ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 473/3711/16-а
адміністративне провадження № К/9901/43346/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Коваленко Н.В., Стародуба О.П.,
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 18.01.2017, ухвалу Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 18.01.2017 (суддя Висоцька Г.А.) та ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2017 (колегія у складі суддів Стас Л.В., Турецької І.О., Градовського Ю.М.)
у справі № 473/3711/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області
про визнання протиправними дій, зобов`язання провести перерахунок пенсії військовослужбовця та здійснення відповідних виплат.
I. РУХ СПРАВИ
1. 15.12.2016 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії та зобов`язати відповідача провести перерахунок пенсії з 01.11.2010 по 01.06.2011 згідно наказу Міністра оборони України № 576 від 05.11.2010, яким передбачена щомісячна доплата 55% премії до посадового окладу, наказу Міністра оборони України № 355 від 25.06.2011, де передбачена щомісячна доплата 90% премії посадового окладу, в період з 01.06.2011 по 31.12.2015, наказу Міністра оборони України № 44 від 27.01.2016 "Про особливості виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних сил України в 2016 році", яким передбачена щомісячна доплата до пенсії 450% посадового окладу та здійснити відповідні виплати.
2. Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 18.01.2017, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2017, позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов`язання провести перерахунок пенсії військовослужбовця та здійснення відповідних в частині вимог за період з 01.11.2010 по 15.06.2016 залишено без розгляду.
3. Постановою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 18.01.2017, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2017 у задоволенні позову відмовлено.
4. 10.04.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга позивача на зазначені судові рішення. У касаційній скарзі позивач просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.05.2017 відкрито касаційне провадження у справі.
6. У зв`язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України справу було передано для розгляду до Верховного Суду.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ від 09.04.1992.
8. 07.11.2016 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області із заявою про перерахунок пенсії у зв`язку зі збільшенням грошового забезпечення військовослужбовців Збройних сил України за рахунок збільшення розміру премій, з урахуванням положень ст. ст. 43, 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", наказу Міністра оборони України № 595 від 15.11.2010, наказу Міністра оборони України № 44 від 27.01.2016.
9. Листом начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області за № 1457-К-07 від 22.11.2016 позивачу було відмовлено у здійсненні такого перерахунку.
10. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
11. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що непроведення відповідачем перерахунку раніше призначеної пенсії з тієї дати, з якої відбулося підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, порушує його конституційні та соціальні права.
12. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позовні вимоги з урахуванням вимог ст. 99 КАС України, можуть бути розглянуті лише з 15.06.2016, тому просив позов в частині вимог за період з 01.11.2010 по 14.12.2016 залишити без розгляду, в іншій частині позову відповідач посилався на правомірність його дій щодо відмови позивачу у проведенні перерахунку пенсії.
ІV. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Залишаючи позовні вимоги за період з 01.11.2010 по 15.06.2016 без розгляду, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що пенсійні виплати є періодичними, щомісячними платежами, які отримує безпосередньо особа, якій вони призначені, а отже позивач про порушення своїх прав повинен був дізнатися щомісяця під час отримання пенсії в розмірі не відповідному чинному законодавству, тобто має місце тривала ситуація, а в суд з позовом звернувся лише 15.12.2016. Таким чином, позовна заява подана до суду з пропуском шестимісячного строку, встановленого для звернення до суду, при цьому позивачем не наведені поважні причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, відтак підлягають застосуванню наслідки пропуску строку звернення до суду.
За висновком суду апеляційної інстанції, поважними причинами пропуску строку визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Посилання на ч. 3 ст. 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", суд апеляційної інстанції вважає помилковим, оскільки перерахунок пенсії без обмеження строку законодавець пов`язує зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення, проте, оскільки Кабінетом Міністрів України не приймались рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, підстави для перерахунку пенсій із застосуванням такого обмеження відсутні.
14. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в іншій частині, суди дійшли висновку, що повноваженнями щодо зміни розміру грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців та введення нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій наділений виключно Кабінет Міністрів України.
Оскільки останній перерахунок пенсії позивача проводився на підставі постанови КМ України "Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 23.04.2012 №355 та з цього періоду Кабінетом Міністрів України не приймались рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, підстави для перерахунку пенсії позивача відсутні.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
15. Позивач у касаційній скарзі посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
16. Скаржник зазначає, що ч. 2 ст. 99 КАС України (у редакції до 15.12.2017), встановлює шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Проте, у даному випадку неможливо встановити строк, коли пенсіонер дізнався чи повинен був дізнатися про Накази Міністра оборони України, оскільки такі не є доступними до широкого кола громадян та не друкуються в ЗМІ чи інших публічних виданнях.
17. Крім того, позивач зазначає, що не ставив питання про поновлення процесуальних строків, так як керувався положеннями Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" № 614-VІІІ від 15.07.2015, згідно яких перерахунок пенсій у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення не проведений з вини органів Пенсійного фонду України або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
18. Також, скаржник посилається на те, що його пенсія повинна бути перерахована з введенням у дію нових додаткових видів грошового забезпечення, та повинна залежати від розміру грошового забезпечення, які на сьогодні отримують військовослужбовці відповідної його посаді та військовому званню, категорії.
19. 19.06.2017 від відповідача до суду надійшли заперечення на касаційну скаргу, у яких останній просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
20. Верховний Суд перевірив, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов таких висновків.
21. Ключовим питанням у цій справі є застосування строку звернення до суду та застосування положень ч. 3 ст. 43, ст. 63 Закону N 2262-XII та Постанови КМ України № 1294 для перерахунку пенсії позивача з урахуванням премій у розмірах, встановлених наказами Міністра оброни України.
22. Частиною першою статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №2011-ХІІ) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
23. Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
24. Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
25. Частиною першою статті 15 Закону №2011-ХІІ визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
26. Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.
27. Так, частиною третьою статті 43 Закону №2262-XII визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
28. Відповідно до пункту 7 Постанови пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
29. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.02.2019 у справі №522/2738/17 дійшла висновку, що при обчисленні пенсії на підставі статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення, як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць. Крім того, факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", який є вичерпним.
30. При цьому, Суд звертає увагу на позицію Великої Палати Верховного Суду, висловлену у постанові від 13.05.2020 у справі №592/5164/16-а (провадження №11-76апп20), відповідно до якої накази Міністерства оборони України, якими встановлювався розмір премій для військовослужбовців, є відомчими, внутрішніми документами, які носять тимчасовий характер, не містять нормативно-правових приписів та не породжують будь-яких правових підстав для проведення перерахунку пенсії.
31. Крім того, розглядаючи справу щодо перерахунку пенсії на підставі наказу Міністра оборони України від 27.01.2016 №44 Верховний Суд у постановах від 15.04.2019 у справі №643/12234/16-а, від 30.05.2019 у справі №753/18107/16-а та від 05.03.2020 у справі №639/9285/16-а дійшов висновку, що передбачена цим наказом премія не є підставою для перерахунку пенсії оскільки носить індивідуальний характер і залежить від результатів служби конкретного військовослужбовця, індивідуальні заслуги якого не можуть бути розповсюджені на осіб, що працювали на цій посаді в попередні роки.
32. Суд не знаходить підстав для відступу від цих правових висновків у справі, що розглядається, та які спростовують доводи скаржника.
33. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для перерахунку пенсії позивачу з урахуванням премій у розмірах, встановлених наказами Міністра оброни України, оскільки встановлення такої премії не є підставою для перерахунку пенсії відповідно до частини третьої статей 43 та 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
34. Що стосується вимог, які залишено без розгляду з мотивів пропуску строків звернення до суду, то Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду зазначив у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 дійшов такого висновку щодо застосування строку звернення до суду:
"... для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно.
<…> колегія суддів наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами".
35. Суд не знаходить підстав для відступу від цього правового висновку у справі, що розглядається.
36. У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції зазначив, що доводи позивача про те, що він звернувся до управління у грудні 2015 року, не є підставою для поновлення строків звернення до суду, оскільки останній до суду звернувся лише в грудні 2016 року, тобто майже через рік після того, як він дізнався про порушення своїх прав.
37. Крім того, суд критично ставиться до тверджень позивача про те, що він пропустив строк звернення до суду у зв`язку із тим, що йому не було відомо про всі накази Міністра оборони України, оскільки необізнаність щодо прийнятих актів законодавства або байдужість до своїх прав не може бути поважною причиною пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом, а тому суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про наявність підстав для залишення частини позовних вимог без розгляду відповідно до частини першої статті 100 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного судового рішення).
38. Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом, зокрема у постанові від 16.07.2020 у справі № 487/3042/16-а.
39. При цьому, як було зазначено вище судом касаційної інстанції, премії, виплачені відповідно до відомчих наказів Міністерства оборони України, не входять до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.
40. Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судами оскаржуваних рішень і погоджується з їхніми висновками у справі, якими доводи скаржника відхилено.
41. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
42. Судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, Суд -