ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 803/1022/17
адміністративне провадження № К/9901/4398/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Кравчук В.М., Єзеров А.А.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 14.09.2017 (суддя - Денисюк Р.С.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017 (судді -Багрій В.М., Рибачук А.І., Старунський Д.М. ) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
встановив:
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила:
-визнати незаконними дії Головного управління Держгеокадастру у Волинській області щодо необґрунтованих пояснень та рекомендацій, викладених в листі від 10.05.2017 №К-1667/0-1134/0/6-17;
-визнати незаконною бездіяльність відповідача, що проявилась у ненаданні їй дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки на території Цегівської сільської ради Горохівського району Волинської області згідно поданої заяви від 11.04.2017;
-надати їй дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки на території Цегівської сільської ради Горохівського району Волинської області на передачу у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,2 га, орієнтовне бажане місцезнаходження котрої вказано у викопіюванні з кадастрової карти (плану) виданому відділом Держгеокадастру у Горохівському районі 14.03.2017 №НВ-0702840032017.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 11.04.2017 позивач звернулася до відповідача з заявою про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, яка знаходиться на території Цегівської сільської ради Горохівського району Волинської області, додавши до заяви викопіювання з кадастрової карти (плану) з Інформацією щодо земельної ділянки, на якому зазначено бажане місце розташування земельної ділянки; довідку із звітності з кількісного обліку земель про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями; довідку про неотримання земель для ОСГ за місцем постійного місця реєстрації та копії паспорта.
Листом від 10.05.2017 №К-1666/0-1134/0/6-17 відповідач повідомив позивача про те, що в результаті розгляду наданих позивачем до заяви графічних матеріалів місця розташування земельної ділянки встановлено, що відповідно до проекту розмежувань земель державної та комунальної власності бажана до відведення земельна ділянка перебуває в користуванні (власності) третіх осіб. Для прийняття відповідачем наказу про надання дозволу на розробку документації із землеустрою рекомендовано надати матеріали, які підтверджують право користування земельною ділянкою.
Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернулась до суду з цим позовом.
В обгрунтування позовних вимог посилалась на те, що відповідач в порушення вимог частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України не розглянув по суті її заяву, тобто не вчинив визначених вказаною нормою дій: або надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, або надати мотивовану відмову у наданні дозволу, а фактично залишив заяву без розгляду, рекомендувавши позивачу повторно звернутися із матеріалами, які не передбачені статтею 118 ЗК України.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 14.09.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017, позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Волинській області щодо рекомендування ОСОБА_1 повторно звернутися із матеріалами про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Волинській області повторно, у встановленому законодавством порядку розглянути заяву ОСОБА_1 від 11 квітня 2017 року про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідач в порушення вимог ч. 7 ст. 118 ЗК України, не розглянув по суті заяву позивачки від 11.04.2017 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та безпідставно рекомендував позивачці повторно звернутися із матеріалами, які не передбачені статтею 118 ЗК України.
З рішеннями судів попередніх інстанцій не погодився відповідач, звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просив їх скасувати, та ухвалити нове рішення про відмову в позові.
В обґрунтування касаційної скарги посилався на те, що відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою є вмотивованою, правомірною та прийнятою згідно вимог чинного законодавства.
Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Відповідно до частини четвертої статті 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Відповідно до частин першої-третьої ст.116 ЗК України громадяни … набувають права власності … земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами … здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (п. в) частина третя статті 116 ЗК України).
Частиною шостою та сьомою статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Таким чином, обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.
При цьому частиною сьомою статті 118 ЗК України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Відсутність рішення про надання дозволу або відмову у наданні дозволу в межах встановленого законом місячного строку свідчить про протиправну бездіяльність відповідного органу і надає особі право замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу відповідно до абзацу 3 частини сьомої статті 118 ЗК України.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17.12.2018 у справі №509/4156/15-а та від 23.03.2020 у справі №806/773/17.
Крім того, у постановах від 06.08.2019 у справі №140/1992/18, від 29.08.2019 у справі №420/5288/18, від 30.11.2020 у справі №804/4743/16, від 21.10.2021 у справі №804/4434/16 Верховний Суд дійшов висновку, що: " ? … ? за результатами розгляду будь-яких основних питань, в тому числі, про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах повноважень територіального органу Держгеокадастру цей орган має видавати відповідний наказ.