Постанова суду № 803/921/17 від 13.12.2021 про визнання протиправним та скасування рішення, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Луцьксантехмонтаж...

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 803/921/17

адміністративне провадження № К/9901/52357/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів Берназюка Я.О., Бучик А.Ю., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Луцьксантехмонтаж №536" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області, третя особа - Управління містобудування та архітектури Луцької міської ради, про визнання протиправним та скасування рішення, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Луцьксантехмонтаж №536" на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Ніколіна В.В., Гінди О.М., Качмара В.Я. від 08.05.2018,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У липні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Луцьксантехмонтаж №536" (далі у тексті цієї постанови також ПАТ "Луцьксантехмонтаж №536", Товариство, позивач) звернулося з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області (далі у тексті цієї постанови також ДАБІ України, Держархбудінспекція, УДАБІ у Волинській області відповідно, відповідачі), третя особа - Управління містобудування та архітектури Луцької міської ради, у якому просило визнати протиправними та скасувати рішення від 03.07.2017 №58 "Про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 11.05.2015 №б/н на "Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку №3 в АДРЕСА_1 Волинської області" (далі також спірне рішення).

2. У позовній заяві наводились аргументи про те, що оскаржуване рішення, на думку позивача, є протиправним та порушує його права та інтереси, як замовника будівництва, унеможливлює прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію, призводить до порушення строків виконання договірних зобов`язань.

3. Позивач наголошував, що відповідно до пункту 32 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 №698, у випадку, якщо рішення об`єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень. Разом з тим, як стверджував позивач, у оскаржуваному рішенні не наведено обґрунтувань щодо неможливості усунення виявлених відповідачем порушень, чим не дотримані вищезазначені приписи чинного законодавства.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

4. Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 16.07.2017 позов задоволено повністю, а саме - визнано протиправним та скасовано рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів з питань архітектури та містобудування Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області Рибацького Валерія Миколайовича від 03.07.2017 №58 "Про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 11 травня 2015 року № б/н на "Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку № 3 в АДРЕСА_1 Волинської області".

5. Висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову ґрунтуються на тому, що згідно із вимогами законодавства, яким урегульовані спірні у цій справі правовідносини, єдиною підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

6. Суд першої інстанції відзначив, що як підтверджується матеріалами справи здійснення нового будівництва багатоквартирного житлового будинку №3 на АДРЕСА_1 проводиться відповідно до Генерального плану міста Луцька, Детального плану території району вул. Клима Савура, з подальшим його коригуванням, що затверджений рішенням від 01.04.2015 №178-1.

7. При цьому, відповідно до викопіювання з Генерального плану міста Луцька належна позивачу земельна ділянка належить до багатоквартирної житлової забудови.

8. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки наміри забудови земельної ділянки повністю відповідають Детальному плану території району вул. Клима Савура, Генеральному плану міста Луцька, то Управлінням містобудування та архітектури Луцької міської ради правомірно видано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 11.05.2015 №326-34(3)-15(м).

9. У оскаржуваному судовому рішенні суду першої інстанції також зазначено, що скасування містобудівних умов та обмежень можливе лише з тих самих підстав, з яких у видачі містобудівних умов та обмежень необхідно відмовити (тобто, невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні). Проте, ні в акті перевірки від 03.07.2017, ні в оскаржуваному рішенні не наведено підстав для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень, а відповідно і для їх скасування, передбачених пунктом 2.4 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 №109, та частиною п`ятою статті 29 Закону України від 17.02.2011 №3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності".

10. Також суд першої інстанції звертав увагу на те, що відповідно до підпункту "є" пункту 3.3 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст містобудівна документація зазначається у разі наявності.

11. Тобто, за висновками суду першої інстанції, вказаним Порядком не передбачено зазначення всього комплексу містобудівної документації на місцевому рівні, рішень про їх затвердження. Відтак, не зазначення у пункті 8 розділу "Загальні дані" містобудівних умов та обмежень рішення про затвердження Детального плану території, відсутність посилання на план зонування території міста Луцька, за їх наявності, не є порушенням та підставою для скасування містобудівних умов та обмежень.

12. Виявлені ж відповідачем недоліки містобудівних умов, на переконання суду першої інстанції, не свідчили про наявність самостійних та безумовних підстав для скасування містобудівних умов та обмежень за умови відповідності намірів забудовника положенням відповідної містобудівної документації.

13. При цьому суд першої інстанції звертав увагу на ту обставину, що неповне внесення інформації до містобудівних умов та обмежень органом, який їх видав, не може нести негативних наслідків для забудовника, яким дотримано всіх вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності під час їх отримання.

14. В той же час суд першої інстанції підкреслив, що посадовою особою відповідача одразу застосовано крайній захід у вигляді скасування рішення щодо видачі містобудівних умов та обмежень без надання можливості ПАТ "Луцьксантехмонтаж № 536" та третій особі усунути виявлені, на його думку порушення, та без жодного обґрунтування неможливості їх усунення.

15. Проаналізувавши вищенаведене, суд першої інстанції дійшов висновку, що УДАБІ у Волинській області, враховуючи те, що предмет нагляду безпосередньо торкається прав, свобод та інтересів позивача щодо проведення будівництва на об`єкті, який реконструюється, та забудови земельної ділянки, з метою повного, об`єктивного та неупередженого з`ясування усіх обставин та недопущення порушення прав Товариства повинен був забезпечити можливість надати пояснення по суті питань, які безпосередньо зачіпають права ПАТ "Луцьксантехмонтаж № 536" шляхом його повідомлення, витребування відповідних документів та матеріалів.

16. Окрім цього, судом першої інстанції відзначено, що суб`єктом нагляду не дотримано балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача щодо здійснення будівництва об`єкта і цілями, на досягнення яких спрямоване здійснення державного нагляду та прийняття оскаржуваного рішення.

17. З такими висновками суду першої інстанції апеляційний суд не погодився.

18. Так, постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.05.2018 прийняту судом першої інстанції постанову скасовано та відмовлено у позові.

19. Згідно з наведеними у оскаржуваному рішення апеляційного суду мотивами, суд безпідставно не взяв до уваги той факт, що видані з порушенням містобудівного законодавства містобудівні умови не забезпечать в подальшому прав на якісну, безпечну експлуатацію будівлі її мешканцям.

20. Суд апеляційної інстанції, враховуючи зафіксовану актом перевірки низку порушень вимог містобудівного законодавства, будівельних норм, стандартів і правил, дійшов висновку, що спірним рішенням правомірно скасовано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, виданих Управлінням містобудування та архітектури Луцької міської ради з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

21. Апеляційний суд визнав необґрунтованими й твердження суду першої інстанції про те, що відповідач передчасно прийняв рішення про скасування містобудівних обмежень замість зупинення їх дії, оскільки у третьої особи, в силу вимог пункту 1.3 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, відсутня можливість самостійно, без згоди замовника будівництва, внести зміни до містобудівних умов з метою усунення виявлених порушень. При цьому, суд підкреслив, що відповідно до встановлених судовим розглядом обставин цієї справи, Товариство своєї згоди на внесення змін до містобудівних умов не надавало.

22. На підставі вищевикладеного, апеляційний суд дійшов висновку, що встановлені відповідачем порушення є суттєвими, а містобудівні умови не відповідають вимогам містобудівного законодавства, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам. Тому, в силу вимог частини восьмої статті 29 Закону України від 17.02.2011 №3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" такі підлягають скасуванню.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

23. Не погоджуючись із вищевказаною постановою апеляційного суду, позивач подав касаційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить її скасувати та залишити в силі судове рішення, ухвалене судом першої інстанції.

24. Ухвалою Верховного Суду від 11.11.2021 справу призначено до касаційного розгляду у судовому засіданні на 07.12.2021 о 16 годині 00 хвилин у приміщенні Касаційного адміністративного суду за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8, корпус 5. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлено учасників справи.

25. У судове засідання жоден з учасників справи не прибув, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

26. За таких обставин, на підставі приписів пункту 2 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України касаційний розгляд цієї справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

27. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 25.12.2014 між ПАТ "Луцьксантехмонтаж №536" та громадянином ОСОБА_1 укладено договір суборенди земельної ділянки. Предметом даного договору є строкове платне користування земельною ділянкою (землі житлової та громадської забудови), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 0710100000:11:058:0179, площею 2, 0963 га. Право суборенди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, що підтверджується Витягом №33088454 від 03.02.2015, номер запису про інше речове право 8595729.

28. Як вбачається з пункту 14 умов договору суборенди земельної ділянки, земельна ділянка передається в оренду для будівництва та обслуговування групи багатоквартирних житлових будинків з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями, згідно з пунктом 15 Договору цільове призначення земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови.

29. 01.04.2015 рішенням Виконавчого комітету Луцької міської ради №178-1 затверджено проект коригування Детального плану території району вул. Клима Савура в місті Луцьку, згідно з додатком.

30. З метою здійснення нового будівництва багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1, позивач звернувся до Управління містобудування та архітектури Луцької міської ради за отриманням містобудівних умов та обмежень на забудову земельної ділянки.

31. На звернення позивача, Управління містобудування та архітектури Луцької міської ради 11.05.2015 видало містобудівні умови та обмеження №326-34(3)-15(м) забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, на об`єкт будівництва "Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку №3".

32. У відповідності до отриманих містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, МПП "АДК" було розроблено проектну документацію на вищевказаний об`єкт будівництва.

33. 04.05.2017 ДП "Укрдержбудекспертиза" у Волинській області надано експертний звіт щодо розгляду проектної документації за проектом "Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2".

34. 11.05.2017 відділом Державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт за №ВЛ083171310962.

35. З матеріалів справи вбачається, що 03.07.2017 на підставі наказів Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 12.06.2017 №893, від 23.06.2017 №1002, направлень від 13.06.2017 №35, від 26.06.2017 №42 та довідки про результати документальної перевірки від 09.06.2017 головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління ДАБІ у Волинській області Рибацьким Валерієм Миколайовичем було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Управлінням містобудування та архітектури Луцької міської ради.

36. За результатами перевірки складено акт від 03.07.2017, в якому зафіксовано порушення абз. 5,6 пунктів 1.2, 2.2, 2.4, 3.2, 3.4, 3.7 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, підпункту 8 пункту 1 статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", пункту В.10 додатку В (обов`язковий) ДБН В.2.2-15.2005 "Житлові будинки. Основні положення".

37. Як вбачається з Акта, проведеною перевіркою встановлено наступні вчинені позивачем порушення: об`єктом нагляду не надано копію заяви про видачу містобудівних умов, містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об`єкта будівництва, засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою, викопіювання з топографо-геодезичного плану М1:2000, фотофіксація земельної ділянки з оточенням, чим порушено пункт 2.2 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, у відповідності до якого для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються: засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою; ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності); черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру) фотофіксація земельної ділянки (з оточенням); містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об`єкта будівництва.

38. Наступним виявленим відповідачем порушенням є: не зазначення у пункті 10 розділу "Загальні дані" містобудівних умов та обмежень площі будівництва, зазначено лише - "визначити проектом", даний пункт не містить обмежень і є недостатнім для проектування об`єкта будівництва відповідно до додатку И ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво".

39. Перевіркою встановлено також наступні порушення об`єктом нагляду містобудівного законодавства під час видачі містобудівних умов та обмежень на забудову земельної ділянки від 11.05.2015, а саме: в розділі "Містобудівні умови та обмеження" не вказано гранично допустиму висоту будівель (пункт 1); не вказано максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки (пункт 2); не вказано максимально допустиму щільність населення (для житлової забудови), інформація в даних пунктах не містить комплексу планувальних та архітектурних вимог до проектування, інших вимог до об`єкта будівництва, встановлених законодавством та містобудівною документацією обмежень і є недостатньою для проектування об`єкта будівництва (пункт 3); не встановлені відстані від об`єкта, що проектується до меж червоних ліній та ліній регулювання забудови (пункт 4); відсутня інформація про відстані об`єкта до існуючих будинків та споруд (пункт 6); назву пункту 8 "Вимоги до необхідності проведення інженерних вишукувань згідно з державними будівельними нормами ДБН А.2.1-1-2008 "Інженерні вишукування для будівництва" змінено на "Вимоги до проведення будівництва", що не передбачено Порядком надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, а вимоги щодо необхідності проведення інженерних вишукувань відповідно до ДБН А.2.1-1-2014 "Інженерні вишукування для будівництва" (на заміну ДБН А.2.1-1-2008) не зазначено, що є порушенням пункту 1 ДБН А.2.1-1-2014 "Інженерні вишукування для будівництва", відповідно до якого вимоги щодо проведення науково-технічної діяльності інженерних вишукувань для нового будівництва є обов`язковими; вказаний пункт 14, який не передбачений Порядком надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст.

40. За наслідками проведеної перевірки, 03.07.2017 головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління ДАБІ у Волинській області Рибацьким Валерієм Миколайовичем прийнято рішення №58, яким скасовано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 11.05.2015 № б/н на "Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2".

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

41. Скаржник не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції стосовно того, що недоліки у оформленні містобудівних умов, виявлені відповідачем, є суттєвими, не могли бути виправлені об`єктом нагляду і зумовлювали їх скасування. До того ж, як наголошується у касаційній скарзі, перевіряючи дотримання об`єктом нагляду вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, відповідач не міг посилатися на Додаток И ДБН А2.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", оскільки ці норми встановлюють склад та зміст проектної документації на будівництво, тоді як містобудівні умови видаються до розроблення проектної документації та на їх основі здійснюється проектування.

42. Позивач наполягає, що відсутність показників у деяких пунктах містобудівних умов, про що вказував відповідач, не є порушенням Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, оскільки такі показники містились у містобудівній документації (генеральному плані, детальному плані територій, плані зонування).

43. Крім того, у касаційній скарзі зазначено, що відповідно до пункту 2.4 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, приписи якого кореспондуються з положеннями частини п`ятої статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", підставою для відмови у видачі містобудівних умов є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, однак у даному конкретному випадку такі обставини відсутні.

44. Касаційна скарга містить доводи і про те, що оскільки детальним планом території чітко встановлено розташування об`єкта будівництва, відповідно до якого не передбачено будівництво будинку і санітарно-захисній зоні залізниці, яка, при цьому охоплює лише східну частину земельної ділянки, на якій не планується розміщення будинків і така територія не є їх прибудинковою територією, то й відсутність у містобудівних умовах вимог стосовно шумозахисних заходів, не є порушенням містобудівної документації на місцевому рівні та не є підставою для їх скасування.

45. Помилковими позивач вважає й висновки суду апеляційної інстанції про неможливість усунення виявлених відповідачем порушень і приведення у відповідність до вимог законодавства містобудівних умов об`єктом нагляду, оскільки для внесення відповідних змін необхідна згода замовника будівництва, яка не надавалась.

46. З цього приводу Товариство вказує, що такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, оскільки пункт 1.3 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, на який посилається апеляційний суд, стосується загальної процедури внесення змін до містобудівних умов за згодою замовника будівництва й не поширюється на випадок необхідності усунення порушень вимог містобудівного законодавства на підставі відповідних приписів обов`язкового характеру, оформлених за наслідками здійснення заходів державного архітектурно-будівельного нагляду.

47. Вказує скаржник і на те, що скасування дії рішення об`єкта нагляду є крайнім заходом, спрямованим на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності. На думку Товариства, такий захід застосовується у випадках, коли у контролюючого органу відсутні інші можливості до забезпечення дотримання вимог у сфері містобудівної діяльності, зокрема, у випадку неможливості усунення виявлених під час перевірки порушень.

48. У той же час, на переконання скаржника, відповідачем одразу застосовано такий захід як скасування дії містобудівних умов без надання можливості об`єкту нагляду внести відповідні зміни до них і усунути виявлені під час перевірки порушення та обґрунтування неможливості їх усунення.

49. Відповідачі вважають касаційну скаргу позивача необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню.

50. Зокрема, у відзиві на касаційну скаргу відповідачі підкреслюють, що як правильно зазначив апеляційний суд у своєму оскаржуваному рішенні у відповідності до положень пункту 2 абзацу третього частини восьмої статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" скасування дії містобудівних умов може здійснюватися головними інспекторами будівельного нагляду в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам, а не лише з підстав невідповідності намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

51. У відзиві також підтримується висновок апеляційного суду про те, що містобудівні умови видані Товариству з порушенням містобудівного законодавства й у подальшому не забезпечать якісної і безпечної експлуатації будівлі її мешканцями, оскільки усупереч приписів законодавства у сфері містобудівної діяльності та положень містобудівної документації на місцевому рівні у містобудівних умовах, виданих на забудову земельної ділянки, частина якої входить у шумову зону залізниці, жодних вимог стосовно здійснення передбачених законом шумозахисних заходів не зазначено.

52. Безпідставними, як вважають відповідачі, є доводи касаційної скарги про те, що оскільки об`єкт будівництва не розташований у шумовій зоні залізниці, то й відсутня потреба у шумозахисних заходах. З цього приводу у відзиві зазначено, що містобудівні умови видавалися на забудову саме земельної ділянки в цілому, а не лише під об`єктом будівництва.

53. Заперечують відповідачі й аргументи касаційної скарги про те, що пункт 1.3 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст не стосується спірної ситуації, оскільки після зупинення дії містобудівних умов виникає необхідність внесення до них змін, а отже й отримання згоди замовника будівництва.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

54. Відповідно до частини першої статті 16 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

55. Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій (частина перша статті 25 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

56. Частинами першою, другою, пунктом 1 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів. Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку, в тому числі, отримання замовником або проектувальником вихідних даних.

57. Основними складовими вихідних даних є, у розумінні пункту 1 частини першої статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", є, зокрема, містобудівні умови та обмеження.

58. За визначенням пункту 8 статті 1 цього ж Закону містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

59. За змістом частин другої - восьмої статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у редакції, чинній станом на момент видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, скасованих відповідно до спірного рішення, фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі.

Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви.

Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

До містобудівних умов та обмежень можуть включатися вимоги щодо архітектурних та інженерних рішень.

Склад, зміст, порядок надання містобудівних умов та обмежень визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника.

Зміни до містобудівних умов та обмежень можуть вноситися тільки за згодою замовника.

60. Процедуру надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст визначає Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, згідно з пунктом 2.1 розділу ІІ якого містобудівні умови та обмеження є основною складовою вихідних даних.

61. Згідно з пунктом 2.2 вищенаведеного Порядку для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються:

засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою;

ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі);

викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;

кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності);

черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру);

фотофіксація земельної ділянки (з оточенням);

містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об`єкта будівництва.

62. За приписами абзацу другого пункту 2.4 розділу ІІ Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

63. Склад та зміст містобудівних умов та обмежень, станом на момент видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 11.05.2015 №б/н на "Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2", визначався розділом ІІ Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст.

64. Пунктами 3.1-3.4, 3.6-3.7 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст передбачено, що містобудівні умови та обмеження складаються з текстової та графічної частин.

Текстова частина містобудівних умов та обмежень містить розділи:

"Загальні дані"; "Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки".

Розділ "Загальні дані" містить: а) назву об`єкта будівництва; б) інформацію про замовника; в) наміри забудови; г) адресу будівництва або місце розташування об`єкта; ґ) документ, що підтверджує право власності або користування земельною ділянкою (крім випадків, передбачених пунктом 2.3 розділу II цього Порядку); д) площу земельної ділянки; е) цільове призначення земельної ділянки; є) посилання на містобудівну документацію (у разі наявності); ж) функціональне призначення земельної ділянки; з) основні техніко-економічні показники об`єкта будівництва.

Розділ "Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки" містить: а) граничнодопустиму висоту будівель; б) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки; в) максимально допустиму щільність населення (для житлової забудови); г) відстані від об`єкта, який проектується, до меж червоних ліній та ліній регулювання забудови; ґ) планувальні обмеження (зони охорони пам`яток культурної спадщини, зони охоронюваного ландшафту, межі історичних ареалів, прибережні захисні смуги, санітарно-захисні та інші охоронювані зони); д) мінімально допустимі відстані від об`єктів, які проектуються, до існуючих будинків та споруд; е) охоронювані зони інженерних комунікацій; є) вимоги до необхідності проведення інженерних вишукувань згідно з державними будівельними нормами ДБН А.2.1-1-2008 "Інженерні вишукування для будівництва"; ж) вимоги щодо благоустрою з урахуванням положень Закону України "Про благоустрій населених пунктів"; з) забезпечення умов транспортно-пішохідного зв`язку; и) вимоги щодо наявності місць для постійного зберігання автотранспорту; і) вимоги щодо охорони культурної спадщини з урахуванням положень Закону України "Про охорону культурної спадщини"; ї) вимоги щодо архітектурних та інженерних рішень.

Форма містобудівних умов та обмежень наведена у додатку до цього Порядку.

Графічна частина містобудівних умов та обмежень містить: а) кадастрову довідку з містобудівного кадастру (у разі наявності); б) черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру); в) ситуаційний план місця розташування об`єкта будівництва; г) викопіювання з оновленої топографо-геодезичної підоснови у масштабі 1:2000, надане замовником; ґ) викопіювання з містобудівної документації.

65. За змістом частини восьмої статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у редакції, чинній станом на момент здійснення відповідачем позапланової перевірки та прийняття оскаржуваного у цій справі рішення, внесення змін до містобудівних умов та обмежень може здійснювати орган, що їх надав, за заявою замовника, на виконання приписів головних інспекторів будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або за рішенням суду.

Скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється: 1) за заявою замовника; 2) головними інспекторами будівельного нагляду в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам; 3) за рішенням суду.

66. Частинами першою, другою статті 41-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

67. Частиною четвертою вищевказаної статті Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право:

1) видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

2) притягати посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону;

3) ініціювати притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності;

4) вносити подання про звільнення посадової особи об`єкта нагляду до органу, який здійснив його призначення;

5) вносити подання про позбавлення права виконувати певні види робіт посадової особи об`єкта нагляду до органу, яким таке право надавалося;

6) скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з одночасним складанням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

За невиконання письмових вимог головних інспекторів будівельного нагляду посадові особи об`єктів нагляду несуть відповідальність відповідно до закону.

Про скасування рішень, прийнятих об`єктами нагляду, головний інспектор будівельного нагляду повідомляє голову відповідного органу місцевого самоврядування для прийняття рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності винної особи.

68. Механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду (далі - нагляд) визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, відповідно до пункту 2 якого нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві і Севастополі (далі - головні інспектори будівельного нагляду) шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок. Перевірки проводяться головним інспектором будівельного нагляду або кількома головними інспекторами будівельного нагляду.

69. За правилами пунктів 23, 31, 32, 33 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду за результатами планової або позапланової перевірки головний інспектор будівельного нагляду, який проводив перевірку, складає акт перевірки за формою згідно з додатком 4.

У разі виявлення головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення складається протокол про правопорушення за формою, встановленою Мінрегіоном. Разом з протоколом видається припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (далі - припис) за формою згідно з додатком 5.

Головний інспектор будівельного нагляду перевіряє виконання об`єктом нагляду припису шляхом проведення позапланової перевірки.

Якщо рішення об`єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень.

Про скасування або зупинення дії рішення об`єкта нагляду головним інспектором будівельного нагляду приймається рішення за формою згідно з додатком 6, яке надсилається об`єкту нагляду протягом трьох робочих днів з дати його прийняття рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення.

Інформація про скасування або зупинення дії рішення об`єкта нагляду оприлюднюється на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.

У разі зупинення дії рішення об`єкт нагляду вживає заходів щодо усунення порушень, зазначених у рішенні про зупинення, та про результати повідомляє головному інспектору будівельного нагляду, який прийняв таке рішення.

Головний інспектор будівельного нагляду розглядає питання щодо відновлення дії зупиненого рішення протягом п`яти робочих днів з дня надходження від об`єкта нагляду інформації про усунення виявлених порушень.

Про відновлення дії рішення об`єкта нагляду головним інспектором будівельного нагляду приймається рішення за формою згідно з додатком 7, яке надсилається об`єкту нагляду протягом трьох робочих днів з дати його прийняття рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

70. До повноважень головних інспекторів будівельного нагляду в межах здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду входить проведення перевірок щодо дотримання уповноваженими органами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил і у разі виявлення порушень об`єктами нагляду, вони вправі скасовувати чи зупиняти дію прийнятих ними рішень.

71. Такий правовий висновок міститься й у постанові Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №500/498/19.

72. Однак, згідно з пунктом 32 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, якщо рішення об`єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень.

73. Вказаним Порядком передбачено вжиття інших заходів реагування на виявлені порушення, у тому числі внесення припису про їх усунення, зупинення дії рішення. Порушення у сфері містобудівної діяльності саме по собі не є достатньою та безумовною підставою для скасування рішень. За змістом Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду обов`язковими умовами для скасування рішення є наявність порушення на час проведення перевірки та неможливість його усунення.

74. Тому скасування органом державного архітектурно-будівельного нагляду містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки із зазначенням лише формальних підстав, які не вплинули і не могли вплинути на їх правомірність, є непропорційним, вчиненим без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав особи, які такі містобудівні обмеження були видані, і цілями, на досягнення яких спрямоване таке рішення.

75. Таке правозастосування відповідає висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №826/15079/17.

76. При цьому, згідно з висновком Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права, аналогічних тим, якими урегульовані спірні у цій справі правовідносини, викладеного у постанові від 11.04.2018 у справі №821/3/17, а згодом застосованого й у постанові Верховного Суду від 02.06.2020 у справі №500/2308/18, прийняття рішення про скасування містобудівних умов є крайнім заходом, який застосовується у разі неможливості усунення виявлених порушень.

77. Неможливість внесення виправлень (змін) у рішення об`єкта нагляду з метою усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, виявлених органом державного архітектурно-будівельного нагляду, за висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 31.05.2019 у справі №823/687/18, може мати місце, зокрема, тоді, коли відсутня можливість внести такі виправлення (зміни) без внесення відповідних змін до містобудівної документації на відповідному рівні.

78. Як встановлено судовим розглядом цієї справи, виявлені органом державного архітектурно-будівельного нагляду порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності вказували на недоліки виданих ПАТ "Луцьксантехмонтаж №536" містобудівних умов за формою та змістом, визначених Порядком надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, неповноту даних, які підлягають відображенню, а також стосувались ненадання на вимогу перевіряючих документів, які передували видачі містобудівних умов, їх невідповідності вимогам пункту В.10 додатку В (обов`язковий) ДБН В.2.2-15.2005 "Житлові будинки. Основні положення" щодо необхідності передбачення здійснення шумозахисних заходів на частині земельної ділянки, яка входила до шумової зони залізниці.

79. Поряд із цим, суди попередніх інстанцій установили наявність у позивача правовстановлюючих документів (договору суборенди) на земельну ділянку, щодо якої Товариству видавались містобудівні умови, дія яких скасована спірним рішенням. При цьому, згідно з встановленими судами обставинами справи, наміри забудови цієї земельної ділянки відповідали положенням містобудівної документації на місцевому рівні, а саме - Генеральному плану міста Луцька, детальному плану території, з урахуванням рішення про його коригування, плану зонування. Вказана земельна ділянка належала до земель житлової та громадської забудови, і на ній, відповідно до положень вищезгаданої містобудівної документації, передбачалось розміщення багатоквартирної житлової забудови, що й було вказано Товариством при зверненні за отриманням містобудівних умов як намір забудови.

80. Тобто, вказані у акті перевірки порушення вимог містобудівного законодавства стосувались недоліків форми та змісту містобудівних умов, повноти відображення у них даних, однак, відповідач не навів у спірному рішення мотивів щодо неможливості усунення таких недоліків містобудівних умов і наявності підстав для застосування крайнього заходу у вигляді скасування їх дії. Відповідачем не було наведено відповідних обґрунтувань й під час розгляду цієї справи у судах попередніх інстанцій.

81. Суд же апеляційної інстанції, констатуючи неможливість усунення виявлених відповідачем порушень, а отже й застосування ним такого заходу реагування як зупинення дії містобудівних умов, посилався на те, що згідно з абзацом другим частини восьмої статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" зміни до містобудівних умов та обмежень можуть вноситися тільки за згодою замовника, якої, як встановлено судовим розглядом цієї справи, останній не надавав.

82. Поряд із цим, колегія суддів зауважує, що такі приписи містились у абзаці другому частини восьмої статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у редакції, яка станом на момент проведення відповідачем позапланової перевірки і прийняття ним спірного рішення втратила чинність згідно із Законом України від 17.01.2017 №1817-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності".

83. Станом на час виникнення спірних у цій справі правовідносин абзац другий частини восьмої статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначав три окремі випадки, за яких орган, що надав містобудівні умови, може здійснювати внесення змін до них, зокрема:

- за заявою замовника;

- на виконання приписів головних інспекторів будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду;

- за рішенням суду.

84. Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів не може погодитися із висновком суду апеляційної інстанції про те, що зміни до містобудівних умов, у даному конкретному випадку, можуть вноситись тільки за згодою замовника, оскільки згідно з правовою регламентацією спірних правовідносин, чинною станом на час їх виникнення, зміни до містобудівних умов могли бути внесені органом, який їх видав, на виконання обов`язкових приписів головних інспекторів будівельного нагляду й у такому разі згоди замовника не вимагається.

85. До того ж, суд касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що оскільки наділений відповідними повноваженнями орган видав позивачу спірні містобудівні умови та обмеження, на підставі яких було подано декларацію про початок будівельних робіт та протягом певного часу здійснювалось відповідне будівництво, допущення органом нагляду певних порушень не можуть бути поставлені у провину ПАТ "Луцьксантехмонтаж №536", адже позивач правомірно розраховував на відповідність нормам чинного законодавства поданої ним документації.

86. В той же час, перевірка питання правомірності виданих органами державної влади дозволів на вчинення певних дій або їх погодження має відбуватись саме на відповідних етапах, а не у будь-який невизначений час.

87. Аналогічна правова позиція вже висловлювалась Верховним Судом у постанові № 803/952/17 від 07.02.2019, правовідносини у якій є подібними до тих, що виникли у справі, яка розглядається.

88. Конституційний Суд України у абзаці третьому пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 11.10.2005 №8-рп/2005 вказав, що складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абзац третій пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005).

89. Отже, отримавши містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, які згідно із законом є чинними до завершення будівництва і на зміст яких Товариство не має жодних можливостей впливати під час їх складання і затвердження уповноваженим органом, у останнього виникли засновані на законі правомірні очікування, що набуте ним право на забудову території буде реалізоване. З цією метою позивачем було вчинені конкретні дії, зокрема, у відповідності до отриманих містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, МПП "АДК" було розроблено проектну документацію на об`єкт будівництва, а відділом Державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт за №ВЛ083171310962, фактично розпочато виконання підготовчих і будівельних робіт.

90. Таким чином, за наявності підстав вважати, що містобудівні умови та обмеження містили певні недоліки, орган нагляду мав право зупинити дію рішення об`єкта нагляду та повідомити його про необхідність усунення встановлених недоліків. В той же час, скасування містобудівних умов та обмежень є крайнім заходом, як правильно вказав суд першої інстанції.

91. Верховний Суд звертає увагу, що сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначає як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

92. У рішенні у справі "Рисовський проти України" (№ 29979/04) від 20 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик їх помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Також зазначено, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен накладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

93. Отже, оскільки відповідачем не доведено доцільність скасування спірних містобудівних умов та обмежень, як крайнього заходу, без розгляду питання про їх зупинення та винесення відповідних приписів для надання часу для приведення вказаних документів у відповідність до вимог чинного законодавства, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не дотримано принцип належного врядування та необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовані застосовані заходи результатів державного нагляду.

94. До такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18.03.2021, розглядаючи у касаційному порядку справу №822/1723/17, обставини у якій є релевантними до обставин, встановлених у справі, що розглядається, й у правовідносинах, подібних до спірних.

95. Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, задовольнивши позовні вимоги Товариства, вирішив цей спір із правильним застосуванням норм матеріального та при дотриманні норм процесуального права й ухвалив судове рішення відповідно до закону, яке помилково скасовано апеляційним судом.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

96. За правилами частини першої статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

97. Верховний Суд, провівши касаційний розгляд справи у межах вимог і доводів касаційної скарги та повноважень, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги позивача, скасування постанови апеляційного суду та залишення в силі постанови суду першої інстанції, яка ухвалена відповідно до закону і скасована помилково.

98. Керуючись статтями 340, 341, 345, 349, 352, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, пунктом 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15.01.2020 №460-IX,

................

Перейти до повного тексту