ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 904/2405/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючий - Стратієнко Л.В.,
судді: Кібенко О.Р., Кондратова І.Д.,
за участю секретаря судового засідання - Юдицького К.О.,
за участю представників:
позивача - Охріменка А.А.,
відповідача - Васильченко Г.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг",
на постанову Центрального апеляційного господарського суду
(головуючий - Іванова О.Г., судді - Березкіна О.В., Дармін М.О.)
від 23.09.2021,
за позовом Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг"
до Комунального підприємства "Кривбасводоканал"
про стягнення 1 271 220,12 грн
В С Т А Н О В И В:
у березні 2021 року Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Комунального підприємства "Кривбасводоканал" 1 271 220,12 грн неустойки.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення № 732/204 від 20.01.2017 в частині повного та своєчасного надання послуг. Зокрема, посилається на безпідставне припинення водопостачання на об`єкті споживача за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Домнобудівників, 2Б, в результаті чого з відповідача підлягає стягненню 1 271 220,12 грн неустойки за період з грудня 2019 року до січня 2020 року.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2021 позов задоволено.
Стягнуто з КП "Кривбасводоканал" на користь ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" 1 271 220, 12 грн неустойки.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 23.09.2021 скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення, яким позов ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" до КП "Кривбасводоканал" про стягнення 1 271 220,12 грн задоволено частково.
Стягнуто з КП "Кривбасводоканал" на користь ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" 932,01 грн неустойки та 13,92 грн судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
08.11.2021 ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" подало касаційну скаргу на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.09.2021, в якій просить постанову суду апеляційного суду скасувати, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2021 залишити без змін.
Підставами для скасування постанови суду апеляційної інстанції зазначає п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України та вказує, що судом апеляційної інстанції не було враховано висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 08.04.2019 у справі № 904/1412/18. Посилаючись на п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, зазначає, що висновок Верховного Суду щодо застосування ст. ст. 7, 22, 23, 29 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" та розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг № 103 від 20.09.2013 "Про встановлення вимог Комунальних підприємству "Кривбасводоканал" щодо провадження інших, крім ліцензованих, видів діяльності", відсутній. Вказує на те, що суд апеляційної інстанції на власний розсуд неправомірно змінив умови п. 5.2 договору, оскільки, в цьому пункті договору сторони погодили, що для розрахунку неустойки застосовуються договірні обсяги, встановлені в його п. 1.2, які погоджуються за єдиною процедурою п. 1.3 договору. Стверджує про ігнорування апеляційним судом і п. п. 1.2, 1.3 договору, якими встановлені помісячні об`єми водопостачання і порядок їх зміни. Зазначає, що апеляційний господарський суд керувався Правилами № 190 в редакції, яка не діяла на момент виникнення спірних правовідносин. Вважає, що недоречними та цинічними є посилання апеляційного господарського суду на засади справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципів верховенства права через нібито завеликий розмір нарахованої неустойки у цьому випадку.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін з наведених у відзиві мотивів.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши наявність зазначених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження судового рішення (п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України), дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення огляду на таке.
У касаційній скарзі ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" посилається на п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України та зазначає, що висновок Верховного Суду щодо застосування ст. ст. 7, 22, 23, 29 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" та розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг № 103 від 20.09.2013 "Про встановлення вимог Комунальних підприємству "Кривбасводоканал" щодо провадження інших, крім ліцензованих, видів діяльності", відсутній.
Щодо вказаної підстави касаційного оскарження, необхідно зазначити таке.
Як встановлено судами, 20.01.2017 між ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" (споживач) та КП "Кривбасводоканал" (виробник) було укладено договір № 732/204 про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення.
30.01.2017 сторонами підписано протокол узгодження розбіжностей до договору № 732/204.
За п. 1.1 договору виробник зобов`язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення (послуги), а споживач - своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.
Згідно з п. 1.2. договору орієнтовний обсяг послуг з централізованого постачання питної води у 2017 році складає 15 377 887 м3/рік.
24.01.2018 сторони підписали додаткову угоду № 2 до договору, якою доповнили п. 1.2 договору та погодили, що орієнтовний обсяг послуг з централізованого постачання питної води на 2018 рік на підставі заявки споживача складає 15 406 572 куб.м/рік. Орієнтовний обсяг послуг з централізованого водовідведення на 2018 рік - 7 882 720 куб.м/рік, на січень 2018 року - 1 343 661 куб.м., на грудень 2018 року - 1 299 771 куб.м.
Пунктом 2.3 договору, в редакції протоколу узгодження розбіжностей, сторони досягли згоди, що зміна тарифів відбувається з моменту набуття чинності відповідного нормативного документа органу, яким є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг. У випадку зміни тарифів, оплата послуг здійснюється споживачем за новими тарифами без зміни інших умов договору та без додаткового узгодження.
Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 3.1 договору).
Права та обов`язки сторін визначено р. ІV договору, за яким споживач має право: отримувати вчасно та відповідної якості послуги згідно з законодавством та умовами цього договору (п. 4.1.1 договору); на усунення виробником виявлених недоліків у наданні послуг протягом установленого Кабінетом Міністрів України строку (п. 4.1.4 договору).
Споживач зобов`язаний сповіщати виробника у письмовій формі протягом п`яти днів про зміну в найменуванні об`єкту водоспоживання, передачі об`єкта водоспоживання на баланс іншого підприємства, зміни кількості спожитої води і скинутих стічних вод, перебудові внутрішніх водопровідних і каналізаційних мереж, установці насосів, приєднанні субабонентів, зміні розрахункового рахунку, юридичної і фактичної адреси (п. 4.2.16 договору).
За п. п. 4.3.4, 4.3.6, 4.4.1, 4.4.2 договору виробник має право: видавати дозволи і технічні умови на підключення споживачів до системи централізованого питного водопостачання; тимчасово припиняти або обмежити подачу води споживачу з попередженням у випадках: неоплати послуг з централізованого водопостачання і водовідведення; відсутності договору або закінчення терміну його дії; невиконання споживачем вимог виробника щодо місця встановлення та типу приладу обліку. Виробник зобов`язаний: своєчасно надавати споживачу послуги в установлених обсягах, належної якості; повідомляти споживача про планову перерву в наданні послуг через засоби масової інформації, а також письмово не пізніше ніж за 10 днів до її настання (крім перерви, що настає внаслідок аварії або дії непереборної сили), із зазначенням причин та часу перерви в наданні послуг.
Пунктом 5.2 договору (в редакції протоколу розбіжностей) встановлено, що виробник несе відповідальність у разі: ненадання послуг з централізованого водопостачання або їх неналежного надання; ненадання послуг з централізованого водовідведення або їх неналежного надання; порушення прав споживача згідно з договором та чинним законодавством; заподіяння шкоди споживачу, що призвело до збитків; невиконання або неналежне виконання зобов`язань, встановлених договором або чинним законодавством.
За ненадання послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення або їх неналежне надання виробник зобов`язаний сплатити на користь споживача неустойку в розмірі 0,3% від вартості договірного об`єму послуг, які передбачені на місяць, в якому виробником було допущено порушення, за кожен день за весь період, протягом якого мало місце та/або тривало порушення договірних зобов`язань.
Виробник зобов`язаний відшкодувати споживачу завдані ним збитки на умовах та в розмірах, передбачених ст. 22 ЦК України. Збитки включають в себе реальні збитки та упущену (втрачену) вигоду споживача.
У додатку № 2 до договору сторони визначили Перелік відповідальних осіб за постачання питної води та водовідведення об`єктів, цілісність пломб та пристроїв водомірних вузлів споживача (а.с. 19, т. 1).
Пунктом 8.1 договору встановлено, що він набирає чинності з дати підписання сторонами і діє до 31.12.2017 в частині надання послуг з водопостачання та водовідведення, а в частині розрахунків за надані послуги - до повного погашення заборгованості.
Договір вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо до 1 грудня поточного року відсутній факт волевиявлення однієї із сторін в письмовому вигляді щодо розірвання договору (п. 8.4. договору).
Судами було встановлено, що договір продовжено на тих самих умовах на 2019, 2020 роки.
На підставі вказаного договору здійснювалось постачання води на об`єкти ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", у тому числі і ресторан "Киянка", розташований за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, пл. Домнобудівників, 2Б.
16.12.2019 уповноваженими представниками КП "Кривбасводоканал" (провідний інспектор Високолян А.О., інженер відділу з роботи з юридичними особами Крютченко І.В.), за участі представника споживача Кравчука С.В., здійснено технічне обстеження систем водопостачання та водовідведення споживача та складено акт від 16.12.2019, який підписано як представниками відповідача, так і позивача.
Під час технічного обстеження систем водопостачання та водовідведення споживача послуг від 16.12.2019 встановлено, що типорозмір приладу обліку відповідає технічним умовам № 32 від 23.02.2009, але місце встановлення не на межі балансової належності. Також в акті зазначено про необхідність позивачу в термін до 16.01.2020 встановити вузол комерційного обліку на межі майнової належності в точці приєднання до зовнішніх мереж КП "Кривбасводоканал", як зазначено в вищезазначених технічних умовах, про що додатково видано припис.
Зі змісту акту від 16.12.2019 вбачається, що позивачу надано строк для усунення виявлених недоліків - до 16.01.2020.
18.12.2019 фахівцями КП "Кривбасводоканал" здійснено обстеження об`єкту ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" - ресторан "Киянка", розташований за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, пл. Домнобудівників, 2Б та виявлено факт невиконання робочого проекту та технічних умов № 1640 від 05.11.2019 з боку споживача.
В результаті виявленого порушення було припинено надання послуг з водопостачання, шляхом перекриття ввідної засувки подачі води з опломбуванням засувки в закритому положенні, складено акт припинення водопостачання на об`єкт водоспоживання від 18.12.2019 та акт встановлення охоронних пломб та деталей опломбування від 20.12.2019 (а.с. 24, 25, т. 1).
В акті припинення водопостачання на об`єкт водоспоживання від 18.12.2019 зазначено про те, що споживач не надав доступу до приладу обліку; підставою припинення водоспоживання зазначено невиконання робочого проекту та технічних умов № 1640 від 05.11.2019.
Представник позивача (споживача) від підписання акту про припинення водопостачання відмовився.
20.12.2019 КП "Кривбасводоканал" здійснено повторну перевірку, під час якої встановлено факт порушення цілісності пломбувального дроту та зрив пломби з фланцевих з`єднань засувки, встановленої 18.12.2019. Крім того, виявлено порушення цілісності коробу, яким було закрито та опломбовано шток засувки (засувка знаходилась у відкритому положенні).
За наслідками вказаних порушення відповідачем складено акт встановлення охоронних пломб та деталей опломбування від 20.12.2019 (а.с. 25, т. 1).
Листом № 1491 від 20.12.2019 відповідач направив на адресу позивача акт від 18.12.2019 припинення/обмеження водопостачання на об`єкт водоспоживання за адресою: пл. Домнобудівників, 2Б; акт технічного обстеження систем водопостачання та водовідведення від 20.12.2019; акт встановлення охоронних пломб та деталей опломбування від 20.12.2019.
11.02.2020 ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" звернувся до КП "Кривбасводоканал" з актом-претензією щодо якості та/або кількості надання послуг з централізованого постачання холодної води. Зокрема, послався на необґрунтоване припинення водопостачання та стверджував, що жодних актів або повідомлень підприємства не отримувало.
Згідно з актом встановлення охоронних пломб та деталей опломбування від 13.11.2020 за заявкою споживача опломбовано новий в/о, тимчасово, до закінчення реконструкції колодязя (ВХ1) та встановлення лічильника відповідно до ТУ 1640 від 05.11.2019 (оновлені ТУ № 28 від 25.02.2020).
24.11.2020 позивач направив на адресу відповідача претензію, в якій вимагав сплатити неустойку в сумі 10 778 466,25 грн на його поточний рахунок.
У відповіді на претензію, відповідач зазначив про безпідставне і необґрунтоване нарахування неустойки, адже він не порушував умови договору та вказував на обов`язок власника утримувати власне майно. Крім того, звернув увагу позивача, що при розрахунку неустойки взято загальну вартість договору, визначену у його п. 1.2 в обсягах послуг на 2016 рік, а обставини припинення мали місце в 2019-2020 роках і лише на одному об`єкті - м. Кривий Ріг, пл. Домнобудівників, 2Б.
Судами встановлено, що припинення водопостачання на об`єкті споживання позивача тривало з 18.12.2019 (з дати відключення від водопостачання) до 01.10.2020 (дата відновлення водопостачання).
Оскільки припинення водопостачання відбулося з порушенням умов договору про надання послуг з централізованого постачання питної води і водовідведення № 732/204 від 20.01.2017, позивач просив стягнути з відповідача 1 271 220,12 грн неустойки за період з грудня 2019 року до січня 2020 року, проти чого заперечував відповідач.
Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (Правила № 190, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України.
Ці Правила є обов`язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб-підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об`єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.
Пунктом 2.1 р. ІІ Правил № 190 встановлено, що договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України "Про питну воду та питне водопостачання" та "Про житлово-комунальні послуги".
Згідно з п. 5.7 р. V Правил № 190 установка засобів обліку здійснюється відповідно до проекту, погодженого виробником.
З п. 2.2.19 ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 307 від 22.03.2017, вбачається, що КП "Кривбасводоканал" зобов`язується надати послуги з централізованого водопостачання за наявності встановлених приладів обліку в кожній точці розподілу послуг та позбавляє КП "Кривбасводоканал" права надавати згоду споживачам на відстрочення терміну встановлення приладу обліку.
У ст. 41 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", який визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання, спрямовані на гарантоване забезпечення населення якісною та безпечною для здоров`я людини питною водою, встановлено, що облік у сфері питного водопостачання здійснюється підприємствами питного водопостачання і споживачами за допомогою технічних засобів, які відповідають вимогам технічних регламентів.
Права та обов`язки споживачів питної води, послуг з питного водопостачання та водовідведення встановлені ст. 22 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", а ст. 23 вказаного закону визначає права та обов`язки підприємств питного водопостачання та централізованого водовідведення.
За ст. 23 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" підприємства питного водопостачання та централізованого водовідведення мають право, зокрема, здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків та споруд, вимагати термінового усунення витоків з водопровідних мереж та обладнання, забезпечувати встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку питної води відповідно до Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання".
Споживачі питної води зобов`язані забезпечувати безперешкодний доступ відповідальних представників підприємств питного водопостачання до власних водопровідних мереж та обладнання для контролю за рівнем споживання питної води, а також для виконання відключення і обмеження споживання відповідно до встановленого порядку. В разі перешкоди у доступі зазначених представників до водопровідних мереж та обладнання споживача посадові особи такого споживача несуть відповідальність відповідно до закону (ст. 22 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення").
Отже, право виробника (КП "Кривбасводоканал") тимчасово обмежити/припинити водопостачання споживача (ПАТ "АрсеналМіттал Кривий Ріг") передбачено як нормами спеціального закону - Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", так і умовами договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення № 732/204 від 20.01.2017, а саме його п. 4.3.6., який є обов`язковими до виконання сторонами договору відповідно до ст. 629 ЦК України.
Водночас, вказане право виробника не є безумовним, адже, він може його реалізувати, тобто тимчасово припинити або обмежити подачу води споживачу, за умови попередження останнього про вказані обставини та встановлення порушення споживачем умов договору, зокрема, невиконання вимог виробника щодо місця встановлення та типу приладу обліку.
Як вбачається із матеріалів справи, припинення водопостачання на об`єкті споживача (позивача) відбулося 18.12.2019 (акт від 18.12.2019), а підставою припинення водопостачання було невиконання позивачем робочого проекту та технічних умов № 1640 від 05.11.2019.
Судами встановлено, що оскільки на момент припинення водопостачання, тобто станом на 18.12.2019, строк виконання вимог виробника щодо місця встановлення та типу приладу обліку не настав, то у відповідача не було підстав для тимчасового припинення водопостачання споживачу з 18.12.2019 з огляду на п. 4.3.6 договору.
Отже, внаслідок припинення з 18.12.2019 відповідачем водопостачання на об`єкт ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" - ресторан "Киянка", розташований за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, пл. Домнобудівників, 2Б, ним було порушено право споживача на отримання вчасно та відповідної якості послуги, які закріплено у п. 4.1. договору, ст. 7 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення".
Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
За ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Аналогічні норми містить ст. 526 ЦК України.
Главою 24 ГК України загальні засади відповідальності учасників господарських відносин врегульовано таким чином, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Справедливість, добросовісність, розумність як загальні засади цивільного законодавства підлягають застосуванню у питаннях притягнення до господарсько-правової відповідальності.
За ч. 2 ст. 216 ГК України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань (аналогічний висновок міститься у п. 8.31 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18).
Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Неустойка - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності.
Водночас, неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер.
Суди дійшли правильного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача неустойки за порушення умов договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення № 732/204 від 20.01.2017, однак, по різному визначились з порядком її розрахунку.
Перевіривши здійснені судами попередніх інстанцій перерахунки неустойки в цьому випадку, Верховний Суд дійшов висновку, що суд першої інстанції неправильно здійснив її перерахунок з огляду на таке.
Статтею 23 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" передбачено право підприємства питного водопостачання та централізованого водовідведення видавати дозволи і технічні умови на підключення споживачів до систем централізованого питного водопостачання та водовідведення, а також на повторне використання очищеної стічної води та осаду, за умови дотримання нормативів гранично допустимих концентрацій та нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.
Згідно з п. 4.1 р. ІV Правил № 190 для приєднання до систем централізованого водопостачання та водовідведення замовнику таких послуг надаються технічні умови, форма яких наведена в додатку 1 до цих Правил.
Для одержання технічних умов замовник послуг з централізованого водопостачання та водовідведення подає до виробника таких послуг: заяву; опитувальний лист за формою згідно з додатком 2; ситуаційний план з визначенням місця розташування земельної ділянки на відповідній території. Виробник послуг з централізованого водопостачання та водовідведення видає замовнику технічні умови згідно з поданою заявою протягом десяти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви з урахуванням потужностей споруд та пропускної спроможності мереж систем централізованого водопостачання та водовідведення, із зазначенням умов для проектування вводу: місця приєднання, місця розташування водомірного вузла, умов для влаштування проміжного резервуара і насосів - підвищувачів тиску.
Технічні умови мають містити графічний матеріал із нанесенням відповідних інженерних мереж та місць приєднання до них об`єкта будівництва.
Виконання технічних умов є обов`язковим при розробленні проектів на об`єкти будівництва (п. 4.4 Правил № 190).
Отже, за змістом зазначених норм, приєднання до мереж водопостачання та водовідведення здійснюється на договірних засадах між особою, яка претендує на таке приєднання (замовником), та постачальником послуг шляхом оферти замовника послуг та акцепту виробником послуг у порядку п. 4.1 розділу ІV Правил у вигляді технічних умов на приєднання (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного суду України від 12.04.2017 у справі № 592/3981/15-ц).
23.10.2019 представник позивача звернувся до відповідача з заявою № 10147 про видачу технічних умов на установку приладу обліку холодної води на об`єкт водоспоживання за адресою: м. Кривий Ріг, пл. Домнобудівників, буд, 2б (кафе), у зв`язку зі збільшенням добового водоспоживання. У заяві зазначено максимальне добове споживання - 31,455 м3 на добу.
05.11.2019 КП "Кривбасводоканал" затверджено технічні умови (вихідні дані) № 1640 від 05.11.2019 на встановлення вузла обліку води на об`єкті споживача - кафе за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, пл. Домнобудівників, 2Б, в яких зазначено: місцезнаходження об`єкта - пл. Домнобудівників, 2Б, вид будівництва - існуючий об`єкт; місце встановлення вузла обліку води - водопровідний колодязь в місці підключення водопровідного вводу об`єкту до комунального водопроводу Д 150 мм. Діаметр водолічильника: Ду=50 мм.; потреби у воді - 31,455 м3 на добу (а.с. 27, т. 1).
Апеляційний господарський суд, врахувавши вказані технічні умови (вихідні дані) № 1640 від 05.11.2019, надавши їм правильну оцінку, дійшов обґрунтованого висновку, що шляхом узгодження та затвердження цих технічних умов № 1640 від 05.11.2019 сторони погодили договірний об`єм послуг з централізованого водопостачання саме за спірним об`єктом споживача і, що розмір неустойки має визначатись саме у розмірі 0,3 % від вартості договірного об`єму послуг за спірним об`єктом споживача, де було вчинене порушення.
Такий перерахунок неустойки не суперечить умов договору, свідчить, що відповідальність боржника є адекватною, індивідуально визначеною, співмірною із завданою шкодою та має компенсаційний характер.
Помилковими є аргументи скаржника про зміну і власне тлумачення судом апеляційної інстанції при перерахунку неустойки п. 5.2 договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення № 732/2014 від 20.01.2016, в редакції протоколу розбіжностей, адже у цьому пункті сторони не погоджували нарахування неустойки саме від загальної вартості договірного обсягу послуг у відповідному місяці, на що посилається скаржник.
Отже, апеляційний господарський суд, врахувавши п. 5.2 договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення № 732/204 від 20.01.2017, принципи справедливості, добросовісності та розумності, закріплені у ч. 3 ст. 509 ЦК України, дійшов правильного висновку, що неустойка у розмірі 0,3% повинна обраховуватися саме від вартості договірного об`єму послуг за конкретним об`єктом водопостачання, на якому було допущено порушення договірних зобов`язань, а не від загальної місячної вартості договору, що помилково було здійснено судом першої інстанції.
Становище, коли споживач має право нараховувати неустойку від загальної місячної вартості договору, що було помилково здійснено судом першої інстанції, яка більше ніж у тисячу раз перевищує вартість договірного об`єму послуг за конкретним об`єктом водопостачання, на якому допущено порушення, не відповідає як умовам договору, вказаним технічним умовам, так і загальним засадам цивільного законодавства, закріпленим у ст. 3 ЦК України.
Таким чином, апеляційний господарський суд, на відміну від суду першої інстанції, здійснивши правильний перерахунок неустойки, обґрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача 932,01 грн неустойки за період з 18.12.2019 до 31.01.2020 (0,3% від вартості договірного об`єму послуг за об`єктом споживача - кафе за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, пл. Домнобудівників, 2Б - 289,96 грн (975,105 куб.м. х 7,08 грн х 0,3% х 14 дн.) за грудень 2019 року; 642,05 грн (975,105 куб.м. х 7,08 грн х 0,3% х 31 дн.) - за січень 2020 року.
Щодо посилань в касаційній скарзі на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 20.09.2013 № 103 "Про встановлення вимог Комунальному підприємству "Кривбасводоканал" щодо провадження інших, крім ліцензованих, видів діяльності", то вказаним актом встановлено і визначено відповідачу види діяльності (зазначені в переліку), а тому вказане розпорядження жодним чином не впливає на правильність порядку перерахунку неустойки, визначеного у цьому випадку судом апеляційної інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції не суперечить висновкам Верховного Суду, викладеним у цій постанові щодо застосування ст. ст. 7, 22, 23 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", підстави для її скасування з огляду на вимоги п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України немає.
Помилкове посилання суду апеляційної інстанції на р. III Правил № 190, замість р. IV цих Правил, не призвело до прийняття цим судом неправильного судового рішення у справі, а тому постанова суду апеляційної інстанції не підлягає скасуванню з цих підстав, на що посилається скаржник у касаційні скарзі.
У касаційній скарзі ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" також зазначає п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України та вказує, що судом апеляційної інстанції не було враховано висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 08.04.2019 у справі № 904/1412/18.
Щодо вказаної підстави касаційного оскарження, необхідно зазначити таке.
У постанові від 08.04.2019 у справі № 904/1412/18, за позовом Комунального підприємства "КРИВБАСВОДОКАНАЛ" до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" про стягнення 387 286, 42 грн, Верховний Суд скасував постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.12.2018 та залишив в силі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2018, яким у задоволенні позову було відмовлено. У цій справі суд касаційної інстанції зазначив, що апеляційний господарський суд дійшов необґрунтованих висновків про дотримання позивачем процедури повідомлення абонента (відповідача) про відбір стічних вод, всупереч умовам укладеного договору та Правил № 2202. Зазначив, що поведінка КП "КРИВБАСВОДОКАНАЛ", яка зводиться до неналежного повідомлення відповідача, як це відбулося у даному випадку, свідчить про певну недобросовісність КП "КРИВБАСВОДОКАНАЛ" у договірних відносинах з абонентом та про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Суд апеляційної інстанції у справі, яка переглядається, не викладав висновок всупереч вказаній постанові Верховного Суду у справі № 904/1412/18, а за інших встановлених обставин справи прийняв рішення про часткове задоволення позову. При цьому, спірним питанням у справі, яка переглядається, зокрема у суді касаційної інстанції, є саме порядок розрахунку неустойки, а не питання повідомлення абонента (відповідача) про відбір стічних вод.
Решта доводів позивача в касаційній скарзі зводяться до переоцінки доказів, наявних у матеріалах справи, та до встановлення обставин у справі, що з огляду на встановлені ст. 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції, не є компетенцією суду касаційної інстанції.
Отже, переглядаючи оскаржуване рішення в межах доводів касаційної скарги відповідно до вимог ст. 300 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку, що постанову суду апеляційної інстанції необхідно залишити в силі, адже вона є законною, обґрунтованою, прийнятою відповідно до вимог ст. 236 ГПК України, з дотриманням принципів справедливості, добросовісності, розумності, а тому підстав для її скасування немає.
Згідно з ст. 129 ГПК України судовий збір за подання касаційної скарги покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд