Постанова
Іменем України
08 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 751/8889/20
провадження № 61-9241св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.
суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 02 березня 2021 року в складі судді Овсієнко Ю. К. та на постанову Чернігівського апеляційного суду від 14 травня 2021 року в складі колегії суддів Бечка Є. М., Євстафіїва О. К., Шарапової О. Л.,
ВСТАНОВИВ :
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що він є сином ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до свідоцтва про право власності на житло та свідоцтва про право на спадщину за законом батьку за життя на праві власності належала Ѕ частина квартири АДРЕСА_1 .
27 листопада 2020 року він звернувся до приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Борисової Т. А. із заявою про прийняття спадщини після смерті батька, але відповідно до листа нотаріуса від 27 листопада 2020 року нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини та рекомендував звернутись до суду із заявою для продовження строку для прийняття спадщини.
Зазначає, що у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби в м. Чернігові запроваджено обмеження в роботі транспортних засобів та державних установ, а тому він був позбавлений можливості звернутися у встановлений законом шестимісячний строк до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті батька.
ОСОБА_1 просив визначити йому додатковий двомісячний строк після набрання рішенням суду законної сили для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 02 березня 2021 року, залишеним без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 14 травня 2021 року, позов задоволено; визначено ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, терміном в два місяці з дня набрання законної сили рішенням суду; вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суди виходили з того, що позивач є спадкоємцем першої черги після смерті батька, пропуск строку для подання заяви про прийняття спадщини є незначним і пропущений в період дії карантинних заходів, а тому причина пропуску ОСОБА_1 строку для прийняття спадщини є поважною.
Аргументи учасників справи
У червні 2021 року ОСОБА_3 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 02 березня 2021 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 14 травня 2021 року, у якій просить їх скасувати як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права й порушенням норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що зазначені позивачем причини пропуску строку на звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті батька є неповажними, оскільки сам по собі факт поширення інфекційного захворювання Covid-19 не може бути підставою для задоволення вказаного позову без надання відповідних доказів неможливості звернутися до нотаріуса у визначений законом строк. Крім того, позивач не був позбавлений можливості направити таку заяву поштою до 30 вересня 2020 року, проте він її з пропуском строку направив 27 листопада 2020 року, не зазначивши при цьому поважних причин, пов`язаних з об`єктивними, непереборними та істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Висновок судів про те, що пропущений строк для прийняття спадщини є незначним, не може бути підставою для визначення додаткового строку для прийняття спадщини без доведення поважності причин його пропуску.
У липні 2021 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшов відзив, у якому він просить касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржених судових рішень першої та апеляційної інстанцій. Вказує, що суди зробили правильний висновок про задоволення його позову та визначення додаткового строку для прийняття спадщини, оскільки причини, зазначені ним є об`єктивними та непереборними, крім того строк, який пропущено, є незначним.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 24 червня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 02 грудня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, зокрема, якщо судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
В ухвалі Верховного Суду від 24 червня 2021 року вказано, що касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, що суди при вирішенні справи не застосували висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року в справі № 6-1320цс17 та постановах Верховного Суду 16 грудня 2020 року в справі № 362/5972/18, від 30 липня 2020 року в справі № 172/888/18.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Чернігові помер батько позивача ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 . Після його смерті відкрилася спадщина на спадкове майно, що складається із Ѕ частини квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Спадкоємцями за законом першої черги є ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Відповідно до довідки від 09 листопада 2020 року спадкодавець до дня своєї смерті постійно проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно з повідомленням приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Борисової Т. А. від 27 листопада 2020 року № 360/02-14/41/2020, ОСОБА_1 пропустив шестимісячний термін для прийняття спадщини, у зв`язку з чим йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину та рекомендовано звернутися до суду для визначення додаткового строку.
Листом Міністерства юстиції України від 17 березня 2020 року № 1534/19.5/32-20 "Щодо організації роботи державних нотаріальних контор та приватних нотаріусів на час дії карантину" рекомендовано державним та приватним нотаріусам обмежити прийом громадян та вчиняти лише невідкладні нотаріальні дії. На час обмеження прийому громадян в усіх нотаріальних конторах розміщені скриньки "Для звернень громадян" та наголошено на тому, що державні та приватні нотаріуси можуть здійснювати консультації та роз`яснення з приводу вчинення нотаріальних дій дистанційно.
Позиція Верховного Суду
При задоволенні позовних вимог про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суди зробили висновок про те, що ОСОБА_1 пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, оскільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2" зі змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України № 392 від 20 травня 2020 року та № 500 від 17 червня 2020 року та № 956 від 13 жовтня 2020 року на території України з 12 березня 2020 року по 31 грудня 2020 встановлено карантин, що унеможливило вчасно звернутися ОСОБА_1 із заявою про прийняття спадщини після смерті батька.
Колегія суддів не погоджується з цим висновком судів з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (частина перша статті 1272 ЦК України).
Частиною третьою статті 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Аналіз вищезазначеної норми закону свідчить про те, що поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року в справі №332/3796/19 (провадження №61-10896св21) вказано, що "вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо. Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_3 посилалась як на поважну причину пропуску строку на прийняття спадщини на її постійне проживання за межами України, а саме на території Королівства Данія, а також на те, що вона дізналась про смерть спадкодавця на початку 2015 року, проте приїхати до міста Маріуполя Донецької області вона не мала можливості, оскільки з 13 квітня 2014 року в України оголошено про початок антитерористичної операції. Порядок видачі свідоцтв про право на спадщину регламентовано Главою 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок). Згідно з пунктом 2.1 Глави 10 Порядку спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини, про відмову від спадщини, заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини, заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, заяви спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), заяви про видачу свідоцтва виконавцю заповіту, заяви виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень, заяви другого з подружжя про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, претензії кредиторів. Якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини (пункт 3.5 Глави 10 Порядку). Пунктом 3.23 Глави 10 Порядку передбачено, що своєчасно надісланою вважається заява, справжність підпису особи на якій засвідчена (або не засвідчена) нотаріально, що направлена поштовим відправленням до закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини і яка надійшла нотаріусу після закінчення цього строку. Нотаріус приймає такі заяви, заводить спадкову справу та у випадку надходження заяви, справжність підпису на якій не засвідчено нотаріально, надсилає лист спадкоємцю, в якому пропонується надіслати заяву, оформлену належним чином, або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини. У таких випадках конверт підшивається у спадкову справу. Згідно з пунктом 2.1. розділу IV Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 11 листопада 2011 року № 3306/5, спадкова справа заводиться посадовою особою органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми), що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, визначених у статтях 1261, 1262, 1266 ЦК України, осіб, вказаних у заповіті, заінтересованих в охороні цього майна, або вимоги кредиторів. Отже, позивач не була позбавлена можливості подати заяву про прийняття спадщини шляхом направлення її поштою до нотаріальної контори або до органів місцевого самоврядування."
Тобто, сам по собі факт запровадження карантину в м. Чернігові з березня 2020 року по грудень 2020 року не свідчить про те, що у позивача були об`єктивні, непереборні та істотні труднощі, які перешкоджали йому у встановлений законом строк звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у порядку, визначеному статтею 1270 ЦК України. На інші обставини, як на підстави для задоволення позовних вимог позивач не посилався.
Висновок суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, про те, що пропущений позивачем строк для прийняття спадщини є незначним, що свідчить про наявність підстав для його поновлення необґрунтований, адже без доведення поважності причини його пропуску, це не може бути підставою для визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 липня 2021 року в справі № 286/4213/19 (провадження № 61-19117св20).
Колегія суддів звертає увагу на те, що вказуючи на дію карантину до грудня 2020 року, позивач звернувся із відповідною заявою про прийняття спадщини 27 листопада 2020 року, при цьому обставин, які унеможливлювали подати ним заяву до 30 вересня 2020 року, відсутні.
Враховуючи наведене, оскаржені рішення суду першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позову.