ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/5971/20
Верховний Суд у складі суддів палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді: Баранець О.М., Вронська Г.О., Губенко Н.М., Кібенко О.Р., Кролевець О.А., Мамалуй О.О., Стратієнко Л.В.,
за участю секретаря судового засідання - Коровай Л.В.,
представників учасників справи:
Товариства з обмеженою відповідальністю "Плисецький гранітний кар`єр" - Навальнєвої Н.М. (адвокат),
Міністерства юстиції України - Підгородецької О.Ю. (самопредставництво),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства юстиції України
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2021 (колегія суддів: Тищенко О.В., Тарасенко К.В., Шаптала Є.Ю.)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Плисецький гранітний кар`єр" (далі - ТОВ "Плисецький гранітний кар`єр")
до Міністерства юстиції України (далі - Мін`юст)
про визнання незаконним та скасування наказу.
СУТЬ СПОРУ
1. Приватний виконавець Говоров Павло Володимирович прийняв постанову про опис та арешт частки 30,8% у статутному капіталі ТОВ "Плисецький гранітний кар`єр", що належала самому товариству.
2. Вже після накладення арешту на частку у статутному капіталі ТОВ "Плисецький гранітний кар`єр" здійснило державну реєстрацію змін до установчих документів (на підставі ухваленого раніше рішення загальних зборів учасників товариства про зменшення розміру його статутного капіталу), частка товариства у капіталі товариства зменшилася з 30,8% до 0,15%, а частки інших учасників збільшилися пропорційно.
3. Цю реєстраційну дію було скасовано наказом Мін`юсту за скаргою приватного виконавця Говорова П.В., який діяв в інтересах стягувача (банку) за відкритими виконавчими провадженнями.
4. ТОВ "Плисецький гранітний кар`єр" звернулося до суду з позовом до Мін`юсту про визнання незаконним та скасування наказу. Суд першої інстанції у позові відмовив, а суд апеляційної інстанції позов задовольнив. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Мін`юст звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.
5. Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу, виходячи з наступних міркувань.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Обставини справи, встановлені судами
6. 10.05.2019 відбулися загальні збори учасників ТОВ "Плисецький гранітний кар`єр". Рішенням зборів, оформленим протоколом №1/19, вирішено зменшити статутний капітал ТОВ "Плисецький гранітний кар`єр" на розмір частки, що знаходиться на балансі товариства (95 312,50 грн), та на розмір часток учасників, яких виключено з товариства (1 875 грн).
7. В результаті такого рішення частка у статутному капіталі ТОВ "Плисецький гранітний кар`єр" зменшилася з 30,8% до 0,15%. Частки інших учасників збільшилися: частка ОСОБА_1 - до 94,4%; частка ОСОБА_2 - до 3%; частка ОСОБА_3 - до 1,7%; частки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 - до 0,15% кожна.
8. 10.09.2019 підписи учасників на рішенні загальних зборів від 10.05.2019 були нотаріально посвідчені. Рішення зборів від імені ОСОБА_1 було підписано ОСОБА_9 . На момент нотаріального посвідчення підписів ОСОБА_1 помер.
9. 25.09.2019 приватний виконавець виконавчого округу Київської області Говоров П.В. при примусовому виконанні провадження №58064919 прийняв постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, а саме постановив описати та накласти арешт на майно: частку у статутному капіталі ТОВ "Плисецький гранітний кар`єр", учасником (засновником) якого є ТОВ "Плисецький гранітний кар`єр" (код ЄДРПОУ 03577160) (боржник), розмір внеску до статутного фонду 96 250 грн.
10. 15.10.2019 державний реєстратор Глинської сільської ради Калинівського району Вінницької області Сімоник Ярослав Іванович здійснив державну реєстрацію вказаних вище змін до установчих документів ТОВ "Плисецький гранітний кар`єр", за №13561050017003028.
11. ТОВ "Плисецький гранітний кар`єр" повідомило приватного виконавця округу Київської області про зміни в статутному капіталі, у зв`язку з чим приватним виконавцем були прийняті постанови про відкладення провадження виконавчих дій приватного виконавця від 15.11.2019, 02.12.2019, 16.12.2019.
12. 19.11.2019 до Мін`юсту надійшла скарга приватного виконавця Говорова П.В. від 15.11.2019 №14788 (далі - Скарга).
13. Скаржник просив скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) реєстраційну дію від 15.10.2019 №13561050017003028 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи", проведену державним реєстратором Глинскої сільської ради Сімоником Я.І. стосовно ТОВ "Плисецький гранітний кар`єр".
14. 19.12.2019 Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - Комісія) розглянула Скаргу.
15. Комісія встановила наступні порушення:
- робоче місце державного реєстратора Сімоника Я.І. є Вінницька область, а ТОВ "Плисецький гранітний кар`єр" розташовано у Київській області. Закон дозволяє державному реєстратору проводити реєстраційну дію лише щодо юридичної особи, місцезнаходження якої співпадає з регіоном його робочого місця (ч.2 ст.4 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань");
- діями державного реєстратора Сімоника Я.І. зменшено розмір частки, яка є під арештом, що є порушенням ст.18 Закону "Про виконавче провадження";
- зменшено номінальну вартість частки учасника, який є у Єдиному реєстрі боржників, тому державний реєстратор Сімоник Я.І. не мав права проводити оскаржувану реєстраційну дію щодо ТОВ "Плисецький гранітний кар`єр" з огляду на п.3-1 ч.1 ст.28 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
16. За результатами розгляду Скарги складено висновок Комісії від 19.12.2019, яким Комісія рекомендувала: скаргу задовольнити; скасувати реєстраційну дію в ЄДР від 15.10.2019 №13561050017003028 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи", проведену державним реєстратором Глинської сільської ради Калинівського району Вінницької області Сімоником Я.І. щодо ТОВ "Плисецький гранітний кар`єр"; анулювати доступ державного реєстратора Глинської сільської ради Калинівського району Вінницької області Сімоника Я.І. до ЄДР.
17. Мін`юст наказом від 31.01.2020 №330/5 (далі - Наказ) скаргу задовольнив у повному обсязі. Скасував реєстраційну дію в ЄДР від 15.10.2019 №13561050017003028 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи", проведену державним реєстратором Глинської сільської ради Калинівського району Вінницької області Сімоником Я.І. щодо ТОВ "Плисецький гранітний кар`єр".
18. Рішення загальних зборів ТОВ "Плисецький гранітний кар`єр", оформлене протоколом №1/19 від 10.05.2019, в судовому порядку оскаржене не було.
Короткий зміст позовних вимог
19. У квітні 2020 року ТОВ "Плисецький гранітний кар`єр" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Мін`юсту про визнання незаконним та скасування наказу.
20. В обґрунтування позовних вимог позивач вказував:
- відсутність даних про реєстраційні дії в ЄДР щодо внесення змін до складу учасників ТОВ "Плисецький гранітний кар`єр" з 10.05.2019 по 15.10.2020 не скасовує право власності ТОВ "Плисецький гранітний кар`єр" на частку у статутному капіталі у розмірі 0,15%, оскільки факт скасування реєстраційної дії не є підставою для втрати прав, що виникли в силу певних юридичних фактів (рішення загальних зборів про зменшення статутного капіталу);
- вказівки приватного виконавця Говорова П.В. про незаконність державної реєстрації 15.10.2019 змін до установчих документів юридичної особи, а саме щодо частки 0,15% статутного капіталу ТОВ "Плисецький гранітний кар`єр" з підстав наявності відомостей про арешт такої частки у розмірі 30,8% не заслуговують на увагу, оскільки на момент державної реєстрації арешт на частку у розмірі 0,15% статутного капіталу був відсутній;
- Комісія у мотивувальній частині свого висновку помилково встановила, що державний реєстратор Сімоник Я.І. зменшив розмір частки, яка є під арештом, а також зменшив номінальну вартість частки учасника, який є у Єдиному реєстрі боржників;
- 15.10.2020 проводилась державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, а не державна реєстрація юридичної особи; правовими актами не заборонено державним реєстраторам проводити реєстраційні дії щодо юридичних осіб, місцезнаходження яких не співпадає з регіоном робочого місця державного реєстратора.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
21. Господарський суд міста Києва рішенням від 18.08.2020 у позові відмовив.
22. Ухвалюючи рішення, суд виходив з того, що:
- ч.2 ст.4 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" дозволяє державному реєстратору проводити реєстраційну дію лише щодо юридичної особи, місцезнаходження якої співпадає з регіоном його робочого місця; робочим місцем державного реєстратора Сімоника Я.І. є Вінницька область, а ТОВ "Плисецький гранітний кар`єр" розташовано у Київській області;
- оскаржувана реєстраційна дія суперечила ст.18 Закону "Про виконавче провадження", оскільки її вчинено щодо частки в статутному капіталі, на яку накладено арешт відповідною постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова П.В., а також, оскільки внаслідок реєстраційної дії зменшено номінальну вартість частки учасника, який є у Єдиному реєстрі боржників, державний реєстратор Сімоник Я.І. не мав права проводити оскаржувану реєстраційну дію щодо ТОВ "Плисецький гранітний кар`єр" з огляду на п.3-1 ч.1 ст.28 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань";
- Мін`юст правомірно задовольнив скаргу приватного виконавця Говорова П.В. у повному обсязі та скасував відповідну реєстраційну дію в ЄДР; наказ прийнятий в межах визначеної законом компетенції відповідача і відповідає вимогам закону, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог ТОВ "Плисецький гранітний кар`єр".
23. Північний апеляційний господарський суд постановою від 04.02.2021 рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове рішення про задоволення позову.
24. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що:
- з огляду на дату набуття (18.04.2018) частки у статутному капіталі товариства, ТОВ "Плисецький гранітний кар`єр" мало здійснити відчуження цієї частки до 18.04.2019 та, оскільки до зазначеної дати відчуження частки товариством не здійснено, то після цієї дати товариство було зобов`язане зменшити розмір статутного капіталу відповідно до вимог ч.5. ст.53 Закону "Про господарські товариства";
- той факт, що на момент нотаріального посвідчення (10.09.2019) підписів осіб, що підписали рішення зборів від ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 помер, не впливає на чинність рішення загальних зборів ТОВ "Плисецький гранітний кар`єр"; з рішення загальних зборів вбачається, що станом на 10.05.2019 участь у зборах від імені ОСОБА_1 приймала ОСОБА_9 та саме її підпис було нотаріально посвідчено на протоколі від 10.09.2019; чинним законодавством не передбачено, що рішення загальних зборів набирає чинності з моменту нотаріального посвідчення підписів осіб, які його підписали; за загальним правилом, визначеним ст.248 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), представництво за довіреністю припиняється, зокрема, у разі смерті особи, яка видала довіреність. Разом із цим, згідно абз.2 п.6 ч.1 ст.248 цього ж кодексу у разі смерті особи, яка видала довіреність, представник зберігає своє повноваження за довіреністю для ведення невідкладних справ або таких дій, невиконання яких може призвести до виникнення збитків;
- частка у статутному капіталі товариства у розмірі 30,8% не могла бути арештована, оскільки на момент арешту вона взагалі не існувала; вона вже не могла бути об`єктом продажу за будь-яким правочином, в тому числі і в порядку примусової реалізації арештованого майна; щодо цієї частки могла бути застосована лише одна процедура, визначена законом, - зменшення за її рахунок розміру статутного капіталу, яка, як вбачається, була застосована ТОВ "Плисецький гранітний кар`єр" рішенням від 10.05.2019;
- ТОВ "Плисецький гранітний кар`єр" на момент вчинення спірної реєстраційної дії не було внесене до Єдиного реєстру боржників за виконавчими провадженнями, відтак, п.3-1 ч.1 ст.28 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" не могла бути застосована як підстава для висновку, що спірна реєстраційна дія проведена з процедурним порушенням, а тому, висновки Господарського суду міста Києва, викладені у рішенні від 18.08.2020 не ґрунтуються на нормах права та не відповідають дійсності;
- норми ч.2 ст.4 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", в редакції закону від 31.01.2019, чинній на момент вчинення реєстраційної дії від 15.10.2019, передбачали, що державна реєстрація проводиться незалежно від місця знаходження юридичної чи фізичної особи в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя, крім державної реєстрації на підставі документів, поданих в електронній формі; суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, не перевірив, що Комісія в своєму висновку від 19.12.2019 керувалась нормою закону в редакції, що була чинною після вчинення реєстраційної дії, тоді як при вирішенні даного питання з розгляду скарги необхідно було керуватися редакцією закону чинної на момент вчинення спірної реєстраційної дії;
- Мін`юст розглянув подану 15.11.2019 скаргу приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова П.В., 31.01.2020, тобто з пропуском строку, встановленого для її розгляду;
- Комісією не встановлено, чи були порушені права або законні інтереси скаржника - приватного виконавця Говорова П.В. реєстраційною дією від 15.10.2019 №13561050017003028 і яким чином.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи
25. 15.03.2021 Мін`юст звернувся з касаційною скаргою на постанову суду апеляційної інстанції, в якій просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
26. Скаржник у касаційній скарзі (з урахуванням уточненої редакції) посилається на п.1 ч.2 ст.287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) та стверджує, що підставами касаційного оскарження є:
- неправильне застосування норми ч.2 ст.215 ЦК у взаємозв`язку з положенням ч.2 ст.228 ЦК без урахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду (надалі - ВС КГС) від 03.02.2021 у справі №911/459/20, що у зв`язку із наявністю арешту на все рухоме та нерухоме майно ТОВ "Плисецький гранітний кар`єр", правочин щодо перерозподілу часток у статутному капіталі ТОВ "Плисецький гранітний кар`єр", що відображений у протоколі від 10.05.2019 №1/19, є нікчемним в силу Закону та не потребує визнання його недійсним судом, а також без урахування аналогічних висновків, викладених у постановах ВС КГС від 19.02.2020 у справі №911/269/19, від 04.06.2019 у справі №916/3156/17 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду (надалі - ВС КЦС) від 11.03.2020 у справі №404/6619/17; суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку щодо дійсності правочину, вчиненого з арештованим майном щодо перерозподілу часток у статутному капіталі, безпідставно не брав до уваги те, що такий правочин порушує публічний порядок, оскільки за ним проведено відчуження майна, обіг якого був обмежений у зв`язку із забороною його відчуження;
- неправильне застосування ч.2 та ч.3 ст.13 ЦК без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду (надалі - ВП ВС) від 28.02.2019 у справі №646/3972/16-ц, щодо недопустимості зловживання правом, а також висновків ВП ВС у постановах від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц, від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц, від 04.12.2019 у справі №917/1739/17 щодо застосування принципу jura novit curia ("суд знає закон"); суд апеляційної інстанції помилково не брав до уваги, що вчиняючи правочин щодо перерозподілу часток у статутному капіталі, ТОВ "Плисецький гранітний кар`єр" 10.05.2019 усвідомлювало наявність арештів на все майно в межах виконавчого провадження; тому діяло свідомо та цілеспрямовано з метою уникнення звернення стягнення на майно в рахунок погашення боргу;
- неправильне застосування ч.1 та ч.2 ст.16 ЦК та ч.2 ст.20 Господарського кодексу України (далі - ГК) без урахування висновків ВП ВС, викладених у постановах від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц, від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц, від 04.12.2019 у справі №917/1739/17 щодо застосування принципу jura novit curia ("суд знає закон"), а також без урахування висновку ВС КГС, що викладений у постанові від 14.05.2019 у справі №910/11511/18, стосовно обов`язку суду встановити наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Аналогічні висновки викладені у постановах ВС КГС від 22.01.2019 у справі №912/1856/16, від 28.05.2020 у справі №910/7164/19, та у постанові Верховного Суду України від 04.10.2017 у справі №914/1128/16. Суд апеляційної інстанції не врахував наведені висновки та не надав належної оцінки відсутності порушеного права позивача як такого, що підлягає судовому захисту та може бути відновлене шляхом скасування наказу Мін`юсту.
27. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається також на таке:
- суд апеляційної інстанції безпідставно змінив встановлені судом першої інстанції обставини щодо наявності відомостей про позивача в Єдиному реєстрі боржників як законну підставу для відмови у проведенні реєстраційної дії, скасованої оскаржуваним наказом Мін`юсту, зазначивши, що ТОВ "Плисецький гранітний кар`єр" на момент вчинення спірної реєстраційної дії не було внесено до Єдиного реєстру боржників за виконавчими провадженнями", що не відповідає дійсності;
- висновок суду апеляційної інстанції, що застосування судом першої інстанції неправильної редакції ч.2 ст.4 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" не відповідає дійсності, оскільки ч.2 ст.4 цього Закону лише де-факто була доповнена третім абзацом Законом "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності"; ці положення не зазнали змін в частині регулювання спірних правовідносин.
28. 24.06.2021 на адресу Верховного Суду надійшов відзив ТОВ "Плисецький гранітний кар`єр" на касаційну скаргу (надісланий 18.06.2021), у якому останнє просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін; у відзиві зазначає наступне:
- відповідач, стверджуючи, що правочин по зміні частки у статутному капіталі здійснювався з метою уникнути звернення стягнення на майно та примусового виконання рішення, спотворює фактичні обставини справи, оскільки частка у статутному капіталі ТОВ "Плисецький гранітний кар`єр" була зменшена на виконання вимог чинного законодавства;
- рішення загальних зборів ТОВ "Плисецький гранітний кар`єр", оформлене протоколом від 10.05.2019 №1/19, оскаржене до суду не було, а відтак є чиним і на сьогоднішній день, та таким, що породжує правові наслідки;
- твердження відповідача, що правочин щодо перерозподілу часток у статутному капіталі є нікчемним в силу Закону та не потребує його визнання недійсним не ґрунтується на положеннях чинного законодавства;
- постановою Верховного Суду від 03.02.2021 у справі №911/459/20 не були встановлені обставини нікчемності правочину щодо перерозподілу часток у статутному капіталі;
- оскаржуваний наказ порушує права позивача;
- колегія Мін`юсту з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту повторно розглядала скаргу приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова П.В. на реєстраційну дію в ЄДР від 15.09.2019 №13561050017003028 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи", проведену державним реєстратором Глинської сільської ради Калинівського району Вінницької області Сімоником Я.І. щодо ТОВ "Плисецький гранітний кар`єр" та рекомендувала відмовити у задоволенні скарги, у зв`язку з тим, що скарга подана особою, права якої не порушено; наказом Мін`юсту від 26.05.2021 №1727/7 відмовлено у задоволенні скарги приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова П.В. від 15.11.2019.
29. 20.07.2021 на виконання вимог ухвали від 14.07.2021 на адресу Верховного Суду надійшли письмові пояснення Мін`юсту, у яких відповідач зазначив:
- повторний розгляд скарги Говорова П.В. відбувся на підставі обставин, встановлених відповідним рішенням суду, що набрало законної сили, а саме - постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2021 у справі №910/5971/20;
- не дивлячись на незгоду Мін`юсту з відповідним рішенням, останній був вимушений в силу положень п.17 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128 прийняти наказ від 26.05.2021 №1727/7;
- необґрунтованим є висновок Північного апеляційного господарського суду щодо відсутності порушеного права скаржника;
- проведенням реєстраційної дії від 15.10.2019 №13561050017003028, яка цілком правомірно була скасована оскаржуваним по цій справі наказом Мін`юсту, було створено перешкоди у реалізації повноважень (прав та обов`язків) Говорова П.В. як приватного виконавця в межах виконавчих проваджень №57871535, №58064919 по стягненню боргу з ТОВ "Плисецький гранітний кар`єр", оскільки невідповідність майна боржника, яке виставляється на електронні торги арештованим майном, відомостям з ЄДР про розмір частки у статутному капіталі є перешкодою у зверненні стягнення на відповідне майно боржника;
- приватний виконавець Говоров П.В. мав безпосередній інтерес у виконанні належним чином своїх обов`язків та правомірній реалізації майна боржника, адже в силу положень ч.3 ст.45 та ч.2 ст.27 Закону "Про виконавче провадження" приватний виконавець одержує як основну винагороду за вчинення виконавчих дій 10% від суми, що підлягає стягненню за виконавчим документом.
30. 22.09.2021 на адресу Верховного Суду надійшли письмові пояснення Мін`юсту, у яких зазначено:
- позовні вимоги спрямовані до Мін`юсту в цій справі є похідними при вирішенні судом питання, щодо правомірності відчуження майна, а саме частки у статутному капіталі ТОВ "Плисецький гранітний кар`єр";
- між ТОВ "Плисецький гранітний кар`єр", Публічним акціонерним товариством акціонерний банк "Укргазбанк" (стягувач за зведеним виконавчим провадженням №60153847) та приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Говоровим П.В. існує спір щодо правомірності відчуження частки у статутному капіталі ТОВ "Плисецький гранітний кар`єр";
- правовідносини у цій справі з огляду на їх суть та суб`єктний склад є правовідносинами, що виникли у сфері державної реєстрації юридичних осіб, та є корпоративними, оскільки звернення до суду із цим позовом зумовлене необхідністю захисту корпоративних прав позивача;
- звертаючись до Мін`юсту із позовом щодо визнання неправомірним та скасування наказу, позивач фактично звернувся лише із похідною вимогою, чим обрав невірний спосіб захисту, оскільки звернувшись до суду в порядку господарського судочинства, що передбачає за собою в основному розв`язання корпоративного спору (основна вимога) та надає можливість, враховуючи наявність такого спору про право, звернутись одночасно із похідною вимогою щодо реєстраційних дій.
31. 22.09.2021 на адресу Верховного Суду надійшли письмові пояснення ТОВ "Плисецький гранітний кар`єр", у яких позивач не погоджується з тим, що наявні підстави для відступу від позицій Верховного Суду викладених у постановах від 08.07.2021 у справі №640/18150/19 та від 10.06.2020 у справі №910/11688/19 з наступних підстав:
- звернення до суду із позовом у цій справі зумовлене необхідністю захисту майнових прав позивача, а спір не є публічно-правовим та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства; у межах спірних правовідносин існує спір про право цивільне, що підлягає розгляду за правилами господарського судочинства;
- Мін`юст оскаржуваним наказом скасував реєстраційну дію, якою було внесено до ЄДР відомості щодо припинення майнових (корпоративних) прав в однієї особи (позивача) та виникнення у інших осіб (учасників товариства), що спростовує публічно-правовий характер цього спору;
- за вимогою про скасування наказу Мін`юсту про визнання незаконною та скасування реєстраційної дії належним відповідачем є орган, який таке рішення прийняв, а саме - Мін`юст; оскарження наказу Мін`юсту про скасування записів у ЄДР безпосередньо пов`язано із захистом позивачем своїх майнових прав та інтересів;
- скасована Мін`юстом реєстраційна дія стосувалася збільшення частки учасників товариства у статутному капіталі товариства внаслідок перерозподілу частки товариства; скасування наказу Мін`юсту зачіпатиме права цих учасників, що може свідчити про ознаки процесуального статусу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, проте у жодному разі не свідчить про наявність спору позивача із зазначеними суб`єктами;
- не є співвідповідачами у справі ані стягувачі, для забезпечення прав яких накладався виконавцем відповідний арешт, ані відповідний виконавець, оскільки вони не є суб`єктами тих приватних (корпоративних) правовідносин, щодо яких вирішується дана справа; те, що вирішення цієї справи може впливати на їхні права у інших правовідносинах, не означає, що до них позивач мав заявляти позовні вимоги, оскільки наявність певної матеріально-правової зацікавленості у результатах розгляду справи є ознакою третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору;
- Мін`юст є належним відповідачем, адже внаслідок скасування ним реєстраційної дії відбулися зміни у майнових правовідносинах, в яких бере участь позивач, щодо корпоративних прав, відомості щодо яких вносилися на підставі скасованої реєстраційної дії; участь Мін`юсту як відповідача (якщо позивач вважає його винним в порушенні прав) у спорі не змінює його господарсько-правового характеру;
- суд повинен розглянути справу про скасування наказу в межах позовних вимог, і якщо позивач бажає оскаржити лише вказаний наказ - відмова у судовому розгляді в цій ситуації є обмеженням права на доступ до суду, оскільки обрання неправильного способу захисту - є підставою для відмови у задоволенні позову. Вимога про оскарження наказу Мін`юсту в даному випадку може бути похідною вимогою, якщо вона заявлена разом із основною вимогою, наприклад, такою, як вимога про визнання правочину недійним. Якщо ж позивач обґрунтовує незаконність спірного наказу саме порушенням з боку державного органу під час розгляду скарги і винесення відповідного наказу, то така вимога не є похідною від будь-якої іншої вимоги, а є основною вимогою (постанова ВС КГС від 01.06.2021 у справі №910/5000/20);
- відступ від заявлених в ухвалі правових позицій є значно ширшим питанням, яке зачіпає й позиції, які висловлювалися в інших постановах Верховним Судом.
32. 30.09.2021 та 04.10.2021 до Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Херсонбуд" та ОСОБА_11 надійшли письмові пояснення, які Верховний Суд залишає без розгляду, оскільки зазначені особи не є учасниками справи та право на подання пояснень такими "зацікавленими особами" процесуальне законодавство не передбачає.
Рух касаційної скарги, підстави передачі справи на розгляд палати
33. Верховний Суд ухвалою від 28.05.2021 відкрив касаційне провадження, розгляд справи за касаційною скаргою Мін`юсту призначив на 14.07.2021. Ухвалою від 14.07.2021 оголосив перерву до 21.07.2021.
34. Перевіривши матеріали справи, дослідивши касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку про передачу справи на розгляд палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів ВС КГС для відступу від правових висновків, що містяться у постановах Верховного Суду від 08.07.2021 у справі №640/18150/19 (колегія суддів: Баранець О.М., Кондратова І.Д., Стратієнко Л.В.), від 10.06.2020 у справі №910/11688/19 (колегія суддів Стратієнко Л.В., Губенко Н.М., Ткач І.В.).
35. Колегія суддів не погодилася з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 08.07.2021 у справі №640/18150/19 за позовом ОСОБА_12 до Мін`юсту про визнання протиправним та скасування наказу Мін`юсту, що спірні правовідносини з огляду на їх суть та суб`єктний склад є правовідносинами, що виникли у сфері державної реєстрації юридичних осіб та є корпоративними, оскільки звернення до суду зумовлене необхідністю захисту корпоративних прав позивача.
36. Також колегія суддів не погодилася з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 10.06.2020 у справі №910/11688/19 за позовом ОСОБА_13 до Мін`юсту про скасування наказу та зобов`язання вчинити дії, що звернення до суду із цим позовом зумовлене необхідністю захисту корпоративних і майнових прав позивача, та не відноситься до сфери публічно-правових відносин, що виключає розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства.
37. Колегія суддів вважала помилковим підхід щодо розгляду спорів між позивачем та Мін`юстом про скасування наказу як корпоративних чи майнових, та таким, що не відповідає висновкам ВП ВС (висновки, викладені у постановах від 04.09.2018 у справі №823/2042/16, від 04.09.2018 у справі №904/5857/17, від 20.09.2018 у справі №813/6286/15, від 12.12.2018 у справі №570/3439/16-ц, від 18.12.2018 у справі №902/672/16, від 06.02.2019 у справі №462/2646/17, від 04.06.2019 у справі №821/1504/17, від 18.06.2019 у справі №924/478/18, від 18.06.2019 у справі №923/705/18, від 19.06.2019 у справі №802/385/18-а, від 25.06.2019 у справі №910/17792/17, від 02.07.2019 у справі №915/1089/16, від 22.10.2019 у справі №923/876/16, від 17.12.2019 у справі №927/97/19, від 26.02.2020 у справі №304/284/18, від 18.03.2020 у справі №466/6221/16-а, від 07.04.2020 у справі №904/3657/18, від 17.06.2020 у справі №826/10249/18, від 13.10.2020 у справі №640/22013/18) відповідно до такого:
- до 2018 року спори щодо визнання протиправними реєстраційних дій, скасування рішень про державну реєстрацію, реєстраційних записів та наказів Мін`юсту щодо скасування реєстраційних записів за позовами до державних реєстраторів чи Мін`юсту розглядалися переважно судами адміністративної юрисдикції (як спори із суб`єктами владних повноважень);
- протягом 2018-2019 років ВП ВС змінила юрисдикційну належність таких категорій справ, застосувавши єдиний концептуальний підхід, який не залежав від того, чи йшлося про реєстраційні дії або записи, вчинені на підставі Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" чи Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
- ВП ВС, визначаючи характер спору як приватноправовий, орієнтувалася на суть спору, а не на визначений позивачем суб`єктний склад учасників справи, вважала, що такий спір виникає саме між юридичними та фізичними особами, одна із яких має зареєстроване право, а інша його оспорює; державний реєстратор чи Мін`юст у таких спорах може бути співвідповідачем, але не може бути єдиним відповідачем, адже в нього немає і не може бути спору про цивільне право чи корпоративного спору з позивачем, вимоги до Мін`юсту мають похідний характер і їх задоволення залежить від того, як буде вирішений спір про право;
- розглядати такі спори з державним реєстратором або Мін`юстом в господарській юрисдикції, не вирішуючи спір про право, а лише шляхом перевірки дотримання адміністративних процедур (реєстраційної, розгляду скарг) є помилковим; спір між заявником та Мін`юстом не може вважатись корпоративним чи спором про право цивільне, адже Мін`юст не претендує на належність йому об`єкта права власності (частки у капіталі);
- вирішенню судом питання щодо реєстрації права має обов`язково передувати вирішення питання про належність права тій чи іншій особі, що неможливо зробити у спорі, де відповідачем є лише Мін`юст; скасування чи не скасування реєстраційної дії або визнання недійсним наказу Мінюсту не вирішує спір остаточно, адже сама підстава проведення реєстраційної дії (рішення, договір, інший правочин) не визнається недійсною;
- Мін`юст не є належним відповідачем у спорі про цивільне право чи у корпоративному спорі, а може виступати лише співвідповідачем (до якого заявлено похідні вимоги) або третьою особою.
38. Колегія суддів також звернула увагу на правову позицію ВП ВС щодо того, що будь-які зміни складу учасників і розміру часток можуть бути внесені до ЄДР лише на підставі рішень суду про витребовування частки чи визначення розміру статутного капіталу та часток учасників. Вимога про скасування рішень загальних зборів чи реєстраційних дій або наказу Мін`юсту не є належним способом захисту, якщо йдеться про зміни складу учасників чи розміру внеску (постанови від 22.10.2019 у справі №923/876/16, від 17.12.2019 у справі №927/97/19, від 18.03.2020 у справі №466/6221/16-а). Аналогічна позиція неодноразово висловлювалася й колегіями суддів ВС КГС при розгляді корпоративних спорів. Якщо скасування наказу Мін`юсту може призвести до змін розміру часток учасників та розміру капіталу юридичної особи, зазначених у ЄДР, то вимога про скасування наказу Мін`юсту є неналежним способом захисту.
39. Верховний Суд у складі суддів палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду ухвалою від 05.08.2021 прийняв до розгляду справу №910/5971/20 за касаційною скаргою Мін`юсту на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2021, розгляд справи призначив на 06.10.2021. У судовому засіданні відкладено розгляд справи до 11.10.2021.