ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 904/6340/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Вронської Г.О., Мамалуя О.О.,
за участю секретаря судового засідання Шпорта О.В.
та представників
Позивача: Гавкалюк В.В.
Відповідача: Тимошенко В.В.
Третя особа: Косогова Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ВАЛЕКС-ІНВЕСТ"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.06.2021
(головуючи суддя - Кощеєв І.М., судді - Кузнецова І.Л., Чус О.В.)
та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2020
(суддя - Бєлік В.Г.)
у справі №904/6340/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ВАЛЕКС-ІНВЕСТ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК БУДСИСТЕМА"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Колективне підприємство "Кремінський Агрошляхбуд"
про стягнення заборгованості 2 069 482,24 грн
ВСТАНОВИВ:
1. У зв`язку з запланованою відпусткою судді Кібенко О.Р. склад судової колегії суду касаційної інстанції змінився, що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 10.11.2021.
Короткий зміст позовних вимог
2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ВАЛЕКС-ІНВЕСТ" (далі - ТОВ "Фінансова компанія "ВАЛЕКС-ІНВЕСТ", позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК БУДСИСТЕМА" (далі - ТОВ "БК БУДСИСТЕМА", відповідач), з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, про стягнення 2.069.482,24 грн заборгованості.
3. Позов мотивовано тим, що відповідачем належним чином не виконувались зобов`язання за договором субпідряду № 21 від 11.06.2018, укладеним між ТОВ "БК БУДСИСТЕМА" та Колективним підприємством "Кремінський Агрошляхбуд" (далі - КП "Кремінський Агрошляхбуд", третя особа), щодо оплати виконаних робіт, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 1.182.412,12 грн. Позивач, за договором факторингу № Ф4-2019/2210 від 22.10.2019, укладеним між Позивачем та КП "Кремінський Агрошляхбуд", набув право вимоги до відповідача по заборгованості, яка виникла в останнього за договором субпідряду № 21 від 11.06.2018. Крім того, позивачем нараховано відповідачу пеню, інфляційні втрати та 3 % річних на заборгованість, яка виникла за договором субпідряду.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
4. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2020, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 01.06.2021, в задоволенні позову відмовлено.
5. Судові рішення мотивовано тим, що позивачем не доведено факту наявності зобов`язання відповідача по оплаті акту приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2018 року, а тому відсутні підстави для стягнення з відповідача визначеної позивачем заборгованості у розмірі 1.182.421,12 грн, оскільки відсутні підстави для стягнення основного боргу, безпідставним є нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат, а тому в цій частині позову суд також відмовив.
Короткий зміст вимог касаційних скарг та узагальнення їх доводів
6. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, Позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою (з урахуванням заяви про усунення недоліків з виправленням описки у заяві), в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати прийняті у справі судові рішення та прийняти нове рішення про задоволення позову.
7. Скаржник, посилаючись на п. 1 частини 2 ст. 287 ГПК України, зазначає, що суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки податковій накладній, що підтверджує проведення господарської операції, при цьому, судами не враховано правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 910/23097/17.
8. Крім того, скаржник зазначає, що судами неправильно застосовано положення ч. 4 ст. 882 ЦК України, при цьому, відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування цієї норми.
9. Скаржник вказує на порушення судами попередніх інстанцій положень п. 4 частини 3 ст. 310 України, оскільки суди встановили обставини справи на підставі недопустимих доказів.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
10. Від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому відповідач, посилаючись на безпідставність доводів та вимог викладених у касаційній скарзі, та водночас вказуючи на законність та обґрунтованість судових рішень, просить залишити касаційну скаргу без задоволення.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 27.04.2017 між Управлінням капітального будівництва Луганської обласної державної адміністрації ( Замовник ) і ТОВ "БК БУДСИСТЕМА" ( Генпідрядник ) укладено Договір будівельного генпідряду № 26 (далі - договір генпідряду), за умовами якого Замовник доручає, а Генпідрядник зобов`язується за завданням Замовника на свій ризик виконати відповідно до проєктно-кошторисної документації та умов договору і здати у встановлений договором строк закінчені роботи, а Замовник, у свою чергу, прийняти від Генпідрядника та оплатити закінчені роботи, що передбачені у пункті 1.2 цього договору.
12. У пунктах 1.2, 1.3 договору генпідряду визначено види робіт, а саме будівництво житлового будинку № 16-Б в мікрорайоні № 7, у м. Рубіжне, Луганської обл. (завершення будівництва). Місцезнаходження об`єкта, на якому проводяться роботи за договором, - будинок № 16-Б, в мікрорайоні № 7, у м. Рубіжне, Луганської обл.
12. За змістом пункту 2.1 договору генпідряду, початок виконання робіт 27.04.2017, але не раніше дня реєстрації інспекцією Державного архітектурно будівельного контролю у Луганській області декларації про початок виконання будівельних робіт. Закінчення виконання робіт 31.12.2018.
13. Датою закінчення робіт вважається дата їх прийняття замовником (пункт 2.6. договору генпідряду).
14. Сторонами неодноразово вносились зміни у договір. Так, у додатковій угоді від 07.03.2018 № 3 до договору генпідряду сторони погодили, зокрема, викласти пункт 3.1 договору у наступній редакції: "3.1. Ціна предмета договору визначається на підставі договірної ціни, що додається до цього договору і розрахованої відповідно до вимог ДСТУ Б Д.1.1-1:2013. Договірна ціна складає 51 200 000,00 грн, без ПДВ, у тому числі, на 2017 рік - 38 866 435,45 грн без ПДВ; на 2018 рік - 12 333 564,55 грн без ПДВ (додаток № 3 до цього договору)"; а також виклали додаток № 1 до договору "Календарний графік виконання робіт" у новій редакції.
15. Усі зміни початкової договірної ціни оформлюються додатковими угодами сторін у письмовій формі з обов`язковим складанням нової договірної ціни (пункт 3.8 договору генпідряду).
16. Замовник здійснює оплату на підставі підписаних актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2В) і довідки про вартість виконаних робіт та витрат (форма КБ-3), які складаються генпідрядником за готовністю окремих робіт. Замовник підписує акти протягом 7 днів з моменту їх надання генпідрядником або в цей же термін надає обґрунтовані причини відмови від їх підписання (пункт 4.4 договору генпідряду).
17. Згідно з пунктом 5.1 договору генпідряду замовник після укладення цього договору передає генпідряднику на період виконання робіт і до їх закінчення затверджену проєктно-кошторисну документацію.
18. 11.06.2018 між КП "Кремінський Агрошляхбуд" (Субпідрядник ) та ТОВ "БК БУДСИСТЕМА" (Підрядник ) укладено договір субпідряду № 21 (далі - договір субпідряду), відповідно до п. 1.1. якого, Субпідрядник на свій ризик відповідно до умов цього Договору зобов`язується виконати роботи з благоустрою території: поточного ремонту дорожнього покриття на об`єкті: "Будівництво житлового будинку № 16Б в мікрорайоні № 7 м. Рубіжне, Луганської області (завершення будівництва )" ( далі - об`єкт будівництва ), згідно договірної ціни, яка є твердою, а Підрядник зобов`язується прийняти належним чином виконані Субпідрядником роботи та оплатити виконанні Субпідрядником роботи.
19. Згідно з п. 1.2. договору субпідряду, склад, обсяги, вичерпний перелік та вартість робіт, що доручаються до виконання Субпідряднику, визначені договірною ціною та можуть бути переглянуті в процесі проведення робіт тільки за письмовою згодою Сторін шляхом внесення відповідних змін до Договору.
20. За умовами Договору, вартість робіт за цим Договором визначається на підставі кошторисної документації та встановлюється у договірній ціні до цього Договору, яка є додатком до Договору та невід`ємною його частиною. Договірна ціна робіт та порядок розрахунків за Договором можуть бути змінені лише за згодою Сторін шляхом підписання Сторонами Додаткової угоди до цього Договору ( п. п. 3.1., 3.2. договору субпідряду ).
21. Відповідно до п. 3.3., 3.5. договору субпідряду, оплата здійснюється протягом 30 календарних днів після підписання між Субпідрядником та Підрядником актів приймання виконаних робіт форми КБ-2В. Вказаний строк оплати продовжується до моменту прийняття Замовником об`єкта будівництва - Управлінням капітального будівництва Луганської обласної державної адміністрації у Підрядника всіх робіт, виконаних Субпідрядником та передбачених цим Договором ( підписання актів виконаних робіт між Замовником та Підрядником ). Підрядник зобов`язується повідомити Субпідрядника про прийняття Замовником робіт, виконаних Субпідрядником, протягом 2 (двох) календарних днів з моменту підписання актів виконаних робіт між Замовником об`єкта будівництва та Підрядником та протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту підписання - здійснити на користь Субпідрядника оплату всіх виконаних Субпідрядником робіт.
Для проведення оплати виконаних робіт Субпідрядник подає на розгляд Підряднику підписаний уповноваженою особою акт приймання виконаних робіт у відповідності з договірною ціною. В акті приймання виконаних робіт обов`язково вказується Підрядником та Субпідрядником їх повне найменування. Уповноважена особа Підрядника протягом 3 (трьох) днів з моменту отримання зазначених документів перевіряє їх і, якщо не має зауважень, підписує їх. Якщо у Підрядника є зауваження до змісту документів або якості виконаних робіт, то він надає обґрунтоване відхилення протягом 3(трьох) днів з моменту отримання зазначених документів.
22. За твердженням позивача, Субпідрядником на виконання умов договору, впродовж серпня 2018 року, виконувались роботи з благоустрою території: Поточного ремонту дорожнього покриття на об`єкті: "Будівництво житлового будинку № 16Б в мікрорайоні № 7 м. Рубіжне, Луганської області, що підтверджується Актом приймання-виконаних будівельних робіт, вартість яких складає 1 182 421,12 грн, яку Підрядник не оплатив.
23. В подальшому, 22.10.2019 між ТОВ "Фінансова компанія "ВАЛЕКС-ІНВЕСТ" (фактор) та КП "Кремінський Агрошляхбуд" (Клієнт) було укладено договір факторингу № Ф4-2019/2210 (далі - договір факторингу), за умовами якого КП "Кремінський Агрошляхбуд" відступило, а ТОВ "Фінансова компанія "ВАЛЕКС-ІНВЕСТ" набуло право грошової вимоги до ТОВ "БК БУДСИСТЕМА" по договору субпідряду № 21 від 11.06.2018, укладеному між КП "Кремінський Агрошляхбуд" (Субпідрядник ) та ТОВ "БК БУДСИСТЕМА" ( Підрядник ).
24. Згідно з п.1.1., 1.2. договору факторингу, фактор зобов`язується передати грошові кошти в сумі 945.921,12 грн в розпорядження клієнта за плату, а клієнт зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги за договором субпідряду № 21 від 11.06.2018 до боржника ТОВ "БК БУДСИСТЕМА" в розмірі 1.182.421,12 грн. Клієнт також зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги за договором субпідряду № 21 від 11.06.2018 до боржника з моменту настання строку сплати за вимогами, які можуть виникнути у майбутньому, неустойка (штраф, пеня), індекс інфляції, 3 % річних, інші платежі, тощо.
25. Позивачем було направлено відповідачу письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги від 29.10.2019 та вимогу від 30.10.2019, які отримані ТОВ "БК БУДСИСТЕМА" 05.11.2019, та в яких зазначено, що позивач одержав за договором факторингу право первісного кредитора вимагати від ТОВ "БК БУДСИСТЕМА" сплати основного боргу в розмірі 1.182.421,12 грн за виконанні роботи відповідно до договору субпідряду, інфляційних втрат у розмірі 97.906,35 грн, 3% річних у розмірі 23.616,03 грн та пені у розмірі 212.252,69 грн. Також було зазначено реквізити банку для сплати заборгованості на користь позивача.
26. Зазначену вимогу відповідачем не виконано, що і стало причиною звернення позивача до суду із даним позовом.
Позиція Верховного Суду
27. Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, заперечення, викладені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд вважає, що касаційне провадження за касаційною скаргою в частині підстави, передбаченої у пункті 1 частини 2 статті 287 ГПК України, слід закрити, а в частині підстав передбачених пунктом 3, 4 частини 2 статті 287 ГПК України, залишити без задоволення, виходячи з наступного.
28. Предметом спору у даній справі є вимоги позивача до відповідача про стягнення заборгованості, з урахуванням інфляційних втрат, 3% річних та пені, яка, на думку позивача виникла у відповідача на підставі договору субпідряду, право вимоги цієї заборгованості позивач набув за договором факторингу.
29. Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
30. Згідно з ч. 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
31. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
32. Згідно ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
33. У пункті 1 частини першої статті 512 та статті 514 ЦК України вказано, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
34. Одним із випадків відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).
35. Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
36. Судами встановлено, що між позивачем та КП "Кремінський Агрошляхбуд", яке є субпідрядником за договором субпідряду, було укладено договір факторингу, за яким позивач отримав право замість субпідрядника вимагати від відповідача (підрядника) сплатити основний борг у розмірі 1.182.421,12 грн та право вимоги всіх пов`язаних з основним зобов`язанням платежів, які виникли на підставі договору субпідряду.
37. Оцінюючи обставини щодо виникнення заборгованості за договором субпідряду, судами було встановлено, що між Управлінням капітального будівництва Луганської обласної державної адміністрації та відповідачем було укладено договір будівельного генпідряду, щодо будівництва житлового будинку № 16-Б в мікрорайоні № 7, у м. Рубіжне, Луганської обл. (завершення будівництва). Місцезнаходження об`єкта, на якому проводяться роботи за договором, - будинок № 16-Б, в мікрорайоні № 7, у м. Рубіжне, Луганської обл.
38. В свою чергу, відповідачем (підрядник) та КП "Кремінський Агрошляхбуд" (субпідрядник) було укладено договір субпідряду, за умовами якого КП "Кремінський Агрошляхбуд" зобов`язалось виконати роботи з благоустрою території: поточного ремонту дорожнього покриття на вищезазначеному об`єкті.
39. Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
40. Відповідно до статті 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов`язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов`язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред`являти один одному вимоги, пов`язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.
41. Відповідно до статті 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
42. Сторонами договору генпідряду погоджено, що замовник здійснює оплату на підставі підписаних актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2В) і довідки про вартість виконаних робіт та витрат (форма КБ-3), які складаються генпідрядником за готовністю окремих робіт. Замовник підписує акти протягом 7 днів з моменту їх надання генпідрядником або в цей же термін надає обґрунтовані причини відмови від їх підписання (пункт 4.4 договору генпідряду).
43. За договором субпідряду сторонами погоджено, що склад, обсяг, вичерпний перелік та вартість робіт, що доручаються до виконання субпідряднику, визначені договірною ціною та можуть бути переглянуті в процесі виконання (п. 3.1 договору субпідряду).
44. Судами встановлено, що договірна ціна до договору субпідряду не підписана, у зв`язку з чим суди дійшли висновку, що сторонами договору субпідряду не погоджено ціну робіт, склад та її обсяг.
45. Водночас, судами встановлено, що акт приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2018 року на суму 1 182 421,12 грн, з боку ТОВ "БК Будсистема" підписано не директором товариства, а іншою особою з наслідуванням його справжнього підпису. Локальним кошторисом на будівельні роботи № 2-1-1 до договору субпідряду, передбачені будівельні роботи на суму, що на 765.793,43 грн більше ніж передбачено договірною ціною та локальним кошторисом до договору генпідряду. При цьому, локальний кошторис № 2-1-1 не підписано та не погоджено з генпідрядником.
46. Встановивши вищезазначені обставини та оцінивши докази надані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень, з урахуванням положень ст.ст. 13, 73, 74 ГПК України, суди дійшли висновку, що позивачем не доведено факту існування зобов`язання відповідача по оплаті робіт за актом приймання виконаних робіт за серпень 2018 року, а тому відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача вартості робіт у розмірі 1.182.421,12 грн. Зважаючи, що судами не було встановлено наявність заборгованості за вказаним актом, суди дійшли висновку, що відсутні також підстави для стягнення з відповідача пені, інфляційних втрат та 3% річних.
47. Згідно з частиною 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
48. Судові рішення у справі позивачем оскаржуються з підстав передбачених п.п. 1, 3, 4 частини другої ст. 287 ГПК України.
49. Посилаючись на п. 1 ст. 287 ГПК України скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки податковій накладній, що підтверджує проведення господарської операції, при цьому, судами не враховано правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 910/23097/17.
50. За змістом пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України оскарження судових рішень з підстави, зазначеної в пункті 1 частини 2 цієї статті, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
51. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах необхідно розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц).
52. Зі змісту зазначених скаржником у касаційній скарзі постанов, Суд вбачає, що наведені в них висновки стосуються застосування норм права у правовідносинах, які не є подібними до правовідносин у справі, що розглядається.
53. Так, у справі № 910/23097/17 Головне управління Державної податкової служби звернулось до суду, в межах справи про банкрутство товариства, з заявою до товариства про визнання недійсним договору поставки, з посиланням на те, що договір укладено з порушенням ст. 203 ЦК України, оскільки за вказаним договором товар не поставлявся. Судовими рішеннями у справі у позові відмовлено. Велика Палата Верховного Суду скасувала судові рішення у справі та направила справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на те, що суди попередніх інстанцій невірно застосували норми процесуального права щодо розподілу обов`язку доказування та допустимості доказів, не надали оцінки наявним у справі документам, не встановили обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, відповідно до тих правових та фактичних підстав позову, на які посилався заявник, не спростували доводи та докази заявника. При цьому, за результатами нового розгляду справи фактично - доказова база в ній може істотно змінитися, адже й сам новий розгляд став наслідком недостатнього дослідження судами обставин і доказів у справі, а така зміна, у свою чергу, вплине на правові висновки у справі, отже, справу остаточно не вирішено, а тому в ній не сформовано остаточного правового висновку (аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 19.05.2020 зі справи № 916/1886/18 та від 26.05.2020 зі справи № 922/2776/19).
54. Зважаючи на вказане, справа № 910/23097/17, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі та справа, що зараз розглядається касаційним судом є різними за істотно -правовими ознаками, що свідчить про неподібність правовідносин у справах.
55. Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
56. Зважаючи на те, що підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, колегія суддів відповідно до пункту 5 частини 1 статті 296 цього Кодексу дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Фінансова компанія "ВАЛЕКС-ІНВЕСТ" в частині підстави, передбаченої у пункті 1 частини 2 статті 287 ГПК України.
57. Крім того, підставами касаційного оскарження судових рішень скаржником було визначено п. 3 частини 2 ст. 287 ГПК України.
58. Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
59. Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
60. Отже, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.
61. Аргументуючи підстави касаційного оскарження передбачені у пункті 3 частини 2 ст. 287 ГПК України, скаржник зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо правових наслідків визнання недійсним Акту приймання - передачі виконаних робіт, на підставі висновку експерта, яким підтверджено взаємовиключні обставини: саме підтвердження висновком експерта відсутності підпису директора відповідача та наявність печатки цього товариства, з урахуванням положень частини 4 ст. 882 ЦК України.
62. Частинами 1, 4 статтею 882 ЦК України встановлено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
63. З урахуванням вищезазначеного, суд касаційної інстанції зауважує, що суди попередніх інстанцій у даній справі акт приймання передачі недійсним не визнавали.
64. Водночас, рішення судів у даній справі про відмову у позові, прийнято судами за результатами оцінки всіх доказів у справі, які надано сторонами на підтвердження своїх вимог і заперечень, за яких суди дійшли висновку, що сторони договору субпідряду не узгодили ціну робіт її склад, обсяги, при цьому, акт приймання виконаних будівельних робіт, довідка б/н про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2018, з боку ТОВ "БК Будсистема" підписані не встановленою особою, отже, у справі фактично відсутні первинні документи на підтвердження факту виконання будівельних робіт за договором субпідряду.
65. Тож доводи скаржника в аспекті спірних правовідносин за відсутності висновку Верховного Суду є безпідставними, оскільки судові рішення у справі прийнято за результатами оцінки у сукупності всіх доказів у справі, і посилання судів на положення ст. 882 ЦК України було обумовлено загальним регулюванням правовідносин підряду, при цьому, суди дійшли висновку про відмову у позову не у зв`язку із застосуванням положень цієї норми, а зважаючи на те, що сторонами не надано належних доказів виконання робіт за договором субпідряду. Водночас, як свідчить характер доводів скаржника, останні фактично зводяться до незгоди скаржника із наданою судами оцінкою умов договору та переоцінкою обставин та доказів у справі, що суперечить положенням ст. 300 ГПК України.
66. Ураховуючи викладене, касаційна скарга, подана з підстави, передбаченої п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, не отримала свого підтвердження під час касаційного перегляду справи, а тому не може бути задоволена, з огляду на недоведення скаржником наявності підстав для формування висновку Верховного Суду щодо застосування наведеної норми матеріального права у подібних правовідносинах, отже, відсутні підстави для скасування судових рішень у справі, а тому рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду слід залишити без змін.
67. Як на підставу касаційного оскарження скаржник також посилається на те, що суд апеляційної інстанції встановив обставини справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, на підставі недопустимих доказів.
68. Утім, такі доводи касаційної скарги не отримали свого підтвердження та відхиляються судом касаційної інстанції з огляду на таке.
69. Згідно з пунктом 4 частини 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
70. Законність, обґрунтованість та вмотивованість судового рішення обумовлюється, зокрема, порядком оцінки доказів і визначенням їх якості, відповідно до статті 86 ГПК України, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
71. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (стаття 78 ГПК України).
72. Разом з цим за приписами статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
73. Отже, неналежні докази та недопустимі докази - це різні поняття. Подібна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 31.08.2021 у справі №910/13647/19.
74. Відповідно до частини 1, 2 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Отже, недопустимі докази - це докази, які отримані внаслідок порушення закону. Відповідно, тягар доведення недопустимості доказу лежить на особі, яка наполягає на тому, що судом використано недопустимий доказ. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.03.2021 у справі №922/2319/20, від 16.02.2021 у справі № 913/502/19, від 13.08.2020 у справі №916/1168/17, від 16.03.2021 у справі №905/1232/19.
75. У даній справі рішення судів про відмову у позові прийнято зважаючи на те, що позивачем не надано суду належних та достатніх доказів, що підтверджують наявність заборгованості, тоді як, наведені у касаційній скарзі доводи у цій частині фактично стосуються не ухвалення судами судових рішень з урахуванням недопустимих доказів, а необхідності їх переоцінки з урахуванням правового висновку у справі, яка не є подібною до правовідносин до цієї справи, яка розглядається, тобто зводяться до заперечення обставин, встановлених судами попередньої інстанції під час розгляду справи, та перегляду вже здійсненої оцінки доказів зі справи, що суперечить положенням статті 300 ГПК України.
76. Враховуючи наведені положення законодавства та обставини, установлені судами, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів зазначає, що підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, колегія суддів відповідно до пункту 5 частини 1 статті 296 цього Кодексу дійшла висновку про закриття касаційного провадження в цій частині підстав касаційної скарги, в частині підстав касаційного оскарження судових рішень передбачених пунктами 3, 4 частини 2 статті 287 ГПК України, скарга є необґрунтованою, отже рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду підлягають залишенню без змін.