Постанова
Іменем України
09 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 275/88/21
провадження № 61-15118св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Ткачука О. С. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Петрова Є. В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Брусилівська селищна рада Житомирського району Житомирської області, про відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 15 червня 2021 року, ухвалене суддею Миколайчуком П. В., та постанову Житомирського апеляційного суду від 05 серпня 2021 року, прийняту у складі колегії суддів: Трояновської Г. С., Павицької Т. М., Миніч Т. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, третя особа - Брусилівська селищна рада Житомирського району Житомирської області, про відшкодування моральної шкоди.
Позов обґрунтований тим, що на розгляд тридцять п`ятої сесії сьомого скликання Брусилівської селищної ради Брусилівського району Житомирської області (далі - Брусилівська селищна рада) ним було подано заяви від 05 серпня 2019 року про передачу в оренду земельних ділянок.
Позивач зазначав, що рішенням Брусилівської селищної ради від 21 серпня 20219 року № 1146 "Про розгляд заяв громадянина ОСОБА_1" йому було відмовлено у задоволенні таких заяв. Разом із цим депутат селищної ради ОСОБА_2, без будь-яких правових підстав, з порушенням порядку денного сесії умисно, з метою шантажу та залякування проголосувала за прийняття сесією селищної ради рішення щодо притягнення його до кримінальної відповідальності, зокрема було вирішено звернутись до Головного управління Національної поліції в Житомирській області в порядку передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК України) за фактом вчинення громадянином ОСОБА_1 злочину, передбаченого статтею 358 Кримінального кодексу України (далі - КК України), а саме підроблення та використання підроблених розпоряджень голови Брусилівської районної державної адміністрації від 14 квітня 2010 року № 108 "Про затвердження технічної документації із землеустрою" та № 109 "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою".
Такими протиправними та умисними діями, зазначав позивач, йому як громадянину, було завдано моральну шкоду, яка виразилась в емоційних, душевних стражданнях та хвилюваннях, порушенні його звичного життєвого укладу та необхідності відстоювати свої права у судовому порядку, витрачати на це багато часу та коштів. Він, у зв`язку із цією ситуацією, відчув себе приниженим, що негативно позначилося на його психологічному стані, змусило сильно нервувати і переживати. Розмір заподіяної моральної шкоди позивач визначив у сумі 1 500 000 грн.
Крім того, позивач наголошував на тому, що в результаті висвітлення цієї інформації на офіційному сайті Брусилівської селищної ради (bttps;//.bruslivska gromada, gov. ua/docs/241186/) він був вимушений прикладати додаткових зусиль для організації та налагодження звичайного режиму життя. Вищевказане унеможливило в повному обсязі продовжити активне громадське життя та балотуватися на виборах 2020 року депутатом Брусилівської селищної ради, адже він є керівником громадської організації "Асоціація фермерів та приватних землевласників Житомирської області" Житомирської обласної організації Партії відродження села. Вказував, що дії відповідача повністю нівелювали його авторитет серед членів партії та громадян громади. Крім того, ОСОБА_2 не вжила жодних заходів щодо спростування чи доведення вказаної інформації та не вибачилася перед ним.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Брусилівського районного суду Житомирської області
від 15 червня 2021 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 05 серпня 2021 року, у задоволенні позову
ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Судові рішення мотивовані тим, що позивач не довів належними й допустимими доказами заподіяння йому моральної шкоди, а також протиправності дій та наявності причинно-наслідкового зв`язку між шкодою і діями відповідача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У вересні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, у якій він просить скасувати рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 15 червня 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 05 серпня 2021 року і ухвалити нове рішення у справі про задоволення позову.
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, посилаючись на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу Брусилівська селищна рада просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 08 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
25 листопада 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Обставини справи та висновки за результатами розгляду справи, зроблені судами
Суди встановили, що у серпні 2019 року ОСОБА_1 подав до Брусилівської селищної ради заяву про передачу земельних ділянок в оренду, до якої долучив відповідний перелік документів, в їх числі копії відповідних розпоряджень голови Брусилівської районної державної адміністрації від 14 квітня 2010 року на підтвердження його права на отримання ділянок в оренду.
Зі змісту долученої ОСОБА_1 копії розпорядження Брусилівської районної державної адміністрації від 14 квітня 2010 року № 109 "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок", вбачається, що ОСОБА_1 надано відповідний дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 128,00 га для передачі в оренду строком на 49 років для ведення фермерського господарства за рахунок земель запасу та резерву, що розташовані за межами населених пунктів (а. с. 50).
Із іншої наявної копії розпорядження Брусилівської районної державної адміністрації, датованого цією ж датою 14 квітня 2010 року, за цим же № 109, вбачається, що ОСОБА_3 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки водного фонду, що розташована за межами населених пунктів Ставищенської сільської ради загальною площею 5, 6222 га для рибогосподарських та рекреаційних потреб (а .с. 54).
Відповідно до долученої ОСОБА_1 копії розпорядження Брусилівської районної державної адміністрації від 14 квітня 2010 року № 108 "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок", ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 320,00 га для передачі в оренду строком на 49 років для ведення фермерського господарства за рахунок земель запасу та резерву, що розташовані за межами населених пунктів (а. с. 32).
Водночас згідно іншої наявної у матеріалах справи копії розпорядження Брусилівської районної державної адміністрації від 14 квітня 2010 року № 108 "Про затвердження технічної документації із землеустрою", вбачається, що затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну частку (пай) гр. ОСОБА_4 загальною площею 9,2119 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Дивинської сільської ради Брусилівського району Житомирської області (а .с. 55).
Рішенням тридцять п`ятої сесії сьомого скликання Брусилівської селищної ради від 21 серпня 2019 року № 1146 "Про розгляд заяв громадянина ОСОБА_1" позивачу відмовлено у передачі земельних ділянок в користування на умовах договору оренди. У той же час оскільки на день ухвалення цього рішення буди наявні розпорядження Брусилівської районної державної адміністрації від 14 квітня 2010 року № № 108, 109, зміст яких відрізнявся від тих, що подав ОСОБА_1, то цим рішенням селищної ради було вирішено звернутись до Головного управління Національної поліції в Житомирській області в порядку, передбаченому КПК України за фактом вчинення громадянином ОСОБА_1 злочину, передбаченого статтею 358 КК України, а саме підроблення та використання підроблених розпоряджень голови Брусилівської районної державної адміністрації від 14 квітня 2010 року № 108 "Про затвердження технічної документації із землеустрою" та № 109 "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою" (а. с. 6-8).
На запит позивача Головне управління Національної поліції в Житомирській області листом від 15 лютого 2021 року повідомило, що 13 вересня 2019 року до них з Брусилівської селищної ради надійшла заява від 10 вересня 2019 року з приводу вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1, заяву було направлено до Брусилівського відділу поліції Коростишівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області (а. с. 115).
За повідомленням Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 19 березня 2021 року органом досудового розслідування Брусилівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області 30 травня 2019 року внесено відомості до ЄРДР за № 12019060130000141 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 358 КК України. 12 серпня 20219 року на підставі статті 284 КК України у вказаному кримінальному провадженні ухвалено кінцеве рішення, а саме винесено постанову про закриття даного кримінального провадження (а. с.116).
Відповідно до договору оренди від 25 лютого 2020 року Брусилівська селищна рада (орендодавець) передала ОСОБА_1 (орендарю) в оренду три земельні ділянки загальною площею 331,9416 га для ведення фермерського господарства (а. с.110).
Судами встановлено, що спір між сторонами у цій справі виник з приводу відшкодування моральної шкоди, завданої діями (голосуванням) ОСОБА_2 як депутата селищної ради при ухваленні рішення сесії Брусилівської селищної ради, яким було вирішено звернутися до правоохоронних органів з повідомленням про вчинення позивачем кримінальних правопорушень.
При цьому законність самого рішення селищної ради не є предметом оскарження у даній справі, оскільки відповідних позовних вимог до органу місцевого самоврядування ОСОБА_1 не заявлено.
Правовими підставами для пред`явлення позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди є посилання позивача на положення статей 23, 1167 ЦК України.
Так, згідно зі статтею 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
За змістом статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Вирішуючи підставність заявлених ОСОБА_1 позовних вимог щодо відшкодування на його користь ОСОБА_2 моральної шкоди, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов висновку про недоведеність позову, виходячи із того, що позивач не довів належними й допустимими доказами факту заподіяння йому відповідачкою моральної шкоди, вини останньої у її заподіянні, а також наявності причинно-наслідкового зв`язку між шкодою і її діями чи бездіяльністю. При цьому судами не встановлено протиправності дій ОСОБА_2 саме як депутата селищної ради при голосуванні за рішення, тобто не встановлена протиправність діяння її заподіювача, як однієї із обов`язкових підстав для виникнення зобов`язання з відшкодування моральної шкоди.
Разом із цим суди звернули увагу на те, що рішення від 21 серпня 2019 року № 1146 "Про розгляд заяв громадянина ОСОБА_1" було прийнято колегіально органом місцевого самоврядування - Брусилівською селищною радою. Законодавство України щодо діяльності органів місцевого самоврядування, як і інші законодавчі акти, не містять заборони на звернення до правоохоронних органів з заявою про вчинення злочину, саме органом місцевого самоврядування, як юридичною особою. Та обставина, що відповідач, як депутат, самостійно не звернулася до правоохоронних органів, право на що прямо надано частиною третьою статті 11 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" жодним чином не вказує на незаконність її голосування за звернення з даного питання саме селищною радою як юридичною особою. Протиправність рішення сесії судом не встановлювалась, а предметом позовних вимог у даній справі не є оскарження самого рішення сесії селищної ради від 21 серпня 2019 року та оцінка його законності.
Відтак, суди дійшли висновку, що участь депутата селищної ради в голосуванні за рішення сесії при розгляді питань на виконання повноважень органу місцевого самоврядування у сфері земельних відносин не може вважатися протиправною.