ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 420/6115/19
адміністративне провадження № К/9901/8931/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Мацедонської В.Е.,
Шевцової Н.В.,
при секретарі - Мовчан А.В.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - Косова О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Одеської обласної прокуратури
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року (головуючий суддя -Єфіменко К.С.)
та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року (головуючий суддя -Градовський Ю.М., судді: Крусян А.В., Яковлєв О.В.)
у справі № 420/6115/19
за позовом ОСОБА_1
до Одеської обласної прокуратури
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
в с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
У жовтні 2019 року позивач звернувся в суд із позовом до Прокуратури Одеської області, в якому просив:
- визнати незаконним та скасувати наказ прокуратури Одеської області №1933-к від 24.10.2017 про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури області;
- поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури області;
- стягнути з прокуратури Одеської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток на час вимушеного прогулу з 24.10.2018 до дня поновлення на роботі.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19.12.2019 заяву позивача від 16.10.2019 про поновлення строку задоволено. Поновлено позивачу строк звернення до суду. Клопотання представника відповідача від 15.11.2019 за (вхід.№42895/19) про залишення позовної заяви без розгляду по справі №420/6115/19 залишено без задоволення.
Суд, постановляючи дану ухвалу, зазначив, що позивачем до заяви додані виписки з медичної карти амбулаторного хворого №13549 згідно яких позивач в період з 30.10.2017 по 24.11.2017 проходив стаціонарне лікування, протокол ультразвукового обстеження №8246 щодо стану протікання вагітності дружини позивача, дані закордонного паспорту позивача з відмітками про перебування за кордоном країни, ухвала Приморського районного суду м.Одеси від 13.09.2018 року по справі №522/20762/17, які вказують на те, що позивач протягом часу, який був відведений законом на звернення до суду, мав ускладнення власного здоров`я, повинен був опікуватись станом здоров`я дружини, перебував за кордоном країни, тобто не мав можливості на рівні з іншими членами суспільства реалізовувати свої права щодо доступу до правосуддя. На думку суду, це є поважними причинами щодо неможливості своєчасного звернення позивача із цим позовом до суду, оскільки суд не може встановити стан позивача у відповідні проміжки часу, визначити чи дозволяв йому стан здоров`я подати позов до суду та брати участь у розгляді справи. Окрім того, суд не може на цій стадії процесу надати оцінку суттєвості наявного конфлікту між позивачем та ОСОБА_2, який тоді обіймав посаду прокурора Одеської області, але заява представника позивача про наявність такого конфлікту та те, що він є поважною причиною того, що позивач не міг звернутись раніше до суду заслуговує на увагу. Таким чином, суд вважав, що вказані обставини є поважними, а тому дійшов висновку про необхідність поновлення йому строку звернення до суду, для реалізації ним його права звернення до суду у розумінні ч.1 ст.6 Європейської Конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ прокуратури Одеської області №1933к від 24.10.2017 про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури області.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Одеської області.
Стягнуто із Одеської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 16.09.2019р. по день фактичного поновлення на посаді, виходячи із середньоденного розміру заробітку 1674,99 грн.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того, що визначення дати звільнення є необхідною умовою досягнення взаємної домовленості між працівником та суб`єктом призначення, з метою дотримання прав та гарантій, встановлених трудовим законодавством. Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази попереднього погодження дати звільнення, а також відсутні посилання на неможливість продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; тощо) відповідно до чого можливий строк звільнення з посади раніше ніж за два тижні, як передбачено законом. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 11 липня 2018 року по справі № 821/761/17.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)
15 березня 2021 року на адресу суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга Одеської обласної прокуратури на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року і постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року, в якій скаржник просить скасувати зазначені рішення судів та постановити нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Касаційна скарга відповідачем була подана з підстав, викладених у п.п.1, 4 ч.4 статті 328 КАС України (суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду у справі №303/4235/17 та у справі №560/2146/19 в частині необхідності застосування до спірних відносин приписів трудового законодавства (ст.38 КЗпП України) або норм спеціального законодавства; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу).
Скаржник вказує, що на прокурора, як на особу публічного права із особливим статусом загальні норми трудового законодавства поширюються субсидіарно. Скаржник зазначив, що приписами Закону України "Про прокуратуру" врегульовано питання звільнення прокурора з посади за власним бажанням, та надано прокурору право на подання заяви про звільнення за власним бажанням незалежно від мотивів. Тому висновки судів про необхідність застосування до спірних відносин приписів трудового законодавства, з огляду на відсутність спеціальних норм, є безпідставними, оскільки спірні відносини врегульовані спеціальним законодавством і останнє, на відміну від КЗпП України, не містить умов щодо подання заяви про звільнення за власним бажанням із визначеною працівником датою. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 11.02.2021 у справі №560/2146/19.
Крім того, скаржник вказує на те, що ним було заявлено клопотання про застосування строків позовної давності та залишення позову без розгляду у зв`язку із пропуском місячного строку звернення до суду, проте вказане клопотання необґрунтовано було відхилене судом.
У додаткових поясненнях, наданих суду касаційної інстанції 07.06.2021, скаржник, підтримуючи вищенаведені доводи, просить врахувати також правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 21.04.2021 у справі № 420/2801/19.
08 червня 2021 року на вказану касаційну скаргу позивачем подано відзив, в якому, посилаючись на необґрунтованість доводів останньої, просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 19 травня 2021 року за даною касаційною скаргою відкрите касаційне провадження.
Ухвалою Верховного Суду від 30 листопада 2021 року касаційну скаргу Одеської обласної прокуратури призначено до касаційного розгляду.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
ОСОБА_1 з січня 2013 р. працював в органах прокуратури.
4 жовтня 2016 р. наказом прокурора Одеської області №2351к позивача призначено на посаду прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури області.
24 жовтня 2017 р. ОСОБА_1 подав до відділу роботи з кадрами прокуратури Одеської області заяву про звільнення за власним бажанням.
Наказом прокурора Одеської області від 24.10.2017 №1933к юриста 2 класу ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури області та з органів прокуратури Одеської області з 24 жовтня 2017 р. відповідно до п.7 ч.1 ст.51 ЗУ "Про прокуратуру".
Позивач вважаючи, що вказану заяву про звільнення написано ним під тиском та проти його волі 16 жовтня 2019 року звернувся до суду за захистом свої прав.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Згідно з частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частина 5 статті 123 КАС України: Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Пункт 8 частини 1 статті 240 КАС України: Суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо: з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Частини 3,4 статті 123 КАС України: Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.