Постанова
Іменем України
08 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 361/4549/19
провадження № 61-8927св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ткачука О. С. (суддя-доповідач),
суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А., Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Альфа-Банк", треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Говоров Павло Володимирович, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Трофименко Михайло Михайлович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Альфа-Банк" на постанову Київського апеляційного суду від 08 квітня 2021 року, ухвалену колегією суддів у складі: Соколової В. В., Андрієнко А. М., Поліщук Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із указаним позовом, посилаючись на те, що 28 березня 2008 року він уклав із Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк"), правонаступником якого є Акціонерне товариство "Альфа-Банк" (далі - АТ "Альфа-Банк"), договір кредиту, на підставі якого отримав 20 000 доларів США. На забезпечення виконання умов кредитного договору його сторони того ж дня уклали договір іпотеки, предметом якого є дві земельні ділянки по АДРЕСА_1 площами 0,1000 га та 0,0094 га.
18 січня 2018 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В. А. видав виконавчий напис, яким в рахунок погашення кредитної заборгованості запропонував звернути стягнення на предмет іпотеки.
Позивач посилався на те, що розмір заборгованості не є безспірним, до заяви про видачу виконавчого напису не були надані первинні банківські документи, заборгованість визначена без зазначення гривневого еквіваленту, а сам кредитний договір не був нотаріально посвідчений, що унеможливлює видачу виконавчого напису нотаріусом. Крім того, на думку позивача, має місце розбіжність між сумами визначеними у виконавчому написі і нотаріально посвідченій вимозі, що була отримана позивачем, та з дня виникнення права вимоги минуло більше ніж три роки.
Враховуючи викладене, позивач просив визнати зазначений виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 вересня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Судове рішення мотивовано тим, що нотаріусу були надані всі визначені чинним законодавством документи для вчинення виконавчого напису, факт прострочення виконання зобов`язання за кредитним договором позивачем не оспорюється, доказів відсутності заборгованості або її іншого розміру, ніж вказано у виконавчому написі, ним не надано.
Постановою Київського апеляційного суду від 08 квітня 2021 року рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 вересня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано виконавчий напис від 18 січня 2018 року № 742, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А., таким, що не підлягає виконанню. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Задовольняючи позов та визнаючи виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, суд апеляційної інстанції виходив із того, що надані нотаріусу документи не містять доказів отримання позивачем або поштовим відділенням позивача вимоги про погашення заборгованості, відтак, суд дійшов висновку про неможливість визначення 30-денного строку на її виконання. Крім того апеляційний суд вказав на те, що банк не надав детального розрахунку заборгованості позивача, тому неможливо його перевірити та переконатися, що до суми заборгованості не підлягає застосуванню присічний трирічний строк, визначений Законом України "Про іпотеку".
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У травні 2021 року АТ "Альфа-Банк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просило скасувати постанову Київського апеляційного суду від 08 квітня 2021 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Заявник посилався на те, що суд в оскаржуваних судових рішеннях застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Доводи інших учасників справи
У серпні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому посилався на законність та обґрунтованість постанови апеляційного суду та просив залишити її без змін, а касаційну скаргу АТ "Альфа-Банк" - без задоволення.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 липня 2021 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
Ухвалою Верховного Суду від 25 листопада 2021 року справу призначено до розгляду у складі п`яти суддів.
Обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 28 березня 2008 року між ПАТ "Укрсоцбанк", правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк", та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого останній отримав кредитні кошти у розмірі 20 000 доларів США.
На забезпечення виконання умов кредитного договору його сторони того ж дня уклали договір іпотеки, предметом якого є дві земельні ділянки по АДРЕСА_1 площами 0,1000 га та 0,0094 га.
20 липня 2017 року АТ "Укрсоцбанк" надіслало ОСОБА_1 вимогу про усунення порушень на загальну суму 41 289,73 доларів США.
14 вересня 2017 року приватний нотаріус передав ОСОБА_1 заяву з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 83 427,85 доларів США.
25 жовтня 2017 року ОСОБА_1 підписав відповідь на вимогу про усунення недоліків від 14 вересня 2017 року.
18 січня 2018 року ПАТ "Укрсоцбанк" звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В. А. із заявою про вчинення виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення кредитної заборгованості у розмірі 41 289,73 доларів США. На підтвердження вимоги були надані: іпотечний договір, кредитний договір, копія вимоги про усунення порушення зобов`язання з підтвердженням її направлення боржнику, довідка банку про ненадходження платежу, довідка-розрахунок заборгованості станом на 30 травня 2017 року на суму 41 289,73 доларів США, з яких: строкова заборгованість - 5 449,00 доларів США; прострочена заборгованість - 13 361,85 доларів США; строкова заборгованість по нарахованих відсотках - 156,76 доларів США; прострочена заборгованість по нарахованих відсотках - 22 322,12 доларів США.
18 січня 2018 року приватний нотаріус видав виконавчий напис, яким в рахунок погашення кредитної заборгованості запропонував звернути стягнення на предмет іпотеки.
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадах: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.