ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 826/6659/16
адміністративне провадження № К/9901/911/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування наказу, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Панчохи Олександра Степановича на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 червня 2017 року (головуючий суддя Качур І.А., судді: Кузьменко В.А., Келеберда В.І.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року (головуючий суддя Федотов І.В., судді: Троян Н.М., Файдюк В.В.),
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2016 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі також - відповідач), в якому просив скасувати наказ №55 "д" від 15 квітня 2015 року "Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт" за адресою: АДРЕСА_1 .
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що реконструкція житлової квартири за адресою: АДРЕСА_1 не є самочинним будівництвом в розумінні містобудівного законодавства, а відтак Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві протиправно, за відсутності підстав для скасування декларації про початок виконання будівельних робіт прийняв оскаржуваний наказ. Крім того, вказує, що відповідачем не дотримано порядку проведення перевірки.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року, в задоволенні позову відмовлено.
Судами встановлено, що позивач є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 127 кв.м., що підтверджується свідоцтвом про право власності та витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
В жовтні 2014 року позивач подав до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві декларацію про початок виконання будівельних робіт щодо об`єкта будівництва: "Реконструкція житлової квартири за адресою: АДРЕСА_1", яка зареєстрована 28 жовтня 2014 року за №КВ083143010637.
Разом з тим, на підставі колективного звернення мешканців будинку АДРЕСА_1, звернення КП "Житлово-експлуатаційна контора "Михайлівська", за участю старшого дільничого інспектора Шевченківського РУ ГУМВС України у м. Києві відповідачем здійснено виїзд на об`єкт будівництва "Реконструкція житлової квартири за адресою: АДРЕСА_1" з метою проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Під час виїзду встановлено, що у квартирі АДРЕСА_1, розташованій на першому поверсі будинку, виконано роботи із влаштування додаткового підземного поверху під приміщеннями квартири з влаштуванням залізобетонного монолітного перекриття між поверхами. В результаті виконаних робіт виявлено зміну конфігурації об`єкта нерухомості, збільшилась його площа та змінились техніко-економічні показники.
Реконструкція не відповідає даним, наведеним у декларації про початок виконання будівельних робіт від 28 жовтня 2014 року.
У зв`язку з тим, що об`єкту будівництва притаманні ознаки самочинно збудованого, відповідачем видано наказ від 15 квітня 2015 року №55 "д", яким скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт "Реконструкція житлової квартири за адресою: АДРЕСА_1" від 28 жовтня 2014 року за №КВ083143010637.
Вважаючи вказаний наказ відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що під час розгляду справи встановлено факт наведення замовником будівництва (позивачем) у декларації про початок виконання будівельних робіт недостовірних даних, що стало підставою для прийняття оскаржуваного наказу. При цьому, Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві, приймаючи наказ, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, зокрема ст. 39-1 "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року N 3038-VI (далі - Закон №3038-VI) та п. 14 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №466 (далі - Порядок №466).
Вважаючи рішення судів першої та апеляційної інстанції незаконними та необґрунтованими, прийнятими з порушенням норм матеріального й процесуального права, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Касаційна скарга обґрунтована, зокрема тим, що висновки судів про наведення у декларації недостовірних даних зроблені з порушенням процесуального права, а саме без належного вмотивування з посиланням на докази, які містяться в матеріалах справи. Крім того, зазначає, що судами не надано правової оцінки доводам позивача про недотримання відповідачем порядку проведення перевірки.
Державна архітектурно-будівельна інспекція України у відзиві на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечила, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій, які просить залишити без змін, - обґрунтованими та законними.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи та вимоги касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.9 Закону України "Про архітектурну діяльність" (туті і далі в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Згідно з положеннями частини першої статті 36 Закону №3038-VI (тут і далі в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.
Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п`яти робочих днів з дня надходження декларації.
Аналогічні за змістом приписи містилися й у пункті 2 Порядку №466, відповідно до абзаців першого - третього якого, будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та: подання замовником за формою згідно з додатком 1 повідомлення про початок виконання будівельних робіт Державній архітектурно-будівельній інспекції або її територіальному органу (далі - Інспекція) за місцезнаходженням об`єкта будівництва - щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт (далі - декларація) або отримання дозволу на виконання будівельних робіт, відповідно до переліку об`єктів, будівництво яких здійснюється після надіслання повідомлення про початок виконання будівельних робіт; реєстрації відповідною Інспекцією декларації - щодо об`єктів будівництва, що належать до I - III категорії складності.
Частиною сьомою цієї ж статті передбачено підстави скасування декларації про початок виконання будівельних робіт, до яких, зокрема, віднесено: встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.
З аналізу наведених законодавчих норм вбачається, що реєстрація декларації про початок будівництва є обов`язковою умовою для початку виконання будівельних робіт. Відповідальність за повноту та достовірність інформації, наведеної в декларації, несе замовник будівництва (особа, яка подає декларацію).
Відповідно до п. 22 Порядку №466 у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного розпорядчого акта. Запис про реєстрацію декларації з реєстру виключається Держархбудінспекцією не пізніше наступного робочого дня з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про таке скасування.
Стаття 39-1 Закону № 3038-VI визначає, зокрема, порядок та підстави для внесення змін до декларації про початок виконання будівельних робіт, а також порядок і підстави для її скасування.
За правилами, закріпленими у названій нормі, виявлення у зареєстрованій декларації про початок виконання будівельних робіт недостовірних даних може бути як підставою для внесення змін у таку декларацію, так і підставою для скасування її реєстрації. Наведені правові наслідки залежать від характеру виявленої недостовірної інформації: якщо така свідчить про те, що об`єкту будівництва притаманні ознаки самочинно збудованого - реєстрація скасовується, а у випадку якщо підстав вважати об`єкт самочинним будівництвом відсутні - вносяться зміни до декларації.
Так, за приписами частини 2 цієї норми у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.
Відповідні положень, визначених в пункті 14 Порядку № 466 у разі виявлення Інспекцією недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню Інспекцією.
Інспекція скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного наказу та виключає запис про її реєстрацію з єдиного реєстру протягом п`яти робочих днів з дня виявлення факту подання недостовірних даних, наведених у декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом.
Таким чином, реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт може бути скасована лише за умови, якщо буде встановлено наявність у такій декларації недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом. При цьому, недостовірність даних може проявитись у тому, що інформація, яка зазначена в декларації, не відповідала дійсності на час подання такої, а також у разі наявності розбіжностей між зазначеними в ній даними. У той же час, передумовою скасування є виявлення у об`єкта будівництва ознак того, що він будується самочинно, про що, зокрема, може свідчити відсутність належно затвердженої проектної документації.
Як вже було зазначено в цій постанові, позивачем, як замовником будівництва, була заповнена та подана до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві декларація про початок виконання будівельних робіт "Реконструкція житлової квартири за адресою: АДРЕСА_1", яка зареєстрована Департаментом 28 жовтня 2014 року за №КВ083143010637.
Судами встановлено, що у декларації, зокрема зазначено, що вказаний об`єкт будівництва віднесено до ІІІ категорії складності, загальна площа будівлі відповідно до проектної документації - 52,0 кв.м., об`єкт знаходиться на першому поверсі 4-х поверхового будинку. Жодних відомостей щодо наявності та площі інших приміщень не вказано.
При цьому, під час перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил встановлено влаштування додаткового підземного поверху під приміщеннями квартири з влаштуванням залізобетонного монолітного перекриття між поверхами. Водночас, робочим проектом влаштування такого підземного поверху під приміщеннями квартири АДРЕСА_1 не передбачалось.
Крім того, відповідно до даних, наведених позивачем у декларації, загальна площа об`єкта будівництва за проектом складає 52 кв.м., натомість, як констатовано судами, на час перевірки загальна площа збільшилась майже у два рази за рахунок влаштування додаткового підземного поверху.
Відтак, вірними є твердження судів попередніх інстанцій, що фактично виконані роботи з реконструкції об`єкту не відповідають даним, зазначеним в декларації про початок виконання будівельних робіт.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що у даному випадку спірний наказ видано відповідачем за наявності підстав, визначених законом для скасування декларації про готовність об`єкта до експлуатації.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, щодо порушення відповідачем порядку проведення перевірки, колегія суддів не приймає до уваги та не дає їм правову оцінку, оскільки вони не наводилися позивачем у позовній заяві та, в свою чергу, не були предметом розгляду в судах попередніх інстанцій.
Інші ж доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, досліджених судами попередніх інстанцій, які були ретельно перевірені, та не спростовують вірних висновків судів про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для скасування оскаржуваного наказу.
Відповідно до ст. 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Таким чином, оскільки при ухваленні судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального права, порушень норм процесуального права не допустили, тому суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.
Керуючись статтями 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,