Постанова
Іменем України
07 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 234/14468/16-к
провадження № 51-4392км21
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Шевченко Т.В.,
суддів Антонюк Н.О., Бущенка А.П., за участю секретаря судового засідання Михальчука В.В., прокурора Матюшевої О.В.,
засудженого ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу захисника Рябошапки А.М. на вирок Краматорського міського суду Донецької області від 19 квітня 2019 року та ухвалу Донецького апеляційного суду від 20 липня 2021 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 42016050000000789, щодо
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця та жителя АДРЕСА_1,
засудженого за ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
1. За вирокомКраматорського міського суду Донецької області від 19 квітня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 307 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років із конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертних досліджень у дольовому порядку в сумі 526,76 грн.
2. Донецький апеляційний суд ухвалою від 20 липня 2021 року залишив вирок суду першої інстанції без змін.
3. За вироком суду ОСОБА_1 засуджений за те, що він, працюючи на посаді поліцейського Краматорського відділу поліції ГУ НП в Донецькій області (далі - Краматорський ВП), діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб незаконно придбав та зберігав особливо небезпечний наркотичний засіб з метою його збуту в місця позбавлення волі за таких обставин.
Виконуючи обов`язки постового ізолятора тимчасового тримання Краматорського ВП (далі - ІТТ) та чергового наряду по охороні ІТТ, ОСОБА_1 діяв усупереч Інструкції Про роботу ізоляторів тимчасового тримання органів внутрішніх справ України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20 січня 2005 року № 60, та обов`язкам, затвердженим начальником Краматорського ВП 05 січня 2016 року, згідно з якими біля камер заборонено вступати з утриманими в ІТТ особами в розмови, передавати цим особам і приймати від них будь-які предмети, речі, записки, а також порушив вимог Закону України від 15 лютого 1995 року № 60/95-ВР "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори".
10 серпня 2016 року приблизно о 19:00 ОСОБА_1 біля будинку АДРЕСА_1 вступив у злочинну змову з не встановленою досудовим розслідуванням жінкою на ім`я ОСОБА_2, з метою незаконного збуту наркотичного засобу в місце позбавлення волі та незаконно придбав у неї три згортки з особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом масою 2,58 г, 2,86 г та 2,50 г для передачі ув`язненому ОСОБА_3, який тримається в Артемівській УВП УДПтСУ, через арештованого ОСОБА_4, який тримався в ІТТ Краматорського ВП, і, незаконно зберігаючи при собі, переніс спочатку додому, а 11 серпня 2016 року - до ІТТ Краматорського ВП.
Заступивши о 07:15 на чергову зміну в ІТТ постовим біля камер, ОСОБА_1 не зміг збути вищезазначені згортки з особливо небезпечним наркотичним засобом арештованому ОСОБА_4 для їх подальшої передачі арештованому ОСОБА_3, оскільки під час особистого огляду вони були виявлені в кишені формених брюк засудженого начальником ІТТ та вилучені. Таким чином, ОСОБА_1 виконав усі дії, які вважав необхідними, але не зміг довести до кінця свого злочинного умислу, спрямованого на незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу в місце позбавлення волі з причин, що не залежали від його волі.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
4. У касаційній скарзі захисник Рябошапка А.М. ставить вимогу про скасування судових рішень у кримінальному провадженні та призначення нового розгляду в суді першої інстанції. Посилається на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, що потягли незаконне засудження ОСОБА_1 .Вказує на те, що суд формально дослідив докази, не дав їм оцінки, а тому безпідставно визнав допустимими доказами дані, що містяться в протоколі огляду місця події - приміщення Краматорського ІТТ, похідних доказів - висновку хімічної експертизи та речових доказів, а також даних, що містяться у протоколі огляду системного блоку компьютера, в постанові про визнання предметів речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження. Звертає увагу на те, що суд першої інстанції не розглянув клопотання сторони захисту про недопустимість окремих даних, зокрема, речових доказів, які не були відкриті стороні захисту в порядку ст. 290 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК). Вказує, що апеляційний суд не дав належної оцінки доводам, викладеним в апеляційній скарзі захисника, який вказував на вищезазначені порушення кримінального процесуального закону судом першої інстанції.
Позиції учасників судового провадження
5. У судовому засіданні засуджений підтримав касаційну скаргу.
6. Прокурор вважала, що підстав длязадоволення касаційної скарги немає.
Мотиви Суду
7. Згідно з положеннями ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
8. Статтею 433 КПК визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, а також правильності правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
9. Відповідно до ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого. Тому суд касаційної інстанції не перевіряє судових рішень у частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Натомість зазначені обставини були предметом перевірки суду апеляційної інстанції.
10. Доводи захисника Рябошапки А.М. про незаконність засудження ОСОБА_1 завчинення інкримінованого злочину аналогічні доводам його апеляційної скарги, які були перевірені в суді апеляційної інстанції та визнані необґрунтованими, оскільки спростовуються матеріалами кримінального провадження.
11. Частина 2 ст. 17 КПК передбачає, що винуватість особи має бути доведена поза розумним сумнівом. На переконання колегії суддів, у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_1 цей стандарт доведення винуватості цілком дотримано. Адже за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що були досліджені в суді першої інстанції, можливо дійти висновку, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.
12. Висновок суду першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд, про доведеність винуватості ОСОБА_1 у злочині у сфері незаконного обігу наркотичних засобів за обставин, установлених судом і викладених у вироку, ґрунтується на доказах, яким суд дав належну оцінку.
13. Так, винуватість засудженого в незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту в місця позбавлення волі наркотичних засобів за попередньою змовою групою осіб, підтверджується показаннями свідків, які дали свої пояснення в судовому засіданні суду першої інстанції та підтвердили їх в апеляційному суді: свідка ОСОБА_6 - начальника ІТТ Краматорського ВП, який, установивши, що 11 серпня 2016 року має відбутися передача наркотичних засобів ув`язненим в ІТТ через постового зміни і побачивши за камерами відеоспостереження, що ОСОБА_1 намагається налагодити контакт з ув`язненим з камери № 2.1, викликав його та запропонував викласти вміст кишень, тоді останній дістав, крім іншого, гральні карти, дві відкритих пачки з-під сигарет і сказав, що в них наркотики, які через нього передала жінка на ім`я ОСОБА_2 на прохання ув`язненого з камери № 2.1; свідка ОСОБА_7, який показав, що був присутнім під час того, як ОСОБА_1 на вимогу ОСОБА_6 виклав усе з кишень на стіл, та бачив, як останній дістав різні предмети, в тому числі гральні карти, гроші та дві пачки з-під цигарок, у яких були пакети, обмотані резинками, після чого ОСОБА_6 наказав викликати заступника начальника відділу, слідчого, експертів, понятих; свідка ОСОБА_8, який показав, що прибув на прохання ОСОБА_6 до кімнати чергової частини ІТТ, де вже були ОСОБА_1 і ОСОБА_6, а на столі лежали гроші в сумі 400 грн, гральні карти і прикриті пачки з-під цигарок, а коли останній вийшов і вони з ОСОБА_1 залишилися наодинці, то він пояснив, що намагався передати знайдені в нього речі чоловікові в камеру № 2.1, та показав цього чоловіка ( ОСОБА_4 ) на моніторі, після чого до чергової частини ІТТ прибули слідчо-оперативна група, експерт, поняті та під час огляду в одній із пачок з-під цигарок виявили голки для шприців і склянку, а в іншій - речовину зеленого кольору у трьох згортках; свідків ОСОБА_9 і ОСОБА_10, які брали участь під час огляду місця події як поняті та пояснили про обставини проведення слідчої дії, під час якої в одному з приміщень ІТТ були вилучені заборонені предмети, виявлені у співробітника ІТТ, сфотографовані та запаковані в пакет. Крім того, як пояснив ОСОБА_10, ОСОБА_1 під час огляду підтвердив, що ці предмети належать особисто йому; свідка ОСОБА_11, згідно з показаннями якої вона через ОСОБА_1 передала засудженому ОСОБА_3 у місце позбавлення волі цигарки, які приніс вказаний останнім хлопець, пояснила, що не була обізнана про те, що в пачках з-під цигарок міститься наркотичний засіб.
14. Показання цих свідків обґрунтовано визнані судом достовірними та покладені в основу обвинувачення ОСОБА_1, оскільки вони об`єктивно узгоджуються з іншими доказами у кримінальному провадженні, зокрема, підтверджуються даними, що містяться у протоколі огляду місця події від 11 серпня 2016 року з долученою фототаблицею, з яких видно, що під час огляду одного з приміщень Краматорського ІТТ у присутності двох понятих на столі розміщені речі, які добровільно видав ОСОБА_1, серед них, зокрема, грошові кошти в сумі 400 грн, один поліетиленовий та два паперових згортки з подрібненою речовиною рослинного походження; висновком судово-хімічної експертизи від 15 серпня 2016 року № 898, згідно з якою речовина рослинного походження, вилучена під час огляду речей, виданих ОСОБА_1, є речовиною особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом масою 2,58 г, 2,86 г та 2,50 г.
15. Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій, безпосередньо дослідивши докази та надавши їм належну оцінку, дійшли обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину за обставин, які викладено у вироку.
16. Посилання у касаційній скарзі на те, що суд, обґрунтовуючи свої висновки щодо винуватості ОСОБА_1, послався на недопустимі докази, є неспроможними з огляду на таке.
17. Що стосується доводів захисника про недопустимість даних, які містяться у протоколі огляду місця події від 11 серпня 2016 року, то вони є безпідставними. Захисник посилається на те, що цю слідчу дію проведено з порушенням вимог ст. 233 КПК, яка передбачає особливий порядок проведення слідчих дій у житлі чи іншому володінні особи.
18. Натомість, як видно з матеріалів провадження, ця слідча дія була проведена в приміщенні чергової частини Краматорського ІТТ ВП ГУНП України в Донецькій області, що не належить до приміщень, про які йдеться у названій нормі закону.
19. Отже, підстав вважати недопустимими дані, які містяться у протоколі огляду місця події від 11 серпня 2016 року, немає. З огляду на це відсутні підстави вважати недопустимими і похідні докази: висновок судово-хімічної експертизи від 15 серпня 2016 року № 898 щодо наркотичної речовини, яка була вилучена під час цього огляду (а.с. 148, т. 1), а також дані, що містяться у протоколі огляду предметів, вилучених під час огляду місця події (а.с. 173, т. 1).
20. Відсутні підстави вважати, що в цьому кримінальному провадженні під виглядом огляду місця події був проведений особистий обшук особи. Як видно зі змісту з протоколу огляду місця події, всі предмети, які були виявлені та вилучені з місця події, були розміщені на столі у приміщенні ІТТ. З показань свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_6 (чого не заперечував і сам засуджений) видно, що ОСОБА_1 добровільно виклав усі предмети з кишень на стіл ще перед тим, як на місце прибули спеціаліст-криміналіст, поняті та слідчо-оперативна група.
21. Щодо даних, які містяться у протоколі огляду системного блока комп`ютера, який установлений в ІТТ і використовується як відеореєстратор, від 01 вересня 2016 року (а.с. 169, т. 1) та постанові про визнання речовими доказами і приєднання до матеріалів кримінального провадження речових доказів (а.с. 175, т. 1), то суди попередніх інстанцій на такі докази не посилалися.
22. Що стосується доводів захисника про необхідність визнання недопустимими доказами доручення слідчого про проведення слідчих (розшукових) дій у порядку п. 3 ч. 1 ст. 40 КПК від 16 серпня 2016 року (а.с. 167, т. 1) тасупровідного листа про направлення матеріалів виконання доручення (а.с. 168, т. 1), то ці документи не є доказами у кримінальному провадженні у розумінні ст. 84 КПК.
23. З приводу доводів захисника про те, що суд першої інстанції не розглянув клопотання сторони захисту від 20 вересня 2018 року про визнання недопустимими окремих доказів (а. с. 236, 238, 240, т. 1) та не прийняв за цими клопотаннями процесуальних рішень, то необхідно звернути увагу, що місцевий суд дослідив зазначені докази як кожен окремо, так і в сукупності з іншими доказами, при цьому обґрунтував мотиви, з яких узяв до уваги одні докази та відкинув інші, про що зазначив у вироку. За таких обставин відсутність окремого процесуального рішення за вищезазначеними клопотаннями сторони захисту не вплинула на законність ухваленого вироку щодо ОСОБА_1 .
24. Під час розгляду кримінального провадження щодо засудженого ОСОБА_1 за апеляційною скаргою захисника Рябошапки А.М. апеляційний суд належним чином перевірив викладені в скарзі доводи та навів в ухвалі докладні підстави прийнятого рішення.
25. Судові рішення, ухвалені щодо ОСОБА_1, є законними та обґрунтованими, вирок за своїм змістом відповідає приписам ст. 374 КПК, а ухвала суду апеляційної інстанції - ст. 419 КПК.
26. Неправильного застосування закону про кримінальну відповідальність або істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які би впливали на обґрунтованість судових рішень щодо ОСОБА_1, суди першої та апеляційної інстанцій у кримінальному провадженні не допустили.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд