ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 804/7159/16
адміністративне провадження № К/9901/1545/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №804/7159/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кольорові метали" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправними та скасування наказів, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Державної служби геології та надр України на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 березня 2017 року (головуючий суддя Захарчук-Борисенко Н.В., судді: Барановський Р.А., Царікова О.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року (головуючий суддя Божко Л.А., судді: Дурасова Ю.В., Лукманова О.М.),
в с т а н о в и в :
В жовтні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кольорові метали" (далі також - позивач, Товариство) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної служби геології та надр України (далі також - відповідач), в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати Наказ Державної служби геології та надр України від 02 лютого 2016 року № 27 в частині зупинення дії Спеціального дозволу на користування надрами № 3926 від 27 червня 2006 року, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кольорові метали";
- визнати протиправним та скасувати Наказ Державної служби геології та надр України від 16.08.2016 року № 256.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, Товариство вказує на протиправність оскаржуваних наказів відповідача, оскільки невиконання приписів у встановлений у них період, що стало підставою прийняття таких наказів, було зумовлено наявністю об`єктивних й незалежних від волі позивача обставин.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року, позовні вимоги задоволено.
Так, судами встановлено, що Товариство зареєстровано за адресою: 49000, м. Дніпро, вул. Челюскіна, 5, кв. 28, має спеціальний дозвіл на користування надрами №3926 від 27.06.2006; протягом 13 років розробляє родовище "Балка Крута" у м. Вільногірськ Дніпропетровської області та має повний виробничий цикл, у розвиток якого було інвестовано біля 220 млн. грн., а також створено близько 400 робочих місць.
09 грудня 2015 року за результатами планової перевірки позивача Департаментом державного геологічного контролю Південного міжрегіонального відділу Державної служби геології та надр України було складено Акт перевірки № 114/3926-Д, відповідно до висновків якого під час перевірки виявлено порушення вимог законодавства у сфері надрокористування, а саме:
- на розгляд комісії не надано радіаційний контроль за породами в кар`єрі;
- відсутній дозвіл на провадження робіт підвищеної небезпеки;
- надана маркшейдерська документація не прошита та не пронумерована;
- не ведеться моніторинг екологічного стану навколишнього природного середовища в зоні впливу гірничого виробництва.
Приписом №114/3926-Д від 09 грудня 2015 року встановлено позивачу у строк до 09 січня 2016 року усунути вказані в акті перевірки порушення вимог законодавства у сфері надрокористування та подати в письмовій формі матеріали, що підтверджують стан усунення порушень.
Листом №206/В від 30 грудня 2015 року позивач повідомив Південний міжрегіональний відділ Державної служби геології та надр України про виконання припису №114/3926-Д від 09 грудня 2015 року.
Не отримавши відповіді на вищевказаний лист, 11 березня 2016 року Товариство звернулось до Державної служби геології та надр України з листом № 11031 щодо виконання припису № 114/3926-Д від 09 грудня 2015 року, проте відповіді від відповідача не отримало.
Наказом Державної служби геології та надр України №27 від 02 лютого 2016 року зупинено дію Спеціального дозволу Товариства на користування надрами №3926 від 27 червня 2006 року.
Наказом Державної служби геології та надр України №161 від 25 травня 2016 року у зв`язку із надходженням ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 травня 2016 року щодо проведення позапланової перевірки Товариства, відповідно до пункту 11 Порядку здійснення державного геологічного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2011 року №1294, призначено в період з 30 травня 2016 року по 03 червня 2016 року позапланову перевірку відповідача з питань, зазначених в ухвалі слідчого судді.
За результатами вказаної перевірки було складено акт №68/3926-Д від 03 червня 2016 року дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин (металічні руди, неметалічні корисні копалини, горючі тверді корисні копалини) та припис №68/3926-Д від 03 червня 2016 року, в якому запропоновано відповідачу у строк до 03 липня 2016 року усунути порушення вимог законодавства у сфері надрокористування та надати в письмовій формі матеріали, що підтверджують стан усунення порушень.
13 липня 2016 року начальником Південного міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю у зв`язку із тим, що відповідачем не надано матеріалів, які підтверджують факт усунення в повному обсязі порушень вимог законодавства у сфері надрокористування, на адресу директора Департаменту державного геологічного контролю було направлено подання на зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №3926 від 27 червня 2006 року.
Товариство, з`ясувавши, що на сайті відповідача розміщена інформація щодо зупинення дії Спеціального дозволу на користування надрами №3926 від 27 червня 2006 року, звернулося до тимчасово виконуючого обов`язки голови Державної служби геології та надр України з листом №05/07-16-1 від 05 липня 2016 року щодо безпідставної зупинки діяльності підприємства.
27 липня 2016 року відповідач повідомив Товариство, що його лист № 05/07-16-1 отримано, проте жодних дій не вчинено у зв`язку з тим, що позивачем не продовжено вчасно дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки (лист № 12852/13/14-16).
Наказом Державної служби геології та надр України №256 від 16 серпня 2016 року внесено зміни до пункту 2 наказу Держгеонадр від 02 лютого 2016 року №27 шляхом доповнення переліку порушень та підстав для зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №3926 від 27 червня 2006 року, а саме: невиконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування або охорони навколишнього природного середовища та надано Товариству додатково 30 календарних днів для усунення виявлених порушень.
Вважаючи накази відповідача №27 від 02 лютого 2016 року в частині зупинення дії Спеціального дозволу Товариства на користування надрами та №256 від 16 серпня 2016 року про внесення зміни до пункту 2 наказу Держгеонадр від 02 лютого 2016 року №27 протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, мотивував своє рішення тим, що приписи відповідача щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування не виконано Товариством вчасно через обставини, що не залежали від останнього.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що невиконання приписів є виключно виною позивача, оскільки останній наділений не правом, а обов`язком вчасно усунути порушення вимог у сфері надрокористуванням.
Позивач правом подання письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не скористався.
Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на таке.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 18 Кодексу України про надра (далі - Кодекс) надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 26 Кодексу право користування надрами припиняється, зокрема, у разі використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, а також порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр.
Відповідно до частини другої статті 26 Кодексу право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку.
Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначення процедури продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін визначає Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615 (далі - Порядок №615).
Відповідно до пункту 22 Порядку № 615 дія дозволу зупиняється органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням Мінприроди, центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері здійснення державного гірничого нагляду, епідеміологічного нагляду (спостереження), державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, органів місцевого самоврядування, органів ДФС у разі: 1) порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр; 2) виникнення внаслідок проведення робіт, пов`язаних з користуванням ділянкою надр, безпосередньої загрози життю чи здоров`ю працівників або населення; 3) підпункт 3 пункту 22 виключено; 4) невиконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування або охорони навколишнього природного середовища; 5) наявності підстав, передбачених Законом України "Про санкції"; 6) наявності підстав, передбачених Законом України "Про оцінку впливу на довкілля"; 7) неотримання висновку з оцінки впливу на довкілля у випадках отримання дозволу на геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ).
Згідно з частиною восьмою статті 16 Кодексу переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами, внесення до них змін, видача дублікатів, продовження терміну дії спеціальних дозволів на користування надрами, зупинення їх дії або анулювання, поновлення їх дії у разі зупинення здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр у встановленому законодавством порядку.
Статтею 25 Кодексу встановлено, що права користувачів надр охороняються законом і можуть бути обмежені лише у випадках, передбачених законодавством України. Збитки, завдані порушенням прав користувачів надр, підлягають відшкодуванню в повному обсязі відповідно до законодавчих актів України.
Так, відповідно до частини першої статті 57 Кодексу, у разі порушення вимог статті 56 та інших статей цього Кодексу користування надрами може бути обмежено, тимчасово заборонено (зупинено) або припинено центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або іншим державним органом, уповноваженим на застосування таких заходів реагування, в порядку, встановленому законодавством.
Згідно з пунктом 22 Порядку № 615 дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням органів державного гірничого та санітарно-епідеміологічного нагляду, державного геологічного і екологічного контролю, органів місцевого самоврядування, органів державної податкової служби. Після зупинення дії дозволу надрокористувач зобов`язаний зупинити проведення на наданій йому в користування ділянці надр роботи, передбачені дозволом. Зупинення дії дозволу не звільняє надрокористувача від обов`язку проводити на ділянці надр роботи, пов`язані із запобіганням виникненню аварійної ситуації або усуненням її наслідків.
Дія дозволу поновлюється органом з питань надання дозволу після усунення надрокористувачем причин, що призвели до зупинення його дії.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання вимог припису №114/3926-Д від 09 грудня 2015 року позивач не міг вчасно продовжити дію/отримати новий дозвіл через обставини, що не залежали від нього, оскільки у момент звернення Товариства (30 грудня 2015 року) до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області останнє не мало повноважень на видачу дозволів.
Що ж стосується невиконання в установлений строк припису відповідача щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування від 03 червня 2016 року №68/3926-Д, що, у свою чергу, стало підставою прийняття наказу №256 від 16 серпня 2016 року, то, як констатовано судами, позивач отримав вказаний припис 25 серпня 2016 року, тобто через 9 (дев`ять) днів після винесення наказу № 256, а відтак, такими своїми діями відповідач фактично позбавив позивача можливості виконати припис у встановлені у ньому терміни та до зупинення дії спеціального дозволу.
Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій належним чином проаналізували норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, ретельно дослідили докази у справі, надали їм належну оцінку та дійшли обґрунтованого висновку про протиправність оскаржуваних наказів.
Доводи ж касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, досліджених судами попередніх інстанцій, які були ретельно перевірені, та не спростовують вірних висновків судів про обґрунтованість позовних вимог.
Таким чином, оскільки при ухваленні судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального права, порушень норм процесуального права не допустили, тому суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.
Відповідно до ст. 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,