ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 580/3758/19
адміністративне провадження № К/9901/769/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючої судді - Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
за участю:
секретаря судового засідання - Вітковської К.М.,
представників позивача - Тележинського М.М., Третьякова М.В.,
представника відповідача - Єгорова А.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Східного Міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16 липня 2020 року (головуючий суддя Геращенко В.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2020 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Кобаль М.І., судді - Бужак Н.П., Костюк Л.О.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокар Петролеум" до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,
установив:
У листопаді 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сокар Петролеум" (далі за текстом - ТОВ "Сокар Петролеум", Товариство) звернулось до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної податкової служби (правонаступником якої є Східне Міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 4 вересня 2019 року №0007344617.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 16 липня 2020 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2020 року, позов задоволено в повному обсязі.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, вважаючи, що вони прийняті внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, відповідач звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалені судами рішення й постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадках, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: відповідач зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування підпункту 140.5.10 пункту 140.5 статті 140 ПК України у правовідносинах з перерахування суб`єктом господарювання безповоротної фінансової допомоги.
Відповідач наголошує, що позивачем було порушено порядок відображення операцій з виплати засновнику безповоротної фінансової допомоги у складі витрат підприємства за звітом про фінансові результати, оскільки така виплата призвела до повного вилучення власного капіталу власником, що в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" не може вважатись витратами звітного періоду, а тому позивач неправомірно їх відобразив у Звіті про фінансові результати у складі витрат.
Наполягаючи на порушенні судами попередніх інстанцій норм процесуального права відповідач посилається на те, що судами було неповно з`ясовано обставини справи, які мають значення для правильного вирішення спору.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін як законні й обґрунтовані, а скаргу відповідача - без задоволення, повністю підтримуючи висновки й мотиви, з яких виходили суди при ухваленні рішень.
Представники позивача в судовому засіданні повністю підтримали доводи та аргументи, наведені ними в судах попередніх інстанцій, та, поділяючи мотиви, з яких виходили суди при вирішенні спору, просили залишити касаційну скаргу податкового органу без задоволення.
Представник відповідача в судовому засіданні також підтримав свою правову позицію, викладену в поданій ним касаційній скарзі, наполягав на скасуванні оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що на підставі плану-графіку документальних перевірок на 2019 рік контролюючим органом проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Сокар-Петролеум" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2019 року. За результатами проведеної перевірки 8 серпня 2019 року відповідачем складено акт.
Перевіркою встановлено порушення позивачем:
- пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135, підпункту 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 ПК України; пунктів 5, 7, 21 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 року за №860/84153; пункту 6 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 за №27/4248; статей 1, 3, 4, 8, 9, 11 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996-ХІV (далі - Закон №996-ХІV); пунктів 1, 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88; розділу І Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року №291, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 року за №893/4186, пунктів 3.10, 3.20 Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджених наказом Мінфіну від 28 березня 2013 року №433, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 19824492 грн, у тому числі: за 2016 рік - 14422103 грн, в т.ч.: півріччя 2016 року - 15327 грн, три квартали 2016 року - 21903 грн; за 2017 рік - 5 402 389 грн, в т.ч.: І квартал 2017 року - 940 грн, півріччя 2017 року - 2322 грн, три квартали 2017 року 2360 грн, та встановлено завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування за 1 квартал 2019 року у сумі 82095 грн, в тому числі за рахунок встановлених порушень за 2018 рік - 80898 грн (на підставі пп.140.4.2 ПК України).
На підставі встановлених перевіркою порушень 4 вересня 2019 року Офісом ВПП ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення №0007344617 форми "Р", яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 50 % на загальну суму 29713747,5 грн (основний платіж - 19809165 грн, штрафні санкції - 9904582,5 грн).
Задовольняючи позов у повному обсязі та скасовуючи спірне податкове повідомлення-рішення суд першої інстанції, з висновком якого повною мірою погодився й апеляційний суд, виходив з того, що витрати у вигляді безповоротної фінансової допомоги не є вилученням капіталу товариства, а твердження відповідача про те, що операції з виплати безповоротної фінансової допомоги є операціями, які призводять до зменшення економічних вигод у вигляді зменшення активів, що має наслідком зменшення власного капіталу за рахунок його вилучення власником, не відповідають податковому законодавству.
Перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи, колегія суддів КАС ВС виходить з наступного.
Як зазначено в акті перевірки, згідно із засновницькими документами, власниками ТОВ "Сокар Петролеум" є: ТОВ "Сокар Енерджі Україна" - 98% та ТОВ "Торговий дім Сокар Україна" - 2%. За даними АІС "Податковий блок" ТОВ "Сокар Енерджі Україна" є одноособовим власником 100 % статутного капіталу ТОВ "Торговий дім Сокар Україна". З урахуванням викладеного відповідач доводить, що ТОВ "Сокар Енерджі Україна" є одноособовим власником статутного капіталу ТОВ "Сокар Петролеум" (безпосереднє володіння - 98% та опосередковане - 2%).
В ході податкової перевірки встановлено, що ТОВ "Сокар Петролеум" у 2016-2017 роках відповідно до договорів від 25 листопада 2016 року №25/11-16 та від 9 листопада 2017 року №09/11-17 перерахувало ТОВ "Сокар Енерджі Україна" безповоротну фінансову допомогу в сумі 110 000 000 грн (IV квартал 2016 року - 80 000 000 грн, IV квартал 2017 року - 30 000 000 грн).
Згідно з актами актами звірки взаємних розрахунків між ТОВ "Сокар Петролеум" та ТОВ "Сокар Енерджі Україна" сума фінансової допомоги перерахована повністю і заборгованість відсутня.
У бухгалтерському обліку зазначені вище операції відображені наступним чином:
за Дт3771 "Розрахунки з іншими дебіторами (в національній валюті)" та Кт 311 "Поточні рахунки в національній валюті";
за Дт949 "Інші витрати операційної діяльності" та Кт 3771 "Розрахунки з іншими дебіторами (в національній валюті)"
за Дт79 "Фінансові результати" та Кт 949 "Інші витрати операційної діяльності" відбулось зменшення по Формі 2 рядка 2290 "Фінансовий результат до оподаткування" на загальну суму 110 000,0 тис. грн.
Своєю чергою, як встановлено в акті перевірки, у Звітах про фінансові результати (Звіти про сукупний дохід) (форма №2) збільшено рядок 2180 "Інші операційні витрати" за 2016 рік на суму 80 000,0 тис. грн та рядок 2270 "Інші витрати" зва 2017 рік на суму 30 000,0 тис. грн, враховано у зменшення суми прибутку (рядок 2290 "Фінансовий результат до оподаткування" Форми 2) та, відповідно, зменшено суму нерозподіленого прибутку (рядок 1420 Балансу (Звіт про фінансовий стан) Форма 1), який є складовою власного капіталу Товариства.
Встановлені перевіркою обставини зумовили висновок контролюючого органу про те, що операції з виплати позивачем безповоротної фінансової допомоги на користь ТОВ "Сокар Енерджі Україна" є операціями, які призводять до зменшення економічних вигод у вигляді зменшення активів, що призводить до зменшення власного капіталу за рахунок його вилучення власником. Тобто, контролюючий орган переконував, що виплата безповоротної фінансової допомоги засновнику ТОВ "Сокар Енерджі Україна" має наслідком зменшення власного капіталу надавача такої допомоги, а не збільшення витрат.
Як наслідок, перевіркою констатовано, що на порушення статей 1, 4 Закону №996-XIV, пункту 6 П(С)БО 16 "Витрати" ТОВ "Сокар Петролеум" операції з виплати засновнику безповоротної фінансової допомоги безпідставно відображено у складі витрат за Звітом про фінансові результати (Звіти про сукупний дохід) (форма №2), що призвело до заниження фінансового результату (рядок 2290 "Фінансовий результ