РІШЕННЯ
Іменем України
13 грудня 2021 року
Київ
справа №800/501/16
адміністративне провадження № П/9901/64/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Жука А.В., Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Президента України про визнання незаконним та скасування рішення відмовити,
УСТАНОВИВ:
Зміст позовних вимог та предмет спору
1. У вересні 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до Вищого адміністративного суду України, як суду першої інстанції, з адміністративним позовом до Президента України (далі - відповідач), у якому просить:
1.1. визнати незаконним та скасувати Указ Президента України від 24 вересня 2016 року № 409/2016 "Про звільнення суддів" (далі - Указ № 409/2016) в частині звільнення ОСОБА_1 з посади судді Шевченківського районного суду міста Києва у зв`язку з порушенням присяги судді.
Стислий виклад позицій позивача та відповідача
Аргументи позивачки
2. В обґрунтування позову позивачка зауважувала, що підставою для видання оскаржуваного указу стали висновок Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції (далі - ТСК) від 10 червня 2015 року № 55/02-15 про визнання в діях ОСОБА_1 порушення присяги судді, направлення висновку та матеріалів перевірки до Вищої ради юстиції (далі - ВРЮ) та рішення ВРЮ від 17 березня 2016 року № 581/0/15-16 про внесення подання Президенту України про звільнення позивачки з посади судді Шевченківського районного суду міста Києва у зв`язку з порушенням присяги судді, при ухваленні яких порушена процедура дисціплінарного провадження відносно судді. Такими порушеннями, на думку позивачки, зокрема, є: неповідомлення судді в установленому законом порядку про розгляд дисциплінарної справи в ТСК та ВРЮ; у складі ТСК і ВРЮ судді обрані суддями не мають більшості (права вирішального голосу), що є порушенням європейських стандартів щодо дисциплінарної практики суддів; притягнення до дисциплінарної відповідальності відбулося поза межами встановленого законом строку; всупереч положенням статті 61 Конституції України рішенням ВРП від 17 березня 2016 року повторно вирішено питання про притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності за одні і ті ж дії, які вже були предметом розгляду компетентного органу (рішенням ВККСУ від 16 січня 2014 року № 142/ДП-14 вже вирішено питання про притягнення позивачки до відповідальності за рішення від 13 грудня 2013 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2 ).
2.1. Тож, оскільки Указ № 409/2016 ґрунтується на ухвалених з істотним порушенням закону висновку ТСК від 10 червня 2015 року № 55/02-15 та рішенні ВРЮ від 17 березня 2016 року, то, на переконання позивачки, він не відповідає вимогам закону і має бути скасований судом.
2.2. Позивачка підкреслює, що оскаржуваний Указ прийнято в період судового оскарження рішення дисциплінарного органу, в той час, коли ВРЮ подано апеляційну скаргу на постанову Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2016 року у справі № П/800/182/16, яким скасовано рішення ВРЮ від 17 березня 2016 року.
2.3. Наголошує, що 30 вересня 2016 року набуває чинності Закон України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02 червня 2016 року та Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII, якими, ураховуючи рекомендації Венеціанської комісії та ЄСПЛ, виключена така підстава для звільнення судді, як порушення присяги. За таких обставин позивачка уважає видання оскаржуваного Указу про її звільнення саме за порушення присяги очевидно протиправним в розумінні статті 6 Європейської конвенції з прав людини.
Аргументи відповідача
3. У письмових запереченнях проти адміністративного позову представник Президента України просив відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 .
3.1. Свою позицію сторона відповідача мотивувала тим, що оскаржуваний Указ виданий на підставі подання ВРЮ, внесеного Главі держави за результатами прийняття рішення, чинного на той момент.
Рух справи та процесуальні дії у справі
4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30 вересня 2016 року відкрито провадження в цій справі.
5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 листопада 2016 року продовжено строк розгляду справи № П/800/501/16 на один місяць.
6. Ухвалою Вищого адміністративного суду України ухвалою від 07 грудня 2016 року провадження в адміністративній справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № П/800/182/16 за позовом ОСОБА_1 до ВРЮ про визнання незаконним та скасування рішення.
7. 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VІІІ).
8. На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
9. 02 січня 2018 року вказана касаційна скарга передана до Верховного Суду (далі - Суд) як суду касаційної інстанції в адміністративних справах.
10. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 січня 2018 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Гриців М.І., суддів- Берзназюк Я.О., Гімон М.М., Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.
11. Згідно з підпунктом 5 пункту 1 Перехідних положень КАС позовні заяви та апеляційні скарги на судові рішення в адміністративних справах, які подані до Вищого адміністративного суду України як суду першої або апеляційної інстанції та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
12. Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності, зокрема й Вищої ради правосуддя (далі - ВРП), встановлено у статті 266 КАС. Частиною другою цієї статті передбачено, що адміністративні справи, зазначені у пунктах 1- 3 частини першої цієї статті (серед них - справи щодо законності актів, дій чи бездіяльності ВРП), розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного суду не менше ніж з п`яти суддів.
13. Розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлено у статті 262 цього Кодексу (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року). Попередня редакція Кодексу такої форми адміністративного судочинства не передбачала.
14. Суддею Касаційного адміністративного суду у Верховному Суді Гриців М.І. ухвалою від 09 січня 2018 року постановлено розгляд справи № 800/501/16 розпочати спочатку за правилами спрощеного позовного провадження колегією суддів у складі п`яти суддів після того, як відпадуть обставини, що викликали зупинення провадження у справі.
15. 24 травня 2019 року відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного Суду від 23 травня 2019 року № 449/0/78-19 у зв`язку із обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Гриціва М.І. (головуючий суддя), що унеможливлює його участь у розгляді позовних заяв, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Єресько Л.О., судді Дашутін І.В., Жук А.В., Мартинюк Н.М., Мельник - Томенко Ж.М.
16. Суддею Касаційного адміністративного суду у Верховному Суді Єресько Л.О. ухвалою від 04 вересня 2019 року постановлено прийняти справу № 800/501/16 до свого провадження, розгляд справи розпочати спочатку за правилами спрощеного позовного провадження колегією суддів у складі п`яти суддів після того, як відпадуть обставини, що викликали зупинення провадження у справі.
17. Керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" від 22 грудня 2005 року № 3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з`ясовано, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду рішенням від 07 жовтня 2020 року у справі №800/23/17 (800/182/16) відмовив ОСОБА_1 у задоволенні позову до ВРЮ про визнання незаконним та скасування рішення. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 02 вересня 2021 року у справі № 800/23/17 (800/182/16) (провадження №11-383заі20) рішення Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року залишено без змін.
18. Ураховуючи, що підстави, які зумовили зупинення провадження у цій справі, відпали, ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду рішенням від 08 листопада 2021 року поновлено провадження у справі № 800/501/16 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін на 08 грудня 2021 року на 15:00 год.
19. Цією ж ухвалою зобов`язано ОСОБА_1 у строк до 01 грудня 2021 року надати Касаційному адміністративному суду у складі Верховного Суду засвідчену належним чином копію постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 вересня 2021 року у справі № 800/23/17 (800/182/16) (провадження №11-383заі20).
20. У призначений час учасники справи не з`явилися у відкрите судове засідання, хоча у справі наявні відомості про те, що вони завчасно та належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду (а.с. 125-126).
21. Представник Президента України подав через канцелярію суду клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с. 127).
22. ОСОБА_1 15 листопада 2021 року особисто отримала ухвалу про поновлення провадження у цій справі разом із повісткою про виклик в судове засідання, причин неявки в судове засідання суду не повідомила. При цьому, ані клопотання про відкладення розгляду справи із наведенням поважності причин такої необхідності, ані заяви про розгляд справи у її відсутності позивачка не подавала. Правом взяти участь у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції позивачка також не скористалася. Вимоги ухвали про зобов`язання у строк до 01 грудня 2021 року надати Суду засвідчену належним чином копію постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 вересня 2021 року у справі № 800/23/17 (800/182/16) (провадження №11-383заі20) не виконала.
23. Верховний Суд створив учасникам справи належні умови для ознайомлення з рухом справи № 9901/374/20 шляхом надсилання копій процесуальних документів. Учасники справи не обмежені у праві користуватися своїми процесуальними правами, визначеними статтями 44, 47 КАС України.
24. Водночас частиною другою статті 44 КАС України установлено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
25. Тож відповідно до приписів статті 44 КАС України сторони, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на судове оскарження рішень органів (посадових осіб), уповноважених на вирішення питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення з неї, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, в частині виконання процесуальних обов`язків, визначених частиною п`ятою статті 44 КАС України, як то виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи тощо.
26. За приписами частини першої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
27. Частина третя статті 205 КАС України одним із наслідків неявки в судове засідання учасника справи або його представника, які були належним чином повідомлені про судове засідання, установлює, що суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
28. За висновком колегії суддів неявка позивачки, яка не повідомила про причини своєї неявки, не перешкоджає розгляду справи, приймаючи до уваги, що предметом розгляду у цій справі є Указ Президента України про звільнення з посади судді за порушення присяги, що ґрунтується на рішення ВРЮ від 17 березня 2016 року № 581/0/15-16 "Про внесення подання Президентові України про звільнення судді Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 з посади судді у зв`язку з порушенням присяги судді", правова оцінка якому надана Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у рішенні від 07 жовтня 2020 року у справі №800/23/17 (800/182/16), залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 02 вересня 2021 року у справі № 800/23/17 (800/182/16) (провадження №11-383заі20).
29. Верховний Суд не визнавав явку позивачки у судове засідання обов`язковою.
30. За приписами частини дев`ятої статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
31. Враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта у цій справі, колегія суддів вирішила за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.
Установлені в справі обставини та зміст спірних правовідносин
32. Указом Президента України від 16 квітня 2010 року № 544/2010 ОСОБА_1 призначена на посаду судді Черкаського окружного адміністративного суду.
33. Указом Президента України від 23 травня 2013 року № 301/2013 переведена на посаду судді Шевченківського районного суду міста Києва у межах п`ятирічного строку.
34. Відповідно до Закону № 1188-VII до ТСК надійшла заява заступника Генерального прокурора України Бачуна О. В. від 05 грудня 2014 року про проведення спеціальної перевірки судді Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 . У цій заяві зазначено про порушення суддею Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 норм законодавства під час прийняття рішень про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-2 КУпАП (справи № 761/2412/14-п, 761/2417/14-п, 761/2420/14-п, 761/2426/14-п, 761/2418/14-п, 761/2424/14-п).
35. 15 грудня 2014 року до ТСК надійшла заява ОСОБА_3 від 09 грудня 2014 року щодо порушення суддею Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 норм законодавства під час прийняття рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 294 Кримінального кодексу України (далі - КПК України).
36. 10 червня 2015 року ТСК за результатами перевірки склала висновок № 55/02-15 про наявність у діях судді Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 порушення присяги судді та направила його разом з матеріалами перевірки до ВРЮ для подальшого розгляду та прийняття рішення.
37. 17 березня 2016 року ВРЮ за результатами розгляду дисциплінарної справи прийняла рішення № 581/0/15-16 "Про внесення подання Президентові України про звільнення судді Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 з посади у зв`язку з порушенням присяги судді".
38. 19 квітня 2016 року на підставі вищезазначеного рішення Головою ВРЮ внесено подання № 38/0/12-16 "Про звільнення судді з посади", яким запропоновано Президентові України звільнити ОСОБА_1 з посади судді Шевченківського районного суду м. Києва, у зв`язку з порушенням нею присяги судді.
39. Указом Президента України від 24 вересня 2016 року № 409/2016 року ОСОБА_1 звільнено з посади судді Шевченківського районного суду м. Києва у зв`язку з порушенням присяги судді на підставі пункту 5 частини п`ятої статті 126 Конституції України.
40. Не погодившись із цим Указом, позивачка звернулася до суду про його скасування.
Нормативне регулювання
41. Пунктом 5 частини п`ятої статті 126 Конституції України, у редакції, що діяла до внесення змін Законом України від 02 червня 2016 року № 1401- VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" (далі - Закон № 1401-VII) визначено, що однією з підстав звільнення судді органом, що його обрав або призначив, є порушення суддею присяги. Така норма кореспондується з положеннями статті 111 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року № 2453-VI (тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 2453-VI).
42. Частиною першою статті 128 Конституції України (у зазначеній вище редакції) установлено, що перше призначення на посаду професійного судді строком на п`ять років здійснюється Президентом України.
43. За приписами пункту 1 частини першої статті 131 Основного Закону (у зазначеній вище редакції) до набрання чинності Законом № 1401-VIII в Україні діяла Вища рада юстиції, до відання якої належало внесення подання про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад.
44. Згідно з пунктом першим статті 3 Закону України "Про Вищу раду юстиції" від 15 січня 1998 року № 22/98-ВР (цей Закон втратив чинність з 5 січня 2017 року на підставі Закону України від 21 лютого 2016 року № 1798-VIII "Про Вищу раду правосуддя", однак був чинним на дату виникнення спірних відносин, тут і надалі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 22/98-ВР) ВРЮ вносить подання Президенту України про призначення суддів на посади або звільнення їх з посад.
45. Відповідно до частини першої статті 32 Закону № 22/98-ВР питання про звільнення судді з підстав, передбачених пунктами 4 - 6 частини п`ятої статті 126 Конституції України (порушення суддею присяги), Вища рада юстиції розглядає після надання Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, іншого суб`єкта у випадках, визначених законом, відповідного висновку або за власною ініціативою.
46. Згідно із частиною другою статті 32 Закону № 22/98-ВР провадження щодо звільнення судді за порушення присяги проводиться за правилами і у строки, передбачені для здійснення дисциплінарного провадження.
47. Пунктом 2 частини першої статті 27 Закону № 22/98-ВР встановлено, що ВРЮ приймає такі акти, як подання про звільнення суддів з посади.
48. Частинами першою - четвертою статті 116 Закону № 2453-VI встановлено, що відповідно до пункту 5 частини п`ятої статті 126 Конституції України суддя звільняється з посади у зв`язку з порушенням ним присяги судді. Факти, що свідчать про порушення суддею присяги, мають бути встановлені ВККС або ВРЮ. Звільнення судді з посади на підставі порушення ним присяги судді відбувається за поданням ВРЮ після розгляду цього питання на її засіданні відповідно до Закону № 22/98-ВР. На підставі подання ВРЮ Президент України видає указ про звільнення з посади судді.
49. Пунктами 1, 4 частини четвертої статті 54 Закону № 2453-VI (у редакції, чинній на час вчинення суддею дій, кваліфікованих як порушення присяги) визначено, що суддя зобов`язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; додержуватися присяги судді.
50. За змістом статті 55 Закону № 2453-VI(у редакції, чинній на час вчинення суддею дій, кваліфікованих як порушення присяги) суддя присягає об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно та справедливо здійснювати правосуддя, підкоряючись лише закону та керуючись принципом верховенства права, чесно і сумлінно виконувати обов`язки судді, дотримуватися морально-етичних принципів поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді та принижують авторитет судової влади.
51. Відповідно до частини другої статті 32 Закону № 22/98-ВР (у редакції, чинній на час вчинення суддею дій, кваліфікованих як порушення присяги) порушенням суддею присяги є, зокрема, вчинення ним дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності судових органів.
52. 11 квітня 2014 року набув чинності Закон України "Про відновлення довіри до судової влади в Україні" від 8 квітня 2014 року № 1188-VII (далі - Закон № 1188-VII), який визначає правові та організаційні засади проведення спеціальної перевірки суддів судів загальної юрисдикції (далі - перевірка суддів) як тимчасового посиленого заходу з використанням існуючих процедур розгляду питань про притягнення суддів судів загальної юрисдикції до дисциплінарної відповідальності і звільнення з посади у зв`язку з порушенням присяги з метою підвищення авторитету судової влади України та довіри громадян до судової гілки влади, відновлення законності і справедливості.
53. Відповідно до пунктів 2-4 частини першої статті 3 Закону № 1188-VII суддя суду загальної юрисдикції підлягає перевірці у разі прийняття ним одноособово або у колегії суддів таких рішень: про обрання запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, залишення їх без змін, продовження строку тримання під вартою, обвинувальних вироків, рішень судів апеляційної та касаційної інстанцій про перегляд обвинувальних вироків, наслідком якого не було їх скасування, щодо осіб, які визнані політичними в`язнями, за дії, пов`язані з їх політичною та громадською діяльністю; про обрання запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, залишення їх без змін, продовження строку тримання під вартою, обвинувальних вироків щодо осіб, які були учасниками масових акцій протесту в період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності цим Законом, у зв`язку з їх участю у таких акціях; про накладення адміністративних стягнень на осіб, які були учасниками масових акцій протесту в період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності цим Законом, у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на підставі статті 122-2 КУпАП за невиконання водіями вимог працівника міліції про зупинку транспортного засобу та про залишення зазначених рішень без змін судом апеляційної інстанції в період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності цим Законом.
54. Відповідно до частини другої статті 7 Закону № 1188-VII висновок ТСК про порушення суддею присяги разом із матеріалами перевірки направляється ВРЮ для розгляду та прийняття нею рішення. Суддя має право на оскарження рішення ВРЮ в порядку, визначеному КАС України. Висновок ТСК про порушення суддею присяги є обов`язковим для розгляду ВРЮ.