Постанова
Іменем України
09 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 757/62066/19-ц
провадження № 61-5412св21
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Ткачука О. С.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Держава Україна в особі Кабінету Міністрів України,
треті особи без самостійних вимог на предмет спору: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Національний банк України,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 11 листопада 2020 року у складі судді Литвинової І. В. та постанову Київського апеляційного суду від 16 березня 2021 року у складі колегії суддів: Сліпченка О. І., Сушко Л. П., Гаращенка Д. Р. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 а до Держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, треті особи без самостійних вимог на предмет спору: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Національний банк України про відшкодування шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, треті особи без самостійних вимог на предмет спору: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Національний банк України про відшкодування шкоди.
На обґрунтування позову ОСОБА_1 вказував, що 12 червня 2014 року між ним та Публічним акціонерним товариством "Старокиївський банк" (далі - ПАТ "Старокиївський банк") укладено договір банківського вкладу № 06/1288-2014 строком до 19 червня 2014 року.
19 червня 2014 року банк за згодою ОСОБА_1 закрив рахунок та згідно з умовами договору перерахував кошти на його поточний рахунок № НОМЕР_1, відкритий в ПАТ "Старокиївський банк" відповідно до договору банківського рахунку № 8241 від 26 травня 2014 року.
Починаючи з липня 2014 року, ОСОБА_1 неодноразово звертався до банку за наданням інформації щодо повернення коштів, однак відповіді не отримав.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 17 червня 2014 року № 365 "Про віднесення ПАТ "Старокиївський банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 17 червня 2014 року прийнято рішення № 50 про запровадження з 18 червня 2014 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Старокиївський банк".
18 березня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ "Старокиївський банк" з вимогою про повернення коштів, у якій вимагав повернути в семиденний строк з моменту отримання вимоги грошові кошти в розмірі 180 029,59 грн в повному обсязі за договором банківського рахунку № 8241 від 26 травня 2014 року.
У квітні 2015 року Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Старокиївський банк" Пантіна Л. О. повідомила позивача про те, що правочин, у тому числі договір банківського рахунку № 8241 від 26 травня 2014 року та договір банківського вкладу № 06/1288-2014 від 12 червня 2014 року, операції з внесення грошових коштів по рахункам, відкритим на виконання вказаних договорів, Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Старокиївський банк" Пантіною Л. О. - визнані нікчемними і виплати по ним проводитися не будуть.
Вважаючи такі дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб протиправними, він звернувся до суду.
16 березня 2018 року рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 826/10316/15 відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2018 року у справі № 826/10316/15, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 березня 2018 року скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію "Старокиївський банк" Пантіної Л. О. про визнання дій протиправними, зобовʼязания вчинити дії - задоволено частково, а саме визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Старокиївський банк" Пантіної Л. О. щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у частині не включено ОСОБА_1 та зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Старокиївський банк" Пантіну Л. О. включити інформацію про ОСОБА_1 до переліку вкладників за якими він має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню згідно з договором банківською рахунку № 8241 від 26 травня року та договором банківського вкладу № 06/1288-2014 від 12 червня 2014 року.
Постановою Верховного Суду України від 17 липня 2019 року у справі № 826/10316/15 частково задоволено касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Старокиївський банк" Пантіної Л. О., постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2018 року скасовано в частині визнання протиправними дій Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Старокиївський банк" Пантіної Л. О. в частині визнання договору банківського рахунку № 8241 від 26 травня 2014 року та договору банківського вкладу № 06/1288-2014 від 12 червня 2014 року нікчемними, провадження у справі закрито. В іншій частині постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2018 року залишено без змін.
24 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про виплату гарантованої суми відшкодування за вкладом.
03 жовтня 2019 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб листом повідомив його про те, що ПАТ "Старокиївський банк" ліквідовано, а вимоги кредиторів, що були незадоволені у зв`язку з недостатністю майна, вважаються погашеними і повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб як ліквідатора ПАТ "Старокиївський банк" припинено.
Отже, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб як державна установа, діючи в інтересах держави, прийняв рішення не виплачувати належні ОСОБА_1 кошти за депозитним вкладом.
01 жовтня 2019 року представник ОСОБА_1 звернувся до Міністерства юстиції України щодо роз`яснення законодавства з питань діяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Заступник Міністра юстиції України надав відповідь про те, що органи державної влади та Національний банк України не мають права втручатись у діяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо реалізації законодавства закріплених за ним функцій і повноважень.
У зв`язку з викладеним просив стягнути з Держави Україна в особі Кабінету Міністрів України у рахунок відшкодування заподіяної йому шкоди суму у розмірі 459 934,80 грн, з яких 180 000,00 грн - сума вкладу, згідно з договором банківського вкладу від 12 червня 2014 року № 06/1288-2014; 4 800,00 грн - 0,5 % процентів річних згідно з договором банківського вкладу; 29 278,00 грн - 3 % річних за весь період від розміру боргу та 245 856,80 грн - інфляційні втрати.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 11 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 16 березня 2021 року, відмовлено в задоволенні позову.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позивач не надав доказів суду, що внаслідок відсутності належної регуляторної політики на банківському ринку з боку Держави в особі Кабінету Міністрів України йому завдано майнову шкоду в сумі 459 934,80 грн.
Суд зазначив про відсутність обов`язкових складових для відшкодування шкоди (цивільно-правової відповідальності). Також, з посиланням на Конституцію України і чинне законодавство, послався на повноваження та функції Кабінету Міністрів України, який немає жодного відношення до порушення банком цивільно-правового зобовʼязання.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій вказує, що рішення суду першої та апеляційної інстанцій ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати вказані рішення та ухвалити нове про задоволення позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 15 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано цивільну справу з Печерського районного суду м. Києва.
09 липня 2021 року до Верховного Суду надійшла витребовувана справа.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову, не звернув увагу на те, що він звертався до суду з цим позовом не до конкретного державного органу, а до Держави Україна, вважаючи саме державу суб`єктом порушення його конституційних прав, а не Кабінет Міністрів України.
Кабінет Міністрів України було визначено ним як орган, який здійснює представницькі функції щодо порушень, вчинених державою. Державою Україна стосовно нього було порушено статті 3, 21, 41 Конституції України, статті 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтю 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суди попередніх інстанції не взяли до уваги, що судове рішення у справі № 826/14008/15 не виконано, а також не враховано сталу практику Європейського суду з прав людини щодо невиконання судових рішень та відшкодування шкоди.
Також суди не врахували, що саме держава в особі її Уряду має відповідати за заподіяну йому шкоду, спричинену відсутністю належної регуляторної політки у банківському секторі та відсутністю у державі злагодженого механізму судового захисту порушених прав, а також невиконанням судового рішення.
Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права та відсутність висновку Верховного Суду щодо вирішення питання у подібних правовідносинах.
Доводи осіб, які подали відзиви на касаційну скаргу
У квітні 2021 року Національний банк України та у травні 2021 року - Кабінет Міністрів України подали відзиви на касаційну скаргу, в яких просили відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити судові рішення без змін як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
12 червня 2014 року позивач уклав з ПАТ "Старокиївський банк" договір банківського вкладу № 06/1288-2014 строком до 19 червня 2014 року, а 19 червня 2014 року банк за згодою позивача закрив рахунок та згідно з умовами договору перерахував кошти на поточний рахунок позивача № НОМЕР_1, відкритому у ПАТ "Старокиївський банк", відповідно до договору банківського рахунку № 8241 від 26 травня 2014 року.
17 червня 2014 року рішенням Національного айкну України визнано ПАТ "Старокиївський банк" неплатоспроможним та запроваджено тимчасову адміністрацію.
11 вересня 2014 року правлінням Національного банку України прийняло постанову про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Старокиївський банк", призначення Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Старокиївський банк". Для отримання коштів вкладники з 25 вересня 2014 року до 04 листопада 2014 року включно могли звернутись до установ банку-агента Фонду ПАТ "Банк "Київська Русь".
18 березня 2015 року позивач звернувся до ПАТ "Старокиївський банк" із вимогою про повернення коштів, у якій вимагав повернути йому у семиденний строк з моменту отримання даної вимоги грошові кошти у розмірі 180 029, 59 грн у повному обсязі за договором банківського рахунку № 8241 від 26 травня 2014 року.
У відповідь на свою письмову вимогу позивач отримав листа за підписом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Старокиївський банк" Пантіної Л. О. про те, що договір банківського рахунку № 8241 від 26 травня 2014 року та договір банківського вкладу № 06/1288-2014 від 12 червня 2014 року, операції з внесення грошових кошів по рахункам, відкритим на виконання вказаних договорів, визнані нікчемними і виплати по ним проводитися не будуть.
Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 826/10316/15 від 16 березня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Старокиївський банк" Пантіної Л. О. при розгляді вимог щодо відшкодування коштів за вкладом ОСОБА_1 та визнання договору банківського рахунку від 26 травня 2014 року № 8241 та договору банківського вкладу від 12 червня 2014 року № 06/1288-2014 нікчемними, зобов`язання Уповноваженої особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Старокиївський банк" Пантіної Л. О. включити ОСОБА_2 у перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2018 року, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 у справі № 826/10316/15, скасовано рішення від 16 березня 2018 року і визнано протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Старокиївський банк" Пантіної Л. О. щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у частині не включення ОСОБА_1 ; зобов`язано включити інформацію про ОСОБА_1 до переліку рахунків за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню згідно з договором банківського рахунку від 26 травня 2014 року № 8241 та договором банківського вкладу від 12 червня 2014 року № 06/1288-2014.
Постановою Верховного Суду України від 17 липня 2019 року у справі № 826/10316/15 за касаційною скаргою ПАТ "Старокиївський банк", постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2018 року скасовано в частині визнання протиправними дії Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Старокиївський банк" у частині визнання договору банківського рахунку від 26 травня 2014 року № 8241 та договору банківського вкладу від 12 червня 2014 року № 06/1288-2014 нікчемними, а провадження у справі у цій частині закрито; в іншій частині постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2018 року залишено без змін.
23 листопада 2018 року у межах кримінального провадження № 12014000000000367 від 11 вересня 2014 року, предметом кваліфікації у якому є вчинення дій, які мають ознаки злочинів, передбачених статтею 191, частиною другою статті 364-1 КК України, у справі № 752/10771/18 скасовано арешт з поточного рахунку № НОМЕР_1 та з депозитного рахунку № НОМЕР_2 позивача, накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 20 лютого 2017 року у справі № 752/3185/17 у кримінальному провадженню № 2014000000000367 від 11 вересня 2014 року.
24 вересня 2019 року позивач звернувся до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із заявою про виплату гарантованої суми відшкодування за вкладом, у відповідь на яку 03 жовтня 2019 року позивачу було повідомлено, що 25 вересня 2019 року, відповідно до статті 53 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №10681110023024349 про державну реєстрацію припинення ПАТ "Старокиївський банк" як юридичної особи, а отже, ліквідація банку вважається завершеною, а банк ліквідованим. Згідно зі статтею 52 Закону вимоги кредиторів до банку, що були незадоволені за недостатністю його майна, вважаються погашеними. Таким чином, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб як ліквідатора ПАТ "Старокиївський банк" припинено.
Загальна сума збитків, заподіяних позивачу за його розрахунком становить 459 934,80 грн, з яких 180 000,00 грн - сума вкладу, згідно з договором банківського вкладу; 4 800,00 грн - 0,5 % процентів річних згідно з договором; 29 278,00 грн - 3 % річних за весь період невиконання вимоги та 245 856,80 грн - інфляційні втрати.