ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 200/4609/20-а
адміністративне провадження № К/9901/20148/21 К/9901/20269/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В.,
суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
секретар судового засідання Драга Р.В.,
за участю представника позивача Верещаги Т.В.,
представників відповідачів Єгорова А.В., Кендюх Т.В.,
розглянув у судовому засіданні в режимі відеоконференції як суд касаційної інстанції справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Єнакієвський металургійний завод" до Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про стягнення пені, провадження у якій відкрито за касаційними скаргами Приватного акціонерного товариства "Єнакієвський металургійний завод" та Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.08.2020 (суддя - Зінченко О.В.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2021 (головуючий суддя - Сіваченко І.В., судді: Гайдар А.В., Компанієць І.Д.) у справі №200/4609/20-а.
встановив:
Приватне акціонерне товариство "Єнакієвський металургійний завод" (далі - ПрАТ "Єнакієвський металургійний завод") звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило:
визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної податкової служби щодо неподання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету в загальному розмірі 93704418,00 грн., в тому числі за серпень 2014 року у розмірі 2950450 грн., за вересень 2014 року - 817676 грн., за жовтень 2014 року - 282714 грн., за листопад 2014 року - 1002865 грн., за лютий 2015 року - 515091 грн., за березень 2015 року - 30857209 грн., за квітень 2015 року - 57278413 грн.;
стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві на користь Приватного акціонерного товариства "Єнакієвський металургійний завод" пеню, нараховану на суму заборгованості зі сплати бюджетного відшкодування за серпень 2014 року, вересень 2014 року, жовтень 2014 року, листопад 2014 року, лютий 2015 року, березень 2015 року, квітень 2015 року в розмірі 118290690,73 грн.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27.08.2020 провадження у справі за позовом ПрАТ "Єнакієвський металургійний завод" до Офісу великих платників податку ДПС в частині визнання протиправною бездіяльності Офісу великих платників податків Державної податкової служби щодо неподання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету в загальному розмірі 93704418,00 грн., в тому числі за серпень 2014 року у розмірі 2950450 грн., за вересень 2014 року - 817676 грн., за жовтень 2014 року - 282714 грн., за листопад 2014 року - 1002865 грн., за лютий 2015 року - 515091 грн., за березень 2015 року - 30857209 грн., за квітень 2015 року - 57278413 грн., закрито.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27.08.2020 позов задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві на користь ПрАТ "Єнакієвський металургійний завод" пеню, нараховану на суму заборгованості зі сплати бюджетного відшкодування за серпень 2014 року, вересень 2014 року, жовтень 2014 року, листопад 2014 року, лютий 2015 року, березень 2015 року, квітень 2015 року, в розмірі 118290690,73 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що правомірність заявленої суми до бюджетного відшкодування підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили, проте не відшкодовано у встановлені законодавством строки, у зв`язку з чим у в силу положень пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України у позивача виникло право на звернення до суду із вимогою про стягнення пені за порушення строків повернення бюджетного відшкодування. Крім того, дійшов висновку, що при визначенні суми пені, яка підлягає стягненню з держави на користь позивача за порушення строків повернення бюджетного відшкодування відповідно до положень пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України при обчисленні пені має враховуватися облікова ставка НБУ, встановлена на момент виникнення пені, протягом строку дії такої пені, включаючи день погашення. Отже, облікова ставка НБУ фіксується на момент виникнення пені та у разі зміни розміру ставки протягом строку нарахування пені, такі зміни при обчисленні не враховуються.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2021 рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.08.2020 у справі № 200/4609/20-а змінено:
"В резолютивній частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.08.2020 у справі № 200/4609/20-а:
в абзаці першому слово "повністю" замінити словом "частково";
в абзаці другому слова і цифри "в розмірі 118290690,73 грн. (сто вісімнадцять мільйонів двісті дев`яносто тисяч шістсот дев`яносто гривень 73 копійки)" замінити словами і цифрами "в розмірі 92 044 400 (дев`яносто двох мільйонів сорока чотирьох тисяч чотирьохсот) гривень 80 копійок";
в абзацах третьому та четвертому слова і цифри "у розмірі 10510 (десять тисяч п`ятсот десять) гривень" замінити словами і цифрами "у розмірі 8178 (восьми тисяч ста сімдесяти восьми) гривень 05 копійок".
В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.08.2020 у справі № 200/4609/20-а залишено без змін.
При прийнятті цієї постанови суд апеляційної інстанції виходив з того, що з норми пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України не вбачається, що облікова ставка НБУ фіксується на момент виникнення пені та у разі зміни розміру ставки протягом строку нарахування пені, такі зміни при обчисленні не враховуються. Судом першої інстанції поза увагою залишено те, що протягом періоду обчислення пені змінювалась облікова ставка НБУ.
Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, ПрАТ "Єнакієвський металургійний завод" оскаржило його у касаційному порядку.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2021 в частині зміни рішення суду першої інстанції та залишити в силі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.08.2020.
У доводах касаційної скарги ПрАТ "Єнаківський металургійний завод" посилається на те, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано положення пункту 200.23 статті Податкового кодексу України без врахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 24.11.2020 у справі № 808/660/16, від 03.04.2020 у справі № 2а-1870/9166/12, від 06.05.2020 у справі №0870/9386/12, від 14.05.2020 у справі № 1540/4795/18, від 11.04.2019 № 810/1228/17.
Також зазначає, що у даній справі був відсутній спір щодо правильності розрахунку пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, кількість днів прострочення та застосованої при розрахунку облікової ставки Національного банку України. Відповідачами під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій не спростовувався здійснений ПрАТ "Єнаківський металургійний завод" розрахунок пені.
Східне міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків також звернулось із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.08.2020, постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2021 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.
У доводах касаційної скарги податковий орган посилається на необхідність відступлення від правового висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 30.05.2019 у справі №803/655/17, оскільки предмет позову у цій справі та розглядуваній справі є відмінним.
Також зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги об`єктивну неможливість бюджетного відшкодування з огляду на те, що Тимчасовий реєстр заяв про відшкодування сум податку на додану вартість не функціонує у передбаченому законодавством порядку.
Крім того, вказує, що платник податків має певні обмежені строки щодо звернення з вимогами про повернення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
У відзиві на касаційну скаргу ПрАТ "Єнакієвський металургійний завод" зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції в частині задоволення позову постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
У відзиві на касаційну скаргу Східне міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків зазначає, що нарахування пені на підставі облікової ставки, яка діяла у 2014 році суперечить як нормам пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України, так і нормам підпункту 129.1.5 пункту 129.1 статті 129, пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України. Отже, відповідач просить залишити касаційну скаргу позивача без задоволення.
ГУ ДКС України зазначає, що Казначейством не було порушено право підприємства, оскільки нездійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість було зумовлено виключно бездіяльністю Офісу великих платників податків ДПС, яка виразилась у неподанні висновку.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційних скарг, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, заслухавши пояснення представників сторін Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга ПрАТ "Єнакієвський металургійний завод" підлягає задоволенню, а касаційна скарга Східне міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, ПрАТ "Єнаківський металургійний завод" зареєстровано як юридична особа, включено до ЄДРПОУ за номером 00191193, перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДФС у Донецькій області.
Позивачем до податкового органу подані податкові декларації з податку на додану вартість: за серпень 2014 року, в якій зазначено, що сума бюджетного відшкодування складає 19 390 435 грн, за вересень 2014 року 38 238 846 грн, за жовтень 2014 року 19 118 883 грн, за листопад 2014 року 50 790 584 грн, за лютий 2015 року 33 913 493 грн, за березень 2015 року 30 857 209 грн, за квітень 2015 року 57 278 413 грн.
Разом з вищезазначеними деклараціями позивачем були подані заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, які відображені у деклараціях.
Контролюючим органом проведені камеральні перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, щодо від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за вищевказані періоди.
Суми податку на додану вартість, заявлені до бюджетного відшкодування, податковим органом були поверненні частково.
Правомірність заявленої суми податку на додану вартість до бюджетного відшкодування в розмірі 93 704 418,00 грн, підтверджено судовими рішеннями у справах №805/8382/14-а, №805/1287/15-а, №805/771/15-а, №805/904/15-а, №805/2943/15-а, 805/2258/17-а, які набрали законної сили.
Проте, у встановлені законом строки, податковим органом не було вчинено необхідних дій для повернення ПРАТ "ЄМЗ" суми бюджетного відшкодування за відповідні періоди на суму бюджетного відшкодування 93 704 418,00 грн., яка виникла по деклараціям: за серпень 2014 року - 2 950 450 грн., за вересень 2014 року - 817 676 грн., за жовтень 2014 року - 282 714 грн., за листопад 2014 року - 1 002 865 грн., за лютий 2015 року - 515 091 грн., за березень 2015 року - 30 857 209 грн., за квітень 2015 року - 57 278 413 грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28.09.2017 у справі № 805/2258/17-а позов ПРАТ "ЄМЗ" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про зобов`язання вчинити певні дії щодо внесення до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідних даних щодо відшкодування суми податку на додану вартість за липень-грудень 2014 року та за лютий-червень 2015 року в загальній сумі 462 676 805,00 грн. задоволено.
Зобов`язано внести до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування суми податку на додану вартість за липень-грудень 2014 року та лютий-червень 2015 року в загальній сумі 462 676 805,00 грн.
За наслідками повторного апеляційного перегляду, постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2019 у справі № 805/2258/17-а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28.09.2017 по справі № 805/2258/17-а скасовано.
Прийнято нове рішення, яким зобов`язано Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби внести до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування ПРАТ "ЄМЗ" суми податку на додану вартість за серпень 2014 року 2 950 450,00 грн, за вересень 2014 року 817 676,00 грн, за жовтень 2014 року 282 714,00 грн, за листопад 2014 року 1 002 865,00 грн, за лютий 2015 року 515 091,00 грн, за березень 2015 року 30 857 209,00 грн, за квітень 2015 року 57 278 413,00 грн.
Зазначена постанова суду апеляційної інстанції залишена без змін постановою Верховного Суду від 09.07.2019 у справі № 805/2258/17-а.
Згідно ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 12.12.2019 по справі № 805/2258/17-а змінено спосіб виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 28.09.2017 в адміністративній справі № 805/2258/17-а, з урахуванням постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2019, постанови Верховного Суду від 09.07.2019, шляхом стягнення з Державного бюджету України через ГУДКСУ у м. Києві на користь ПРАТ "ЄМЗ" заборгованості бюджету із відшкодування податку на додану вартість за серпень 2014 року 2950450 грн, за вересень 2014 року 817 676 грн, за жовтень 2014 року 282 714 грн, за листопад 2014 року 1 002 865 грн, за лютий 2015 року 515 091 грн, за березень 2015 року 30 857 209 грн, за квітень 2015 року 57 278 413 грн.
Згідно із частиною четвертою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
За визначенням, наведеним у підпунктах 14.1.18 та 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника; пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.
Тобто пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення повернення бюджетного відшкодування до тих пір поки не будуть відшкодовані кошти.
Порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені статтею 200 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин у цій справі) платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
За змістом пунктів 200.10, 200.11 статті 200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.
Пунктами 200.12, 200.13 цієї статті визначено, що орган державної податкової служби зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.
У відповідності до пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов`язань з цього податку в наступних податкових періодах; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
Як передбачено положеннями пункту 200.15 цієї статті, у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.
Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п`яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов`язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
У відповідності до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Зі змісту наведених норм можна дійти висновку, що держава в особі відповідних державних органів, виконуючи певний комплекс дій, зобов`язана повернути платнику суму бюджетного відшкодування з ПДВ протягом законодавчо встановленого строку після дня набуття відповідною сумою статусу узгодженої. Якщо ж протягом згаданого строку необхідних дій для відшкодування податку здійснено не було, невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість, на яку в силу положень пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України нараховується пеня.
Наведені норми встановлюють обов`язкове нарахування пені на суму бюджетної заборгованості, яка не виплачена у строк, визначений в статті 200 Податкового кодексу України, безвідносно до того, чи така бюджетна заборгованість була виплачена, чи ні. При цьому, непогашення заборгованості бюджету з податку на додану вартість у визначений законодавцем строк є підставою для виникнення у платника податку права вимоги щодо виплати пені за прострочення бюджетного відшкодування.
Таким чином, після спливу законодавчо визначеного строку для проведення зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача, відповідна сума відшкодування податку на додану вартість набула статусу заборгованості, що є підставою для нарахування пені.
Наведене застосування пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема у постановах від 24.11.2020 у справі № 808/660/16, від 03.04.2020 у справі № 2а-1870/9166/12, від 06.05.2020 у справі №0870/9386/12, від 14.05.2020 у справі № 1540/4795/18.
Правомірність заявленої позивачем до бюджетного відшкодування суми від`ємного значення ПДВ підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили, у зв`язку з чим вважається узгодженою.
Податковим органом не надано доказів, як то поштових конвертів та поштових повідомлень з зазначенням точної дати вручення судових рішень.
Здійснений позивачем розрахунок пені в сумі 118290690,73 грн. проведений відповідно до положень пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України, що не заперечувалось контролюючим органом, про наявність помилок у здійсненому розрахунку відповідачем не повідомлено.
Доказів, які б спростовували доводи позивача у частині наявності підстав для стягнення пені у спірній сумі за несвоєчасне бюджетне відшкодування податку на додану вартість по податковим деклараціям за серпень - листопада 2014 року та лютий - квітень 2015 року відповідачі суду не надали.
За наведених обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог позивача про стягнення з Державного бюджету України пені у розмірі 118 290 690,73 грн. за несвоєчасне бюджетне відшкодування ПДВ є обґрунтованими.
Щодо доводів податкового органу про неможливість бюджетного відшкодування з огляду на те, що Тимчасовий реєстр заяв про відшкодування сум податку на додану вартість не функціонує у передбаченому законодавством порядку, слід зазначити що предметом даного позову є вимога про стягнення пені на суму бюджетної заборгованості, яка не виплачена у строк, визначений в статті 200 Податкового кодексу України, право на яку виникає у зв`язку з невиплатою такої заборгованості.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" № 1797-VIII (набрав чинності з 01.01.2017) змінено порядок здійснення бюджетного відшкодування, який не передбачає надання контролюючим органом висновку про відшкодування та його направлення до органу державного казначейства, оскільки таке відшкодування здійснюється в автоматичному порядку на підставі інформації, відображеної в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Проте змінений порядок здійснення бюджетного відшкодування не впливає на право платника податку на відшкодування підтверджених контролюючим органом (узгоджених) сум бюджетного відшкодування.
Посиланням контролюючого органу на правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду 14.03.2019 у справі № 822/553/17, від 14.11.2019 у справі № 818/3843/15, від 03.12.2020 у справі №1340/4394/18 від 15.02.2021 у справі № 280/4452/18 та від 20.01.2021 у справі № 520/3210/19 щодо строку звернення до суду, надано оцінку судом апеляційної інстанції. Так, судом апеляційної інстанції з`ясовано, що звертаючись до суду з даним позовом позивач не пропустив строк звернення до суду.
Також не приймаються до уваги доводи Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про необхідність відступлення від правового висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 30.05.2019 у справі №803/655/17 оскільки, предмет позову у цій справі та розглядуваній справі є відмінним, про що зазначає і сам відповідач у касаційній скарзі.
Так, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
За таких обставин відсутні підстави для відступлення від правового висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах з підстав, викладених у касаційній скарзі.
Відповідно до статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Керуючись статтями 250, 341, 344, 349, 352, 353, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -