ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 906/1139/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бакуліна С. В. головуючий (доповідач), Губенко Н.М., Мамалуй О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,
позивача - не з`явились
відповідача - Захарко Н.В.,
третьої особи - Григоряна А.В., Ковальчук Р.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2021 (головуючий суддя - Гудак А.В., судді: Мельник О.В., Олексюк Г.Є.), рішення Господарського суду Житомирської області від 01.04.2021 та додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 19.04.2021 (суддя Шніт А.В.)
у справі №906/1139/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський автодор"
до Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Приватного підприємства "Євробуд - 9",
про стягнення 24583468,00 грн,
ВСТАНОВИВ:
1.Короткий зміст позовних вимог
1.1.Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирський автодор" (далі - ТОВ "Житомирський автодор") звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації про стягнення 17858821,64 грн - основного боргу, 4824554,30 грн - пені, 1250117,50 грн - штрафу, 254458,82 грн - інфляційних втрат, 395516,04 грн - 3% річних, всього 24583468,00 грн.
1.2.В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору підряду №38 п/з від 24.07.2019 в частині своєчасних та повних розрахунків. В якості правових підстав позивач зазначає статті 627, 626, 882 Цивільного кодексу України, статті 318, 319, 321 Господарського кодексу України.
2.Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
2.1.24.07.2019 між управлінням дорожнього будівництва та інфраструктури Житомирської обласної державної адміністрації (замовник) та ТОВ "Житомирський автодор" (підрядник) укладено договір №38п/з на закупівлю послуг 63710000-9. Послуги з обслуговування наземних видів транспорту (Послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Житомирської області протяжністю 6941,5 км).
2.2.Розпорядженням голови Житомирської обласної державної адміністрації від 26.09.2019 №337 "Про упорядкування структури обласної державної адміністрації" Управління дорожнього будівництва та інфраструктури Житомирської області припинено шляхом приєднання до департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації.
2.3.Додатковою угодою №1 від 28.11.2019 до договору на закупівлю послуг №38п/з від 24.07.2019 управління дорожнього будівництва та інфраструктури Житомирської обласної державної адміністрації замінено на департамент регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації.
2.4.3 метою виконання договору підряду №38п/з від 24.07.2019 підрядником залучено субпідрядників, а саме - Приватне підприємство "Євробуд-9" (далі - ПП "Євробуд-9".
2.5.25.07.2019 між ТОВ "Житомирський Автодор" (підрядник) та ПП "Євробуд-9" (субпідрядник) укладено договір субпідряду №62 про надання послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Житомирської області протяжністю 487,5 км (у межах Брусилівського району - 186,8 км, Коростишівського району - 300,7 км) (далі - договір №62).
2.6.31.07.2019 між ТОВ "Житомирський автодор" (підрядник) та ПП "Євробуд-9" (субпідрядник) укладено договір субпідряду №69 на виконання робіт з ямкового ремонту, видалення порослі кущів, нанесення розмітки, встановлення знаків, планування узбіч (далі - договір №69).
2.7.Позивач зазначав, що на виконання умов договору підряду №38п/з та договорів субпідряду субпідрядниками було надано замовнику наступні послуги:
- за серпень 2019 року по договору субпідряду №62 надано послуги на загальну суму 4048425,92грн (а.с.198, т.1);
- за серпень 2019 року по договору субпідряду №69 надано послуги на загальну суму 9375033,22грн (а.с.197, т.1);
- за листопад 2019 року по договору субпідряду №62 надано послуги на загальну суму 4435329,50 (а.с.184-185, т.1).
2.8.Згідно з пунктом 9.3.3 договору підряду №38п/з підрядник зобов`язаний виконувати послуги на об`єкті у відповідності до уточнених актів дефектів, виходячи з транспортно-експлуатаційного стану доріг та погодних умов, затверджених замовником, в межах ціни цього договору та затвердженої кошторисної документації.
2.9.Відповідно до розділу 5 договору підряду №38п/з розрахунки проводяться замовником підряднику після підписання сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) і довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3), складених у відповідності з положеннями чинних ДСТУ та СОУ, які складаються підрядником і подаються для підписання замовнику не пізніше як за 5 робочих днів до кінця звітного місяця. Замовник зобов`язаний протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня одержання від підрядника акта приймання виконаних будівельних робіт підписати його або надати підряднику обґрунтовану письмову відмову від прийняття робіт (послуг). У випадку обґрунтованої письмової відмови замовника від прийняття робіт (послуг), сторони складають акт з переліком недоліків та строків їх виконання. Підрядник зобов`язаний усунути визначені таким актом недоліки за власний рахунок у строки згідно з актом. У разі відмови підрядника складати чи підписувати акт, визначений у пункті 5.3 договору, замовник самостійно визначає перелік недоліків та строки їх усунення, про що повідомляє підрядника рекомендованим листом.
2.10.Пунктом 6.1 договору підряду №38п/з сторони передбачили, що оплата послуг проводиться у межах одержаних асигнувань на казначейський рахунок замовника за фактично виконані послуги згідно форми КБ-2в та форми КБ-3.
2.11.Позивач зазначає, що послуги, надані субпідрядником у рамках виконання договорів субпідряду №62 та №69, та прийняті підрядником на підставі затверджених замовником актів дефектів, які додані до позовної заяви, були передані замовнику у відповідності до вимог розділу 5 договору підряду, жодних зауважень у встановлений договором підряду строк від замовника не надходило. З огляду на вказане, позивач вважає роботи прийнятими та такими, що повинні бути оплачені замовником у повному обсязі.
2.12.Враховуючи вищевикладене, станом на дату подачі позовної заяви позивач зазначає, що відповідач має заборгованість по оплаті за надані послуги у розмірі 17858821,64грн, з яких за серпень - 13423492,14грн; за листопад - 4435329,50грн.
3.Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3.1.Господарський суд Житомирської області рішенням від 19.04.2021 року у справі №906/1139/20, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2021, позов задовольнив частково; стягнув з Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації на користь ТОВ "Житомирський автодор": 17858821,64 грн - основного боргу, 370370,23 грн - 3% річних, 241057,23 грн - інфляційних втрат, 277053,74 грн - судового збору; в іншій частині позову відмовив.
3.2.Судові рішення мотивовані тим, що відповідачем не оплачено у повному обсязі виконані субпідрядниками роботи, що є підставою для стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 17858821,64 грн; 370370,23 грн 3% річних; 241057,23 грн інфляційних втрат. Суди відмовили у задоволенні вимог про стягнення 4824554,30 грн пені, 1250117,50 грн штрафу, 25145,81 грн 3% річних, 13 401,59 грн інфляційних втрат у зв`язку з необґрунтованістю їх нарахування.
4.Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших учасників справи
4.1.Департамент регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2021, рішення Господарського суду Житомирської області від 01.04.2021 у справі №906/1139/20 в частині стягнення з Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації 17858821,64 грн - основного боргу, 370370,23 грн - 3% річних, 241057,23 грн - інфляційних втрат, додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 19.04.2021 і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовної заяви у повному обсязі.
4.2.У якості підстави касаційного оскарження Департамент регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації зазначив пункти 1 та 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме:
- при прийнятті оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції не враховано висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 03.12.2019 у справі №909/574/18, від 27.12.2019 у справі №924/70/18 щодо застосування статей 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України;
- відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме статей 14, 526, 527, 843 Цивільного кодексу України, статей 180, 189 Господарського кодексу України.
4.3.Скаржник зазначає, що у справі відсутні передбачені умовами договору та нормами чинного законодавства первинні документи, а саме: акти приймання-передачі виконаних підрядних робіт, які б підтверджували факт виконання спірних робіт та, відповідно, давали підстави для висновку про наявність заборгованості відповідача за договором підряду. Наявні у справі акти виконаних робіт є неналежними доказами, тобто такими, що не дозволяють встановити обставини, які входять в предмет доказування у даній справі (виконання робіт за договором у заявленому обсязі). Суди при прийнятті оскаржуваного рішення не дослідили порядок і підстави прийняття відповідачем виконаних робіт, а тому, на думку відповідача, є правові підстави для скасування рішення суду першої та апеляційної інстанцій та прийняття нового рішення про відмову у позові, оскільки, судами не надано належну правову оцінку доказам та обставинам у справі. Скаржник також вказує, що в межах суми, що була визначена умовами договору підряду №38п/з, ним було повністю оплачено виконані роботи. Поряд з цим, відповідач вказує, що спірний обсяг робіт був виконаний із перевищенням ціни договору, що є ризиком генпідрядника.
4.3.Третя особа подала відзив на касаційну скаргу, в якому просила відмовити в її задоволенні, з огляду на необґрунтованість доводів скарги а також на відповідність висновків попередніх судових інстанцій нормам матеріального права, відсутність порушення судами норм процесуального права.
5.Позиція Верховного Суду
5.1.Верховний Суд зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій оскаржуються виключно в частині задоволених позовних вимог, у зв`язку з чим, з урахуванням вимог статті 300 Господарського процесуального кодексу України, рішення судів попередніх інстанцій переглядаються в касаційному порядку лише у цій частині.
5.2.Відповідно до частин третьої, четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
5.3.Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
5.4.Частиною п`ятою статті 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
5.5.Згідно із частиною четвертою статті 238 Господарського процесуального кодексу України в мотивувальній частині рішення суду зазначається серед іншого, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
5.6.Відповідно до пункту 3 частини першої статті 282 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції мають бути зазначені мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.
5.7.Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.
5.8.Під час розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції відповідач зазначав, що ним було повністю оплачено виконані роботи за договором підряду №38 п/з.
5.9.Відповідач вказував, що підрядник залучив у якості субпідрядної організації декілька підприємств, з урахуванням чого довідка про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) може містити декілька актів приймання виконаних робіт, а тому оплата за договором, яка проводиться у межах одержаних асигнувань на казначейський рахунок замовника за фактично виконані роботи, могла здійснюватися за платіжними дорученнями, які могли містити суму іншу ніж КБ-2, але в цілому, всі роботи виконані за договором підряду №38 п/з, в межах суми договору - 320755700,00 грн були ним оплачені. На підтвердження зазначених доводів відповідач надав платіжні доручення про сплату грошових коштів за вказаним договором.
5.10.Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (статті 13, 74 Господарського процесуального кодексу України).
5.11.Предмет доказування - це обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга статті 76 Господарського процесуального кодексу України)
5.12.Пункт 5 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України покладає на позивача обов`язок у позовній заяві викласти обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги, зазначити докази, що підтверджують вказані обставини, а також вказати правові підстави позову.
5.13.Відповідач у відзиві на позов повинен зазначити обставини, які визнаються відповідачем; заперечення щодо наведених позивачем обставин із посиланням на відповідні докази та норми права (частина третя статті 165 Господарського процесуального кодексу України).
5.14.Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює 1) наявність або 2) відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (статті 73 Господарського процесуального кодексу України).
5.15.Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша, третя статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
5.16.Колегія суддів зазначає, що з метою виконання приписів процесуального законодавства щодо повного, всебічного й об`єктивного встановлення дійсних обставин у цій справі, попередні судові інстанції мали б оцінити доводи відповідача про здійснення ним оплати за договором підряду №38 п/з платіжними дорученнями, якими останній одночасно оплачував різні акти приймання виконаних робіт, та перевірити загальну суму грошових коштів, що була сплачена відповідачем на виконання вказаного договору підряду, адже саме внаслідок дослідження вказаних обставин могло бути підтверджено/спростовано факт здійснення оплати робіт, проведених у спірних періодах.
5.17.Поряд з цим, висновки попередніх судових інстанцій про те, що платіжні доручення, додані відповідачем до справи, не є належними доказами оплати за виконані роботи з посиланням на те, що пояснення відповідача та дані докази є суперечливими, колегія суддів вважає передчасними, оскільки суперечність позиції сторони не позбавляє суд обов`язку надати оцінку поданим учасниками справи доказам та встановити дійсні обставини щодо належного/неналежного виконання відповідачем умов договору підряду.
5.18.Так само колегія суддів вважає безпідставними і висновки судів про неналежність зазначених доказів, з посиланням на те, що вказані платіжні доручення не дають можливості суду встановити, що саме спірні акти приймання виконаних робіт були оплачені відповідачем з огляду на залучення позивачем до виконання договору підряду декількох субпідрядників, оскільки: по-перше, кількість залучених субпідрядників не може спростовувати здійснення/не здійснення фактичної оплати спірних робіт; по-друге, тягар доказування цільового зарахування коштів, сплачених позивачу за договором підряду №38 п/з, в тому числі й за роботи проведені у серпні та листопаді 2019 року, має покладатися саме на останнього.
5.19.Втім, зазначені вище обставини залишились поза оцінкою попередніх судових інстанцій.
5.20.Крім того, попередні судові інстанції не надали оцінку змісту переписки між сторонами, яка, за доводами відповідача, також підтверджує безпідставність позовних вимог, а саме, суди не оцінили зміст листів позивача від 28.10.2019 №108, від 21.11.2019 №139 та від 17.01.2020 №192.
5.21.Таким чином, попередніми судовими інстанціями залишено поза належною оцінкою пояснення та докази відповідача стосовно відсутності заборгованості, заявленої до стягнення у цій справі.
5.22.Крім того, згідно зі статтею 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
5.23.Згідно з пунктом 1.3 договору підряду №38 п/з умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону. Умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі крім випадків, визначених цим пунктом договору.
5.24.Пунктами 4.1, 4.2, 4.3, 4.4 договору підряду №38 п/з визначено, що сума договору становить 320755700,00 грн; сума може бути зменшена за взаємною згодою сторін; договірна ціна є динамічною і може бути переглянута згідно умов пункту 1.3 договору; бюджетні та платіжні зобов`язання за даним договором виникають у разі наявності відповідних бюджетних асигнувань та в межах їх фактичних надходжень.
5.25.Згідно з пунктом 9.3.3 договору підряду №38 п/з підрядник зобов`язаний виконувати послуги на об`єкті у відповідності до уточнених актів дефектів, виходячи з транспортно-експлуатаційного стану доріг та погодних умов, затверджених замовником, в межах ціни цього Договору та затвердженої кошторисної документації.
5.26.Згідно з приписами статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
5.27.З урахуванням зазначених норм законодавства та положень договору підряду, попередні судові інстанції мали б також надати оцінку доводам відповідача про перевищення позивачем ціни договору підряду за спірними актами виконаних робіт, а також про те, що вихід за межі тендерної суми - є ризиком генпідрядника, однак встановлення вказаних обставини із наданням їм належної правової оцінки також залишилось поза увагою судів попередніх інстанцій.
5.28.Відповідно до статті 7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу.
5.29.Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані сторонами докази, господарські суди повинні в мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування й ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 7 Господарського процесуального кодексу України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
5.30.У рішенні ЄСПЛ у справі "Кузнецов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою ЄСПЛ (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України"), з якої випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції.
5.31.В порушення наведених вище приписів законодавства, суди попередніх інстанцій у судових рішеннях не надали належної оцінки доводам відповідача та не навели належних обґрунтувань щодо відхилення таких доводів.
5.32.Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
5.33.Однак, ухвалені у справі рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в оскаржуваних частинах не можна визнати обґрунтованими, оскільки судами допущено неповне з`ясування фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.