Постанова
іменем України
7 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 144/1058/20
провадження № 51-4606км21
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Короля В.В.,
суддів Лагнюка М.М., Маринича В.К.,
за участю:
секретаря судового засідання Кулініч К.С.,
прокурора Гошовської Ю.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 7 вересня 2021 року про повернення апеляційної скарги.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом апеляційної інстанції обставини
Ухвалою слідчого судді Теплицького районного суду Вінницької області від 26 серпня 2020 року задоволено клопотання слідчого СВ Теплицького відділення поліції Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області Чарського Ю.В. та накладено арешт на земельну ділянку, кадастровий номер 0523781600:02:000:0328, площею 2.1495 га, зареєстровану на ім`я ОСОБА_1, яка знаходиться на території (Веселівської сільської ради) Веселівського старостинського округу Теплицької селищної ради Теплицького району Вінницької області.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 7 вересня 2021 року апеляційну скаргу адвоката Клінчикова С.О. в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Теплицького районного суду Вінницької області від 26 серпня 2020 року про арешт земельної ділянки, кадастровий номер 0523781600:02:000:0328, у кримінальному провадженні № 12020020280000221, повернуто апелянту у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження без подання клопотання про поновлення цього строку та належного обґрунтування в ньому причин пропуску строку на апеляційне оскарження та без надання відповідних доказів для перевірки судом поважності пропуску строку.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасуватиухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зазначає, що слідчий суддя місцевого суду 26 серпня 2020 року постановив ухвалу про арешт земельної ділянки без його виклику та його присутності, як власника земельної ділянки, копію якої він так і не отримав. При цьому зазначає, що суд апеляційної інстанції в порушення вимог статей 370, 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) не перевірив наведених ним доводів щодо дотримання строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, належних мотивів та висновків щодо цього з урахуванням положень ст. 395 КПК не навів, у зв`язку з чим висновок суду апеляційної інстанції про подання апеляційної скарги поза межами строку апеляційного оскарження є передчасним.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор Гошовська Ю.М. вважала касаційну скаргу обґрунтованою та просила її задовольнити.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора Гошовської Ю.М., перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.
Суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин (ч. 1 ст. 433 КПК).
У п.1 ч. 1, ч. 2 ст. 438 КПК передбачено, що істотне порушення вимог кримінального процесуального закону є підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412 - 414 цього Кодексу.
Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК).
Згідно зі ст. 370 і ч. 2 ст. 418 КПК ухвала суду апеляційної інстанції повинна бути законною, обґрунтованою і вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо її подано після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Як убачається зі змісту оскарженого судового рішення, суд апеляційної інстанції повернув адвокату Клінчикову С.О., котрий діяв в інтересах ОСОБА_1 апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Теплицького районного суду Вінницької області
від 26 серпня 2020 року про накладення арешту на вказану вище земельну ділянку, зазначивши, що апеляційну скаргу подано захисником відповідно до штампу суду 6 вересня 2021 року, тобто з пропуском встановленого ст. 395 КПК строку на апеляційне оскарження.
Мотивуючи своє рішення, апеляційним судом констатовано, що адвокат Клінчиков С.О. подав апеляційну скаргу з пропуском строку на апеляційне оскарження, зазначивши в апеляційній скарзі лише про отримання ним ухвали 1 вересня 2021 року, без подання клопотання про поновлення цього строку та належного обґрунтування в ньому причин пропуску строку на апеляційне оскарження та без надання відповідних доказів для перевірки судом поважності пропуску строку.
Крім того, апеляційний суд встановив, що адвокат Клінчиков С.О. з 4 березня 2021 року, здійснюючи захист ОСОБА_1 та приймаючи участь у розгляді апеляційної скарги останнього на ухвалу слідчого судді Теплицького районного суду Вінницької області від 24 квітня 2020 року про накладення арешту на земельну ділянку, кадастровий номер 0523755100:02:000:0267, зареєстровану на ім`я ОСОБА_1, в іншому кримінальному провадженні, міг бути обізнаним з рішеннями Теплицького районного суду щодо накладення арешту на земельні ділянки ОСОБА_1 .
Однак, зазначене рішення про повернення апеляційної скарги адвоката Клінчикова С.О. в інтересах ОСОБА_1 не ґрунтується на вимогах кримінального процесуального закону.
Процедура визначення строків для подання скарги має на меті забезпечити належне відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності. Для правильного обчислення строку оскарження важливого значення набувають приписи правових норм, які стосуються визначення початкового моменту перебігу цього строку, обставин, що впливають на його перебіг, і встановлення моменту його закінчення.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про арешт майна або відмову у ньому.
У п. 3 ч. 2 і абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК встановлено, що апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення. При цьому, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Разом з тим, щодо застосування положень ст. 395 КПК у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04 листопада 2019 року (справа № 760/12179/16-к) зроблено такий висновок: "за змістом абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК, якщо ухвала слідчого судді постановлена без виклику особи, інтересів якої вона стосується та яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи має обчислюватись з дня отримання копії судового рішення, незалежно від наявності інших джерел інформування про прийняте рішення".
Отже, при вирішенні питання, чи дотрималася особа, яка подала апеляційну скаргу, передбаченого ст. 395 КПКстроку апеляційного оскарження, слід чітко встановити початок перебігу вказаного строку та момент його закінчення, а також час вчинення учасником провадження дій щодо подання апеляційної скарги.
Як убачається з матеріалів провадження,розгляд клопотання здійснювався без викликуособи, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт, - ОСОБА_1 .
Відтак, з огляду на положення абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК, у такому випадку початок строку апеляційного оскарження мав обчислюватися з дня отримання особою копії судового рішення, яке вона оскаржує.
В апеляційній скарзі адвокат Клінчиков С.О., зазначав, що в судове засідання власник земельної ділянки ОСОБА_1 не викликався і про прийняте слідчим суддею рішення не знав, а оскаржувана ухвала про арешт земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1 була надана захиснику Теплицьким районним судом Вінницької області 1 вересня 2021 року.
При цьому апеляційну скаргу на зазначену ухвалу слідчого судді було подано захисником безпосередньо до Вінницького апеляційного суду 6 вересня 2021 року, про що свідчить штамп суду (а.п. 26).
Крім того, матеріали провадження не містять жодних даних про направлення ОСОБА_1 та отримання ним копії ухвали слідчого судді Теплицького районного суду Вінницької області від 26 серпня 2020 року.
Однак, апеляційний суд, вказуючи на те, що адвокат Клінчиков С.О. міг бути обізнаним з рішеннями Теплицького районного суду щодо накладення арешту на земельні ділянки ОСОБА_1, оскільки брав участь у розгляді апеляційної скарги останнього на ухвалу слідчого судді Теплицького районного суду Вінницької області від 24 квітня 2020 року в іншому кримінальному провадженні, не врахував положень абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК, в якій визначено початковий момент перебігу строку, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, - з дня отримання особою копії судового рішення, а також висновок щодо застосування положень ст. 395 КПК, який міститься у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04 листопада 2019 року (справа № 760/12179/16-к).
При цьому, хоча ця норма й не конкретизує порядок (спосіб) отримання рішення (у зв`язку з направленням його копії судом чи у порядку виконання судового рішення, зокрема, й ухвали слідчого судді про арешт майна), однак підтвердження як самого факту, так і моменту отримання копії цього судового рішення є обов`язковим для прийняття рішення про початок строку його оскарження.
Таким чином, ухвалюючи рішення про повернення апеляційної скарги, апеляційний суд належно не перевірив відповідно до вимог ч. 2 і абз. 2 ч. 3 ст. 395, ст. 399 КПК доводи адвоката Клінчикова С.О. про дотримання ним строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді про накладення арешту на земельну ділянку ОСОБА_1, а тому його висновок про подачу апеляційної скарги з пропуском встановленого ст. 395 КПК строку на апеляційне оскарження є передчасним.
Виходячи з наведеного, під час перевірки апеляційної скарги адвоката Клінчикова С.О. в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Теплицького районного суду Вінницької області від 26 серпня 2020 року судом апеляційної інстанції було допущено порушення вимог кримінального процесуального закону, які є істотними, оскільки могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, що відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для скасування такого судового рішення і призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції.
При новому розгляді апеляційному суду необхідно врахувати наведене та з дотриманням прав усіх учасників судового провадження прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд