ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 908/639/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В. Г.,
суддів: Банаська О. О., Погребняка В. Я.,
за участю секретаря судового засідання Багнюка І.І.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго",
представник - Краснокутська Д.О.,
відповідач - Енергодарська міська рада,
представник - в судове засідання не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" за вх. № 9540/2021
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 31.08.2021
у складі колегії суддів: Чередка А.Є., (доповідач) Коваль Л.А., Кузнецова В.О.
та на рішення Господарського суду Запорізької області від 25.05.2021
у складі судді Федорова О.В.
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго"
до Енергодарської міської ради
про стягнення грошових коштів
На розгляд Суду постало питання про притягнення до солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів засновника (власника майна) ліквідованого боржника.
ВСТАНОВИВ
Обставини справи встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
1. 06.06.2019 Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" (далі - ПАТ "Запоріжжяобленерго") звернулося до Господарського суду Запорізької області з заявою про визнання кредитором у справі № 908/1218/17 з грошовими вимогами до боржника - Комунального підприємства "Доркомунгосп" (далі - КП "Доркомунгосп") Енергодарської міської ради, в сумі 5 741 850,55 грн.
2. 16.07.2019 ухвалою Господарського суду Запорізької області визнано кредитором у справі № 908/1218/17 ПАТ "Запоріжжяобленерго" з вимогами у розмірі 5 741 850,55 грн (6-та черга задоволення вимог).
3. 15.08.2019 ухвалою Господарського суду Запорізької області при розгляді справи № 908/1218/17 про банкрутство КП "Доркомунгосп" Енергодарської міської ради заяву ПАТ "Запоріжжяобленерго" з урахуванням уточнень задоволено частково. Встановлено порушення засновником (власником майна) КП "Доркомунгосп" Енергодарської міської ради Енергодарською міською радою, керівником боржника - Прачем Віталієм Васильовичем, головою ліквідаційної комісії боржника - Курдею Ігорем Івановичем вимог частини першої статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" стосовно невиконання ліквідатором (ліквідаційною комісією) боржника обов`язку звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство КП "Доркомунгосп" Енергодарської міської ради. В іншій частині заяви відмовлено. Цією ж ухвалою звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута - КП "Доркомунгосп" Енергодарської міської ради затверджено, банкрута ліквідовано, провадження у справі закрито.
4. Непогашеними залишилися майнові вимоги ПАТ "Запоріжжяобленерго" про стягнення заборгованості за послуги з перетікання реактивної електричної енергії за період з 01.12.2017 по 31.03.2019 у розмірі 101 132,12 грн.
Подання позову
5. У березні 2021 року ПАТ "Запоріжжяобленерго" звернулося до Господарського суду Запорізької області із позовом про стягнення з Енергодарської міської ради грошових коштів у сумі 101 132,12 грн.
6. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями частин першої, шостої статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Відповідно до частини першої статті 95 зазначеного Закону якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов`язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. Обов`язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.
7. Згідно з частиною шостою статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" власник майна боржника (уповноважена ним особа), керівник боржника, голова ліквідаційної комісії (ліквідатор), які допустили порушення вимог частини першої цієї статті, несуть солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення власником майна боржника (уповноваженою ним особою), керівником боржника, головою ліквідаційної комісії (ліквідатором) вимог частини першої цієї статті підлягає розгляду господарським судом при проведенні ліквідаційної процедури відповідно до цього Закону. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду про затвердження ліквідаційного балансу та звіту ліквідатора банкрута, що є підставою для подальшого звернення кредиторів до власника майна боржника (уповноваженої ним особи), керівника боржника, голови ліквідаційної комісії (ліквідатора).
8. Позивач стверджує, що в силу зазначеної норми у нього виникло право стягнення з Енергодарської міської ради як засновника та власника майна ліквідованого боржника незадоволених в процедурі банкрутства кредиторських вимог в сумі 101 132,12 грн. При цьому, позивач посилається на те, що ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15.08.2019 у справі № 908/1218/17 про банкрутство КП "Доркомунгосп" судом встановлені порушення засновником (власником майна) боржника - Енергодарською міською радою, керівником боржника та головою ліквідаційної комісії боржника законодавства про банкрутство щодо обов`язку звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
9. 25.05.2021 рішенням Господарського суду Запорізької області у задоволенні позову ПАТ "Запоріжжяобленерго" відмовлено.
10. Місцевий господарський суд встановив, що при розгляді справи № 908/1218/17 судом встановлені факти порушення засновником (власником майна) боржника Енергодарською міською радою, керівником боржника Прачем Віталієм Васильовичем та головою ліквідаційної комісії боржника Курдею Ігорем Івановичем законодавства про банкрутство. При розгляді справи про банкрутство суд не визначив ступінь вини у порушенні законодавства про банкрутство щодо кожного порушника. Таким чином, місцевий господарський суд дійшов висновку про недоведеність позивачем правових підстав для покладення на Енергодарську міську раду 100% відповідальності за вчинення порушення законодавства про банкрутство у межах справи № 908/1218/17.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
11. 31.08.2021 постановою Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПАТ "Запоріжжяобленерго" на рішення Господарського суду Запорізької області від 25.05.2021 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Запорізької області від 25.05.2021 залишено без змін.
12. Суд апеляційної інстанції погодився із висновками місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позову.
13. При цьому, апеляційний господарський суд зазначив, що якщо у відповідності до частини шостої статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" особами, на яких покладається відповідальність за порушення вимог щодо необхідності звернення до суду із заявою про порушення справи про банкрутство є власник майна боржника (уповноважена ним особа), керівник боржника, голова ліквідаційної комісії (ліквідатор), то у відповідності до частини шостої статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства такою особою є лише керівник боржника.
14. Суд вказав, що на момент звернення позивача до суду з позовними вимогами до Енергодарської міської ради, як засновника (власника майна) боржника - Комунального підприємства "Доркомунгосп", норма закону, яка передбачала відповідальність відповідача, втратила чинність.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
15. 28.09.2021 ПАТ "Запоріжжяобленерго" подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 31.08.2021 та рішення Господарського суду Запорізької області від 25.05.2021 у справі № 908/639/21, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПАТ "Запоріжжяобленерго" про стягнення з Енергодарської міської ради 101 132,12 грн.
16. Скаржник вважає, що судами попередніх інстанцій порушено норми статей 75, 86, 210 Господарського процесуального кодексу України щодо повного з`ясування обставин справи та надання оцінки доказам, що мають преюдиційний характер та незастосування частини шостої статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статей 4, 34 Кодексу України з процедур банкрутства, статті 543 Цивільного кодексу України.
17. Скаржник посилається на постанову Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 915/1624/16 та стверджує, що коло осіб, які несуть юридичну відповідальність за зобов`язаннями боржника ширше, ніж визначено статтею 34 Кодексу України з процедур банкрутства та такими суб`єктами, відповідно до ухвали Господарського суду Запорізької області від 15.08.2019 у справі № 908/1218/17 є засновник боржника - Енергодарська міська рада, керівник боржника - Прач В.В. та голова ліквідаційної комісії - Курдя І.І.
18. Скаржник стверджує, що обставини встановлені у справі № 908/1218/17 визначають підстави для застосування солідарної відповідальності винних до осіб встановлених цією ж ухвалою та надають право кредитору стягнення сум, незадоволених в процедурі банкрутства.
19. Скаржник також вказує, що відповідно до норми статті 543 Цивільного кодексу України кредитор вправі притягти до відповідальності як усіх боржників разом так і кожного з них окремо, як повністю, так і в частині боргу. У цій справі позивачем заявлено вимогу до солідарного з банкрутом боржника - Енергодарської міської ради.
20. Водночас, скаржник вказує на те, що подана ним касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, обґрунтовуючи це тим, що норма Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка визначала власника майна боржника у суб`єктному складі осіб солідарної відповідальності втратила чинність 21.10.2019 з введенням в дію Кодексу України з процедур банкрутства, який суб`єктом солідарної відповідальності визначає лише керівника боржника, що унеможливлює стягнення незадоволених у банкрутстві вимог ПАТ "Запоріжжяобленерго" саме з засновника банкрута, як солідарного боржника. Скаржник наголошує на тому, що Кодекс України з процедур банкрутства не містить у перехідних положеннях норми, яка б визначала механізм стягнення солідарної відповідальності з осіб, вина яких встановлена судом в період дії Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
21. Також, вказує на те, що справа № 908/639/21 становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, оскільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 83 Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" відноситься до об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави.
22. Скаржник зазначає, що велика частка дебіторської заборгованості в загальній структурі активів знижує ліквідність і фінансову стійкість підприємства та підвищує ризик фінансових збитків ПАТ "Запоріжжяобленерго", що може призвести до порушення сталої роботи єдиної енергосистеми України, та як наслідок соціальної напруги серед населення та негативних економічних наслідків для суб`єктів господарювання Запорізької області.
Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
23. 07.12.2021 до Верховного Суду від Енергодарської міської ради надійшов відзив (направлено засобами поштового зв`язку 01.12.2021) на касаційну скаргу, в якому відповідач просить Суд відмовити в задоволенні касаційної скарги позивача та залишити в силі прийняті у справі оскаржувані судові акти, посилаючись на те, що на момент звернення позивача із позовом, норма частини шостої статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" втратила чинність, а отже вимоги позивача є безпідставними.
24. Також відповідач посилається на відсутність причинно-наслідкового зв`язку як необхідного елементу відповідальності відповідача щодо погашення заборгованості перед позивачем.
В. Касаційне провадження
25. 30.09.2021 касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: Пєскова В.Г. (головуючого), Банаська О.О., Погребняка В.Я.
26. 13.10.2021 ухвалою Верховного Суду витребувано з Господарського суду Запорізької області та/або Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 908/639/21.
27. 03.11.2021 до Верховного Суду надійшли матеріали справи № 908/639/21.
28. 12.11.2021 ухвалою Верховного Суду, серед іншого, відкрито касаційне провадження у справі № 908/639/21 за касаційною скаргою ПАТ "Запоріжжяобленерго" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 31.08.2021 та на рішення Господарського суду Запорізької області від 25.05.2021; розгляд скарги призначено в судовому засіданні на 09.12.2021; надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 02.12.2021.
29. 30.11.2021 ухвалою Верховного Суду задоволено клопотання представника ПАТ "Запоріжжяобленерго" адвоката Краснокутської Д.О. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 908/639/21, постановлено здійснити проведення судового засідання в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon" (https://easycon.com.ua/).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
30. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
31. У цій справі, звертаючись із позовом про стягнення грошових коштів (незадоволених кредиторських вимог в процедурі банкрутства комунального підприємства) з Енергодарської міської ради як засновника ліквідованого підприємства-боржника на користь ПАТ "Запоріжжяобленерго" обґрунтовувало свої вимоги положеннями частини шостої статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та посилався на те, що ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15.08.2019 у справі № 908/1218/17 про банкрутство КП "Доркомунгосп" судом встановлені порушення засновником (власником майна) боржника - Енергодарською міською радою, керівником боржника та головою ліквідаційної комісії боржника законодавства про банкрутство щодо обов`язку звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство.
32. При цьому Суд зауважує, що з Єдиного державного реєстру судових рішень, відомості з якого є відкритими, вбачається, що провадження у справі № 908/1218/17 про банкрутство КП "Доркомунгосп" було порушено ухвалою Господарського суду Запорізької області від 26.07.2017 за заявою ПАТ "Запоріжжяобленерго", а не в порядку ліквідації боржника власником на підставі статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
33. Оцінюючи доводи касаційної скарги про незастосування судами попередніх інстанцій положень частини шостої статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів касаційної інстанції зазначає таке.
34. Відповідно до частини шостої статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" власник майна боржника (уповноважена ним особа), керівник боржника, голова ліквідаційної комісії (ліквідатор), які допустили порушення вимог частини першої цієї статті, несуть солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення власником майна боржника (уповноваженою ним особою), керівником боржника, головою ліквідаційної комісії (ліквідатором) вимог частини першої цієї статті підлягає розгляду господарським судом при проведенні ліквідаційної процедури відповідно до цього Закону. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду про затвердження ліквідаційного балансу та звіту ліквідатора банкрута, що є підставою для подальшого звернення кредиторів до власника майна боржника (уповноваженої ним особи), керівника боржника, голови ліквідаційної комісії (ліквідатора).
35. При цьому, Суд зауважує, що наведений вид солідарної відповідальності передбачений у випадку недотримання вимог щодо особливостей застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником згідно з частиною першою статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Подібних висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 15.06.2021 у справі № 910/2971/20 (пункт 7.2), від 14.09.2021 у справі № 902/1023/19 (пункт 9.2).
36. Водночас, 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 № 2597-VIII, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника-юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
37. Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
38. Верховний Суд зауважує, що відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
39. Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював і Конституційний Суд України. Зокрема, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп, від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 05.04.2001 № 3-рп/2001, від 13.03.2012 № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
40. Отже, за загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до події, факту застосовується закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце (див. висновок щодо застосування частини першої статті 58 Конституції України, викладений у постанові Верховного Суду України від 02.12.2015 у справі № 3-1085гс15).
41. Статтею "Дія актів цивільного законодавства у часі" 5 Цивільного кодексу України визначено, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
42. Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку про правомірне незастосування судами попередніх інстанцій положень частини шостої статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до позовних вимог ПАТ "Запоріжжяобленерго", оскільки така норма як підстава позову втратила чинність із введенням 21.10.2019 в дію Кодексу України з процедур банкрутства, натомість із позовом ПАТ "Запоріжжяобленерго" звернулося вже під час дії Кодексу - 11.03.2021.
43. Доводи скаржника про те, що коло суб`єктів, на яких може бути покладена відповідальність за порушення законодавства про банкрутство значно ширше, ніж зазначено в статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства та посилання на правові позиції у постанові Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 915/1624/16 Верховний Суд відхиляє з наступних мотивів.
44. Відповідно до частини шостої статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства боржник зобов`язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Якщо керівник боржника допустив порушення цих вимог, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення керівником боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначеної особи.
45. Колегія суддів звертає увагу, що солідарна відповідальність керівника боржника, передбачена в зазначеній нормі частини шостої статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства - це вид спеціальної цивільно-правової відповідальності, відповідно до якої при здійсненні провадження у справі про банкрутство керівник боржника, який не звернувся до господарського суду у місячний термін у разі наявності загрози неплатоспроможності підлягає притягненню до солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів відповідно до заяви кредитора, після виявлення такого порушення ухвалою господарського суду. Будь-яких інших підстав притягнення до солідарної відповідальності Кодексом України з процедур банкрутства не передбачено. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постановах від 23.03.2021 у справі № 910/3191/20, від 15.06.2021 у справі № 910/2971/20, від 14.09.2021 у справі № 902/1023/19.
46. Водночас, у постанові Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 915/1624/16, на яку посилається скаржник, предметом дослідження було питання покладення на третіх осіб субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства, що передбачено положеннями частин другої статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства.
47. Так у справі № 915/1624/16 Верховний Суд дійшов висновку, що субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, який за заявою ліквідатора покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності. Для застосування такої відповідальності необхідним є встановлення судом складових елементів господарського правопорушення як об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона правопорушення.
48. Таким чином, доводи скаржника щодо кола осіб, на яких може бути покладена відповідальність за зобов`язаннями боржника, яка є його предметом позовних вимог у цій справі, зводяться до помилкового ототожнення солідарної відповідальності у разі недотримання вимог щодо особливостей застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником згідно з частиною першою статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (ч. 6 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"), солідарної відповідальності у разі порушення вимоги Кодексу України з процедур банкрутства щодо обов`язку та строку для звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ( ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства) та субсидіарної відповідальності третіх осіб, у зв`язку з доведенням боржника до банкрутства (ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства), які по суті є трьома різними видами цивільно-правової відповідальності із різним суб`єктним складом та відмінними підставами для застосування.
49. Твердження скаржника про порушення судами попередніх інстанцій частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України та неповне з`ясування обставин цієї справи із посиланням на факти, наведені в ухвалі Господарського суду Запорізької області від 15.08.2019 у справі № 908/1218/17 Верховний Суд не бере до уваги, оскільки зазначені обставини судами попередніх інстанцій досліджені та висвітлені в оскаржуваних судових рішеннях, а суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами норм процесуального права в цій частині.
50. Враховуючи викладене, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ПАТ "Запоріжжяобленерго" у цій справі та дійшов висновку про залишення без змін оскаржуваних судових актів, а касаційної скарги - без задоволення, оскільки доводи, наведені в ній про порушення судами норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження.
51. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
52. У цій справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують правомірних висновків судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог.