ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/4296/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Губенко Н.М., Кондратова І.Д.,
Розглянув в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Приватного підприємства "Транс Логістик"
на рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2021 (суддя Смирнова Ю.М.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2021 (колегія суддів: Пашкіна С.А.,Шапран В.В., Буравльов С.І.)
у справі за позовом Приватного підприємства "Транс Логістик" (далі - ПП "Транс Логістик")
до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (далі - Страхова компанія)
про стягнення 83 322,76 грн.
СУТЬ СПОРУ
1. Страхова компанія та ПП "Транс Логістик" уклали договір добровільного страхування транспортних засобів.
2. Застрахований транспортний засіб ПП "Транс Логістик" потрапив у ДТП, у зв`язку з чим ПП "Транс Логістик" звернулось до Страхової компанії про виплату страхового відшкодування.
3. Страхова компанія відмовила у здійсненні виплати у зв`язку з відсутністю акта огляду транспортного засобу. Тому ПП "Транс Логістик" звернулось до суду з позовом про стягнення таких коштів.
4. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову. Суд апеляційної інстанції залишив рішення суду першої інстанції без змін. ПП "Транс Логістик" звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.
5. Перед Верховним Судом у цій справі постало питання: чи порушив страховик стандарт поведінки добросовісного учасника обороту, якщо він уклав договір страхування, не провівши перед тим обов`язковий відповідно до правил страхування огляд транспортного засобу.
6. Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу, мотивуючи це таким.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Фактичні обставини, встановлені судами попередніх інстанцій
7. 16.07.2019 ПП "Транс Логістик" (за договором - страхувальник) та Страхова компанія (за договором - страховик) уклали договір добровільного страхування наземного транспорту №078999/920/190001043 з протоколом розбіжностей (далі - Договір страхування), яким передбачено:
- Договір укладений відповідно до чинного законодавства України, на умовах "Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного)", затверджених головою правління Акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" 31.03.2009 та зареєстрованих Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України 07.05.2009 за реєстраційним №0690302, зі змінами та доповненнями, що зареєстровані Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за реєстраційним №0613106 від 16.04.2013 (далі - Правила страхування);
- предметом цього Договору є майнові інтереси, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням визначеним у Частині І Договору наземним транспортним засобом, та стаціонарно встановленим на ньому додатковим обладнанням (п.3.1);
- страховик за Договором здійснює виплату страхового відшкодування, розмір якого визначається відповідно до умов, зазначених в Частинах І та ІІ Договору (п.3.2);
- одним із ризиків, які є предметом страхування за Договором, є пошкодження ТЗ або ДО внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (пп.4.1.1 п.4.1 в редакції протоколу розбіжностей);
- страховик не відшкодовує витрати на усунення пошкоджень транспортного засобу, які мали місце в момент укладення цього Договору та були зазначені в акті огляду (п.6.3);
- підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування є, зокрема, відсутність Акту огляду, завіреного підписом та печаткою представника страховика, що засвідчує факт проведення огляду та фотографування ТЗ; дія цього пункту не застосовується по відношенню до ТЗ, що купуються в автосалоні при одночасному виконанні таких умов: ТЗ не експлуатувався раніше; ТЗ не має пошкоджень (пп.16.1.11 п.16.1);
- в усіх випадках, не передбачених Договором, вони керуються Правилами страхування та чинним законодавством (22.2);
- застраховані транспортні засоби визначаються у додатку 1 до Договору (Частина І).
8. Правилами страхування передбачено:
- при страхуванні транспортного засобу, перед укладенням, поновленням чи зміною умов Договору страхування, страхувальник зобов`язаний надати страховику транспортний засіб та додаткове обладнання для огляду (п.8.3);
- страхувальник зобов`язаний надати транспортний засіб для огляду, проведення розслідування або експертного дослідження страховику під час укладання договору страхування, після настання страхового випадку, під час або після закінчення відновлювального ремонту, та в інших випадках на вимогу страховика протягом дії Договору страхування (пп.9.2.18 п.9.2).
9. До переліку застрахованих транспортних засобів у додатку 56 до Договору страхування, який датований 21.05.2020, включено транспортний засіб Scania G400, державний номер НОМЕР_1 . У цьому додатку зазначено, що період дії Договору щодо включених до нього транспортних засобів складає 04.06.2020- 03.06.2021. Страхова сума складає 2 000 000,00 грн.
10. 14.09.2020 о 10:00 у м. Маріуполь (Донецька обл.), Центральний район, перехрестя вул. Червонофлотська та пр. Миру сталася ДТП: ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом Scania G400, державний номер НОМЕР_1, з напівпричепом SCHMI SKO 24, державний номер НОМЕР_2, під час повороту праворуч з крайньої лівої смуги не дотримався інтервалу, здійснив зіткнення з транспортним засобом KIA, державний номер НОМЕР_3, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
11. ДТП сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 вимог п.13.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, відповідно до постанови Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області, в якій ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
12. 16.09.2020 ПП "Транс Логістик" звернулося до Страхової компанії із заявою-повідомленням (автокаско) про настання події: ДТП, що сталася 14.09.2020 за участі застрахованого транспортного засобу Scania G400, державний номер НОМЕР_1 .
13. 22.12.2020 Страхова компанія відмовила позивачу у виплаті страхового відшкодування за наслідками ДТП, посилаючись на те, що страхувальник при укладенні Договору страхування не виконав свого обов`язку щодо надання страховику транспортного засобу Scania G400, державний номер НОМЕР_1, для огляду та фотографування.
Короткий зміст позовних вимог
14. ПП "Транс Логістик" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення зі Страхової компанії страхового відшкодування у розмірі 83 322,76 грн.
15. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Страховою компанією умов укладеного між сторонами Договору страхування.
Короткий зміст оскаржуваного рішення
16. Господарський суд міста Києва рішенням від 04.06.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2021, у задоволенні позову відмовив.
17. Ухвалюючи рішення, суди посилались на статті 3, 627, 979, 980, ч.1 ст.990 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), ст.1, ч.1 ст.6, ст.8, ч.1 ст.9, ст.16, частини 1, 2 ст.26 Закону "Про страхування", статті 14, 74, 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).
18. Судові рішення мотивовані таким:
- оскільки положеннями пп.16.1.11 п.16.1 Договору страхування прямо передбачено, що підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування є відсутність акта огляду, завіреного підписом та печаткою представника страховика, що засвідчує факт проведення огляду та фотографування транспортного засобу, і такий акт в матеріалах справи відсутній, відповідно до ст.26 Закону "Про страхування" наявні підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування за наслідками ДТП, що сталася 14.09.2020;
- визначення страхової суми відповідно до ст.9 Закону "Про страхування" не є тотожним оцінці вартості автомобіля і не є доказом проведення страховиком огляду транспортного засобу, а встановлюючи страхову суму, сторони лише погоджують максимально можливий розмір страхової виплати за договором страхування.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи
19. 25.08.2021 ПП "Транс Логістик" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2021, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
20. Підставою для касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій скаржник зазначає відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування ст.3, ст.13, ст.213 ЦК та ст.26 Закону "Про страхування" у подібних правовідносинах.
21. Касаційна скарга мотивована таким:
- суди попередніх інстанцій дійшли висновків, що незважаючи на те, що протягом дії Договору страхування Страхова компанія приймала страхові платежі від ПП "Транс Логістик" і не зверталась до останнього з вимогами про надання автомобіля для огляду, її дії щодо відмови у виплаті страхового відшкодування з посиланням на відсутність актів огляду транспортного засобу не були недобросовісними;
- суди не врахували, що зазначені дії можна розцінювати як такі, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, оскільки Страхова компанія фактично отримувала страхові платежі, не маючи наміру виплачувати страхове відшкодування у випадку настання страхової події, що суперечить статтям 6 та 13 ЦК;
- умова Договору страхування про те, що відсутність акту огляду, завіреного підписом та печаткою представника Страхової компанії, що засвідчує факт проведення огляду та фотографування транспортного засобу, є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування, за своєю природою очевидно суперечить ст.26 Закону "Про страхування";
- ст.26 Закону "Про страхування" передбачає, що підставами для відмови у виплаті страхового відшкодування є обставини, що за своєю природою знаходяться поза межами впливу страховика і фактично призвели до неможливості встановлення обставин, які мають істотне значення для вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для здійснення виплат та визначення їх розміру, а також таку підставу, як отримання страхувальником повного відшкодування збитків від особи, винної у їх заподіянні;
- суди не надали оцінки доводам скаржника щодо суперечливих умов Договору страхування стосовно недобросовісної поведінки Страхової компанії, не дослідили відповідні докази, надані скаржником на підтвердження його доводів (зокрема, рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2021 року у справі № 910/4995/21, в якому суд дійшов до висновку про недобросовісність дій Страхової компанії щодо здійснення страхових виплат за договором між ПП "Транс Логістик" та Страховою компанією).
22. 26.10.2021 до Верховного Суду надійшов відзив від Страхової компанії, в якому та просить відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін.
23. Відзив мотивований таким:
- Правилами страхування покладено на страхувальника безпосередній обов`язок надати страховику транспортний засіб для огляду; невиконання зазначеного обов`язку має наслідком відмову страховика у виплаті страхового відшкодування на підставі пп. 16.1.11 п.16.1 Договору страхування, Правил страхування, статей, 3, 991 ЦК, ст.26 Закону "Про страхування";
- сторони Договору страхування однаково розуміли умови такого Договору, що вбачається з протоколу розбіжностей, підписаного ними, факту надання скаржником акта огляду транспортного засобу в інших страхових випадках, а тому посилання скаржника на порушення ст.213 ЦК є безпідставним;
- твердження скаржника, що страхова сума могла бути визначена лише після проведення огляду транспортного засобу і сам факт її визначення свідчить про те, що проведення такого огляду суперечить статтям 9, 16 Закону "Про страхування", Договору страхування та Правилам страхування.
Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду
24. Верховний Суд ухвалою від 04.10.2021 відкрив касаційне провадження у справі №910/4296/21, розгляд касаційної скарги призначив у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
25. ПП "Транс Логістик" зазначає, що суди попередніх інстанцій, вирішуючи питання про правомірність відмови Страховою компанією у виплаті страхового відшкодування за Договором страхування, не врахували п.6 ч.1 ст.3 та ст.13 ЦК, якими визначено добросовісність як загальну засаду цивільного законодавства та межі здійснення цивільних прав.
26. Відповідно до ч.1 ст.979 ЦК за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
27. Статтею 990 ЦК передбачено умови та порядок здійснення страхової виплати. Так, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.
28. Частиною 1 ст.991 ЦК та ч.1 ст.26 Закону "Про страхування" передбачені випадки, коли страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати, а саме, у разі: 1) навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов`язаних із виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж), або щодо захисту майна, життя, здоров`я, честі, гідності та ділової репутації; 2) вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку; 3) подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об`єкт страхування або про факт настання страхового випадку; 4) одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала; 5) несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; 6) наявності інших підстав, встановлених законом.
29. Перелік таких випадків не є виключним, оскільки, як передбачено ч.2 ст.991 та ч.2 ст.26 Закону "Про страхування", договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону.
30. Виходячи зі змісту наведених норм, коли виникає страховий випадок, страховик зобов`язаний виплатити страхове відшкодування, а решта умов договору є підставою для відмови лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховикові переконатися, що ця подія є страховим випадком, і має оцінюватися окремо у кожному випадку. При цьому слід ураховувати, що закон пов`язує обов`язок страховика здійснити відшкодування саме зі страховим випадком, а не із наданням певних доказів страхувальником (постанова Верховного Суду від 13.11.2018 у справі №910/922/18).
31. Відмовляючи у виплаті страхового відшкодування на підставі пп.16.1.11 п.16.1 Договору страхування у зв`язку з відсутністю акту огляду транспортного засобу, Страхова компанія поставила під сумнів той факт, що пошкодження транспортного засобу були завдані страховим випадком та, відповідно, розмір збитків.
32. Договір страхування прямо не передбачає обов`язок сторін проводити огляд транспортного засобу перед укладенням Договору. Однак суди встановили, що позивач та відповідач при врегулюванні відносин між ними керуються також Правилами страхування.
33. Розділ 8 Правил страхування передбачає порядок укладення Договору страхування. Зокрема, відповідно до п.8.1 Правил обов`язковою умовою при укладенні Договору є огляд страховиком транспортного засобу. Пункт 8.2 цих Правил містить перелік документів, які страхувальник надає Страховій компанії для укладення Договору страхування, серед яких відсутній акт огляду. При цьому п.8.3 Правил передбачає, що при страхуванні транспортного засобу, перед укладанням, поновленням чи зміною умов Договору страхування страхувальник зобов`язаний надати страховику транспортний засіб та додаткове обладнання для огляду.
34. Зазначеному кореспондують положення п.9.2.6 Правил страхування, якими передбачений обов`язок страхувальника при укладанні Договору страхування забезпечити представнику страховика можливість огляду транспортного засобу. Крім того, відповідно до п.9.2.18 Правил страхування страхувальник зобов`язаний надати транспортний засіб для огляду, проведення розслідування або експертного дослідження страховику під час укладання Договору страхування, після настання страхового випадку, під час або після закінчення відновлювального ремонту, та в інших випадках на вимогу страховика протягом дії Договору страхування.
35. З наведеного вбачається, що огляд транспортного засобу та складання відповідного акту огляду обов`язково передує укладенню Договору страхування. Як правильно зазначила Страхова компанія, такі дії мають на меті визначення стану транспортного засобу для наступного встановлення розміру збитків у разі настання страхового випадку та є способом захисту від здійснення необґрунтованих виплат, пов`язаних з пошкодженнями транспортних засобів, що мали місце до укладення Договору. Виконання зазначеної умови укладення Договору страхування не залежить від поведінки лише страховика або страхувальника, натомість є результатом узгоджених дій сторін Договору.
36. Кожна сторона при укладенні правочину має поводити себе добросовісно, обачливо і розумно, об`єктивно оцінювати ситуацію. При встановленні наявності обману суд має враховувати стандарт поведінки розумного учасника обороту, який наділений схожими характеристиками зі стороною - учасником відповідних правовідносин. Якщо обидві сторони правочину є суб`єктами господарської діяльності (професійними комерсантами, підприємцями), стандарти оцінки ризиків від дій, які передують укладенню угоди, є зовсім іншими, аніж у випадку, якщо б стороною правочину були дві фізичні особи, або Страхова компанія та споживач послуг страхування. Стандарт розумної та обачливої поведінки комерсанта набагато вищий, порівняно зі стандартом пересічної розумної людини (пункти 36, 37 постанови Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №910/17876/19).
37. У цьому спорі Страхова компанія є професійним учасником ринку страхування принаймні з 2009 року. Натомість ПП "Транс Логістик" хоч і є суб`єктом господарювання, однак у цих правовідносинах він є споживачем послуг страхування. Скаржник фактично перебуває у більш вразливому стані порівняно з страховиком, а тому щодо нього застосовується інший стандарт поведінки, ніж до Страхової компанії, яка могла і повинна була передбачити ризики укладення Договору страхування без проведення огляду транспортного засобу як для неї, так і для страхувальника, та мала вжити всіх залежних від неї дій для уникнення / мінімізації таких ризиків.
38. Так, наведений вище п.9.2.18 Правил страхування надає Страховій компанії право вимагати у страхувальника проведення огляду транспортного засобу перед укладенням Договору. Крім того, чинне законодавство не забороняє страховику відмовити особам, які до нього звертаються, в укладенні Договору страхування, зокрема, у разі відмови в наданні транспортного засобу для огляду.
39. Натомість суди не встановили, а Страхова компанія не довела, що вона вживала заходів для виконання вимоги Правил страхування щодо обов`язкового огляду транспортного засобу, а невиконання такої вимоги є наслідком цілеспрямованих дій / бездіяльності скаржника.
40. Страхова компанія допустила укладення Договору страхування без попереднього проведення огляду транспортного засобу. Після цього приймала від ПП "Транс Логістик" виконання його зобов`язань за Договором - сплату страхових платежів. У зв`язку з цим у скаржника були обґрунтовані підстави очікувати виконання страховиком його зобов`язань за таким Договором - відповідних виплат у разі настання страхового випадку. Відмовивши в подальшому у виплаті страхового відшкодування у зв`язку з відсутністю акту огляду, Страхова компанія фактично поставила ПП "Транс Логістик" (який не є професійним учасником ринку страхування) у завідомо невигідний стан.
41. Така ситуація не є винятковою та не свідчить про допущення сторонами Договору страхування помилки / необачності при його укладенні. Зокрема, як зазначило ПП "Транс Логістик" у касаційній скарзі, наразі суди розглядають ще принаймні 31 справу з тим ж сторонами та з практично аналогічним предметом. Тому поведінка Страхової компанії щодо укладення Договору страхування без попереднього проведення огляду транспортного засобу та складання акту не відповідає принципу добросовісності відповідно до п.6 ч.1 ст.3 ЦК, а є зловживанням правом з боку страховика, яке спрямоване на завдання шкоди страхувальнику (ст.13 ЦК).
42. Верховний Суд неодноразово зазначав, що добросовісність (п.6 ч.1 ст.3 ЦК) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) ґрунтується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (п.91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №461/9578/15-ц, постанови Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №390/34/17, від 30.11.2021 у справі №910/4224/21).
43. Враховуючи викладене, Верховний Суд бере до уваги доводи скаржника про те, що відмова здійснювати страхове відшкодування взагалі (лише з причини відсутності акту) у цій справі не співмірна з метою страховика щодо отримання захисту від здійснення необґрунтованих виплат, пов`язаних з пошкодженнями транспортних засобів, що мали місце до укладення Договору страхування. Тому Верховний Суд вбачає необхідність застосувати до спірних правовідносин принцип заборони суперечливої поведінки, який базується на тому, що ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці, а також ст.13 ЦК про заборону зловживання правами (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №910/4224/21).
44. Враховуючи, що відповідач не надавав заперечень по суті заявлених вимог щодо суми, яку ПП "Транс Логістик" просить стягнути, Верховний Суд суд вважає за можливе ухвалити нове рішення про задоволення позову у розмірі заявлених позивачем вимог у сумі 83 322,76 грн.