ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2021 року
м. Київ
справа №640/23944/19
адміністративне провадження № К/9901/15066/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Калашнікової О.В., Мартинюк Н.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу
за касаційною скаргою Міністерства юстиції України
на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2021 року (головуючий суддя - Мельничук В.П., судді: Лічевецький І.О., Оксененко О.М.)
у справі №640/23944/19
за позовом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1
до Міністерства юстиції України,
третя особа Державне підприємство "Національні інформаційні системи",
про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії.
I. ПРОЦЕДУРА
1. У грудні 2019 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати пункт 3 наказу Міністерства юстиції України №3638/5 від 26 листопада 2019 року "Про скасування реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1" та зобов`язати Міністерство юстиції України поновити приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2020 року позов приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправним та скасовано пункт 3 наказу Міністерства юстиції України №3638/5 від 26 листопада 2019 року "Про скасування реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1".
Зобов`язано Міністерство юстиції України поновити приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
3. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
4. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2021 року зазначену апеляційну скаргу залишено без руху через її невідповідність вимогам КАС України та надано строк 10 днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків.
5. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження; відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2020 року в цій справі.
6. У поданій касаційній скарзі, із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, відповідач просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
7. Ухвалою Верховного Суду від 09 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
II. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.
8. Відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження апеляційний суд дійшов висновку про відсутність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
9. У зв`язку з тим, що скаржником пропущено строк звернення до суду з апеляційною скаргою, жодних документів на виконання вимог ухвали не надходило та недоліки апеляційної скарги не усунуто, апеляційний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження у цій справі за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України.
10. При цьому апеляційний суд виходив з того, що відповідно до поштового повідомлення про вручення поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи, копію рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2020 року вручено Міністерству юстиції України 10 липня 2020 року, а отже строк на апеляційне оскарження закінчився 10 серпня 2020 року. Скаржником не надано обґрунтованих пояснень щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції з 10 липня по 13 серпня 2020 року (день подання первинної апеляційної скарги), не зазначено підстави для його поновлення та не надано доказів на підтвердження вказаного.
III. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
11. Міністерство юстиції України у своїй касаційній скарзі вказує на те, що рішення суду першої інстанції отримано ним 16 липня 2020 року, про що свідчить штрих-код на першій сторінці копії вказаного рішення, а апеляційну скаргу, водночас, надіслано засобами поштового зв`язку 13 серпня 2020 року, тобто в межах тридцятиденного терміну оскарження.
12. 17 листопада 2020 року повторно подано апеляційну скаргу з підстав, незалежних від відповідача.
IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
13. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити таке.
14. Касаційне провадження у справі відкрите з підстави оскарження судового рішення, зазначеній в частині третій статті 328 КАС України, та посилання відповідача на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
15. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, скаржник у листопаді 2020 року подав апеляційну скаргу та заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, де зазначив, що рішення суду першої інстанції отримано 16 липня 2020 року та 13 серпня 2020 року надіслано апеляційну скаргу. 17 листопада 2020 року було повторно подано апеляційну скаргу.
16. Як наслідок, обґрунтовуючи подання 23 листопада 2020 року апеляційної скарги із пропуском тридцятиденного строку, Міністерство юстиції України просило поновити зазначений строк, при цьому наводячи аргументи, аналогічні тим, що зазначені в касаційній скарзі.
17. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 лютого 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху з тих підстав, що скаржником пропущено строк на апеляційне оскарження, та запропоновано надати суду обґрунтовану заяву про поновлення строку з зазначенням причин поважності такого пропуску, достатніх для його поновлення, надати докази такого пропуску.
18. При цьому, апеляційним судом взято до уваги причини повторного подання апеляційної скарги та в ухвалі про залишення без руху здійснено акцент на необхідності надання скаржником пояснень щодо поважності причин пропуску строку на оскарження рішення суду саме з 10 серпня по 13 серпня 2020 року. Надано строк тривалістю десять днів з моменту отримання копії даної ухвали для звернення з обґрунтованою заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження.
19. 10 лютого 2021 року відповідач отримав копію цієї ухвали для виконання, проте станом на 16 березня 2021 року Міністерством юстиції України не виконано вимоги ухвали і відповідно не вказано інших причин пропуску строку на апеляційне оскарження, підтверджених належними в розумінні положень статей 72,73, КАС України доказами.
20. Водночас, розглянувши клопотання Міністерства юстиції України про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення окружного суду, заявлене в апеляційній скарзі, та перевіривши його обґрунтованість, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження та відмовив у відкритті апеляційного провадження.
21. Відповідно до частини першої статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
22. Пунктом 1 частини другої статті 295 КАС України передбачено право учасника справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, поновити пропущений строк на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
23. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).
24. Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.
25. Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду.
Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
26. Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам:
1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк;
2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;
3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено;
4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
27. Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
28. Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.
А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.
29. Аргументи автора касаційної скарги, які на його думку, є поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження, та про які зазначено в пунктах 11-12 цієї постанови, є безпідставними та не можуть бути взяті судом до уваги.
30. Як убачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено 01 липня 2020 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Копію рішення, як стверджує відповідач, отримано ним 16 липня 2020 року, у підтвердження чого посилається на дату, зазначену відділом опрацювання вхідної кореспонденції над штрих-кодом на першій сторінці копії рішення.
31. Верховний Суд критично оцінює такі доводи скаржника, з огляду на те, що номер та дата реєстрації вхідної кореспонденції не свідчать про дату отримання рішення суду, а фіксують факт реєстрації кореспонденції суду при надходженні до Міністерства юстиції України.
32. За відсутності конверту зі штампом поштового відправлення (або інших доказів невчасного виконання судом обов`язку з направленням рішення), штамп вхідної кореспонденції (або ж у цьому випадку - штрих-код) не може вважатись належним доказом порушення судом строків направлення копії рішення та несвоєчасного отримання копії судового рішення.
33. Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 22 липня 2021 року у справі №560/5403/20, від 03 грудня 2020 року у справі №826/6756/18, від 16 вересня 2020 року у справі №810/3179/18, від 24 квітня 2020 року у справі №640/22374/19, від 16 жовтня 2018 року у справі №381/1674/17.
34. Як наслідок, судом апеляційної інстанції обґрунтовано не прийнято до уваги наведені вище твердження скаржника, натомість судом вірно визначено дату отримання відповідачем копії оскаржуваного рішення, а саме 10 липня 2020 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 107, том 1).
35. Втім, як зазначено вище, скаржник не відреагував на постановлену апеляційним судом ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху та не подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження з обґрунтуванням поважності причин пропуску строку з 10 серпня 2020 року по 13 серпня 2020 року.
36. За таких обставин, суд апеляційної інстанції, постановляючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження, обґрунтовано дійшов висновку про те, що вказані у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції причини пропуску строку є неповажними в контексті приписів КАС України та не можуть бути підставою для його поновлення.
37. Аргументи відповідача, наведені у касаційній скарзі, повторюють аргументи, які належним чином були оцінені судом апеляційної інстанції.
38. Ураховуючи наведене, Верховний Суд не встановив порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення і погоджується з висновками апеляційного суду.
39. Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
40. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 345, 350, 356 КАС України, Верховний Суд