ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 915/1260/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Вронська Г.О. - головуюча, Губенко Н.М., Кролевець О.А.
за участю секретаря судового засідання Калітінського М.Ю.,
представників учасників справи:
від позивача: Стахорська О.І.,
від відповідача: Ренешевський Є.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Миколаївобленерго"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Разюк Г.П., Колоколов С.І., Савицький Я.Ф.
від 20.05.2021
за позовом Акціонерного товариства "Миколаївобленерго"
до Приватного підприємства "Дикий Сад"
про врегулювання розбіжностей за договором,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У жовтні 2020 року Акціонерне товариство "Миколаївобленерго" (далі - Позивач, Скаржник) звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Дикий Сад" (далі - Відповідач), в якій просило суд врегулювати розбіжності за договором з доступу до елементів інфраструктури об`єкта електроенергетики, що належить АТ "Миколаївобленерго" від 01.09.2019 № 02/118 (далі - Договір) та викласти пункти 2,1 та Додаток № 2 до Договору в редакції Позивача, викладеній в позовній заяві.
2. Позовні вимоги обґрунтовано посиланням на ст.ст. 6, 11 ЦК України, ст.ст. 20, 179, 181, 184 ГК України та мотивовано тим, що при укладенні Договору неврегульовані розбіжності щодо пункту 2.1. Договору та Додатку №2 до Договору, у зв`язку з чим Позивач звернувся до суду з позовом про викладення вказаних пунктів у своїй редакції.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 09.03.2021 позов задоволено з підстав його обґрунтованості та вирішено пункт 2.1 Договору вважати укладеним в наступній редакції: " 2.1. Ціна договору становить 11 042,35 грн. (одинадцять тисяч сорок дві грн. 35 коп.), окрім цього 20 % ПДВ у сумі 2 208,47 грн. (дві тисячі двісті вісім грн. 47 коп.), всього 13 250,82 грн. (тринадцять тисяч двісті п`ятдесят грн. 82 коп.) з ПДВ на місяць користування згідно розрахунку розміру щомісячної плати за доступ до елементів інфраструктури об`єктів АТ "Миколаївобленерго" (Додаток №2), що є невід`ємною частиною цього Договору".
Додаток № 2 "Розрахунок розміру щомісячної плати за доступ до елементів інфраструктури об`єктів АТ "Миколаївобленерго"" до Договору №02/118 від 01.09.2020, визнано укладеним в наступній редакції: "У верхній таблиці Додатку № 2 до Договору в графі 3 Розмір щомісячної плати за доступ до елементу електроенергетики (з ПДВ): 14,17; в преамбулі Додатку №2 до Договору: Сторони дійшли згоди, що договірна ціна послуг по Договору становить 11 042,35 грн. (одинадцять тисяч сорок дві грн. 35 коп.), окрім цього 20 % ПДВ у сумі 2 208,47 грн. (дві тисячі двісті вісім грн. 47 коп.), всього 13 250,82 грн. (тринадцять тисяч двісті п`ятдесят грн. 82 коп.) з ПДВ на місяць; у таблиці Додатку № 2 до Договору в графі Ціна без ПДВ, грн.: 11,81; у таблиці Додатку № 2 до Договору в графі Сума, грн. (за місяць): 11 042,35; у таблиці Додатку №2 до Договору в графі Сума: 11 042,35; у таблиці Додатку № 2 до Договору в графі ПДВ: 2 208,47; у таблиці Додатку № 2 до Договору в графі Разом з ПДВ: 13 250,82".
Крім того, стягнуто з Відповідача на користь Позивача 2 102,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
4. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки АТ "Миколаївобленерго" не веде окремого обліку витрат на елементи інфраструктури електроенергетики, останнім правомірно відповідно до положень ч. 7 ст. 17 Закону України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж" (далі - Закон), сформовано та визначено розмір плати за доступ до елементів інфраструктури на рівні, встановленому в Законі, тобто 0,3 відсотка мінімальної заробітної плати (станом на 01.01.2020 - 4723,00 грн.) за одну опору на місяць, що становить 14,17 грн. з ПДВ. Суд першої інстанції послався на аналогічну правову позицію у подібних правовідносинах викладену Верховним Судом у постанові від 29 вересня 2020 року у справі № 920/410/19.
5. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.05.2021 року рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.03.2021 у справі №915/1260/20 скасовано, в позові відмовлено повністю.
6. Постанова апеляційної інстанції мотивована тим, що матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження додаткових витрат Позивача на експлуатацію 1 км ПЛ 0,4кВ, наявність яких відповідно до вимог ст. 17 Закону України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики" є обов`язковою для визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об`єкта електроенергетики; тим, що з урахуванням зазначеного, матеріали справи не містять доказів того, що чинним законодавством передбачена відсутність обов`язку Позивача вести облік витрат на елементи інфраструктури. Суд апеляційної інстанції зазначив про відсутність підстав здійснювати розрахунок плати за доступ до об`єкта інфраструктури на рівні 11,81 грн без ПДВ (14,17 грн. з ПДВ) за одну опору на місяць відповідно до положень частини 7 статті 17 Закону України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики".
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
7. Позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.05.2021, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.03.2021 у справі №915/1260/20 залишити без змін.
8. Підставою касаційного оскарження судового рішення Скаржник визначив пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України. Скаржник зазначає про неправильне застосування судом апеляційної інстанції статті 17 Закону України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж" без урахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 29.09.2020 у справі №920/410/19. Також, Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми Методики визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об`єкта електроенергетики, затвердженої наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 10.12.2018 №622.
Рух справи в суді касаційної інстанції
9. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.10.2021 року справу №915/1260/20 Господарського суду Миколаївської області разом із касаційною скаргою Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.05.2021 та доданими до неї документами передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
10. Ухвалою Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 09.11.2021 року справу №915/1260/20 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.05.2021 повернуто відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду.
11. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.11.2021 року призначено до розгляду касаційну скаргу Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.05.2021 у справі №915/1260/20 у відкритому судовому засіданні на 14 грудня 2021 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. 24 липня 2020 року Відповідач звернувся до Позивача з заявою №2207 про узгодження робочого проекту та дозволу на виконання робіт на опорах повітряних мереж Товариства.
13. 04 вересня 2020 року листом №01/24-6782 Позивач направив Відповідачеві на розгляд у відповідності зі ст. 181 Господарського кодексу України проект договору від 01.09.2020 року №02-118 з доступу до елементів інфраструктури об`єктів АТ "Миколаївобленерго" із відповідним розрахунком розміру щомісячної плати за доступ до елементів інфраструктури об`єктів наданих для доступу (далі - Договір).
14. 18 вересня 2020 року за вих. №1809-02 Відповідач направив на адресу Позивача примірник підписаного Договору разом із двома примірниками протоколу розбіжностей від 18.09.2020 щодо змісту п.2.1 Договору та Додатку №2 до нього.
15. 06 жовтня 2020 року листом за вих. №01/24-7599 Позивач повідомив Відповідача, що запропоновані умови Договору від 01.09.2020 №02/118, зазначені у протоколі розбіжностей від 18.09.2020, не відповідають вимогам діючого законодавства України та не можуть бути прийняті. Посилаючись на положення п.7.2 ст. 17 Закону України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж" та Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" Позивач у листі зазначив, що граничний розмір плати за одну опору лінії електропередач на місяць для замовника у 2020 році має становити 14,17 грн. з ПДВ, виходячи із розрахунку: 4723 грн х 0,3%=14,17 грн. з 20% ПДВ, а без ПДВ 11,81 грн. Згідно Додатку 2 до Договору від 01.09.2020 №02/118 "Розрахунок розміру щомісячної плати за доступ до елементів інфраструктури об`єктів АТ "Миколаївобленерго" вартість доступу до елементів інфраструктури об`єктів АТ "Миколаївобленерго" складає 11,81 без ПДВ, що відповідає вимогам діючого законодавства. Розрахунок договірної ціни Договору складає: 935 (опор повітряних ліній електропередачі) * 11,81 (ціна за використання однієї опори без ПДВ) = 11042,35 грн., окрім цього ПДВ 2208,47 грн., разом з ПДВ 13250,82 грн.
16. Зазначеним листом Позивач направив Відповідачу для розгляду та підписання протокол узгодження розбіжностей між АТ "Миколаївобленерго" та ПП "Дикий Сад" від 02.10.2010 до Протоколу розбіжностей від 18.09.2020 до Договору з проханням надати підписаний протокол до 07.10.2020.
17. Станом на 09.10.2020 року Позивачем не отримано від Відповідача підписаний протокол узгодження розбіжностей або повідомлення про незгоду з запропонованим протоколом.
18. Листом від 27.07.2020 №01/24-5747 Позивачем було проінформовано Відповідача щодо правових та економічних підстав розрахунку періодичної плати за доступ до елементів інфраструктури об`єктів електроенергетики, що належать Позивачу, зокрема, який було введено в дію з 01.05.2020 року.
19. Крім того, Позивач неодноразово повідомляв Відповідача про розрахунок розміру плати за доступ до елементів інфраструктури об`єкта (листи від 18.06.2020 №01/24-4573, від 26.06.2020 №10/24-4858, від 17.08.2020 №01/24-6298, від 20.08 2020 №01/24-6431).
20. Таким чином, п. 2.1 Договору від 01.09.2020 №02/118 з доступу до елементів інфраструктури об`єктів АТ Миколаївобленерго та Додаток №2 до цього Договору щодо розміру щомісячної плати за доступ до елементу електроенергетики залишились неврегульованими, що і стало підставою для звернення Позивача до суду із відповідним позовом.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
Стаття 11. Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків
1. Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
2. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. …
Стаття 15. Право на захист цивільних прав та інтересів
1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
2. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Стаття 16. Захист цивільних прав та інтересів судом
1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Стаття 626. Поняття та види договору
1. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Стаття 627. Свобода договору
1. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Стаття 628. Зміст договору
1. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Стаття 638. Укладення договору
1. Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
2. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Стаття 901. Договір про надання послуг
1. За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
2. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.
22. Господарський кодекс України.
Стаття 179. Загальні умови укладання договорів, що породжують господарські зобов`язання
1. Майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.
3. Укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
4. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі:
вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству;
примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст;
типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим державним органом або органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови;
договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.
7. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Стаття 180. Істотні умови господарського договору
1. Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.
2. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
3. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Стаття 181. Загальний порядок укладення господарських договорів
1. Господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
2. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
3. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.
4. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.
5. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
6. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов`язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.
7. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).
8. Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов`язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.
9. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.
Стаття 14. Права та обов`язки власника інфраструктури об`єкта доступу
1. Власник інфраструктури об`єкта доступу має право:
1) вимагати укладення договору з доступу для надання доступу до інфраструктури відповідного об`єкта доступу;
2) визначати плату за доступ, що розраховується згідно з відповідною методикою визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об`єкта доступу, затвердженою відповідним державним органом.
Стаття 16. Особливості укладення, зміни та розірвання договору з доступу
1. Доступ до інфраструктури об`єкта доступу здійснюється на підставі договору з доступу між власником інфраструктури об`єкта доступу та замовником, що укладається відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
2. Укладення договору з доступу здійснюється після видачі замовнику технічних умов з доступу та погодження власником інфраструктури об`єкта доступу проектної документації з доступу.
Підставою для укладення договору з доступу є письмове звернення замовника, підписане уповноваженою належним чином його посадовою особою (представником), до якого додаються два примірники таких документів:
1) проектна документація з доступу до інфраструктури об`єкта доступу (засвідчені замовником фотокопії проектної документації з доступу);
2) проект договору з доступу.
3. Укладення договору з доступу здійснюється сторонами у строк, що не може перевищувати один місяць з дня надходження власникові інфраструктури об`єкта доступу документів, передбачених частиною другою цієї статті.
Ухилення від укладення договору з доступу є порушенням цього Закону. Спори, пов`язані з ухиленням від укладення договору з доступу, вирішуються в судовому порядку.
5. Відмова в укладенні договору з доступу з інших підстав, ніж визначені у цій статті, забороняється.
6. Договір з доступу має містити такі істотні умови, зокрема, 4) розмір плати за доступ, визначений згідно з відповідною методикою визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об`єкта доступу
Стаття 17. Особливості визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об`єкта доступу
1. Плата за доступ до елементів інфраструктури об`єкта доступу може складатися з одноразової та/або періодичної плати.
2. До одноразової плати за доступ належить виключно плата за розроблення та видачу технічних умов з доступу.
3. Періодична плата за доступ може встановлюватись виключно за наявності додаткових витрат власника інфраструктури об`єкта доступу на утримання елементів інфраструктури об`єкта доступу, пов`язаних з наданим доступом.
4. Розмір плати за доступ до елементів інфраструктури об`єкта доступу встановлюється договором з доступу згідно з методикою визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об`єкта доступу, затвердженою відповідно до цього Закону.
7. Розмір плати за доступ до елементів інфраструктури об`єкта доступу визначається власником інфраструктури цього об`єкта доступу згідно з методикою визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об`єкта доступу, затвердженою відповідним державним органом влади згідно з цим Законом, і не може перевищувати:
2) за доступ до елементів інфраструктури об`єктів електроенергетики - 0,3 відсотка мінімальної заробітної плати за одну опору - елемент будь-якої інфраструктури об`єкта доступу, у тому числі опору лінії електропередачі, на місяць;
Розмір мінімальної заробітної плати визначається законом станом на 1 січня поточного року.
24. Методика визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об`єкта електроенергетики, яка затверджена наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України 10 грудня 2018 року № 622 (далі - Методика).
I. Загальні положення
1. Ця Методика визначає механізм формування та встановлення розміру плати за доступ до елементів інфраструктури об`єктів електроенергетики.
2. Ця Методика поширюється на власників (володільців) інфраструктури об`єктів електроенергетики всіх форм власності та замовників доступу до інфраструктури об`єкта електроенергетики (далі - замовник).
III. Формування періодичної плати за доступ до елементів інфраструктури об`єктів електроенергетики
1. Формування періодичної плати замовника за доступ до інфраструктури об`єкта електроенергетики включає визначення вартості доступу замовника до однієї одиниці (одного елемента) цієї інфраструктури, до якої (якого) застосовується коефіцієнт ускладнення робіт з експлуатації однієї одиниці (одного елемента) електроенергетичної інфраструктури у зв`язку із забезпеченням доступу до неї.
2. Визначення вартості доступу до однієї одиниці (одного елемента) інфраструктури здійснюється для ПЛ або ПЛІ кожного класу напруги.
5. У разі якщо власник (володілець) інфраструктури об`єкта електроенергетики відповідно до вимог чинного законодавства України не веде окремого обліку витрат на елементи інфраструктури електроенергетики, періодична плата визначається відповідно до розміру, встановленого частиною сьомою статті 17 Закону.
6. Періодична плата за доступ може встановлюватись виключно за наявності додаткових витрат власника (володільця) інфраструктури об`єктів електроенергетики на утримання елементів інфраструктури об`єкта електроенергетики, пов`язаних з наданим доступом.
IV. Порядок визначення прямих витрат власника (володільця) інфраструктури об`єктів електроенергетики, пов`язаних з утриманням елементів інфраструктури об`єкта електроенергетики, якими користується замовник
1. Прямі додаткові витрати власника (володільця) інфраструктури об`єктів електроенергетики у зв`язку із збільшенням норм часу на обслуговування ПЛ, ПЛІ напругою 0,4-10 кВ із розташованими на них технічними засобами телекомунікацій в розрахунку на одну опору визначаються як сума додаткових витрат, пов`язаних з ускладненням умов виконання робіт, спричиненим наданням доступу.
2. У разі забезпечення доступу до елементів об`єктів інфраструктури електроенергетики з використанням несучої спроможності будівель і споруд, щодо яких відсутні галузеві норми оцінки ускладнення умов виконання робіт з їх експлуатації, періодична плата визначається відповідно до розміру, встановленого частиною сьомою статті 17 Закону на кожний елемент кріплення технічних засобів телекомунікацій.
25. Господарський процесуальний кодекс України
Стаття 74
1. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Стаття 300
1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.