ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 911/3150/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Вронська Г.О. - головуюча, Губенко Н.М., Студенець В.І.
за участю секретаря судового засідання Калітінського М.Ю.,
представників учасників справи:
від позивача: Литвин П.В.,
від відповідача: не з`явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на рішення Господарського суду Київської області
у складі судді Грабець С.Ю.
від 17.02.2021
та постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Зубець Л.П., Алданова С.О., Мартюк А.І.
від 10.08.2021
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Комунального підприємства "Калинівська керуюча компанія з обслуговування житлового фонду "Громадський сервіс" Калинівської селищної ради
про стягнення заборгованості в сумі 1 787 261, 05 грн,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У листопаді 2020 року Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Позивач, Скаржник) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Комунального підприємства "Калинівська керуюча компанія з обслуговування житлового фонду "Громадський сервіс" Калинівської селищної ради (далі - Відповідач) про стягнення 1 435 903,96 грн основного боргу, 111104,57 грн пені, 67 744,26 грн трьох процентів річних та 172 508,26 грн інфляційних втрат.
2. В обґрунтування заявлених вимог, Позивач послався на порушення Відповідачем умов договору постачання природного газу №2363/1718-ТЕ-17 від 24.10.2017 року, згідно з якими Позивач зобов`язувався поставити Відповідачу природний газ, а Відповідач зобов`язувався його прийняти і оплатити у строк визначений договором.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Рішенням Господарського суду Київської області від 17.02.2021, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2021, позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з Відповідача на користь Позивача 1435903,96 грн основного боргу, 111104,57 грн пені, 67 744,26 грн трьох процентів річних, та частково задоволено позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат, на суму 171 457, 68 грн (за перерахунком суду), у стягненні решти суми (1 050, 58 грн) інфляційних втрат відмовлено.
4. Судові рішення попередніх інстанцій мотивовані тим, що Відповідачем було здійснено оплату поставленого газу з порушенням строку, встановленого договором постачання природного газу №2363/1718-ТЕ-17 від 24.10.2017. Відтак, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 1 435 903, 96 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. Водночас, перевіривши здійснений Позивачем розрахунок сум пені, 3% річних та втрат від інфляції та періодів їх нарахування, суди встановили, що сума пені розрахована правильно, сума 3% річних є меншою сумою ніж розраховано судом, однак відповідно до ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України стягненню підлягає саме сума розрахована Позивачем. Сума втрат від інфляції, за перерахунком суду, розрахована Позивачем неправильно, а тому вимога в цій частині задоволена частково, у розмірі 171 457,68 грн, у стягненні решти суми (1 050, 58 грн) втрат від інфляції судами відмовлено.
Короткий зміст вимог касаційних скарг та аргументи учасників справи
5. Позивач (далі - Скаржник) звернувся до Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду в частині відмови у стягненні 1 050,58 грн інфляційних втрат.
6. В касаційній скарзі Скаржник підставою касаційного оскарження судового рішення визначив пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки вважає, що суди порушили вимоги статей 86, 236, 238, 282 ГПК України та не врахували постанову об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19 та постанову Верховного Суду від 13.08.2020 у справі №905/1302/18. Скаржник у касаційній скарзі також посилається на постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19, від 05.07.2019 у справі №905/600/18, від 26.06.2020 у справі №905/21/19, на постанови Верховного Суду від 04.12.2018 у справі №913/63/18, від 30.01.2019 у справі №922/175/18 та зазначає, що у них викладені висновки щодо застосування частини 2 статті 625 ЦК України, Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", Порядку проведення індексації грошових доходів населення.
7. Відзив на касаційну скаргу Відповідачем в установлений Судом строк не надано.
Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
8. 24 жовтня 2017 року між Позивачем та Відповідачем укладено договір постачання природного газу №2363/1718-ТЕ-17 (надалі - Договір), згідно з умовами якого Позивач зобов`язувався поставити у власність Відповідача природний газ, а Відповідач зобов`язувався його прийняти та оплатити.
9. Згідно з п. 1.2. Договору природний газ, що постачається за цим Договором, використовується Відповідачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.
10. Відповідно до п. 2.1. Договору Позивач передає Відповідачу з 01 жовтня 2017 року по 31 березня 2018 року (включно) природний газ орієнтованим обсягом до 603.0 тис. куб. метрів (шістсот три тисячі куб. метрів) у тому числі по місяцях (тис. куб. м.): жовтень 58.0 тис. куб.м., листопад 118.0 тис. куб.м., грудень 120.0 тис. куб.м., січень 120.0 тис. куб.м., лютий 117.0 тис. куб.м., березень 70.0 тис. куб.м.
11. Пунктом 3.7. Договору встановлено, що приймання - передача природного газу, переданого Позивачем Відповідачу у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання природного газу Відповідачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складення добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку природного газу.
12. Згідно з п. 3.8 Договору Відповідач зобов`язується подати не пізніше 7 числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, Відповідачу, зокрема, підписані Відповідачем два примірники акта приймання-передачі природного газу, де зазначаються фактичні обсяги використаного природного газу згідно з цим Договором у розрахунковому місяці, його фактична ціна та вартість.
13. Відповідно до п. 5.2. Договору ціна за 1000 куб.м. газу на дату укладання Договору становить 4 942,00 гривні, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 5 930,40 грн (п`ять тисяч дев`ятсот тридцять грн. 40 коп).
14. Згідно з п. 6.1. Договору оплата за природний газ здійснюється Відповідачем виключно коштами шляхом 100 - відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу. Сторони погодили, що з урахуванням пункту 11.3 цього Договору укладення Договору про організацію взаєморозрахунків, а також підписання сторонами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 р. №20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, не змінює строків та умов розрахунків за цим Договором.
15. Відповідно до п. 8.2. Договору у разі прострочення Відповідачем оплати згідно пункту 6.1 цього Договору він зобов`язується сплатити Позивачу пеню в розмірі 16,4% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Нарахування пені не здійснюється Позивачем на суми оплат, проведені Відповідачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 р. №20.
16. 11 січня 2018 року між сторонами укладено додаткову угоду №1 до Договору (надалі - додаткова угода №1), згідно з якою п. 8.2 Договору викладено у наступній редакції: "8.2. У разі прострочення Відповідачем оплати згідно пункту 6.1 цього Договору він зобов`язується сплатити Позивачу пеню в розмірі 15,3 % річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Нарахування пені не здійснюється Позивачем на суми оплат, проведені Відповідачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 р. №256".
17. 05 квітня 2018 року сторонами укладено додаткову угоду №2 до Договору (надалі - додаткова угода №2), згідно з якою п. 2.1 Договору доповнено абзацом у наступній редакції: "2.1. Позивач передає Відповідачу в період з 01 квітня 2018 року по 31 травня 2018 року (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 120,0 тис. куб. метрів (сто двадцять тисяч куб. метрів): квітень 70.0 тис. куб.м., травень 50.0 тис. куб.м.".
18. Місцевий господарський суд встановив, що на виконання умов Договору Позивач передав у власність Відповідача природний газ за період з жовтня 2017 року до березня 2018 року, на загальну суму 2 362 054, 60 грн, що підтверджується актами приймання - передачі природного газу від 31.10.2017 на суму 79 455, 50 грн, від 30.11.2017 на суму 385 185, 41 грн, від 31.12.2017 на суму 419 154, 74 грн, від 31 січня 2018 року на суму 501 326, 36 грн, від 28 лютого 2018 року на суму 478 168, 15 грн, від 31.03.2018 на суму 498 764, 44 грн, копії яких долучені до матеріалів справи.
19. Відповідач свої зобов`язання за Договором з оплати отриманого природного газу за період з жовтня 2017 року до березня 2018 року виконав лише частково, у зв`язку з неналежним виконанням Відповідачем зобов`язань за Договором, за ним утворилась заборгованість у сумі 1 435 903, 96 грн.
20. Звертаючись за захистом своїх прав, Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив про порушення Відповідачем строків виконання грошових зобов`язань за Договором, у зв`язку з чим заявив до стягнення 1 435 903, 96 грн основного боргу, 111104, 57 грн пені, 67 744, 26 грн 3% річних та 172 508, 26 грн інфляційних втрат.
21. Суди попередніх інстанцій, дійшли висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заявлених позовних вимог. Присуджено до стягнення з Відповідача на користь Позивача 1435903,96 грн основного боргу, 111104,57 грн пені, 67 744,26 грн трьох процентів річних, та частково задоволено позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат, на суму 171 457, 68 грн (за перерахунком суду), у стягненні решти суми (1 050, 58 грн) інфляційних втрат відмовлено.
22. Доводи касаційної скарги ґрунтуються на невірному перерахунку інфляційних втрат, та, як наслідок, Суд переглядає рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, а саме: в частині відмови у стягненні 1 050,58 грн інфляційних втрат.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
Стаття 15. Право на захист цивільних прав та інтересів
1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
2. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Стаття 16. Захист цивільних прав та інтересів судом
1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Стаття 526. Загальні умови виконання зобов`язання
1. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 625. Відповідальність за порушення грошового зобов`язання
1. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
2. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
24. Закон України "Про індексацію грошових доходів населення"
Стаття 1. Визначення термінів
Для цілей цього Закону терміни вживаються в такому значенні:
індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Стаття 2. Об`єкти індексації грошових доходів населення
Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, Кабінет Міністрів України може встановлювати інші об`єкти індексації, що не передбачені частиною першою цієї статті.
Стаття 3. Обчислення індексу споживчих цін
1. Індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
25. Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 (далі - Порядок)
1. Цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, державних та приватних виконавців, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
4. Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
26. Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК України)
Стаття 300. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції
1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. …