ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2021 року
м. Київ
справа №520/14458/19
адміністративне провадження № К/9901/30584/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Калашнікової О.В., Мартинюк Н.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2021 року (головуючий суддя - Перцової Т.С., судді: Русанова В.Б., Жигилій С.П.)
у справі №520/14458/19
за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області
до Державного навчального закладу "Регіональний центр професійної освіти швейного виробництва та сфери послуг Харківської області"
про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.
I. ПРОЦЕДУРА
1. Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (далі - ГУ ДСНС України у Харківській області) звернулося до суду з вказаним позовом, в якому просило до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, експлуатацію будівлі гуртожитку Державного навчального закладу "Регіональний центр професійної освіти швейного виробництва та сфери послуг Харківської області", за адресою: АДРЕСА_1, зупинити повністю шляхом її знеструмлення з опечатуванням пристроїв відключення джерел електропостачання, у зв`язку з чим зобов`язати керівництво Державного навчального закладу "Регіональний центр професійної освіти швейного виробництва та сфери послуг Харківської області" негайно припинити використання цієї будівлі з метою проведення будь якої діяльності, не пов`язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
2. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року позов задоволено.
3. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати це рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.
4. Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
5. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2021 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року - закрито.
6. ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
7. Ухвалою Верховного Суду від 15 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
II. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.
8. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наявності підстав для зупинення експлуатації будівлі на об`єкті гуртожитку ДНЗ "Регіональний центр професійної освіти швейного виробництва та сфери послуг Харківської області", за адресою: АДРЕСА_1, шляхом її знеструмлення з опечатуванням пристроїв відключення джерел електропостачання, оскільки відповідачем не усунуті виявлені в ході перевірки порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. При цьому зазначив, що під час судового розгляду справи відповідачем до суду не надано жодних доказів усунення порушень, виявлених та зафіксованих перевіряючими у акті перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки від 18 грудня 2019 року № 275.
9. Закриваючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1, суд апеляційної інстанції виходив з того, що в рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року не вирішувалося питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1, як мешканця будівлі, експлуатацію якої зупинено.
10. Також апеляційний суд зазначив, що не вбачає підстав для задоволення клопотань інших мешканців цього гуртожитку про залучення їх до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні апелянта, оскільки вказане рішення ніяким чином не впливає на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки.
III. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
11. ОСОБА_1 у своїй касаційній скарзі, оскаржуючи ухвалу суду апеляційної інстанції, наводить мотиви незгоди з рішенням суду першої інстанції від 02 березня 2020 року, яким спір вирішено по суті.
12. В обґрунтування законних підстав для оскарження рішення суду першої інстанції зазначає, що проживає у будівлі гуртожитку ДНЗ "Регіональний центр професійної освіти швейного виробництва та сфери послуг Харківської області", розташованого за адресою: АДРЕСА_1, експлуатацію якого за рішенням суду зупинено повністю шляхом знеструмлення з опечатуванням пристроїв відключення джерел електропостачання, чим, порушено його право на достатній рівень життя, передбачений статтею 48 Конституції України.
13. Зауважив, що поняття "достатній рівень життя" чинним законодавством України не визначено. Достатній життєвий рівень не є усталеною величиною, тому що змінюється залежно від соціально економічних та інших чинників. Завдання держави полягає у створенні належних умов для людини, щоб вона могла забезпечити гідну матеріальну базу для себе і своєї сім`ї. Однак суд, прийнявши рішення про зупинення повністю експлуатації шляхом знеструмлення з опечатуванням пристроїв відключення джерел електропостачання будівлі гуртожитку, обмежив право апелянта та інших мешканців на користування благами цивілізації. Цей спосіб виконання рішення жодним чином не наносить незручностей відповідачу, тому ніяк не буде сприяти усуненню недоліків, а лише встановлює неможливість користування приміщенням для жителів.
14. Зазначає, що обмеживши його право на достатній рівень життя, суд порушив як статтю 48 Конституції України, так і статтю 64 Конституції України.
15. Також вказує, що у нього та у інших мешканців, які тривалий строк проживають у приміщенні гуртожитку, виникло право на приватизацію приміщень у зв`язку з прийняттям Закону України "Про забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків" та Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду". Ґрунтуючи свою позицію на рішенні ЄСПЛ у справі "Сук проти України" від 10 березня 2011 року (за заявою №10972/05), вважає, що "законне сподівання" на право власності має захищатись в тій же мірі як і саме право власності.
16. В такому випадку "законне сподівання" підпадає під захист статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та не може бути порушене.
17. У відзиві на касаційну скаргу відповідач не погоджується з касаційною скаргою та просить відмовити в її задоволенні. Мотиви, наведені у відзиві, свідчать про обґрунтованість рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року.
IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
18. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.
19. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII і статті 13 КАС України.
20. Положеннями частини першої статті 293 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
21. Зі змісту наведеної норми вбачається, що обов`язковою умовою виникнення у особи права оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції є вирішення судом першої інстанції питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи.
22. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування такого критерію, як вирішення судом питання про її право, інтерес та/або обов`язок, як елементів захисту матеріально-правових відносин, в площині яких виник спір. Такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним та опосередкованим іншими правовідносинами.
23. Судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
24. Зазначена правова позиція була викладена Верховним Судом у постановах від 11 липня 2018 року у справі № 911/2635/17, від 17 травня 2018 року у справі №904/5618/17, від 11 липня 2018 року у справі № 911/2635/17, від 19 грудня 2018 року у справі № 826/37/17, від 23 листопада 2020 року у справі № 826/3508/17 та інших і є сталою.
25. Перевірка права особи на звернення до суду з апеляційною скаргою передує розгляду питання щодо правомірності рішення, котре оскаржується (розгляду по суті). Встановлення обставин, що свідчать про відсутність підстав для апеляційного оскарження, а отже і права на звернення до суду з апеляційною скаргою, є перешкодою для розгляду скарги по суті. Законність судового рішення може бути перевірена за скаргою належної особи.
26. Колегія суддів уважає, що сформульовані Верховним Судом правові висновки є застосовними і до цієї справи.
27. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, предметом даної справи є правомірність застосування заходів реагування щодо державного нагляду.
28. Тобто, спірні правовідносини виникли з приводу усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, експлуатації будівлі гуртожитку Державного навчального закладу "Регіональний центр професійної освіти швейного виробництва та сфери послуг Харківської області", за адресою: АДРЕСА_1.
29. Оскаржуваним рішенням окружного суду до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, зупинено повністю експлуатацію будівлі гуртожитку Державного навчального закладу "Регіональний центр професійної освіти швейного виробництва та сфери послуг Харківської області", за адресою: АДРЕСА_1, шляхом її знеструмлення з опечатуванням пристроїв відключення джерел електропостачання, у зв`язку з чим зобов`язано керівництво Державного навчального закладу "Регіональний центр професійної освіти швейного виробництва та сфери послуг Харківської області" негайно припинити використання цієї будівлі з метою проведення будь якої діяльності, не пов`язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
30. При цьому, зі змісту вказаного судового рішення встановлено, що воно стосується прав та обов`язків вичерпного кола осіб - Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області та Державного навчального закладу "Регіональний центр професійної освіти швейного виробництва та сфери послуг Харківської області", а тому не може свідчити про порушення охоронюваних законом прав та інтересів ОСОБА_1, про що правильно зазначено судом апеляційної інстанції.
31. Як встановлено апеляційним судом, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року застосовано заходи реагування до ДНЗ "Регіональний центр професійної освіти швейного виробництва та сфери послуг Харківської області", а не ОСОБА_1, та не заборонено назавжди використання як житлового приміщення вказаної будівлі, а лише зупинено її експлуатацію до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей. При цьому, при прийнятті рішення судом не вирішувалися питання щодо прав, інтересів та обов`язків апелянта, як мешканця будівлі, експлуатацію якої тимчасово зупинено.
32. В даному випадку, судом зобов`язано негайно припинити використання будівлі з метою проведення будь-якої діяльності, не пов`язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, саме керівництво Державного навчального закладу "Регіональний центр професійної освіти швейного виробництва та сфери послуг Харківської області", що також виключає можливість впливу рішення суду на права, інтереси та обов`язки апелянта, пов`язані з його проживанням у будівлі, про що обґрунтовано зазначив суд апеляційної інстанції.
33. Також суд апеляційної інстанції правильно вказав, що питання цивільних правовідносин між Державним навчальним закладом "Регіональний центр професійної освіти швейного виробництва та сфери послуг Харківської області" та іншими особами, в разі їх наявності, щодо оренди/найму приміщень, в такому випадку знаходяться поза межами предмету цього адміністративного позову.
34. Отже, в контексті спірних правовідносин, а також їх правового регулювання варто зазначити, що скаржник - ОСОБА_1 не є їх учасником, а рішення суду першої інстанції у розглядуваному випадку його не стосується, таким рішенням не вирішувались права, свободи, інтереси та (або) обов`язки апелянта, про що правильно зазначено судом апеляційної інстанції.
35. Водночас і обґрунтування, наведені скаржником в апеляційній скарзі, не дають підстав для висновку що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року порушено його права, свободи та інтереси.
36. У зв`язку з цим, апеляційний суд обґрунтовано відмовив в задоволенні клопотань інших мешканців цього гуртожитку про залучення їх до справи в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні апелянта, оскільки рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року не впливає на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки.
37. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 305 КАС України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
38. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення і погоджується з висновками суду апеляційної інстанції. Доводи касаційної скарги таких висновків не спростовують.
39. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
40. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 345, 350, 356 КАС України, Верховний Суд