ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 905/857/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В.Г.,
суддів: Банаська О.О., Білоуса В.В.,
за участю секретаря судового засідання Багнюка І.І.,
учасники справи:
ініціюючий кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Логітекс сістемс",
боржник - Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу",
кредитор - Добропільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області,
розпорядник майна - арбітражний керуючий Мензаренко Юрій Миколайович,
представники учасників справи в судове засідання не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу" за вх. № 7147/2021
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.06.2021
у складі колегії суддів: Пилипенка Н.М. (доповідач), Барабашова С.В., Пушай В.І.
та на ухвалу Господарського суду Донецької області від 23.12.2020 в частині визнання вимог Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на суму 103 429 223,11 грн
у складі судді Говоруна О.В.
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Логітекс сістемс"
до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу"
про визнання банкрутом,
Предметом касаційного перегляду у цій справі є обґрунтованість конкурсних кредиторських вимог управління Пенсійного фонду України до боржника, які є відшкодуванням суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
ВСТАНОВИВ
Обставини справи встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
1. 20.07.2020 ухвалою Господарського суду Донецької області відкрито провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу" (далі - ПАТ "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу"), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Мензаренка Юрія Миколайовича.
2. 20.07.2020 на офіційному веб-порталі Вищого Господарського суду України оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу" (номер 65027).
3. 21.08.2020 до Господарського суду Донецької області надійшла заява Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з вимогами до боржника у розмірі 103 429 223,11 грн та 4 204 грн витрат по сплаті судового збору.
4. В обґрунтування заявлених вимог кредитор посилається на те, що за даними обліку управління Пенсійного фонду України значиться заборгованість з відшкодування суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за боржником.
5. Вимоги на суму 25 354 481,61 грн обґрунтовані судовими рішеннями, згідно з якими з боржника стягнуто на користь кредитора вказану суму, а саме: рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22.05.2017 у справі №805/211/17-а, від 12.07.2017 у справі №805/2405/17-а, від 08.08.2017 у справі №805/2481/17-а, від 11.09.2017 у справі №805/884/17-а, від 03.01.2018 у справі №805/3327/17-а, від 18.01.2018 у справі №805/3328/17-а, 20.03.2018 у справі №805/4544/17-а, від 20.03.2018 у справі № 805/4543/17-а стягнуто з боржника суму у розмірі 25 354 481,61 грн. Крім того, з грудня 2017 року по червень 2020 року кредитором пред`являлись до відшкодування суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. За вказаний період боржнику пред`явлено розрахунків на загальну суму 78 074 741,50 грн.
6. Боржник заявлені вимоги визнав частково, на суму стягнутих з боржника на користь кредитора грошових коштів на підставі відповідних судових рішень.
7. Вимоги кредитора на суму 78 074 741,50 грн боржником не визнані, оскільки, як стверджує боржник, невідомими особами були захоплені будівлі, в яких залишилась документація про фінансово-господарську діяльність боржника та комп`ютерна техніка, що унеможливило перевірити відомості, які зазначені в доданих до заяви кредитора розрахунках, зокрема, перевірити факт перебування пенсіонера у трудових відносинах з боржником, відсоток пенсії, яка підлягає відшкодуванню боржником, стаж роботи на підприємстві.
8. 03.12.2020 представником боржника подано клопотання про призначення проведення судово-економічної експертизи, на вирішення якої поставити наступні питання: чи підтверджується документально заявлений у кредиторських вимогах Добропільським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області у справі № 905/857/19 розмір заборгованості боржника за доставку та виплату пільгових пенсій, призначених за списком 1, списком 2, за період з 01.12.2017 по 20.07.2020 у розмірі 78 074 741,50 грн з урахуванням Постанови Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 "Про затвердження інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України".
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
9. 23.12.2020 ухвалою Господарського суду Донецької області, зокрема відмовлено у задоволенні клопотання боржника про призначення судово-бухгалтерської експертизи. Визнано вимоги кредитора Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області у розмірі 4 204 грн перша черга, 103 429 223,11 грн четверта черга.
10. Суд першої інстанції вказав, що станом на дату розгляду заяви кредитора з вимогами до боржника, доказів виконання рішень суду боржником не надано, а тому вимоги на суму 25 354 481,61 грн підлягають визнанню.
11. Щодо вимоги на суму 78 074 741,5 грн, суд першої інстанції виходив з того, що обов`язок визначення сум відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій покладено на органи Пенсійного фонду, а боржник - підприємство, зобов`язаний здійснити відшкодування зазначених витрат у розмірах, визначених позивачем. Підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період. Отже, отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій та добровільно їх не сплативши, вказана заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку
12. Суд вказав, що сума вимог кредитора в розмірі 78 074 741,50 грн підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за спірний період; кредитором на адресу боржника направлялись відповідні розрахунки, копії яких наявні в матеріалах справи, а також перелік розрахунків, які підлягають відшкодуванню (список №1 та список №2) та відповідний реєстр сум, які підлягають відшкодуванню; кредитором додано до заяви докази отримання боржником надісланих на його адресу відповідних розрахунків. Проте, жодних зауважень після отримання відповідних розрахунків щодо перебування пенсіонера у трудових відносинах з боржником, відсотка пенсії, яка підлягає відшкодуванню боржником та стажу роботи пенсіонера на підприємстві, боржником до управління не заявлялось, в судовому порядку розмір витрат на доставку та виплату пільгових пенсій боржником не оскаржувався; доказів сплати грошових коштів на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій боржником не надано. Отже, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги кредитора є обґрунтованими, доведеними, а отже такими, що підлягають задоволенню в сумі 103 429 223,11 грн.
13. Також, суд першої інстанції зазначив, що несвоєчасне вручення боржнику розрахунків не може бути підставою для звільнення його від обов`язку здійснити відшкодування витрат на доставку та виплату пільгових пенсій.
14. Окрім того, місцевий господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання про призначення проведення судово-економічної експертизи, оскільки для з`ясування обставин, що мають значення для розгляду заяви кредитора спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо не є необхідними, виходячи з того, що саме до компетенції суду віднесено надання оцінки поданим учасниками справи всіх доказів у сукупності з метою встановлення наявності або відсутності підстав для визнання грошових вимог кредитора.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
15. 09.06.2021 постановою Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПАТ "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу" залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Донецької області від 23.12.2020 залишено без змін.
16. Апеляційний господарський погодився із висновками суду першої інстанції та зазначив, що підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за відповідний період, суми яких визначаються Пенсійним фондом України та які направляються підприємству на його адресу, що в даному випадку повністю підтверджується матеріалами справи та не спростовано боржником. В свою чергу, боржник - підприємство, зобов`язаний здійснити відшкодування зазначених витрат у розмірах, визначених кредитором.
17. Оскільки боржник, отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, не надав на них заперечень та не оскаржив розрахунки в суді, отже з моменту отримання ПАТ "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу" розрахунків, вони є узгодженими і обов`язковими для виконання, а тому вимоги Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області є обґрунтованими, доведеними, підтвердженими належними та допустимими доказами, а саме - розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 та Списком № 2 на суму 103 429 223,11 грн, які спрямовані Пенсійним фондом на адресу боржника - ПАТ "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу" та доказами отримання вказаних розрахунків боржником.
18. Щодо доводів боржника про необхідність призначення у цій справі судово-бухгалтерської (економічної) експертизи, суд апеляційної інстанції вказав, що враховуючи висновки Верховного Суду стосовно дослідження господарським судом повноти і належності документальних доказів на обґрунтування кредиторських вимог, застосувавши статті 45, 64 Кодексу України з процедур банкрутства у взаємозв`язку із положеннями статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", пунктів 6.1, 6.2, 6.4 Інструкції №21-1, а також встановивши, що визначення кредитором - Добропільським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області розміру заборгованості ПАТ "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу" за доставку та виплату пільгових пенсій, призначених за Списком № 1 і Списком № 2 за період з 01.12.2017 по 20.07.2020 у сумі 78 074 741,50 грн підтверджується наявними у справі розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, дослідження та оцінка яких не потребує спеціальних знань, тому помилковими є аргументи скаржника щодо необхідності призначення судом судово-бухгалтерської (економічної) експертизи з огляду на заперечення боржником грошових вимог кредитора - Добропільського об`єднання управління Пенсійного фонду України Донецької області.
19. Доводи скаржника та посилання на обставини втрати контролю та доступу боржника до виробничих потужностей та іншого майна внаслідок неправомірних дій озброєних осіб у березні 2017 року, що знівелювало можливість ПАТ "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу" перевірити розрахунки Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на предмет відповідності норм Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" та належним чином відреагувати щодо заявлених до відшкодування сум, апеляційний господарський суд відхилив та зауважив, що такі не можуть вважатися підставою для призначення судової економічної експертизи та не звільняють підприємства, що розташовані на непідконтрольній українській владі території від обов`язку відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій призначених на пільгових умовах, оскільки спірні правовідношення, що виникли між сторонами регулюються нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про пенсійне забезпечення" та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління ПФУ від 19.12.2003 №21-1.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
20. 15.07.2021 засобами поштового зв`язку ПАТ "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу" до Касаційного господарського суду надіслано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.06.2021 в частині визнання вимог Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області в сумі 103 429 223,11 грн та передати справу в цій частині но новий розгляд до суду першої інстанції.
21. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові не встановлено факт виплати пільгових пенсій та понесення кредитором фактичних витрат, а отже не враховано висновків викладених у постановах Верховного Суду від 20.12.2018 у справі № 804/7025/17, від 27.06.2018 у справі № 428/6029/17, від 17.10.2019 у справі № 910/772/19 щодо необхідності документального підтвердження складу таких витрат та їх фактичного понесення, а також щодо порядку дослідження цих доказів, що відповідає підставі касаційного оскарження, визначеній пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
22. Також, скаржник посилаючись на пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо необхідності дослідження із застосуванням спеціальних знань у сфері бухгалтерського обліку (призначення судової експертизи) поданих конкурсним кредитором доказів на підтвердження грошових вимог.
23. Скаржник вказує, що розрахунки фактичних витрат направлялись боржнику в період з 2017 року по липень 2020 року, коли була фактично припинена діяльність боржника у зв`язку з незаконним захопленням підприємства невідомими особами, а тому у боржника відсутня можливість перевірити відомості, зазначені у розрахунках, суми щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
24. Скаржник вказує, що для реалізації завдання господарського судочинства, з метою збору доказів на підтвердження чи спростування заявлених вимог кредитором звертався до суду першої інстанції з клопотанням про призначення судової економічної експертизи для з`ясування обставин, які мають значення для справи та потребують спеціальних знань, а в доповненні до клопотання скаржник надав суду аргументи, що ставлять під сумнів розмір вимог кредитора в сумі 78 074 741,50 грн.
25. Скаржник стверджує, що кредитором в розрахунках заявлені пенсіонери, які на момент пред`явлення зазначених розрахунків отримали право на пенсію за віком, отже у боржника відсутній обов`язок щодо сплати сум відшкодування пільгових пенсій після набуття такими особами права на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
26. Скаржник вважає, що суди не надали оцінки поданим кредитором розрахункам витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які, на думку скаржника, не можуть вважатися належними доказами, а також не взяли до уваги виключну ситуацію, в якій опинився боржник внаслідок захоплення підприємства, а тому необхідним є призначення судової експертизи.
Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
27. 09.11.2021 до Верховного Суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому наведено прохання залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові акти - без змін, посилаючись на їх законність, обґрунтованість та безпідставність поданої касаційної скарги.
28. Також у відзиві наведено прохання замінити кредитора у цій справі з Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 925 від 09.10.2020 "Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України".
В. Розгляд клопотання
29. Щодо заявленого клопотання про заміну кредитора правонаступником колегія суддів зазначає таке.
30. У цій справі, звертаючись із клопотанням про заміну кредитора з Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, останній посилається на положення постанови Кабінету Міністрів України № 925 від 09.10.2020 "Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України". Зазначеною постановою Кабінету Міністрів України вирішено реорганізувати деякі територіальні органи Пенсійного фонду України в Донецькій та Луганській областях шляхом приєднання до головних управлінь Пенсійного фонду України в Донецькій та Луганській областях за переліком згідно з додатком.
31. У додатку до вищевказаної постанови міститься Перелік територіальних органів Пенсійного фонду України, які реорганізуються шляхом приєднання, з якого вбачається, що до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області приєднується, зокрема, Добропільське об`єднане управління Пенсійного фонду України.
32. Відповідно до частини першої-другої статті 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.
33. Колегія суддів зазначає, що правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції (постанова Верховного Суду від 21.04.2021 у справі № 429/3281/13-а).
34. З огляду на викладене, Суд дійшов висновку про задоволення клопотання про заміну кредитора у цій справі з Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Г. Провадження в суді касаційної інстанції
35. 26.07.2021 касаційну скаргу ПАТ "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу" передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В.Г., суддів: Банаська О.О., Погребняка В.Я.
36. У зв`язку з перебуванням суддів Банаська О.О. та Погребняка В.Я. у відпустці., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 905/857/19 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Пєсков В.Г., суддя - Васьковський О.В., суддя - Ткаченко Н.Г., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 11.08.2021.
37. 16.08.2021 ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу ПАТ "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу" залишено без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків, а саме: надати Суду документ про сплату (зарахування) судового збору у розмірі 8 408 грн та уточини прохальну частину касаційної скарги щодо оскарження судових рішень по справі № 905/857/19.
38. У зв`язку з перебуванням судді Ткаченко Н.Г. у відпустці, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 905/857/19 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Пєсков В.Г., суддя - Банасько О.О., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 31.08.2021.
39. 01.09.2021 ПАТ "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу" отримано копію ухвали Верховного Суду від 16.08.2021 про залишення касаційної скарги без руху, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення.
40. 02.09.2021 на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла заява ПрАТ "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу" про усунення недоліків касаційної скарги.
41. 22.09.2021 ухвалою Верховного Суду, зокрема, поновлено ПАТ "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу" строк на касаційне оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 09.06.2021 та ухвали Господарського суду Харківської області від 23.12.2020 у справі № 905/857/19. Відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.06.2021 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 23.12.2020 у справі № 905/857/19, розгляд справи призначено на 11.11.2021; надано учасникам справи для подання відзиву на касаційну скаргу до 15.10.2021.
42. Також ухвалою Верховного Суду від 22.09.2021 витребувано з Господарського суду Донецької області та/або Східного апеляційного господарського суду матеріали справи № 905/857/19 за заявою ТОВ "Логітекс сістемс" до ПАТ "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу" про визнання банкрутом.
43. У зв`язку з перебуванням судді Васьковського О.В. у відпустці, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 905/857/19 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Пєсков В.Г., суддя - Банасько О.О., Білоус В.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 28.09.2021.
44. 11.11.2021 ухвалою Верховного Суду зупинено касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.06.2021 та ухвалу Господарського суду Донецької області від 23.12.2020 в частині визнання вимог Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на суму 103 429 223,11 грн у справі № 905/857/19 до надходження матеріалів справи до Верховного Суду.
45. 22.11.2021 на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшли матеріали справи № 905/857/19.
46. 25.11.2021 ухвалою Верховного Суду поновлено касаційне провадження у справі № 905/857/19 за касаційною скаргою ПАТ "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.06.2021 та ухвалу Господарського суду Донецької області від 23.12.2020 в частині визнання вимог Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на суму 103 429 223,11 грн. Повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги ПАТ "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу" відбудеться 09.12.2021.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
47. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
48. Предметом касаційного перегляду у цій справі стало питання обґрунтованості кредиторських вимог управління Пенсійного фонду до боржника у цій справі на загальну суму 103 429 223,11 грн заборгованості з відшкодування суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
49. Оцінивши доводи касаційної скарги та здійснивши перевірку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових актів про визнання кредиторських вимог, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на таке.
50. Відповідно до положень частини першої, шостої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
51. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
52. Колегія суддів суду касаційної інстанції звертає увагу на усталені правові висновки Верховного Суду стосовно порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство, ролі та обов`язків суду на цій стадії провадження у справі про банкрутство, відповідно до яких:
- заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (зокрема, постанови від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);
- обов`язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (постанови: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);
- під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанови: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);
- у попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником (постанови: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18).
- завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, та/або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанови: від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);
53. У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17).
54. Верховний Суд відзначає, що наведені висновки не втратили своєї актуальності з введенням в дію з 21.10.2019 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки чинний Кодекс (статті 45-47) містить аналогічне правове регулювання порядку звернення кредиторів із заявами із вимогами до боржника у справі про банкрутство та порядку розгляду цих заяв судом.
55. Верховний Суд звертає увагу, що комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство.
56. Слід зауважити, що заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює правосуддя у справах про банкрутство.
57. Під час розгляду заявлених грошових вимог, суд користується правами та повноваженнями наданими йому процесуальним законом. Суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора.
58. Судами попередніх інстанцій встановлено, що вимоги Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду Донецької області на суму 25 354 481,61 грн обґрунтовані судовими рішеннями Донецького окружного адміністративного суду, визнані судами попередніх інстанцій та в цій частині скаржником не заперечуються.
59. Спірними у цій справі є вимоги кредитора на суму 78 074 741,50 грн, які є сумою відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з грудня 2017 року по червень 2020 року.
60. Верховний Суд відзначає, що відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
61. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
62. Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку: підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком.
63. Відповідно до пункту 6.1. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування": особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2 - 8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
64. Відповідно до пункту 6.2. зазначеної Інструкції витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи.
65. Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій (пункт 6.4. Інструкції № 21-1).
66. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць (пункт 6.7. Інструкції № 21-1).
67. Колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що обов`язок визначення сум відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій покладено на органи Пенсійного фонду, а боржник - підприємство, зобов`язаний здійснити відшкодування зазначених витрат у розмірах, визначених фондом.
68. Підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.
69. Крім того, Суд звертає увагу на правову позицію у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 справа №805/473/17-а відповідно до якої, отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій та добровільно їх не сплативши, вказана заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку.
70. У цій справі, судами попередніх інстанцій встановлено, що на підтвердження своїх вимог кредитором - Добропільським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України у Донецькій області були надані суду:
- розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту другого Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення";
- розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту другого Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б-з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за Списком №2 ;
- докази надсилання розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам за списком № 1 та списком № 2 на адресу ПАТ "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу", з відміткою про отримання поштового відправлення (рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення);
- картки особового рахунку ПАТ " ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу " за списком № 1 та списком № 2.
71. Судами також встановлено, що розрахунки складені управлінням Пенсійного фонду за формою, яка визначена Додатком №6 до Інструкції № 21-1, та містять інформацію стосовно ПІБ особи, якій призначено пенсію на пільгових умовах, дату з якої призначено пенсію, дату досягнення особою пенсійного віку, стаж, необхідний для призначення пенсії на пільгових умовах (років, місяців), стаж роботи на підприємстві боржника, що враховано при обчисленні плати (років, місяців), загальний місячний розмір пенсії, доплати, надбавки з інших джерел, фактичні витрати на виплату та доставку пенсій за попередній рік, розмір плати відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", частку плати цього підприємства, суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з дати призначення (перерахунку) пенсії до дати формування розрахунку, місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, який розраховується за формулою, наведеною у графі 16 додатку № 6 розрахунку. Розрахунки підписані повноважною особою пенсійного органу.
72. Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання вимог п. 6.4. Інструкції кредитор надіслав розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам за Списком № 1 та Списком № 2 на адресу ПАТ "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу", копії яких наявні в матеріалах справи, а також надав перелік розрахунків, які підлягають відшкодуванню (Список № 1 та Список № 2) та відповідний реєстр сум, які підлягають відшкодуванню. Кредитором додано до заяви докази отримання боржником надісланих на його адресу відповідних розрахунків, що підтверджується відміткою про отримання поштового відправлення (рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення). Водночас, доказів сплати грошових коштів на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій боржником не надано, зауважень після отримання відповідних розрахунків щодо перебування пенсіонера у трудових відносинах з боржником, відсотка пенсії, яка підлягає відшкодуванню боржником та стажу роботи пенсіонера на підприємстві, боржником до управління не заявлялось та в судовому порядку розмір витрат на доставку та виплату пільгових пенсій, який визначений у відповідних розрахунках, боржником не оскаржувався.
73. За встановлених судами попередніх інстанцій обставин, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що вимоги Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду в Донецькій області є обґрунтованими та підтвердженими, а тому підлягають визнанню та внесенню до реєстру вимог кредиторів.
74. Щодо посилань скаржника на неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 20.12.2018 у справі № 804/7025/17, від 27.06.2018 у справі № 428/6029/17, від 17.10.2019 у справі № 910/772/19 колегія суддів зазначає таке.
75. У справі № 804/7025/17 за позовом за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій про стягнення заборгованості Верховний Суд скасував прийняті у справі рішення та постанову судів попередніх інстанцій про задоволення позову та направив справу до суду першої інстанції на новий розгляд з мотивів того, що суди попередніх інстанцій не встановили всі обставини справи. При цьому, Касаційний суд наголосив на тому, що призначення пенсій, особам на підставі статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" виключає можливість відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій за рахунок підприємств на яких працювали особи, що вийшли на пенсію, оскільки такі з 01 січня 2005 року відшкодовуються за рахунок коштів Державного бюджету України.
76. У справі № 804/7025/17 підставою скасування судових рішень попередніх інстанцій було ненадання належної оцінки підставам призначення пільгових пенсій в контексті застосування пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у поєднанні із статтею 14 цього Закону.
77. Водночас, у цій справі № 905/857/19 положення статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до спірних правовідносин не застосовувались, а висновки щодо належності доказів на підтвердження витрат були зроблені в контексті конкретних обставин справи № 804/7025/17, що в сукупності виключає подібність правовідносин цієї справи № 905/857/19 та справи № 804/7025/17, на яку посилається скаржник.
78. Крім того, колегія суддів зазначає, що направлення справи на новий розгляд не означає вирішення спору, а, отже, й остаточного формування правового висновку Верховного Суду у такій справі та в судових рішеннях з них, а тому відхиляє доводи скаржника про неврахування судами попередніх інстанцій правової позиції у постанові Верховного Суду від 20.12.2018 у справі № 804/7025/17.
79. У справі № 428/6029/17 позивач - фізична особа звернувся із адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, в якому просив визнати протиправними та дискримінаційними дії відповідача щодо припинення виплати йому пенсії, зобов`язати відповідача поновити виплату пенсії та стягнути виниклу заборгованість. Натомість у цій справі № 905/857/19 предметом спору є кредиторські вимоги управління Пенсійного фонду до підприємства - боржника, тобто правовідносини у цих справах є суттєво відмінними.
80. У справі № 910/772/19 предметом спору були грошові вимоги до боржника, що виникли на підставі простого векселя, опротестованого приватним нотаріусом у неплатежі з боржника з видачою виконавчого напису про стягнення основного боргу та виконавчого збору, який не було виконано боржником під час здійснення виконавчого провадження, відкрито постановою державного виконавця. Отже, у справі № 910/772/19 та у цій справі № 905/857/19 істотно відмінними є підстави грошових вимог кредиторів, встановлені фактичні обставини справ, а також різне матеріально-правове регулювання спірних відносин, що свідчить про неподібність правовідносин у них.
81. З урахуванням наведеного, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на постанови Верховного Суду від 20.12.2018 у справі № 804/7025/17, від 27.06.2018 у справі № 428/6029/17, від 17.10.2019 у справі № 910/772/19, оскільки правовідносини у них та у цій справі № 905/857/19 не є подібними.
82. Щодо доводів скаржника про необхідність призначення судової економічної експертизи для встановлення обґрунтованості кредиторських вимог у цій справі, Верховний Суд зазначає таке.
83. Відповідно до частини першої статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
84. У статті першій Закону України "Про судову експертизу" визначено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.
85. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
86. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права (частина друга статті 98 ГПК України).
87. За змістом статей 73, 99 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта складається за результатами проведення судової експертизи та є одним із видів доказів у справі; експертиза призначається судом за його власною ініціативою або за клопотанням учасника справи у випадку, коли суд вважає, що має дійсну потребу у спеціальних знаннях для встановлення певних фактичних даних, що входять до предмета доказування.
88. Як вже зазначалося вище, частиною першою статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
89. Отже, законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. Запроваджений законодавцем підвищений стандарт доказування у справах про банкрутство для кредиторів приводить у випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог до прийняття рішення судом про відмову у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України).
90. Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. Воно не може бути замінене висновком експерта-економіста, який не обмежений вимогами статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України та межами дослідницької функції суду саме на цій стадії розгляду справи про банкрутство. Покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог.
91. Таким чином, за своєю правовою природою такий предмет спору щодо розміру грошових вимог до боржника не є тотожним спору про право, який розглядається у позовному провадженні.
92. Особливістю провадження у справах про банкрутство є те, що в межах цього провадження суди розглядають багато різних спорів, щодо яких законодавцем визначено окремі процедури та особливості їх розгляду в межах єдиної процедури банкрутства. Одним з різновидів таких спорів є розгляд спірних вимог конкурсного кредитора, який оспорюється боржником або іншим кредитором боржника. Відтак, при розгляді спірних вимог кредиторів суди повинні керуватися спеціальними нормами законодавства про банкрутство, які визначають обов`язки конкретного кредитора щодо доказування розміру кредиторських вимог, визначають обсяг доказування, предмет доказування спірних кредиторських вимог, право суду відмовити у визнанні спірних вимог внаслідок неподання заявником документів, що їх підтверджують.
93. З огляду на таке, вирішуючи питання щодо призначення судово-бухгалтерської або судово-економічної експертизи спірних грошових вимог кредитора у справі про банкрутство, як одного із способів збирання доказів, судам належить враховувати особливості провадження з розгляду вимог кредиторів у справах про банкрутство, якими визначається предмет доказування, особа, на яку покладається обов`язок доказування, обсяг доказування у справі про банкрутство при розгляді конкретного спору та наявність дійсної потреби у збиранні доказів шляхом проведення певної судової експертизи з огляду на спеціальні приписи законодавства щодо розгляду у справі про банкрутство спірних вимог кредиторів
94. Як неодноразово вказував Верховний Суд, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює правосуддя у справах про банкрутство (висновок про застосування норм права, котрий викладений у постанові Верховного Суду від 07.06.2018 у справі № 904/4592/15, від 21.05.2018 у справі № 904/10198/15 ).
95. Системний аналіз положень статей 73, 99 Господарського процесуального кодексу України та статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства дозволяє дійти висновку про те, що при розгляді спірних грошових вимог кредитора суд не вправі призначати експертизу, предметом якої є дослідження документів на обґрунтування чи спростування грошових вимог кредитора, оскільки такі повноваження щодо дослідження повноти та належності документальних доказів, наданих конкурсним кредитором на обґрунтування своїх кредиторських вимог, законодавцем покладено на суд, який розглядає спірні вимоги кредитора у конкурсній процедурі. Суд не вправі перекладати свої повноваження щодо дослідження документальних доказів обґрунтованості спірних вимог на іншу особу (судового експерта). Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18, від 14.01.2021 у справі № 905/1055/19.
96. Таким чином, враховуючи наведене Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні клопотання боржника про призначення у цій справі судово-бухгалтерської експертизи.
97. При цьому, Верховний Суд також відхиляє доводи скаржника про відсутність висновку Верховного Суду щодо необхідності дослідження із застосуванням спеціальних знань у сфері бухгалтерського обліку поданих конкурсним кредитором доказів на підтвердження грошових вимог, оскільки, як зазначено вище, такий вже сформовано у постановах Верховного Суду від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18, від 14.01.2021 у справі № 905/1055/19.
98. Посилання скаржника на те, що кредитором в розрахунках заявлені пенсіонери, які на момент пред`явлення зазначених розрахунків отримали право на пенсію за віком, отже у боржника відсутній обов`язок щодо сплати сум відшкодування пільгових пенсій, а також на виключну ситуацію, в якій опинився боржник внаслідок захоплення підприємства, колегія суддів до уваги не бере, оскільки такі зводяться до переоцінки наявних у справі доказів та встановлення обставин справи, що виходить за межі компетенції суду касаційної інстанції відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України.
99. Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що доводи касаційної скарги про порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження та не спростовують правомірних висновків судів про визнання кредиторських вимог Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в оскаржуваних судових актах.
100. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
101. У цій справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.