Постанова суду № 212/1015/17 від 08.12.2021 про відшкодування моральної шкоди, спричиненої смертю батька від професійного захворювання

Постанова

Іменем України

08 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 212/1015/17

провадження № 61-7279 св 21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідач - приватне акціонерне товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат";

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" на постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 березня 2021 року у складі колегії суддів: Барильської Я. М., Бондар Я. М., Зубакової В. П.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - ПрАТ "Центральний ГЗК") про відшкодування моральної шкоди, спричиненої смертю батька від професійного захворювання.

Позовна заява мотивована тим, що його батько - ОСОБА_2 працював на підприємстві відповідача підземним дробильником, слюсарем-ремонтником протягом тривалого часу в умовах впливу шкідливих факторів, внаслідок чого отримав професійне захворювання. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Довідкою медико-соціальної експертної комісії (далі - МСЕК) від 16 вересня 2016 року встановлений причинний зв`язок між смертю його батька та професійним захворюванням.

Унаслідок смерті батька йому завдано моральної шкоди, суттєвих незворотних негативних змін, які відбулися у його особистому житті.

Ураховуючи наведене позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь 640 тис. грн без утримання податку з доходів фізичних осіб та обов`язкових платежів на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 12 травня 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 вересня 2017 року та постановою Верховного Суді від 13 червня 2019 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ "Центральний ГЗК" на користь ОСОБА_1 75 тис. грн без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб на відшкодування моральної шкоди, завданої у зв`язку зі смертю батька від професійного захворювання. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 травня 2017 року.

Заява мотивована тим, що рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 травня 2017 року частково задоволено позовні вимоги позивача та судом першої інстанції встановлено, що батько позивача - ОСОБА_2 з 1999 року по 2012 рік працював на шахті імені Орджонікідзе, правонаступником якого є ПрАТ "Центральний ГЗК". Висновком МСЕК від 02 червня 2004 року йому було первинно встановлено 35 % втрати професійної працездатності, з яких: 20% - по пиловому бронхіту та 15% - по нейросенсорній приглуховатості. При наступному переогляді батькові позивача ОСОБА_2 висновком МСЕК від 31 травня 2005 року році повторно встановлено 40% втрати професійної працездатності, з яких: 20% - по Хозл та 20% - по туговухості. При повторному переогляді висновком МСЕК від 26 березня 2007 року позивачу повторно його батькові встановлено 60% втрати професійної працездатності, з яких: первинно 30% - по деформуючому артрозі, повторно 25% - по Хозл та 15% - по туговухості, ІІІ група інвалідності, безстроково. При наступному переогляді висновком МСЕК від 01 березня 2016 року його батькові повторно встановлено 85 % втрати професійної працездатності по Хозл, ІІ група інвалідності, безстроково. Довідкою № 0000158 комунальної установи "Обласний центр медико-соціальної експертизи" Дніпропетровської обласної ради від 16 вересня 2016 року встановлено причинний зв`язок смерті ОСОБА_2 з професійним захворюванням, яке виникло у наслідок тривалої праці в умовах впливу шкідливих факторів.

Зазначав, що винними у отриманні його батьком професійних захворювань є дві юридичні особи, а саме: ПрАТ "Центральний ГЗК" та ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" в період роботи його батька на цих підприємствах, а саме: ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" з 25 червня 1984 року по 31 грудня 1998 року на шахті Орджонікідзе" та ПрАТ "Центральний ГЗК" з 01 січня 1999 року по 02 квітня 2012 року на шахті "Орджонікідзе".

У березні 2020 року він дізнався, що ПрАТ "Центральний ГЗК" є правонаступником прав та обов`язків також шахти імені Орджонікідзе ДВО "Кривбасруда", де його батько працював з 25 червня 1984 року по 31 грудня 1998 року, що не було відомо ні суду під час ухвалення оскаржуваного рішення, ні йому, у зв`язку з чим, вважав, що наявні підстави для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд переглянути за нововиявленими обставинами рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 травня 2017 року у справі за його позовом до ПрАТ "Центральний ГЗК" про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька від професійного захворювання.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 лютого 2021 року у складі судді Чорного І. Я. у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 травня 2017 року відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що період роботи в шкідливих умовах з 25 червня 1984 року по 31 грудня 1998 року батька заявника було враховано при постановленні рішення суду рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 лютого 2017 року, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 березня 2017 року, у справі № 212/7747/16-ц, яке, хоча і скасовано постановою суду касаційної інстанції, однак було фактично виконано. Тому обставини, на які посилається позивач в заяві про перегляд рішення суду, не є нововиявленими, оскільки обізнаність про них позивача підтверджується матеріалами справи та встановленими у судовому засіданні обставинами.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 31 березня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 лютого 2021 року скасовано й ухвалено нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 травня 2017 року у зазначеній справі задоволено частково. Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 травня 2017 року та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 вересня 2017 року в указаній вище справі скасовано за нововиявленими обставинами й ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ "Центральний ГЗК" на користь ОСОБА_1 суму у розмірі 275 тис. грн на відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька від професійного захворювання. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що правонаступником шахти імені Орджонікідзе ДВО "Кривбасруда" є ПрАТ "Центральний ГЗК", а тому наявні правові підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 травня 2017 року за нововиявленими обставинами, оскільки, як вбачається з акту № 13 розслідування хронічного професійного захворювання від 2006 року, причиною виникнення професійного захворювання у ОСОБА_2 є робота, яка характеризується важкою фізичною працею, пов`язаною з підйомом і переміщення вантажів, незручною позою і вимушеним нахилом тулубу у період з 25 червня 1984 року по 01 січня 1999 року на шахті імені Орджонікідзе ДВО "Кривбасруда". Проте підставою задоволення позову були обставини того, що ОСОБА_2 з 1999 року по 2012 рік працював на різних посадах ПрАТ "Центральний ГЗК" шахти імені Орджонікідзе.

Факт правонаступництва саме ПрАТ "Центральний ГЗК" прав і обов`язків шахти імені Орджонікідзе не був відомий заявникові та не досліджувався судом першої інстанції при розгляді справи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У квітні 2021 року ПрАТ "Центральний ГЗК" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просило оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає істотні для справи обставини, що не були враховані судом, а саме трикратне стягнення з ПрАТ "Центральний ГЗК" на користь ОСОБА_1 моральної шкоди на суму 430 тис. грн.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 травня 2021 року відкрито касаційне провадження в указаній справі й витребувано цивільну справу № 212/1015/17 із Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

У червні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2021 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що батько позивача - ОСОБА_2 працював на шахті імені Орджонікідзе під час перебування її у власності ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" та пізніше ПрАТ "Центральний ГЗК".

На користь позивача, чий батько помер від отриманого професійного захворювання, тричі стягнуто моральну шкоду з колишніх роботодавців батька, а саме: вперше - 75 тис. грн стягнуто Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з ПрАТ "Центральний ГЗК" у справі № 212/1015/17-ц; 80 тис. грн з ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" у справі № 212/7747/16-ц виконано повністю. Однак, 17 квітня 2019 року Верховний Суд України, розглянувши касаційну скаргу ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат", скасував вищезазначені судові рішення та ухвалив нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 у до ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" про відшкодування моральної шкоди відмовив. Однак, 80 тис. грн, сплачених ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" ОСОБА_1 не повернуто, оскільки ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 29 жовтня 2020 року у задоволенні заяви ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" про поворот виконання зазначеного рішення суду відмовлено. Втретє: постановою Дніпровського апеляційного суду від 31 березня 2021 року у справі № 212/1015/17-ц стягнуто з ПрАТ "Центральний ГЗК" на користь ОСОБА_1 275 тис. грн

Тобто судами допущено трикратне стягнення на користь ОСОБА_1 моральної шкоди, завданої смертю батька від отриманого професійного захворювання, протягом 2017-2021років у розмірі 430 тис. грн.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

У 2017 році ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до ПрАТ "Центральний ГЗК" про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька від професійного захворювання.

Підставою для звернення позивача до суду із вказаним позовом були акти розслідування професійних захворювань батька, виходячи з яких винними в отриманих його батьком професійних захворюваннях є ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" в період його роботи з 25 червня 1984 року по 31 грудня 1998 року на шахті імені Орджонікідзе та ПрАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" в період роботи з 01 січня 1999 року по 02 квітня 2012 року на шахті імені Орджонікідзе.

Також судом встановлено, що рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 лютого 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 березня 2017 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково та стягнуто з ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" на його користь 80 тис. грн на відшкодування моральної шкоди у зв`язку зі смертю батька від професійного захворювання. При постановленні рішення судом враховано період роботи батька позивача на вказаному підприємстві з 25 червня 1984 року по 31 грудня 1998 року.

Постановою Верховного Суду від 17 квітня 2019 року касаційну скаргу ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" задоволено. Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 лютого 2017 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 березня 2017 року скасовано. Ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 20 лютого 2020 року заяву ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" про поворот виконання рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 лютого 2017 року задоволено. Зобов`язано ОСОБА_1 повернути кошти ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" у розмірі 80 тис грн.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 жовтня 2020 року ухвалу Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 20 лютого 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" про поворот виконання рішення суду.

................

Перейти до повного тексту