роботи будівлі Львівської обласної дитячої клінічної лікарні "Охматдит" на вул. Лисенка, 31 у м. Львові з впровадженням енергозберігаючих заходів" відповідають вимогам, що визначені у проектній документації, зокрема у технічному завданні. Обсяги та вартість фактично виконаних робіт з влаштування віконних блоків на об`єкті "Ремонтно-реставраційні роботи будівлі Львівської обласної дитячої клінічної лікарні "Охматдит" на вул. Лисенка, 31 у м. Львові з впровадженням енергозберігаючих заходів" відповідають обсягам та вартості, визначеним в актах виконаних робіт та видаткових накладних. Звітна документація (форми КБ-2в, КБ-3 тощо) з будівництва (ремонту, конструкції), за порядком складення і наведеними розрахунками відповідає вимогам нормативно-правових актів в галузі будівництва.
5.8. Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З врахуванням викладеного, колегія суддів зазначає, що відхиливши одні докази з огляду на те, що вони були зібрані в кримінальному провадженні, предметом розслідування у якому є роботи, що були виконані позивачем протягом 2018-2019 років, а не роботи, виконані позивачем у 2020 році, суди попередніх інстанцій необґрунтовано послались на долучений позивачем висновок від 18.12.2020 № 0042/2020, складений експертом Павлич О.В., за результатами проведеної будівельно-технічної експертизи у тому самому кримінальному провадженні від 24.01.2020 № 420301411040000004. При цьому господарські суди не врахували аргументи відповідача про те, що питання, які досліджувались експертом Павлич О.В. не входять в рамки доказування предмета доказування в цій справі.
5.9. Крім того, Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради "Львівська обласна дитяча клінічна лікарня "Охматдит" заявляло клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи в цій справі.
Так, в ухвалі Господарського суду Львівської області від 26.04.2021 зазначено, що як вбачається з поданого відповідачем клопотання про призначення експертизи, останній просить на вирішення експерта поставити питання чи відповідають роботи із заміни металевих вікон на блоки віконні дерев`яні (євробрус), виконані позивачем у будівлі комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради "Львівська обласна дитяча клінічна лікарня "Охматдит" за адресою: м. Львів, вул. Лисенка, 31 на підставі договору від 29.08.2018 року № 171-3143 проектно-кошторисній документації.
Разом з тим, суд першої інстанції вказав, що на підтвердження якості виконаних робіт та їх відповідності договірній та проектній документації позивачем до матеріалів справи долучено висновок судового експерта від 18.12.2020 № 0042/2020 у кримінальному провадженні № 42020141040000004, тому суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про призначення будівельно-технічної експертизи, що в свою чергу не позбавляє відповідача, реалізуючи принцип змагальності сторін, самостійно надати висновок експерта із запропонованих ним питань.
Відповідно до частини 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до пункту 4.5 договору передбачено, що у випадку виявлення невідповідності робіт, пред`явлених до оплати, встановленим вимогам, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін та інших помилок, що вплинули на ціну виконаних робіт, замовник має право за участі підрядника скорегувати суму, що підлягає оплаті.
Згідно з пунктом 4.8. договору роботи, при виконання яких допущено відхилення від проектно-кошторисної документації чи порушення діючих норм і правил, оплачуються після усунення відхилень і порушень в порядку передбаченому договором.
З врахуванням викладеного, враховуючи заперечення відповідача щодо невідповідності проектно-кошторисній документації виконаних підрядних робіт, заборгованість з оплати яких є предметом спору в цій справі, суди попередніх інстанцій необґрунтовано відмовили в задоволенні клопотання відповідача, з тієї підстави, що в матеріалах справи наявний інший висновок експерта в кримінальному провадження, встановивши перед тими, що предметом розслідування в кримінальному провадженні є роботи за інший період.
5.10. Також як на підставу касаційного оскарження Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради "Львівська обласна дитяча клінічна лікарня "Охматдит" посилається на пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу, оскільки вважає, що судами попередніх інстанцій застосовано норми права без урахування висновку щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 917/130/19; від 10.09.2019 у справі № 922/1962/17, від 17.12.2019 у справі № 917/131/19 (щодо застосування статей 227, 229 Господарського процесуального кодексу України).
Так, скаржник вказує на те, що суд апеляційної інстанції, не врахувавши висновки Верховного Суду в згаданих справах, необґрунтовано відмовив йому в задоволенні клопотання про зупинення провадження в цій справі до набрання законної сили рішенням у кримінальній справі № 463/6753/21. При цьому суд апеляційної інстанції в ухвалі від 02.09.2021 зазначив, що Комунальним некомерційним підприємством Львівської обласної ради "Львівська обласна дитяча клінічна лікарня "Охматдит" не доведено яким чином пов`язані дана справа № 914/3132/20 та справа, яка розглядається Личаківським районним судом м. Львова, чим обумовлюється неможливість розгляду цієї справи № 914/3132/20, а також не наведено обґрунтованості правових підстав, з якими процесуальний закон пов`язує обов`язок суду зупинити провадження у даній справі № 914/3132/20.
У справі № 922/1962/17 Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції правильно визнав необґрунтованим посилання позивача не неможливість розгляду цієї справи до вирішення адміністративної справи про скасування реєстраційного запису щодо проведення державної реєстрації припинення відповідача. У справах № 917/130/19 та № 917/131/19 Верховний Суд зазначив, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі до вирішення іншої господарської справи, оскільки сама по собі взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення у іншій справі.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції в цій справі, а також господарські суди в інших справах, на які посилається скаржник, дійшли висновку про відсутність правових підстав для зупинення провадження у справі на підставі пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України, виходячи з конкретних обставин кожної зі справи, що не дає можливості дійти висновку про їх подібність. Отже, підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, в цій частині не знайшла свого підтвердження.