ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 280/3376/19
адміністративне провадження № К/9901/332/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіал Джет Україна" до Головного управління ДФС у Запорізькій області (яке є правонаступником Головного управління ДПС у Запорізькій області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21.04.2020, ухвалене у складі головуючого судді Лазаренка М.С., та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19.11.2020, прийняту у складі колегії суддів: Ясенової Т.І. (головуючий), Головко О.В., Суховарова А.В.
І. Суть спору
1. У липні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Сіал Джет Україна" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - ГУ ДПС у Запорізькій області), у якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 01.07.2019 № 0009271401 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 3 066 525,00 грн. (2 453 220,00 грн. за податковими зобов`язаннями, 613 305,00 грн. за штрафними санкціями), винесене Головним управлінням ДФС у Запорізькій області.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги ТОВ "Сіал Джет Україна" зазначило, що реальність господарських операцій позивача з ТОВ "ІМПОТЕХСЕРВІС", ТОВ "ГІДРО-ТРЕЙД", ТОВ "ПРОМ-ГТВ", ТОВ "РТИ ПРОМТОРГ" підтверджується первинними бухгалтерськими документами, які були надані до перевірки. На момент укладення угод та вчинення господарських операцій контрагенти позивача були зареєстровані, як юридичні особи та як платники податку на додану вартість. Також, позивач зазначає, що будь-яка неправомірна діяльність контрагента не впливає на результати діяльності позивача, оскільки відповідно до частини другої статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. З огляду на що, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. Судами попередніх інстанцій установлено, що ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство "СІАЛ ДЖЕТ УКРАЇНА" зареєстровано як юридичну особу 30.05.2001. Основним видом діяльності підприємства є: 22.19 Виробництво інших гумових виробів.
4. На підставі направлення на перевірку від 22.04.2019 № 830, від 22.04.2019 № 831, від 24.04.2019 № 859, виданого Головним управлінням ДФС у Запорізькій області посадовими особами Головного управління ДФС у Запорізькій області, згідно з вимогами підпункту .20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, пунктів 77.1, 77.4 статті 77 ПК України, плану - графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків за 2019 рік, на підставі наказу Головного управління ДФС у Запорізькій області від 09.04.2019 № 1337, проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство "СІАЛ ДЖЕТ УКРАЇНА" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства з 01.01.2016 по 31.12.2018 та з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з 01.01.2014 по 31.12.2018, відповідно до затвердженого плану перевірок.
5. У результаті перевірки відповідачем складено Акт перевірки № 305/08-01-14/31540042 від 24.05.2019.
6. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог:
підпінкту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток в період, що перевірявся, на загальну суму 2453220 грн., в т.ч. по періодах:
- 1 квартал 2016 року на суму 146975 грн. (зменшено від`ємне значення об`єкта оподаткування на 119151 грн.); півріччя 2016 року на суму 392221 грн.; три квартали 2016 року на суму 713925 грн.; рік 2016 на суму 818157 грн.; три квартали 2017 року 429537 грн.; рік 2017 року 833616 грн.; 1 квартал 2018 року-216064 грн.; півріччя 2018 року 529858 грн.; три квартали 2018 року 711451 грн.; рік 2018 року 801447 грн.
підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до державного бюджету на суму 2700841 грн., в тому числі:
- січень 2016 року на суму 98478 грн.; лютий 2016 року на суму 25368 грн.; березень 2016 року на суму 63290 грн.; квітень 2016 року на суму 96554 грн.; травень 2016 року на суму 45174 грн.; червень 2016 року на суму 106937 грн.; липень 2016 року на суму 130294 грн.; серпень 2016 року на суму 115620 грн.; вересень 2016 року на суму 111535 грн.; жовтня 2016 року на суму 115813 грн.; липень 2017 року на суму 176776 грн.; серпень 2017 року на суму 132928 грн.; вересень 2017 року на суму 167558 грн.; жовтень 2017 року на суму 147564 грн.; листопад 2017 року на суму 156464 грн.; грудень 2017 року на суму 131012 грн.; січень 2018 року на суму 211082 грн.; лютий 2018 року на суму 28989 грн.; квітень 2018 року на суму 100680 грн.; травень 2018 року на суму 96746 грн.; червень 2018 року на суму 115257 грн.; липень 2018 року на суму 65926 грн.; серпень 2018 року на суму 121422 грн.; вересень 2018 року на суму 25441 грн.; жовтень 2018 року на суму 74608 грн.; грудень 2018 року на суму 39325 грн.
Підпункт 14.1.180 статті 14, пункт 51.1 статті 51, пункт 176.2 ПК України, щодо своєчасності та повноти нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподаткування до або під час такої виплати за її рахунок Податкового кодексу України п. 1.2, п. 3.2, п.3.3, п.3.4, п. 3.5 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 "Про затвердження форми податкового розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і утриманого з них податку (форма 1 ДФ) зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 30.01.2015 №111/26556.
7. Не погодившись з висновками акту перевірки № 305/08-01-14/31540042 від 24.05.2019, позивач 14.06.2019 звернувся до ГУ ДФС у Запорізькій області із запереченнями.
8. 25.06.2019 відповідачем надана відповідь на заперечення № 36364/10/08-01-14-01-12, якою залишені без задоволення зауваження до висновків викладених в акті.
9. На підставі висновків акту перевірки № 305/08-01-14/31540042 від 24.05.2019 контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0009271401 від 01.07.2019, яким ТОВ "ВКП "СІАЛ ДЖЕТ УКРАЇНА" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 3066525,00 грн., з яких 2453220,00 грн. податкове зобов`язання та 613305,00 грн. штрафні санкцій.
10. Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням ТОВ "ВКП "СІАЛ ДЖЕТ УКРАЇНА" звернулось з цим позовом до суду.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
11. Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 21.04.2020 позов задовольнив у повному обсязі.
12. Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 19.11.2020 підтримав позицію суду першої інстанції та за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.
IV. Касаційне оскарження
13. У касаційні скарзі ГУ ДПС у Запорізькій області, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
14. Як підставу касаційного оскарження відповідач вказав пункт 1 частини четвертої статті 328 КС України, - застосування судами попередніх інстанцій норми матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи без урахування висновків судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
15. Позивач своїм правом на подання заперечень на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає перегляду судового рішення.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
16. Пункт 44.1 статті 44 ПК України.
17. Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
18. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
19. Підпункт 134.1.1. пункту 134.1. статті 134.
20. Об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
21. Пункт 198.1. статті 198 ПК України
22. До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
23. Абзац 1 пункту 198.2. статті 198 ПК України
24. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
25. дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
26. дата отримання платником податку товарів/послуг.
27. Пункт 198.3 статті 198 ПК України
28. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
29. Нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
30. Пункт 198.6 статті 198 ПК України
31. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
32. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
33. Пункт 188.1 статті 188 ПК України.
34. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
35. При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.
36. Стаття 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"
37. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
38. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
39. Частина перша статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"
40. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
41. Частина друга статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"
42. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
VI. Оцінка Верховного Суду
43. Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності винесення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 01.07.2019 № 0009271401, яке ґрунтується на висновках останнього про нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами - ТОВ "ІМПОТЕХСЕРВІС", ТОВ "ГІДРО-ТРЕЙД", ТОВ "ПРОМ-ГТВ", ТОВ "РТИ ПРОМТОРГ".
44. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
45. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.
46. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.
47. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
48. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.
49. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.
50. Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій.
51. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.
52. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.
53. У ході розгляду справи суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про правомірність формування позивачем даних податкового обліку за результатом господарських операцій з контрагентом з огляду на те, що факт вчинення спірних операцій підтверджується належними первинними документами складеними за результатом дійсних, реально виконаних правочинів. Оцінюючи облікові документи, надані позивачем щодо цих операцій, суди визнали їх достовірними та достатніми доказами, що підтверджують як спірні операції, так і задекларовані позивачем показники податкового обліку.
54. Cуди відхилили доводи контролюючого органу про допущені позивачем порушення вимог податкового законодавства, які були виявлені під час проведення перевірки, щодо безпідставності формування даних податкового обліку за господарськими операціями, які не підтверджені належними первинними документами та проведені (оформлені) з контрагентами, які мають ознаки фіктивності та у яких відсутні необхідні умови та ресурси для проведення відповідної господарської діяльності, й дійшли висновку про достовірність задекларованих позивачем даних, а відповідно і про правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість за господарськими операціями проведеними з контрагентом-постачальником, оскільки такі операції фактично відбулись та є реальними.
55. Так, судами установлено, що між ТОВ "ІМПОТЕХСЕРВІС" (далі-постачальник) та ТОВ "ВКП "СІАЛ ДЖЕТ УКРАЇНА" (далі-покупець) укладено договір поставки №01П 2015 від 07.05.2015 (том 3 а.с.199-200).
56. Пунктом 1.1 вказаного договору визначено, що постачальник зобов`язується поставити (передати), а покупець прийняти і оплатити резино технічні вироби, відповідно заявки поданий покупцем. Номенклатура та вартість поставлених товарів вказується у рахунку-фактурі, які постачальник надає покупцю.
57. На виконання вказаного договору сторонами підписані:
1) видаткові накладні: №44 від 26.10.2016; №43 від 19.10.2016; №42 від 12.10.2016; №41 від 05.10.2016; №40 від 28.09.2016; №39 від 21.09.2016; №38 від 14.09.2016; №37 від 07.09.2016; №36 від 31.08.2016; №35 від 25.08.2016; №34 від 17.08.2016; №33 від 10.08.2016; №32 від 03.08.2016; №31 від 27.08.2016; №30 від 21.07.2016; №29 від 13.07.2016; №28 від 06.07.2016; №27 від 30.06.2016; №26 від 29.06.2016; №25 від 22.06.2016; №24 від 16.06.2016; №23 від 09.06.2016; №22 від 08.06.2016; №21 від 02.06.2016; №20 від 26.05.2016; №19 від 18.05.2016; №18 від 11.05.2016; №17 від 05.05.2016; №16 від 27.04.2016; №15 від 20.04.2016; №14 від 13.04.2016; №13 від 06.04.2016; №12 від 30.03.2016; №11 від 23.03.2016; №10 від 16.03.2016; №9 від 09.03.2016; №8 від 02.03.2016; №7 від 24.02.2016; №6 від 17.02.2016; №5 від 10.02.2016; №4 від 04.02.2016; №3 від 27.01.2016; №2 від 20.01.2016; №1 від 12.01.2016;
2) рахунки на оплату: №44 від 26.10.2016; №43 від 19.10.2016; №42 від 12.10.2016; №41 від 05.10.2016; №40 від 28.09.2016; №39 від 21.09.2016; №38 від 14.09.2016; №37 від 07.09.2016; №36 від 31.08.2016; №35 від 25.08.2016; №34 від 17.08.2016; №33 від 10.08.2016; №32 від 03.08.2016; №31 від 27.08.2016; №30 від 21.07.2016; №29 від 13.07.2016; №28 від 06.07.2016; №27 від 30.06.2016; №26 від 29.06.2016; №25 від 22.06.2016; №24 від 16.06.2016; №23 від 09.06.2016; №22 від 08.06.2016; №21 від 02.06.2016; №20 від 26.05.2016; №19 від 18.05.2016; №18 від 11.05.2016; №17 від 05.05.2016; №16 від 27.04.2016; №15 від 20.04.2016; №14 від 13.04.2016; №13 від 06.04.2016; №12 від 30.03.2016; №11 від 23.03.2016; №10 від 16.03.2016; №9 від 09.03.2016; №8 від 02.03.2016; №7 від 24.02.2016; №6 від 17.02.2016; №5 від 10.02.2016; №4 від 04.02.2016; №3 від 27.01.2016; №2 від 20.01.2016; №1 від 12.01.2016;
58. У якості доказів перевезення товару в матеріалах справи наявні товарно-транспортні накладні: №ТТН44 від 26.10.2016; №ТТН43 від 19.10.2016; №ТТН42 від 12.10.2016; №ТТН41 від 05.10.2016; №ТТН40 від 28.09.2016; №ТТН39 від 21.09.2016; №ТТН38 від 14.09.2016; №ТТН 37 від 07.09.2016; №ТТН 36 від 31.08.2016; №ТТН 35 від 25.08.2016; №ТТН 34 від 17.08.2016; №ТТН 33 від 10.08.2016; №ТТН 32 від 03.08.2016; №ТТН 31 від 27.08.2016; №ТТН 30 від 21.07.2016; №ТТН 29 від 13.07.2016; №ТТН 28 від 06.07.2016; №ТТН 27 від 30.06.2016; №ТТН 26 від 29.06.2016; №ТТН 25 від 22.06.2016; №ТТН 24 від 16.06.2016; №ТТН 23 від 09.06.2016; №ТТН 22 від 08.06.2016; №ТТН 21 від 02.06.2016; №ТТН 20 від 26.05.2016; №ТТН 19 від 18.05.2016; №ТТН 18 від 11.05.2016; №ТТН 17 від 05.05.2016; №ТТН 16 від 27.04.2016; №ТТН 15 від 20.04.2016; №ТТН 14 від 13.04.2016; №ТТН 13 від 06.04.2016; №ТТН 12 від 30.03.2016; №ТТН 11 від 23.03.2016; №ТТН 10 від 16.03.2016; №ТТН 9 від 09.03.2016; №ТТН 8 від 02.03.2016; №ТТН 7 від 24.02.2016; №ТТН 6 від 17.02.2016; №ТТН 5 від 10.02.2016; №ТТН 4 від 04.02.2016; №ТТН 3 від 27.01.2016; №ТТН 2 від 20.01.2016; №ТТН 1 від 12.01.2016.
59. Позивачем на підтвердження оплати товару надано реєстр документів з 12.01.2016 по 31.12.2016.
60. Також позивачем в якості доказів реальності постачання товару надано аналіз руху товарно-матеріальних цінностей, податкові накладні, які знаходяться в матеріалах справи (том 3 а.с.201-229, том 4 а.с.123-166).
61. Так, між ТОВ "РТИ ПРОМТОРГ" (далі-постачальник) та ТОВ "ВКП "СІАЛ ДЖЕТ УКРАЇНА" (далі-покупець) укладено договір поставки № 0304/2018/01П від 03.04.2018 (том 4 а.с.167-168).
62. Пунктом 1.1 вказаного договору визначено, що постачальник зобов`язується поставити (передати), а покупець прийняти і оплатити резино технічні вироби, відповідно заявки поданої покупцем. Номенклатура та вартість поставлених товарів вказується у рахунку-фактурі, які постачальник надає покупцю.
63. На виконання вказаного договору сторонами підписані:
1) видаткові накладні: №23 від 17.10.2018, №22 від 05.10.2018, №21 від 01.10.2018, №20 від 13.09.2018, №19 від 27.09.2018, №18 від 17.08.2018, №17 від 13.07.2018, №16 від 11.07.2018, №15 від 09.07.2018, №14 від 06.07.2018, №13 від 25.06.2018, №12 від 19.06.2018, №11 від 08.06.2018, №10 від 01.06.2018, №9 від 17.05.2018, №8 від 11.05.2018, №7 від 08.05.2018, №6 від 07.05.2018, №5 від 05.05.2018, №4 від 24.04.2018, №3 від 17.04.2018, №2 від 04.04.2018, №1 від 04.04.2018;
2) рахунки на оплату: №17 від 16.10.2018, №16 від 28.09.2018, №15 від 25.09.2018, №14 від 13.09.2018, №13 від 27.08.2018, №12 від 17.08.2018, №11 від 13.07.2018, №10 від 11.07.2018, №9 від 05.07.2018, №8 від 25.06.2018, №7 від 18.06.2018, №6 від 08.06.2018, №5 від 17.05.2018, №3 від 24.04.2018, №2 від 16.04.2018, №1 від 03.04.2018.
64. У якості доказів перевезення товару в матеріалах справи наявні товарно-транспортні накладні: №ТТН03/10 від 17.10.2018, №ТТН02/10 від 05.10.2018, №ТТН01/10 від 01.10.2018, №ТТН01/19 від 13.09.2018, №ТТН02/8 від 27.08.2018; №ТТН01/8 від 17.08.2018, №ТТН04/7 від 13.07.2018, №ТТН03/7 від 11.07.2018, №ТТН02/7 від 09.07.2018, №ТТН01/7 від 06.07.2018, №ТТН04/6 від 25.06.2018, №ТТН 03/6 від 19.06.2018, №ТТН02/6 від 08.06.2018, №ТТН01/6 від 01.06.2018, №ТТН05/5 від 17.05.2018, №ТТН04/5 від 11.05.2018, №ТТН03/5 від 08.05.2018, №ТТН02/5 від 07.05.2018, №ТТН01/5 від 05.05.2018, №ТТН03/4 від 24.04.2018, №ТТН02/4 від 17.04.2018, №ТТН01/4 від 04.04.2018.
65. Позивачем на підтвердження оплати товару надано реєстр документів з 01.03.2018 по 31.12.2018 (том 4 а.с.224-225).
66. Також позивачем в якості доказів реальності постачання товару надано: аналіз руху товарно-матеріальних цінностей, податкові накладні, які знаходяться в матеріалах справи (том 4 а.с.169-179, том 5 а.с.38-60).
67. Між ТОВ "ПРОМ-ГТВ" (далі-постачальник) та ТОВ "ВКП "СІАЛ ДЖЕТ УКРАЇНА" (далі-покупець) укладено договір поставки № 1/11-2017 від 01.11.2017 (том 5 а.с.61-62).
68. Пунктом 1.1 вказаного договору визначено, що постачальник зобов`язується поставити (передати), а покупець прийняти і оплатити резино технічні вироби, відповідно заявки поданий покупцем. Номенклатура та вартість поставлених товарів вказується у рахунку-фактурі, які постачальник надає покупцю.
69. На виконання вказаного договору сторонами підписані:
1) видаткові накладні: №8 від 05.02.2018, №7 від 31.01.2018, №6 від 26.01.2018, №5 від 23.01.2018, №4 від 18.01.2018, №3 від 12.01.2018, №2 від 11.01.2018, №1 від 05.01.2018, №4 від 13.12.2017, №3 від 08.12.2017, №2 від 05.12.2017, №1 від 27.11.2017;
2) рахунки на оплату: №7 від 31.01.2018, №6 від 26.01.2018, №5 від 23.01.2018, №4 від 18.01.2018, №3 від 12.01.2018, №2 від 11.01.2018, №1 від 05.01.2018, №3 від 13.12.2017, №2 від 05.12.2017, №1 від 27.11.2017.
70. У якості доказів перевезення товару в матеріалах справи наявні товарно-транспортні накладні: №ТТН1-02 від 05.02.2018, №ТТН7-01 від 31.01.2018, №ТТН6-01 від 26.01.2018, №ТТН5-01 від 23.01.2018, №ТТН4-01 від 18.01.2018, №ТТН3-01 від 12.01.2018, №ТТН2-01 від 11.01.2018, №ТТН1-01 від 05.01.2018, №ТТН3-12 від 13.12.2017, №ТТН2-12 від 29.11.2017, №ТТН1-12 від 05.12.2017, №ТТН1-11 від 27.11.2017.
71. Позивачем на підтвердження оплати товару надано реєстр документів з 01.11.2017 по 30.04.2018 (том 5 а.с.135-136).
72. Також позивачем в якості доказів реальності постачання товару надано аналіз руху товарно-матеріальних цінностей, податкові накладні, які знаходяться в матеріалах справи (том 5 а.с.63-69, том 5 а.с.140, 144, 148, 152, 156, 160, 164, 168, 172, 175, 180, 184).
73. Крім того між ТОВ "ГІДРО-ТРЕЙД" (далі-постачальник) та ТОВ "ВКП "СІАЛ ДЖЕТ УКРАЇНА" (далі-покупець) укладено договір поставки № 111/17 від 17.07.2017 (том 5 а.с.185-186).
74. Пунктом 1.1 вказаного договору визначено, що постачальник зобов`язується поставити (передати), а покупець прийняти і оплатити резино технічні вироби, відповідно заявки поданий покупцем. Номенклатура та вартість поставлених товарів вказується у рахунку-фактурі, які постачальник надає покупцю.
75. На виконання вказаного договору сторонами підписані:
1) додаткову угоду №1 до договору поставки № 111/17 від 17.07.2017, яким внесені зміни до розділу 10 договору в частині реквізитів постачальника.
2) видаткові накладні: №1 від 17.07.2017, №2 від 19.07.2017, №3 від 26.07.2017, №4 від 28.07.2017, №5 від 02.08.2017, №6 від 09.08.2017, №7 від 17.08.2017, №8 від 30.08.2017, №9 від 06.09.2017, №10 від 13.09.2017, №11 від 20.09.2017, №12 від 27.09.2017, №13 від 29.09.2017, №14 від 02.10.2017, №15 від 11.10.2017, №16 від 18.10.2017, №17 від 25.10.2017, №18 від 08.11.2017, №19 від 15.11.2017, №20 від 22.11.2017, №21 від 29.11.2017, №22 від 27.12.2017.
3) рахунки на оплату: №1 від 17.07.2017, №2 від 19.07.2017, №3 від 26.07.2017, від 28.07.2017, №5 від 02.08.2017, №6 від 09.08.2017, №7 від 17.08.2017, №8 від 30.08.2017, №9 від 06.09.2017, №10 від 13.09.2017, №11 від 20.09.2017, №12 від 26.09.2017, №13 від 28.09.2017, №14 від 11.10.2017, №15 від 18.10.2017, №16 від 25.10.2017, №17 від 08.11.2017,, №18 від 15.11.2017, №19 від 22.11.2017, №20 від 29.11.2017, №21 від 27.12.2017.
76. У якості доказів перевезення товару в матеріалах справи наявні товарно-транспортні накладні: №ТТН1-01 від 17.07.2017, №ТТН02 від 19.07.2017, №ТТН03 від 26.07.2017, №ТТН04 від 28.07.2017, №ТТН05 від 02.08.2017, №ТТН06 від 09.08.2017, №ТТН07 від 17.08.2017, №ТТН08 від 30.08.2017, №ТТН09 від 06.09.2017, №ТТН10 від 13.09.2017, №ТТН11 від 20.09.2017, №ТТН12 від 27.09.2017, №ТТН13 від 29.09.2017, №ТТН14 від 02.10.2017, №ТТН15 від 11.10.2017, №ТТН16 від 18.10.2017, №ТТН17 від 25.10.2017, №ТТН18 від 08.11.2017, №ТТН19 від 15.11.2017, №ТТН20 від 22.11.2017, №ТТН21 від 29.11.2017, №ТТН22 від 27.12.2017.
77. Позивачем на підтвердження оплати товару надано реєстр документів з 03.08.2017 по 26.03.2018 (том 5 а.с.250-том 6 а.с.2).
78. Також позивачем в якості доказів реальності постачання товару надано аналіз руху товарно-матеріальних цінностей, податкові накладні, які знаходяться в матеріалах справи (том 6 а.с.6, 10, 14, 18, 22, 26, 30, 34, 38, 42, 46, 50, 54, 58, 62, 66, 70, 74, 78, 82, 86, 90).
79. Також позивачем у якості доказів часткового використання для власного виробництва, а також часткового реалізованого по ланцюгу постачання іншим контрагентам придбаного товару у ТОВ "ІМПОТЕХСЕРВІС", ТОВ "ГІДРО-ТРЕЙД", ТОВ "ПРОМ-ГТВ", ТОВ "РТИ ПРОМТОРГ", надано видаткові накладні, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, товарно-транспортні накладні.
80. Отже, суди попередніх інстанцій, аналізуючи взаємовідносини позивача з його контрагентом, визнали належними та допустимими доказами наявність між позивачем та його контрагентом фактів вчинення правочинів, висновуючись на тому, що на підтвердження реальності господарських операцій та мети придбання (поставки) товарів позивачем надано відповідні первинні документи.
81. За висновками судів попередніх інстанцій спірні господарські операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. Доказів на підтвердження зворотного відповідачем не надано.
82. Верховний Суд в постановах від 11.11.2020 №320/1147/19, від 24.11.2020 №813/3034/15 виклав висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, відповідно до якого норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
83. Відповідачем не наведено обставин та доказів, які б свідчили про штучний характер господарських операцій, невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди. Разом з тим, судом встановлено рух активів (товару) по ланцюгу від постачальника до покупця, встановлено зв`язок між фактом придбання товару і господарською діяльністю позивача.
84. Крім того, згідно з практикою Верховного Суду зі спорів щодо оскарження рішень податкових органів з оцінки питань щодо відсутності у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів, наявності або відсутності окремих документів, а також недоліки в їх оформленні, відсутності ТТН, порушення податкової дисципліни по ланцюгу постачання, які не можуть бути безумовною підставою для висновку про нереальність господарських операцій та для позбавлення суб`єкта господарювання податкового кредиту.
85. Так, висновком Верховного Суду, викладеному у постановах по справам №826/7704/16 від 19.06.2018, №2а/1770/3360/12 від 30.01.2018 критична оцінка надана посиланню контролюючих органів на відсутність у контрагентів позивача власних чи орендованих основних фондів, кваліфікованих фахівців для здійснення діяльності, оскільки сама по собі наявність або відсутність у контрагентів основних фондів, певної кількості персоналу, не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків, у зв`язку з його господарською діяльністю. Укладення договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів (робіт, послуг) постачальником. При цьому залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).
86. Оцінюючи доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що підлягають відхиленню посилання контролюючого органу на наявність кримінальних провадженнь №42016100000000937 від 30.09.2016, №42017000000004294 від 17.11.2017 відносно контрагентів позивача зважаючи на те, що сам факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб господарюючих суб`єктів не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.
87. Посилання контролюючого органу на кримінальні провадження відносно контрагентів позивача не підтверджуються документально та не містять встановлених обставин, які б свідчили про невиконання контрагентами своїх договірних зобов`язань саме по господарських відносинах з позивачем або обставин, які б свідчили про фіктивність (нереальність) господарських операцій між вказаними суб`єктами господарської діяльності.
88. Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 26.06.2018 по справі №808/2360/17, від 05.06.2018 по справі №809/1139/17.
89. Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 27.03.2018 у справі № 816/809/17, від 24.04.2018 у справі № 2а/0370/205/12, від 20.03.2019 у справі № 813/1979/15, від 22.07.2020 у справі № 620/3925/18, унесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей по кримінальному провадженню не спростовує фактичного здійснення операцій між позивачем та його контрагентами, адже наявність досудового розслідування не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин.
90. Належними доказами можуть бути лише встановлені вироком суду обставини, у тому числі щодо причетності або обізнаності позивача у цьому. Проте доказів, які б свідчили про наявність вироку суду відносно контрагентів позивача, який би набрав законної сили, під час розгляду справи, контролюючим органом не надано, а отже сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб контрагента позивача не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача.
91. Разом з тим, судами установлено, що позивач та його контрагент на момент укладання та виконання спірних операцій були зареєстровані в ЄДР, знаходились на податковому обліку в ДПІ, мали свідоцтва платника податку на додану вартість, що не заперечується відповідачем, а також відображено в акті оскаржуваної перевірки.
92. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судами попередніх інстанцій обставин, підтверджених наявними в матеріалах справи доказами, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного законодавства.
93. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення.
94. Ураховуючи приписи пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 460-ІХ, а також те, що касаційні скарги на судові рішення в цій справі були подані до набрання чинності цим Законом і рогляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає їх у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України (у редакції, чинній до 08.02.2020).
95. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.