ПОСТАНОВА
Іменем України
14 грудня 2021 року
Київ
справа №360/535/20
адміністративне провадження №К/9901/31839/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Дашутіна І.В., Усенко Є.А.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу №360/535/20 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафних санкцій, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20 травня 2020 року (суддя Тихонов І.В.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 1 вересня 2020 року (головуючий суддя Сіваченко І.В., судді: Блохін А.А., Геращенко І.В.),-
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2020 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Головного управління ДПС у Луганській області (далі - відповідач, ГУ ДПС), в якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20 січня 2020 року №0000203304, №0000213304, №0000223304, №0000233304, №0000263304, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 20 січня 2020 року № Ф-0000253304, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 20 січня 2020 року №0000243304.
Адміністративний позов вмотивовано, серед іншого, тим, що вдруге прийнятий ГУ ДПС наказ від 2 грудня 2019 року №431 "Про продовження строків проведення документальної планової невиїзної перевірки" було визнано протиправним та скасовано рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 30 січня 2020 року у справі №360/5220/19. Відтак, акт перевірки складений позивачем з порушенням строків, передбачених пунктом 86.4 статті 86 ПК України, та не був своєчасно вручений позивачу. Решта, викладених у позові доводів, стосується незгоди позивача з виявленими в ході перевірки контролюючим органом порушеннями податкового законодавства.
Луганський окружний адміністративний суд рішенням від 20 травня 2020 року адміністративний позов задовольнив повністю. Здійснив розподіл судових витрат.
Перший апеляційний адміністративний суд постановою від 1 вересня 2020 року апеляційну скаргу ГУ ДПС задовольнив частково. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20 травня 2020 року змінив. В абзаці третьому резолютивної частини рішення слова і цифри "13 660,91 грн. (тринадцять тисяч шістсот шістдесят грн. 91 коп.) замінив словами і цифрами " 10 510 (десять тисяч п`ятсот десять) грн. 00 коп.". У решті рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20 травня 2020 року залишив без змін.
Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили, що ФОП ОСОБА_1 має трудові відносини з фізичними особами у кількості п`ятнадцять осіб, а задекларована сума одержаного доходу за 2017 рік склала 10,4 млн грн, за 2018 рік - 14,12 млн грн (а.с.16-30,149).
28 жовтня 2019 року відповідач видав наказ №270, відповідно до якого на підставі пункту 77.1 статті 77, статті 79, пункту 82.1 статті 82 Податкового кодексу України (далі - ПК України), пункту 2 статті 13 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464-VІ) та згідно з планом-графіком проведення документальних планових перевірок суб`єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб-підприємців на листопад 2019 року наказано провести документальну планову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2018 року, а також вимог із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2018 року. Наказано розпочати перевірку з 14 листопада 2019 року тривалістю 10 робочих днів (том 4 а.с.99-100).
Листом від 28 жовтня 2019 року №ФОП-777/12-32-3304-11 відповідач повідомив позивача, що буде розпочато документальну планову невиїзну перевірку з 14 листопада 2019 року тривалістю 10 робочих днів, просив надати документи, що належать до предмета перевірки (том 4 а.с.102-104).
Наказ, повідомлення про початок перевірки та запит були отримані позивачем 30 жовтня 2019 року (том 4 а.с.105).
14 листопада 2019 року позивачем надані документи для перевірки, а саме: книга доходів та витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність; відомості нарахування та виплати заробітної плати за 2017, 2018 роки; податкові накладні; подорожні листи; страховки, АсМАП, ПЛАТОН та інші; звіти за 2017, 2018 роки; акти списання ТМЦ за 2017, 2018 роки; акти списання ПММ за 2017, 2018 роки; виписки з банку; авансові звіти; перелік постачальників; акти виконаних робіт, про що складено акт надання документів для перевірки ФОП ОСОБА_1, підписаний позивачем та співробітниками ГУ ДПС (том 4 а.с.106).
Листом від 22 листопада 2019 року №22/11-1 позивач з посиланням на запит ГУ ДПС від 28 жовтня 2019 року №ФОП-777/12-32-3304-11 додатково надала копії документів, а саме: трудові договори між працівниками та ФОП ОСОБА_1 ; акти звірки розрахунків за 2017, 2018 роки з ТОВ "ТРАНЗИТ-СЕРВІС АСЦ"; заборгованість перед постачальниками за отримані ТМЦ за послуги та суми передплати станом на 1 січня 2017 року та на 31 грудня 2018 року (том 4 а.с.107).
Наказом від 25 листопада 2019 року №401 продовжено термін проведення перевірки позивача на п`ять робочих днів з 28 листопада 2019 року на підставі пункту 82.2 статті 82 ПК України, який отримано позивачем особисто 26 листопада 2019 року (том 4 а.с.108).
Листом від 25 листопада 2019 року №ФОП-1181/12-32-33-04 відповідач повідомив позивача, що відповідно до наказу №270 буде проведено перевірку підприємницької діяльності за період 2017-2018 року та просив надати письмові пояснення щодо віднесення зазначених у переліку транспортних засобів, які використовувались у підприємницькій діяльності, до основних засобів подвійного призначення, та надати відповідні документи та пояснення, а саме: ліцензію про надання транспортних послуг, в т.ч. надання міжнародних транспортних послуг; залишки товарів станом на 31 грудня 2016 року, 31 грудня 2017 року, 31 грудня 2018 року з вказанням показників вартості кожного товару окремо; накази про затвердження норм мастильних матеріалів (олива); накази про затвердження норм експлуатації автошин; письмові пояснення щодо віднесення до складових витрат вартості ремонтів автомобілів. Вказаний лист цього ж дня було отримано ФОП ОСОБА_1 (том 4 а.с.109-113).
2 грудня 2019 року відповідач склав акт №218/12-32-33-04/ НОМЕР_1 про ненадання документів до перевірки ФОП ОСОБА_1 (том 4 а.с.114-116).
Наказом від 2 грудня 2019 року №431 продовжено термін проведення перевірки на п`ять робочих днів з 5 грудня 2019 року на підставі пункту 82.2 статті 82 ПК України. Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення вказаний наказ було отримано позивачем 4 грудня 2019 року (том 4 а.с.117).
Листом від 3 грудня 2019 року №ФОП-1296/12-32-04-11 ГУ ДПС повідомило позивача, що відповідно до наказу №270 буде проведено перевірку підприємницької діяльності за період 2017-2018 року та просив надати письмові пояснення та первинні документи щодо: джерела надходження готівкових коштів, які були надані найманим працівникам під звіт; накази на відрядження по найманим працівникам; наказ на встановлення добових на території України та за кордоном; розрахунки добових; використання корпоративних і платіжних карток для авансування працівників; розширений склад задекларованих за 2017-2018 роки витрат за видами. Крім того, наголошено на необхідності надання пояснень згідно листа від 25 листопада 2019 року №401. Вказаний лист згідно з повідомленням про отримання поштового відправлення було отримано ФОП ОСОБА_1 9 грудня 2019 року (том 4 а.с.126).
Листом від 3 грудня 2019 року №03/12-1 позивач з посиланням на лист №ФОП-1181/12-32-3304 від 25 листопада 2019 року щодо надання пояснень повідомила, що під час здійснення господарської діяльності за 2017-2018 роки легкові та вантажні автомобілі подвійного призначення нею не використовувались та були відсутні на обліку. Також надала пояснення щодо отриманих послуг та віднесення до складу витрат їх вартості за актами виконаних робіт. Крім того, додатково просила надати інформацію, за який саме період господарської діяльності потрібні розпорядчі документи про затвердження норм використання мастильних матеріалів. До вказаного листа позивач долучила копію ліцензії про надання транспортних послуг, міжнародних транспортних послуг та інформаційну довідку про залишки товарів станом на 31 грудня 2016 року, 31 грудня 2017 року та 31 грудня 2018 року (том 4 а.с.118-119, 120-124, 125).
4 грудня 2019 року відповідач склав акт №264/12-32-33-04/ НОМЕР_1 про ненадання документів перевірки ФОП ОСОБА_1 (том 4 а.с.128-129).
За наслідками проведеної перевірки ГУ ДПС складено акт від 18 грудня 2019 року №307/12-32-33-04/2719907241 (том 1 а.с.41-128).
Перевіркою встановлено порушення:
- пунктів 177.1, 177.2, абзаців 1, 3 підпункту 177.4.5 пункту 177.4 статті 177 ПК України, а саме включено до складу витрат, які враховуються при обчисленні чистого оподатковуваного доходу, витрати, які не пов`язані з провадженням господарської діяльності та одночасно є витратами на утримання основних засобів подвійного призначення, внаслідок чого занижено податкове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 751015,14 грн;
- пунктів 177.1, 177.2, абзаців 1, 3 підпункту 177.4.5 пункту 177.4 статті 177 ПК України, підпункту 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, внаслідок чого занижено розмір військового збору, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 62584,60 грн;
- пункту 189.1 статті 189, пунктів 198.1, 198.2 підпункту "г" пункту 198.5 статті 198 ПК України, внаслідок чого занижено податкові зобов`язання за рахунок використання у негосподарській діяльності запасних частин, шин для вантажних автомобілів, отримання послуг з ремонту вантажних автомобілів, використання мастила і олив на загальну суму 753662 грн, що призвело до порушення абзацу "в" пункту 200.4 статті 200 ПК України та завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) на загальну суму 753662 грн;
- пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України в частині нескладання та нереєстрації податкових накладних на загальну суму податку на додану вартість 753662 грн;
- частини другої пункту 1 статті 7 розділу III Закону № 2462-VI, у результаті чого занижено суму єдиного внеску на загальну суму 231090,76 грн;
- пункту 51.1 статті 51, абзацу "б" пункту 176.2 статті 176 ПК України, пунктів 3.2, 3.3 розділу ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року №4, в результаті чого в Податковому розрахунку форми 1-ДФ за перевіряємий період не в повному обсязі відображено суми нарахованого (виплаченого) доходу на користь самозайнятих осіб (ознака доходу - 157) за ІV квартал 2018 року;
- підпункту 164.2.4 пункту 164.2 статті 164, підпункту 168.1.3 пункту 168 статті 168, абзацу "б" пункту 171.2 статті 171, пунктів 173.3, 173.4 статті 173, пункту 176.1 статті 176, пункту 179.1 статті 179 ПК України, а саме не визначено та не задекларовано платником податку на доходи фізичних осіб за 2017 рік в сумі 25543,75 грн, військового збору за 2017 рік у загальній сумі 7662,89 грн.
8 січня 2020 року ФОП ОСОБА_1 направила на адресу ГУ ДПС заперечення на висновки акта вищезазначеної перевірки (том 4 а.с.130-133).
Листом від 15 січня 2020 року № ФОП -173/12-32-33-07-09 ГУ ДПС надало відповідь, згідно з якою висновки акта документальної планової невиїзної перевірки від 18 грудня 2019 року №307/12-32-33-04/ НОМЕР_1 залишено без змін (том 4 а.с.134-139).
На підставі висновків вказаного акта перевірки ГУ ДПС складено податкові повідомлення-рішення від 20 січня 2020 року: №0000203304, №0000213304, №0000223304, №0000233304, №0000263304; вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 20 січня 2020 року № Ф-0000253304, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 20 січня 2020 року №0000243304.
Задовольняючи вимоги адміністративного позову, суд першої інстанції погодився з позицією позивача, що внаслідок проведення перевірки на підставі наказу про продовження строків проведення перевірки, який в подальшому було скасовано, висновки контролюючого органу є неправомірними, оскільки базуються на діях, вчинених з порушенням чинного законодавства. Суд дійшов висновку, що підстави для продовження перевірки суперечили подіям, відображеним в акті про ненадання документів. Контролюючий орган без будь-яких обґрунтованих причин не врахував документи, надані платником податків згідно з листом від 3 грудня 2019 року, та безпідставно поклав в основу акта про результати документальної планової невиїзної перевірки саме акт №264/12-32-33-04/ НОМЕР_1 від 4 грудня 2019 року про ненадання документів. Зважаючи на допущені контролюючим органом порушення норм процесуального права, суд визнав недоцільним дослідження питання обґрунтованості висновків ГУ ДПС по суті встановлених порушень.
Апеляційний суд погодився з наведеними висновками суду першої інстанції. Разом з тим, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність зміни рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20 травня 2020 року в частині розподілу судових витрат, оскільки суд першої інстанції не врахував, що згідно з вимогами Закону України "Про судовий збір" максимальна ставка судового збору за подання позову фізичною особою-підприємцем становила 10510 грн. Відтак, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС підлягала саме указана сума судового збору, а не 13660,91 грн.
Не погодившись з рішеннями судів, ГУ ДПС подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове про відмову в позові.
За змістом касаційної скарги підставою касаційного оскарження вказано пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме застосування пунктів 77.1 статті 77, пункту 82.1 статті 82 ПК України у випадку скасування наказу про продовження строків проведення перевірки. На думку скаржника, наказ про проведення документальної планової невиїзної перевірки від 28 жовтня 2019 року №270 та наказ про продовження строку цієї перевірки від 25 листопада 2019 року №401, прийняті на підставі пункту 82.1 статті 82 ПК України, незаконними не визнавались. Скасування ж лише наказу від 2 грудня 2019 року №431 про продовження строку проведення перевірки вдруге не тягне за собою скасування наслідків перевірки, проведеної на підставі двох чинних наказів. Скаржник вважає помилковими посилання судів попередніх інстанцій на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 24 жовтня 2018 року (справа №808/1746/15), оскільки обставини цієї справи є відмінними від наведеної.
Верховний Суд ухвалою від 9 грудня 2020 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС з метою перевірки доводів щодо неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадку, передбаченому пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України - якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін як законну та обґрунтовану. Відзив вмотивовано доводами, аналогічними викладеним в оскаржуваних судових рішеннях.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України (в редакції, чинній з 8 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Колегією суддів встановлено, що в межах підстави касаційного оскарження спірним питанням є оцінка правових наслідків перевірки у разі скасування в судовому порядку наказу про продовження строків її проведення, але за умови чинності наказу про її призначення.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно з абзацом 3 частини третьої статті 55 Господарського кодексу України суб`єктами малого підприємництва є фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи - підприємці, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.
Порядок проведення документальних планових перевірок врегульовано положеннями статті 77 ПК України (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 77.1 статті 77 ПК України визначено, що документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.
Перейти до повного тексту