Постанова
іменем України
8 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 578/648/16-к
провадження № 51-6177ск20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Стороженка С.О.,
суддів Єремейчука С.В., Мазура М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Нестеренка Ю.Є.,
прокурора Єременка М.В.,
захисників Кондратенка М.М., Сипленка О.В.,
засудженого ОСОБА_1,
та в режимі відеоконференції:
засудженого ОСОБА_2,
захисника Ященка В.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засуджених ОСОБА_2 і ОСОБА_1, захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката Кондратенка М.М., захисника засудженого ОСОБА_3 - адвоката Ященка В.В., захисника засудженого ОСОБА_2 - адвоката Сипленка О.В. на вирок Ковпаківського районного суду
м. Суми від 29 травня 2020 року й ухвалу Харківського апеляційного суду від
10 червня 2021 року стосовно ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015200440006545, за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), раніше судимого, останній раз 25 жовтня 2011 року за вироком Ковпаківського районного суду
м. Суми за ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 3 місяці,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146; ч. 5 ст. 186; ч. 4 ст. 187; ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263; ч. 3 ст. 289; ч. 1 ст. 309 КК.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_2 ), раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146; ч. 2 ст. 185; ч. 5 ст. 186; ч. 3 ст. 187; ч. 4 ст. 187; ч. 1 ст. 263; ч.3 ст. 28, ч. 1 ст. 263; ч. 2 ст. 289; ч. 3
ст. 289 КК.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_3 ), зареєстрованого там само ( АДРЕСА_4 ), раніше відповідно до вимог ст. 89 КК не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146; ч. 5 ст. 186; ч. 3 ст. 187; ч. 4 ст. 187; ч. 1 ст. 263; ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263; ч. 2 ст. 289; ч. 3 ст. 289 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 29 травня 2020 року
ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 146 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років; ч. 5 ст. 186 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років із конфіскацією майна, крім житла; ч. 4 ст. 187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років із конфіскацією майна, крім житла; ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років; ч. 3 ст. 289 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років; ч. 1 ст. 309 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік, а на підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років 6 місяців із конфіскацією майна, крім житла.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК зараховано ОСОБА_1 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 8 січня 2016 року по 28 травня 2020 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Цим же вироком ОСОБА_3 засуджено за ч. 3 ст. 146 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років; ч. 2 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки; ч. 5 ст. 186 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк
9 років із конфіскацією майна, крім житла; за ч. 3 ст. 187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років із конфіскацією майна, крім житла; ч. 4 ст. 187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років із конфіскацією майна, крім житла; ч. 1 ст. 263 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки;
ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років;
ч. 2 ст. 289 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією майна, крім житла; ч. 3 ст. 289 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк
8 років, а на підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років 6 місяців із конфіскацією майна, крім житла.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК зараховано ОСОБА_3 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 8 січня 2016 року по 1 квітня 2020 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
ОСОБА_2 засуджено за ч. 3 ст. 146 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років; ч. 5 ст. 186 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років із конфіскацією майна, крім житла; ч. 3 ст. 187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років із конфіскацією майна, крім житла; ч. 4 ст. 187 до покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років із конфіскацією майна, крім житла;
ч. 1 ст. 263 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки; ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років; ч. 2 ст. 289 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією майна, крім житла; ч. 3 ст. 289 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років, а на підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років 6 місяців із конфіскацією майна, крім житла.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК зараховано ОСОБА_2 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 8 січня 2016 року по 28 травня 2020 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 50 778,02 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 50 000 грн - моральної шкоди. У задоволенні позову ОСОБА_4 у іншій частині відмовлено.
Позов прокурора Прокуратури Сумської області про стягнення витрат на лікування задоволено повністю. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь департаменту фінансів Сумської обласної державної адміністрації витрати на лікування ОСОБА_4 у розмірі 3 044,77 грн.
Вирішено питання щодо речових доказів, судових витрат та арешту у кримінальному провадженні.
Харківський апеляційний суд ухвалою від 10 червня 2021 року зазначений вирок місцевого суду в частині призначеного ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст. 309 КК змінив та призначив йому за цим Кодексом (в редакції Закону України від
22 листопада 2018 року № 2617-VIII) покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік. Ухвалено вважати ОСОБА_1 засудженим за ч. 3 ст. 146 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років; ч. 5 ст. 186 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років з конфіскацією майна, крім житла; ч. 4 ст. 187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років позбавлення волі з конфіскацією майна, крім житла; ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років; ч. 3 ст. 289 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років, а на підставі ч. 1 ст. 70, ст. 72 КК за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років 6 місяців з конфіскацією майна, крім житла.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК (в редакції Закону України від 26 листопада 2015 року
№ 838-VIII) зараховано ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у строк призначеного покарання строк їх попереднього ув`язнення з 29 травня 2020 року по 10 червня 2021 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
У решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
ОСОБА_3 та ОСОБА_2 визнано винуватими у вчиненні злочинів, передбачених
ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК за таких обставин.
У ніч на 4 грудня 2015 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за попередньою змовою незаконно заволоділи автомобілем ВАЗ-2101, д.н.з. НОМЕР_1, вартістю
11 842,89 грн, який належав ОСОБА_5, та тривалий час знаходився біля будинку № 9 по вул. СКД у м. Суми, де його залишив власник.
10 грудня 2015 року близько 03:00 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на невстановленому транспортному засобі марки "Mitsubishi Lancer" їздили по м. Суми в пошуках джерела незаконного збагачення та, помітивши заклад державної лотереї "Лото маркет", розташований на першому поверсі в буд. № 38 на вул. Харківській, вирішили вчинити на ного напад і заволодіти коштами. Згідно узгодженого на місці злочинного плану ОСОБА_2 залишився в автомобілі спостерігати за обстановкою та очікувати на ОСОБА_3, якого повинен був швидко відвезти з місця нападу після його вчинення, а ОСОБА_3, одягнувши на голову балаклаву та з метою подолання можливого опору з боку потерпілих, взявши з собою заздалегідь заготовлений вогнепальний пістолет калібру 6,5 мм, виготовлений шляхом переробки сигнального пістолету "Stalker 917-S", який був заряджений бойовими патронами, проник до приміщення закладу державної лотереї "Лото маркет", в якому знаходилась касир ОСОБА_6 . З вимогою видати йому гроші ОСОБА_3 продемонстрував потерпілій наявний пістолет та з метою залякування здійснив один постріл у стіну, погрожуючи у такий спосіб застосувати насильство, яке є небезпечним для життя та здоров`я ОСОБА_6 . Сприймаючи погрози ОСОБА_3 як реальні, ОСОБА_6 віддала йому особисті гроші в сумі 700 грн, заволодівши якими ОСОБА_3 вибіг із закладу та разом із ОСОБА_2, який чекав його в автомобілі, втекли з місця вчинення злочину.
10 грудня 2015 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за попередньою змовою незаконно носили та зберігали, без передбаченого законом дозволу, вогнепальну зброю та бойові припаси - нестандартний гладкоствольний короткоствольний вогнепальний пістолет калібру 6,5 мм, виготовленого шляхом переробки саморобним способом сигнального пістолета "Stalker" моделі "917-S" та бойових припасів.
Крім того, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнано винуватими у вчиненні в період з 21 грудня 2015 року по 8 січня 2016 року у складі організованої групи особливо тяжких кримінальних правопорушень на території м. Суми та Сумської області за таких обставин.
У грудні 2015 року ОСОБА_1, який звільнився з місць позбавлення волі, де відбував покарання за скоєння корисливих злочинів проти власності, з метою вчинення систематичних грабежів та розбійних нападів на території Сумської області створив і очолив організовану групу, до складу якої залучив ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Як організатор та керівник злочинної групи, ОСОБА_1, після досягнення згоди всіма її учасниками на вчинення особливо тяжких злочинів, з метою їх підготовки та дотримання членами групи заходів конспірації для протидії викриттю, розробив та довів співучасникам загальний план вчинення злочинів, відповідно до якого дії кожного учасника організованої групи були направлені на досягнення єдиного злочинного результату та розподілено між ними ролі.
Згідно розробленого плану учасники організованої ОСОБА_1 групи повинні були підшукувати осіб, які володіють готівкою та місця обслуговування населення, де готівкові кошти могли б зберігатися без охорони, зокрема: заклади державної лотереї, магазини, поштові відділення та інші установи. Незаконне заволодіння грошима та майном потерпілих повинно було відбуватись у більш зручний для нападу час та за відсутності випадкових свідків. Під час вчинення злочинів для подолання волі потерпілих та заподіяння їм за необхідності тілесних ушкоджень і уникнення супротиву учасники організованої групи узгодили використовувати вогнепальний пістолет калібру 6,5 мм, виготовлений шляхом переробки сигнального пістолету "Stalker 917-S", яким заволоділи за невстановлених розслідуванням обставин. З метою уникнення викриття учасники групи вживали заходи конспірації, для чого придбали балаклави та маску персонажу фільму жахів Фредді Крюгера .
Стійкість організованої ОСОБА_1 групи була забезпечена за рахунок її стабільного стійкого складу, централізованого підпорядкування, наявності відомого всім плану злочинної діяльності і чіткого розподілу функцій учасників групи щодо його досягнення.
Згідно єдиного злочинного плану і розподіленим ролям, кожний з учасників організованої групи виконував відведені ОСОБА_1 функції:
ОСОБА_1 як організатор і керівник групи поклав на себе та виконував функції планування злочинів, координацію та керування діями учасників і забезпечення заходів конспірації, контролю за вчиненням злочинів учасниками групи та розмежування ролей кожного із них, розробив та довів до них загальний план злочинної діяльності. З метою полегшення вчинення злочинів він взяв у користування та надав в інтересах організованої групи автомобіль АЗЛК-21412, д.н.з. НОМЕР_2, а під час вчинення нападів на місці мав керувати діями всіх учасників з метою дотримання ними узгодженого плану, виконував функцію нанесення потерпілим тілесних ушкоджень. Також ОСОБА_1 мав розподіляти отриманий від вчинених злочинів прибуток.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3, згідно відведених їм ролей виконавців, мали реалізовувати функцію безпосереднього заволодіння майном та грошима потерпілих під час нападів, керувати транспортним засобом під час пересування на ньому учасників організованої групи, використовувати наявний у групи пістолет або його демонстрацію потерпілим під час скоєння нападів. ОСОБА_3, крім цього, під час вчинення окремих нападів заздалегідь оглядав обране для нападу місце, повідомляв учасникам організованої групи наявну обстановку, яка враховувалась під час підготовчих до злочинів дій.
21 грудня 2015 року близько 03:00 ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, діючи повторно, у складі організованої групи, вирішили вчинили напад на заклад державної лотереї "Лото маркет" на зупинці громадського транспорту "ТЦ "Берізка" на пр. М. Лушпи у м. Суми. Згідно узгодженого плану ОСОБА_3 першим зайшов до приміщення ігрового закладу, придбав лотерею та розіграв її, оцінюючи при цьому обстановку в залі, місце зберігання грошей, наявність інших відвідувачів, дані про касира. Виконавши обумовлені з іншими учасниками групи підготовчі дії,
ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необхідну для нападу інформацію, після чого близько 04:00 цього ж дня, з метою незаконного заволодіння грошима, ОСОБА_1, прикривши обличчя коміром своєї куртки, а ОСОБА_2, вдягнувши на голову маску персонажу фільму жахів Фредді Крюгера, проникли до приміщення зали "Лото маркет". Згідно розподілених ролей ОСОБА_2 залишився спостерігати за обстановкою біля вхідних дверей закладу, а ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою з іншими учасниками організованої групи, швидко підбіг до касира
ОСОБА_8 і з вимогою видати гроші, застосувавши насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілої, наніс їй кулаком один удар у скроню, в результаті чого потерпіла зазнала фізичного болю та впала на підлогу. Подолавши таким чином волю потерпілої до супротиву, ОСОБА_1 відшукав на полиці належні ОСОБА_8 гроші в сумі 2000 грн та, діючи узгоджено з іншими учасниками організованої групи, відкрито заволодів ними, після чого спільно з ОСОБА_2 швидко покинув місце нападу.
У подальшому, продовжуючи організовану злочинну діяльність, ОСОБА_1,
ОСОБА_2 та ОСОБА_3, будучи особами, які раніше вчиняли розбій, спланували здійснити розбійний напад на ОСОБА_4 та її чоловіка - приватного підприємця ОСОБА_9, який є власником кальянного та чайного клубу "Димна хата" в м. Суми. Під час підготовчих дій учасники організованої групи шляхом спостереження дізнались домашню адресу потерпілих, час їхнього повернення додому після закриття клубу, маршрут пересування та іншу необхідну для нападу інформацію.
Провівши підготовчі дії, 25 грудня 2015 року близько 04:00 учасники організованої групи прибули у двір будинку на АДРЕСА_5, де проживали потерпілі,
і згідно розподілених ролей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стали очікувати прибуття потерпілих у під`їзді будинку, а ОСОБА_3 з метою забезпечення раптового нападу переховувався у дворі. Для додержання заходів конспірації ОСОБА_1 та
ОСОБА_3 попередньо одягли на голови балаклави, ОСОБА_2 маску персонажу фільму жахів Фредді Крюгера, а для подолання опору потерпілих учасники організованої групи узгодили використати наявний у них вогнепальний пістолет калібру 6,5 мм, виготовлений шляхом переробки сигнального пістолету
"Stalker 917-S", який вирішили надати ОСОБА_3 .
Близько 04:20, коли ОСОБА_9 та ОСОБА_4 на автомобілі "Volkswagen Passat" 1.9 TDI, д.н.з. НОМЕР_3, заїхали у двір будинку, вийшли з автомобіля та вирушили в бік під`їзду, ОСОБА_3 раптово та швидко вирушив в їх напрямку, направив на них дуло пістолета та голосно повідомив про намір здійснити пограбування, чим висловив погрозу застосування насильства, яке є небезпечним для життя та здоров`я осіб, які зазнали нападу.
У цей час ОСОБА_1 та ОСОБА_2 швидко вибігли з під`їзду, підбігли до потерпілих і, згідно розподілених ролей та узгодженого плану, раптово напали на них. Під час нападу ОСОБА_1, застосувавши насильство, що є небезпечним для життя та здоров`я ОСОБА_4, кулаком наніс їй один сильний удар в обличчя, від чого вона впала і, утримуючи її в лежачому положенні, закрив обличчя долонею своєї руки та, подолавши таким чином волю до супротиву, почав зривати з її рук, шиї та вух ювелірні вироби, в результаті чого заволодів каблучкою вартістю 680,66 грн; каблучкою вартістю 2541,11 грн; ланцюжком вартістю 4537,7 грн; ладанкою вартістю 453,77 грн; булавкою з підковою вартістю 453,77 грн; обручкою вартістю 64,61 грн; двома сережками вартістю 68,8 грн; мобільним телефоном марки
"iPhone 5s" вартістю 6217,53 грн з сім-картою мобільного оператора МТС з грошима на рахунку в сумі 200 грн.
У цей час ОСОБА_2, діючи згідно розподілених функцій, раптово напав на ОСОБА_9, наніс йому удари кулаками в обличчя та по тулубу й поваливши на землю продовжив наносити удари ногами. Подолавши таким чином волю ОСОБА_9 до супротиву, ОСОБА_2, утримуючи його в лежачому положенні, зірвав з рук та шиї ювелірні вироби із золота, в результаті чого заволодів каблучкою вартістю 1175,26 грн; ланцюжком вартістю 4537,7 грн; розп`яттям у формі хреста з зображенням Ісуса Христа вартістю 1361,31 грн.
Від отриманих тілесних ушкоджень та заподіяного болю потерпілі ОСОБА_9 втратили свідомість.
Після цього учасники організованої групи, продовжуючи свої злочинні дії, діючи повторно, із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров`я потерпілих, з погрозою застосування такого насильства, за допомогою викрадених у результаті нападу ключів від належного потерпілим автомобіля "Volkswagen Passat" 1.9 TDI, д.н.з. НОМЕР_3, вимкнули сигналізацію, проникли до його салону, помістили в нього непритомних ОСОБА_9 та ОСОБА_4 і під керуванням ОСОБА_2 розпочали рух на автомобілі територією району "Хіммістечка" в м. Суми, незаконно заволодівши у такий спосіб вказаним транспортним засобом вартістю 204 916,66 грн.
Далі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, діючи у складі організованої групи, з корисливих мотивів, коли потерпілі опритомніли, продовжили їх залякувати, демонструючи при цьому зброю та, діючи проти волі ОСОБА_9 і ОСОБА_4, почали перевозити їх в напрямку лісового урочища "Баси", позбавляючи можливості залишити автомобіль, викравши їх таким чином та незаконно позбавивши волі. Після зупинки автомобіля в урочищі "Баси" учасники організованої групи, подолавши волю потерпілих до спротиву, дізнались від них про наявність у квартирі грошей та, продовжуючи незаконно позбавляти волі, з метою заволодіння їх грошима перевезли ОСОБА_9 і ОСОБА_4
у м. Суми.
Розподіливши злочинні ролі, ОСОБА_3, продовжуючи погрожувати ОСОБА_10 пістолетом, утримував їх в салоні автомобіля, а ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2, незаконно отримавши ключі, проникли до квартири АДРЕСА_6, звідки викрали гроші в сумі 1100 доларів США, що за курсом НБУ складало 25 256 грн, 5 турецьких лір, що за курсом НБУ складало 39,3 грн, 1500 грн, а також сережки вартістю 86,39 грн, чоловічій набір вартістю
130 грн та чоловічу туалетну воду вартістю 135 грн.
Після цього учасники організованої групи, продовжуючи утримувати ОСОБА_10, на автомобілі потерпілих знову повезли їх до урочища "Баси". Під час руху ОСОБА_2, помітивши на руці ОСОБА_4 золотий браслет, діючи узгоджено з ОСОБА_1 та ОСОБА_3, скориставшись заподіяним до потерпілих насильством, небезпечним для їхнього життя та здоров`я, зірвав з руки потерпілої браслет вартістю 2268,85 грн.
Доїхавши до урочища "Баси", учасники організованої групи наказали потерпілим ОСОБА_10 вийти з автомобіля, а самі разом із незаконно здобутим майном на загальну суму 24 912,46 грн та грошима на загальну суму 26 795,3 грн на викраденому автомобілі поїхали до міського парку ім. І.М. Кожедуба, де залишили його.
Продовжуючи свої злочинні дії, 7 січня 2016 року близько 02:20 ОСОБА_1,
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повторно, у складі організованої групи, згідно заздалегідь розробленого та узгодженого плану з розподілом ролей та функцій, проникли до приміщення ігрового закладу державної лотереї "Лото маркет" у м. Суми на
вул. 1-ша Набережна ріки Стрілка, 2/1, де із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілої ОСОБА_11, заволоділи її майном. Так, ОСОБА_3, виконуючи відведену йому функцію подолання опору потерпілої, швидко підбіг до неї, наказав повернутися обличчям до стіни та, закривши обличчя потерпілої капюшоном її куртки, став утримувати її в такому положенні, а ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в цей час обшукали приміщення ігрової зали та відкрито заволоділи сумкою потерпілої ОСОБА_11, вартістю 167 грн, в якій знаходився гаманець вартістю 44,2 грн з грошима в сумі 1400 грн, а всього майном на загальну суму 1611,2 грн.
Крім того, ввечері цього ж дня близько 21:30 ОСОБА_1, ОСОБА_2 та
ОСОБА_3, в пошуках об`єкту для нападу, проїжджаючи на автомобілі АЗЛК-21412, д.н.з. НОМЕР_2, вулицями м. Суми, вирішили вчинити напад на магазин "ІНФОРМАЦІЯ_4" на АДРЕСА_9 та заволодіти наявними в ньому грошима.
Згідно розробленого на місці злочинного плану учасники організованої групи з метою подолання опору потерпілих вирішили використати наявний у розпорядженні групи вогнепальний пістолет калібру 6,5 мм, виготовлений шляхом переробки сигнального пістолету "Stalker 917-S", який узгодили надати ОСОБА_1 . ОСОБА_2 залишився в автомобілі спостерігати за обстановкою біля магазину та очікувати на інших учасників, щоб швидко вивезти з місця нападу після його вчинення,
ОСОБА_1, надягнувши собі на голову футболку білого кольору, якою прикрив обличчя, а ОСОБА_3, натягнувши на обличчя горловину в`язаного светру та одягнувши на голову в`язану шапку, швидко проникли до приміщення магазину "ІНФОРМАЦІЯ_4", в якому знаходились продавці ОСОБА_12 та ОСОБА_13 . Далі ОСОБА_1, погрожуючи застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя та здоров`я осіб, які зазнали нападу, демонструючи наявну у нього зброю, висловив словесну погрозу її застосування, чим подолав у потерпілих волю до спротиву та штовхнув потерпілу ОСОБА_12, в результаті чого остання впала на підлогу й залишалася в такому положенні до закінчення нападу, виконуючи наказ ОСОБА_1 . Одночасно ОСОБА_3 підійшов до касового апарату та заволодів грошима, які в ньому знаходилися, у сумі 1628 грн, що належали власнику магазину " ІНФОРМАЦІЯ_4" -
ФО СПД ОСОБА_14 . Заволодівши грошима, ОСОБА_1 з ОСОБА_3 швидко вибігли з магазину та на зазначеному автомобілі під керуванням ОСОБА_2 покинули місце злочину.
Вранці 8 січня 2016 року, продовжуючи організовану злочинну діяльність,
ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, будучи особами, які раніше вчиняли розбій,
у пошуках джерела незаконного збагачення, на автомобілі АЗЛК-21412,
д.н.з. НОМЕР_2, виїхали до с. Бобрик Краснопільського району Сумської області та з метою заволодіння грошима спланували вчинити напад на відділення поштового зв`язку ЦОС № 2 Сумської дирекції УДППЗ "Укрпошта" на
вул. Сумській, 4. Для подолання опору потерпілих учасниками організованої групи було узгоджено використати наявний у розпорядженні групи вогнепальний пістолет калібру 6,5 мм, виготовлений шляхом переробки сигнального пістолету
"Stalker 917-S", та надати його для використання ОСОБА_3 .
Близько 10:30 цього ж дня учасники організованої групи залишили автомобіль при в`їзді в село, дійшли до приміщення поштового відділення та, натягнувши на обличчя горловини своїх в`язаних светрів, а на голови одягнувши в`язані шапки, швидко проникли до приміщення поштового відділення, в якому знаходилась начальник відділення ОСОБА_15 . Діючи згідно відведених йому функцій, ОСОБА_3 узгоджено з іншими учасниками організованої групи, вимагаючи гроші, направив на потерпілу наявний у нього вогнепальний пістолет, погрожуючи застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу, чим подолав її волю до спротиву. У цей час ОСОБА_1 з ОСОБА_2, діючи згідно відведених їм функцій, обшукали приміщення поштового відділення, однак грошей чи іншого коштовного майна не знайшли.
Після цього учасники організованої групи на автомобілі АЗЛК-21412,
д.н.з. НОМЕР_2, намагались втекти з місця злочину, однак були затримані працівниками поліції, які прибули за викликом потерпілої ОСОБА_15 .
Крім того, 8 січня 2016 року близько 11:00 біля домогосподарства
АДРЕСА_7 під час затримання ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, безпосередньо після вчинення ними розбійного нападу на вказане відділення поштового зв`язку, працівниками поліції під час проведення огляду автомобіля АЗЛК-21412, д.н.з. НОМЕР_2, поруч з ним було вилучено пістолет з магазином, в якому знаходилось два патрони. Таким чином, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, діючи у складі організованої групи, в період з 25 грудня 2015 року по 8 січня 2016 року незаконно носили та зберігали, без передбаченого законом дозволу вогнепальну зброю та бойові припаси - нестандартний гладкоствольний короткоствольний вогнепальний пістолет калібру 6,5 мм, виготовлений шляхом переробки саморобним способом сигнального пістолета "Stalker" моделі "917-S" та бойові припаси - два "посилених" патрони "Сова П" калібру 9 мм Р.А., виготовлені кустарним способом.
Також 7 січня 2016 року близько 18:00 ОСОБА_3 за попередньою змовою з невстановленою особою на автомобільній стоянці біля ТЦ "Лавина" на
просп. М. Лушпи 4/1 у м. Суми з автомобіля "Kia Rio" 1.4, д.н.з. НОМЕР_4, викрав пакет з алкогольними напоями, спричинивши потерпілій ОСОБА_16 матеріальну шкоду на загальну суму 1124 грн.
Окрім того, ОСОБА_1 за місцем проживання в кв.
АДРЕСА_8 незаконно зберігав наркотичний засіб - канабіс, масою в перерахунку на висушену речовину 13,23 г для особистого вживання без мети збуту, який
9 січня 2016 року під час проведення обшуку за місцем його проживання було виявлено та вилучено працівниками поліції.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, посилаючись на істотні порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати постановлені щодо нього вирок та ухвалу і призначити новий розгляд в суді першої інстанції. Суть доводів засудженого зводиться до тверджень про те, що судові рішення у справі є необґрунтованими і немотивованими, а висновки суду ґрунтуються на припущеннях та не відповідають сталій судовій практиці, яка викладена в рішеннях Верховного Суду. Вказує на те, що суд не застосував закон, який підлягав застосуванню, а саме ст. 49 КК, та безпідставно не звільнив його від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК у зв`язку з закінченням строків давності, що вплинуло на остаточне призначення покарання за ч. 1 ст. 70 КК. Зазначає, що судом не наведено обов`язкових характерних ознак організованої групи, не доведено що саме він є її організатором і злочини вчинено у складі цієї групи, не визначено роль її учасників, не підтверджено факти готування до злочинів. Крім того, вважає хибними висновки суду про те, що зброю обвинувачені підшукали у складі організованої групи, оскільки частина злочинів вчинена із застосуванням пістолета, а частина без. Обґрунтовуючи свої доводи, зазначає, що за епізодом розбійного нападу 7 січня 2016 року на магазин "ІНФОРМАЦІЯ_4" участь ОСОБА_2 у вчиненні цього злочину не доведена, а за епізодами вчинення злочинів щодо потерпілих ОСОБА_10, останні пояснювали, що діями учасників керував
ОСОБА_2 .
Вважає, що за ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК його засуджено необґрунтовано і у матеріалах справи відсутні докази придбання, використання, носіння чи зберігання ним зброї. Крім того, потерпілі ОСОБА_4, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_15 пояснювали, що зброєю користувався ОСОБА_3 .
Також засуджений ОСОБА_1 зазначає про порушення його права на захист у зв`язку з тим, що участь захисника у цьому кримінальному провадженні була обов`язковою, але слідчі дії, зокрема, впізнання було проведено без участі захисника. З цих підстав засуджений вважає протоколи впізнання від 8 січня
2016 року за участю потерпілої ОСОБА_15 та 11 січня 2016 року за участю потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, а також
від 9 січня 2016 року за участю свідка ОСОБА_17 та від 8 січня 2016 року за участю свідка ОСОБА_18 недопустимими доказами.
Вказує, що суд безпідставно відмовив у задоволенні його клопотань та захисника про допит свідків і понятих у справі.
Оскільки апеляційний суд залишив усе це поза увагою, засуджений ОСОБА_1 вважає ухвалу також незаконною.
Захисник засудженого ОСОБА_1 - адвокат Кондратенко М.М. у касаційній скарзі просить скасувати постановлені вирок та ухвалу і призначити новий розгляд в суді першої інстанції. На обґрунтування своїх вимог захисник посилається на допущені судами істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Захисник вважає, що, враховуючи усталену судову практику Верховного Суду, вирок суду першої інстанції є незаконним, судом допущено формальний підхід до розгляду справи, без допиту свідків та потерпілих. Зокрема, звертає увагу на те, що
ОСОБА_1 обвинувачувався у вчиненні злочинів за 11 епізодами, але з 27 свідків та 11 потерпілих, про допит яких було заявлено стороною обвинувачення, згідно вироку, допитано та досліджено показання лише 6 свідків та 7 потерпілих. Сторона захисту та обвинувачені неодноразово заявляли клопотання про допит потерпілих та свідків, які були понятими при проведенні слідчих дій, а саме впізнання, слідчих експериментів, огляду місця події, оскільки їх показання є необхідними для правильного вирішення справи, однак зазначені клопотання безпідставно залишені судом без задоволення.
Стверджує, що судом не доведено вчинення ОСОБА_1 злочинів у складі організованої групи і у вироку не зазначено обов`язкових характерних ознак організованої групи, не визначено організатора, роль учасників, не встановлено факт готування до вчинення злочинів та придбання знарядь для їх вчинення. Також судом залишено поза увагою, що ряд злочинів, в яких обвинувачувалися
ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було вчинено у різному складі, який постійно змінювався. Звертає увагу на те, що за епізодом розбійного нападу на потерпілих ОСОБА_10, останні повідомили, що групою керував ОСОБА_2, а за епізодом вчинення розбійного нападу 7 січня 2016 року на магазин "ІНФОРМАЦІЯ_4" участь ОСОБА_2 у вчиненні цього злочину не доведена.
На думку захисника, у справі відсутні докази, які б підтверджували винуватість
ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК, а висновки суду про те, що саме в складі організованої групи обвинувачені підшукали зброю,
є необґрунтованими, оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 використовували її раніше під час вчинення злочину 10 грудня 2015 року. Суд не звернув уваги на те, що частина злочинів вчинялася з застосуванням пістолета, а частина без.
Крім того, вважає, що суд неправильно кваліфікував дії засуджених за ч. 3
ст. 289 КК, оскільки факту застосування до потерпілих ОСОБА_10 насильства під час вчинення цього злочину не встановлено, насильство було застосоване до потерпілих під час вчинення на них розбійного нападу.
Обґрунтовуючи свої доводи про порушення права на захист ОСОБА_1, захисник зазначає, що ОСОБА_1 не було забезпечено захисником під час затримання та складання відповідного протоколу, про що свідчить відсутність у ньому підпису захисника.
Захисник вказує, що судом, всупереч усталеній судовій практиці Верховного Суду, в основу вироку покладено недопустимі докази, зокрема протоколи впізнання
від 11 січня 2016 року за участю потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, від 8 січня 2016 року за участю потерпілої ОСОБА_15 та свідка ОСОБА_18, які отримані з істотними порушеннями органом досудового слідства норм процесуального закону, а саме права на захист ОСОБА_1, так як участь захисника при проведенні цих слідчих дій була обов`язковою. Крім того, було порушено процедуру проведення впізнання.
Зауважує, що суд безпідставно не визнав недопустимими доказами речові докази, які в порушення вимог кримінального процесуального закону було вилучено під час проведення слідчого експеременту, та медичну документацію ОСОБА_10, оскільки відсутні докази здобуття цієї документації, а використання первинного недопустимого доказу тягне за собою визнання недопустими і висновку судово- медичної експертизи від 21 січня 2016 року № 95 та № 96 за доктриною плодів отруйного дерева.
Також захисник звертає увагу на те, що суд незаконно допустив до участі у справі прокурора, який не мав повноважень, оскільки постанови про зміну групи прокурорів не є оригіналами документів, а копіями, які не завірені належним чином.
Зазначає, що сторонами було заявлено відводи головуючому у справі через неодноразові порушення прав обвинувачених, в тому числі через продовження розгляду справи, незважаючи на хворобливий стан обвинувачених та необхідності надавати їм медичну допомогу, а також через відмову досліджувати докази сторони захисту та нав`язування захисників від центру безоплатної правової допомоги, коли були відсутні захисники за договором про надання правової допомоги, які безпідставно залишені без задоволення.
Захисник зазначає, що допущені судом першої інстанції порушення не були усунуті апеляційним судом, який повторно не дослідив усіх обставин справи, формально провів апеляційний розгляд, постановивши ухвалу, яка не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Зокрема вказує, що суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у задоволені клопотання про дослідження аудіозаписів судових засідань суду першої інстанції від 10 квітня, 4 жовтня, 16 грудня 2019 року та 27 січня 2020 року, якість яких є такою, що неможливо встановити суть та зміст показань потерпілої ОСОБА_15, свідків ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, і без їх прослуховування зробив висновки, що аудіозаписи є чіткими та передбачають можливість прослуховування.
Також цей суд без дослідження аудіозапису судового засідання та безпосереднього допиту свідка ОСОБА_23, показання якого не зазначені у вироку і суд не давав їм оцінки, необґрунтовано послався на них у своїй ухвалі.
Вважає, що судові інстанції не звернули уваги на те, що передбачені ст. 49 КК строки давності притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК сплинули, що, у свою чергу, призвело до неправильного призначення йому остаточної міри покарання за ч. 1 ст. 70, ст. 72 КК.
У касаційних скаргах, по суті аналогічних за змістом, засуджений ОСОБА_2 та його захисник - адвокат Сипленко О.В., посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, просять скасувати постановлені вирок і ухвалу та призначити новий розгляд в суді першої інстанції. Обґрунтовуючи свої вимоги, посилаються на те, що висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні злочинів у складі організованої групи є незаконними та необґрунтованими. Суд зазначив формальні ознаки організованої групи та не вказав жодної обставини, яка б характеризувала будь-кого з обвинувачених як її організатора, а з огляду на те, що злочин, передбачений
ч. 5 ст. 186 КК, було вчинено 21 грудня 2015 року, тобто через два тижні після звільнення ОСОБА_1 з місць позбавлення волі, він не міг за такий короткий термін створити організовану групу. У тому числі прикладом цього, на думку скаржників, є те, що злочини, передбачені ч. 2 ст. 289 КК та ч. 3 ст. 187 КК, за епізодами від 4 та 10 грудня 2015 року, у вчиненні яких визнано винними ОСОБА_2 та ОСОБА_3, було скоєно без ОСОБА_1, а крім того, ОСОБА_3 самостійно
7 січня 2016 року вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК. Також зазначають про необґрунтованість засудження ОСОБА_2 за епізодом розбійного нападу на "Лото маркет" 10 грудня 2015 року та помилкову подальшу кваліфікацію його дій як вчинення розбійного нападу за ознакою повторності, а також недоведеність його участі у вчиненні розбійного нападу 7 січня 2016 року на магазин "ІНФОРМАЦІЯ_4". Вказують, що у справі відсутні докази, які б підтверджували винуватість ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263 та ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК, що підтверджується показаннями потерпілих про те, що зброєю користувався
ОСОБА_3 . Зауважують, що судом допущено формальний підхід до розгляду справи, без допиту всіх потерпілих та свідків, що суперечить усталеній судовій практиці Верховного Суду. Вважають, що судом зроблено неправильний висновок стосовно позиції обвинувачених не давати покази, що є грубим порушенням права на захист. Звертають увагу на те, що заявлені відводи складу суду через неодноразові порушення прав обвинувачених та відмову у досліджені доказів сторони захисту безпідставно не були задоволені під час судового розгляду в суді.
Скаржники вважають ухвалу суду апеляційної інстанції незаконною і такою, що не відповідає вимогам КПК.
Також стверджують про те, що судом апеляційної інстанції порушено вимоги процесуального закону, оскільки цей суд без дослідження доказів дав їм оцінку, зокрема оцінку показанням свідків, показання яких зафіксовано на аудіодиски судових засідань, які непридатні для прослуховування.
Крім того, захисник зазначає, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочинів, які передбачали обов`язкову участь захисника, однак він самостійно оскаржив вирок в апеляційному порядку у зв`язку з суворістю призначеного покарання, оскільки захисник, який здійснював захист ОСОБА_2, скаргу не подавав, а сам засуджений через відсутність належних правових знань не зміг оскаржити вирок суду з інших підстав.
Захисник - адвокат Ященко В.В. у касаційній скарзі просить скасувати постановлені щодо засудженого ОСОБА_3 судові рішення і призначити новий розгляд в суді першої інстанції. На обґрунтування своїх вимог захисник посилається на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Зазначає, що справу розглянуто формально, суд безпідставно відмовив стороні захисту в задоволенні клопотання про допит потерпілих та свідків. Крім того, суди не звернули уваги на те, що органом досудового розслідування було порушено порядок проведення слідчих дій, а саме пред`явлення особи для впізнання, про що зазначала сторона захисту в зауваженнях в протоколі цієї слідчої дії, а також під час судового розгляду та в апеляційній скарзі, натомість суд першої інстанції визнав ці протоколи допустимими доказами, а апеляційний суд з такими висновками погодився. Також зазначає про невідповідність призначеного ОСОБА_3 покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягався, співпрацював зі слідством, працював, позитивно характеризується. З урахуваннях цього захисник вважає, що у разі доведення винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, йому необхідно призначити більш м`яке покарання із застосуванням ст. 69 КК.