ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2021 року
м. Київ
Справа № 910/23627/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В.В. - головуючого, Погребняка В.Я., Ткаченко Н.Г.
за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;
за участю представників:
НБУ (кредитора) - Бірюкової О.А.,
ТОВ "ФК "Монтале" (кредитора) - адвоката Островерхого С.А.,
Розпорядника майна - арбітражного керуючого Шаматріна Є.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги ОСОБА_1 як уповноваженої особи акціонерів ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод", Публічного акціонерного товариства "Київський суднобудівний-судноремонтний завод"
на постанову Північного апеляційного господарського суду
від 13.07.2021
у складі колегії суддів: Сотнікова С.В., Отрюха Б.В., Грека Б.М.
та на ухвалу Господарського суду м. Києва (за підсумками попереднього засідання)
від 04.11.2020
у складі судді: Яковенко А.В.
у справі № 910/23627/16
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Промжитлоінвест"
до Публічного акціонерного товариства "Київський суднобудівний-судноремонтний завод"
про банкрутство,-
ВСТАНОВИВ:
1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2017 відкрито провадження у справі про банкрутство ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод".
Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції
2. Ухвалою попереднього засідання Господарського суду м. Києва від 04.11.2020 у справі:
Визнано кредитором у справі № 910/23627/16 по відношенню до боржника:
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Тар Альянс" з грошовими вимогами на суму 463 431,72грн., з яких 3 200,00грн - вимоги першої черги, 460 231,72 грн - вимоги четвертої черги.
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" з грошовими вимогами на суму 3 090 197,88 грн, з яких 3 200,00грн - вимоги першої черги, 3 086 997,88 грн - вимоги четвертої черги;
- Національний банк України з грошовими вимогами на суму 4 150 361 921,31 грн, з яких 3 200,00 грн - вимоги першої черги, 4 150 358 727,31 грн - вимоги забезпечені заставою боржника;
- Головне управління Пенсійного Фонду України в місті Києві з грошовим вимогами на суму 27 364,59 грн - вимоги другої черги;
- Приватне акціонерне товариство "Окма" з грошовими вимогами на суму 8 200,00 грн, з яких 3 200,00 грн - вимоги першої черги, 5 000,00 грн - вимоги четвертої черги;
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Газотурбінні технології" з грошовими вимогами на суму 28 079 948,48 грн, з яких 3 200,00 грн - вимоги першої черги, 28 076 748,48 грн - вимоги четвертої черги;
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Монтале" з грошовими вимогами на суму 358 920 088,58 грн, з яких 3 200,00 грн - вимоги першої черги, 308 270 217,80 грн - вимоги четвертої черги, 50 649 870,78 грн - вимоги шостої черги;
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Ворскла" з грошовими вимогами на суму 98 897,67 грн, з яких 3 200,00 грн - вимоги першої черги, 95 697,67 грн - вимоги четвертої черги;
- Головне управління ДФС у м. Києві з грошовими вимогами на суму 360 234,95 грн, з яких 3 200,00 грн - вимоги першої черги, 278 068,08 грн - вимоги третьої черги, 78 966,87 грн - вимоги шостої черги;
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Промжитлоінвест" з грошовими вимогами на суму 525 613,96 грн, з яких 31 380,00 грн - вимоги першої черги, 494 233,96 грн - вимоги четвертої черги.
Зобов`язано розпорядника майна ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" у п`ятиденній строк з дня отримання даної ухвали надати суду уточнений реєстр вимог кредиторів, оформлений відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.
Зобов`язано розпорядника майна ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" проаналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на товарних ринках; надати письмові докази про розмір активу та пасиву ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод", наявну дебіторську заборгованість.
Зобов`язано розпорядника майна організувати проведення зборів кредиторів у відповідності до ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства, вирішити питання відносно подальшого розгляду справи та відповідні протоколи надати суду.
Встановлено дату проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів: 25.11.2020.
Зобов`язано розпорядника майна надати суду звіт про свою діяльність в процедурі розпорядження майном з врахуванням вимог ст.ст. 44-49 Кодексу України з процедур банкрутства.
Визначено дату проведення підсумкового судового засідання у справі № 910/23627/16 на 02.12.2020 11:00 год. Засідання відбудеться у приміщені господарського суду м. Києва в залі судових засідань № 3 (корпус Б).
Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного для їх подання, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Незалежне реєстраційне Бюро" у визнанні кредитором ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод".
В решті вимог відмолено.
3. Не погоджуючись з ухвалою попереднього засідання господарського суду, ТОВ "Газотурбінні технології", ТОВ "Промжитлоінвест", ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" та ОСОБА_1 як уповноважена особа акціонерів боржника звернулись до Північного апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами.
4. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2021 закрито апеляційне провадження у даній справі за апеляційною скаргою ТОВ"Промжитлоінвест" на ухвалу попереднього засідання Господарського суду.
5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2021 у даній справі, зокрема, апеляційні скарги ТОВ "Газотурбінні технології", уповноваженої особи акціонерів ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" ОСОБА_1., ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" на ухвалу попереднього засідання господарського суду залишено без задоволення, ухвалу попереднього засідання Господарського суду м. Києва від 04.11.2020 у даній справі залишено без змін.
Рух касаційної скарги
6. 09.08.2021 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2021 та на ухвалу господарського суду м. Києва від 04.11.2020 (за підсумками попереднього засідання) у справі № 910/23627/16, підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.
7. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 у справі № 910/23627/16 визначено колегію суддів у складі: Білоуса В.В. (головуючого), Ткаченко Н.Г., Васьковського О.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 20.09.2021.
8. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 07.10.2021 № 29.3-02/3575, у зв`язку з відпусткою судді Васьковського О.В., призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/23627/16.
9. Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 07.10.2021 для розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 у справі № 910/23627/16 визначено колегію суддів у складі: Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г., Погребняка В.Я.
10. Крім того, касаційна скарга ОСОБА_1 містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2021 та ухвали Господарського суду міста Києва від 04.11.2020 у справі № 910/23627/16.
11. Ухвалою Верховного Суду від 18.10.2021 поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2021 та ухвали Господарського суду міста Києва від 04.11.2020 у справі № 910/23627/16; відкрито касаційне провадження у справі № 910/23627/16 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2021 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.11.2020 (за підсумками попереднього засідання); призначено розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на 02.11.2021 року о 10:00.
12. 09.08.2021 Публічне акціонерне товариство "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2021 та на ухвалу Господарського суду м. Києва від 04.11.2020 у справі № 910/23627/16, підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.
13. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" у справі № 910/23627/16 визначено колегію суддів у складі: Білоуса В.В. (головуючого), Ткаченко Н.Г., Васьковського О.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 20.09.2021.
14. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 07.10.2021 № 29.3-02/3575, у зв`язку з відпусткою судді Васьковського О. В., призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/23627/16.
15. Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 07.10.2021 для розгляду касаційної скарги ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" у справі № 910/23627/16 визначено колегію суддів у складі: Білоуса В.В. (головуючого), Ткаченко Н.Г., Погребняка В.Я.
16. Касаційна скарга ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2021 та ухвали Господарського суду міста Києва від 04.11.2020 у справі № 910/23627/16.
17. Ухвалою Верховного Суду від 17.11.2021 поновлено ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" строк на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2021 та ухвали Господарського суду міста Києва від 04.11.2020 в частині визнання кредиторських вимог Національного банку України та в частині визнання вимог ТОВ "Фінансова компанія "Монтале" щодо нарахування процентів та пені за кредитними договорами у справі № 910/23627/16; відкрито касаційне провадження у справі № 910/23627/16 за касаційною скаргою ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2021 та на ухвалу Господарського суду м. Києва від 04.11.2020 в частині визнання кредиторських вимог Національного банку України та в частині визнання вимог ТОВ "Фінансова компанія "Монтале" щодо нарахування процентів та пені за кредитними договорами; об`єднано в одне касаційне провадження касаційні провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 як уповноваженої особи акціонерів ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" та за касаційною скаргою ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2021 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.11.2020 у справі № 910/23627/16; призначено розгляд касаційної скарги ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2021 та на ухвалу Господарського суду м. Києва від 04.11.2020 у справі № 910/23627/16 в частині визнання кредиторських вимог Національного банку України та в частині визнання вимог ТОВ "Фінансова компанія "Монтале" щодо нарахування процентів та пені за кредитними договорами на 30.11.2021 року о 10:15.
18. Ухвалою Верховного Суду від 02.11.2021 розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 як уповноваженої особи акціонерів ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2021 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.11.2020 (за підсумками попереднього засідання) у справі № 910/23627/16 було відклдено на 30.11.2021 року о 10 год. 15 хв.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу
19. Не погоджуючись з прийнятою постановою, ОСОБА_1 як уповноважена особа акціонерів боржника подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції від 13.07.2021 та ухвалу Господарського суду м. Києва від 04.11.2020 (за підсумками попереднього засідання) повністю та передати справу до суду першої інстанції на новий розгляд (для продовження розгляду) на стадію попереднього засідання.
20. Аргументи касаційної скарги ОСОБА_1 полягають, зокрема, у наступному.
20.1. Скаржник зазначає, що під "звуженим колом осіб" у справі про банкрутство маються на увазі учасники справи про банкрутство, а враховуючи, що ОСОБА_1 як уповноважена особа акціонерів боржника був залучений ще у 2018 році судом першої інстанції, відсутня необхідність окремо доводити вплив будь-якого судового рішення у справі про банкрутство на права акціонерів та, відповідно, право на оскарження судових рішень у цій справі уповноваженою особою акціонерів. Відтак зазначені судом апеляційної інстанції доводи ґрунтуються на неправильному тлумаченні ст. 1 (визначення термінів) та ч. З ст. 47 КУзПБ. Отже, судом апеляційної інстанції не враховано висновків викладених у постановах Верховного Суду від 26.03.2021 у справі № 910/23627/16, від 05.06.2019 у справі № 904/2820/15.
Зокрема, скаржник наводить цитати з пунктів 30, 31 постанови Верховного Суду від 26.03.2021 у справі № 910/23627/16 що стосуються набуття статусу уповноваженої особи учасників товариства та необхідності підтвердження уповноваженою особою засновників (учасників, акціонерів) своїх повноважень та підстав для оскарження з огляду на звужене коло осіб, які маю право на оскарження судового рішення у справі про банкрутство.
20.2. Уповноважена особа акціонерів згідно статті 1 КУзПБ не є стороною даної справи, проте є учасником у справі про банкрутстві і за наявності підстав може оскаржити відповідну ухвалу попереднього засідання в цілому, а не лише в частині конкретних вимог кредиторів.
20.3. Оскільки ухвала Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2021 про залишення апеляційної скарги без руху окремо не оскаржується, відповідні вимоги скаржником включено до касаційної скарги на постанову апеляційного суду та мотивовані тим, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував ст. 1 та ч. З ст. 47 КУзПБ у поєднанні з нормами п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (останні визначаються як розмір збору за оскарження ухвали вцілому, будь-якої, та оскарження судових рішень саме у справі про банкрутство), - з цих питань правозастосування відсутній висновок Верховного Суду у подібних відносинах.
20.4. Суд апеляційної інстанції не розглянув жоден аргумент апеляційної скарги.
20.5. Оскаржувана ухвала від 04.11.2020 (за підсумками попереднього засідання) приймалась за відсутності уповноваженої особи акціонерів, належним чином не повідомленої про час і місце судового засідання.
21. ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" також подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2021" та ухвалу Господарського суду м. Києва від 04.11.2020 в частині визнання кредиторських вимог Національного банку України та в частині визнання вимог ТОВ "Фінансова компанія "Монтале" щодо нарахування процентів та пені за кредитними договорами та передати справу в цій частині на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
22. Аргументи касаційної скарги ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" полягають зокрема у наступному.
22.1. Щодо визнання вимог ТОВ "Фінансова компанія "Монтале":
- AT "Банк Фінанси та Кредит" заявлено конкурсні вимоги за Кредитним договором про відновлювальну кредитну лінію від 16.02.2009 № 1297-09 на загальну суму: 167 763 817,83 грн, з яких: 73 036 981,00 грн заборгованості по кредиту, 62 284 329,85 грн заборгованості по відсоткам, 32 442 506,98 грн пені, нарахованої на основний борг за кредитом та прострочені відсотки. Вказані вимоги заявлені станом на 21.08.2017. Додатковою угодою від 17.02.2014 було встановлено, що позичальник зобов`язується повернути кредитні кошти в строк 17.02.2016;
- AT "Банк Фінанси та Кредит" заявлено конкурсні вимоги за Кредитним договором про відновлювальну кредитну лінію від 16.02.2009 № 1298-09 на загальну суму 214 732 163,62 грн, з яких: 92 329 970,00 грн заборгованості по кредиту, 80 815 043,93 грн заборгованості по відсоткам, 41 587 149,69 грн пені, нарахованої на основний борг за кредитом та прострочені відсотки. Вимоги заявлені станом на 21.08.2017, розрахунки відсотків виконано включно з цією датою;
- граничний строк виконання зобов`язань за Кредитним договором № 1297-09 від 16.02.2009 та Кредитним договором № 1298-09 від 16.02.2009, укладеними між боржником та AT "Банк Фінанси та Кредит", правонаступником якого є ТОВ "ФК Монтале" - 17.02.2016. Пеня нарахована за період 21.08.2016 - 21.08.2017 також включаючи останню дату. Нарахування пені мало припинитись 17.08.2016;
- судом не враховано правову позицію Верховного Суду від 30.10.2018 у справі № 917/63/18, в якій зроблено інший висновок щодо застосування частини 6 статті 232 ГК України, яка є універсальною та застосовується до всіх видів господарських правовідносин;
- з розрахунків відсотків за користування кредитними коштами заявленими ТОВ ФК "Монтале" вбачається, що їх нараховано за день порушення провадження у справі про банкрутство 21.08.2017; частину поточних вимог, заявлених за 21.08.2017 визнано як конкурсну заборгованість, водночас суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № Б8/036-11 (п. 44 постанови);
22.2. Щодо визнання вимог Національного банку України:
- висновки судів щодо визнання вимог НБУ є передчасними, та не підтвердженими належними доказами, оскільки відповідно до розрахунків, наданих НБУ, останні погашення заборгованості відбувались у березні 2018 року. Разом з тим, з відкритих джерел відомо, що НБУ систематично надається погодження на продаж заставного майна, а AT "Банк "Фінанси та Кредит" проводиться реалізація активів неплатоспроможного банку, які також перебувають у заставі за кредитами рефінансування - як основних засобів, так і прав вимоги за кредитними договорами і т.ін.
- ПАТ "КССРЗ" звертався до Господарського суду м. Києва у справі №910/23627/16 з клопотанням про витребування інформації та відповідних доказів;
- Національний банк України відмовляє у наданні документів, що стосуються відомостей щодо правовідносин за кредитними договорами, укладеними між AT "Банк "Фінанси та Кредит" і НБУ, та, та відповідно ПАТ "КССРЗ" позбавлений можливості спростувати вимоги НБУ;
- Суд повинен був витребувати ці докази та постановити законну і обґрунтовану ухвалу за результатами розгляду всіх доказів.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
23. Національним банком України подано відзиви на касаційні скарги, в яких останній просить відмовити у задоволенні касаційних скарг.
24. У судовому засіданні 30.11.2021 представник НБУ заперечила проти касаційних скарг з підстав наведених у відзивах на касаційні скарги.
25. У судовому засіданні 30.11.2021 представник ТОВ "Фінансова компанія "Монтале" касаційну скаргу ОСОБА_1 підтримав частково (в частині доводів щодо сплати судового збору), в іншій частині касаційної скарги заперечив.
26. Розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Шаматрін Є.М. подав відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому просить частково задовольнити касаційну скаргу, скасувати постанову суду апеляційної інстанції та направити справу до Північного апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги уповноваженої особи акціонерів боржника ОСОБА_1.
27. У судовому засіданні 30.11.2021 арбітражний керуючий Шаматрін Є.М. частково підтримав касаційну скаргу ОСОБА_1 з підстав, наведених у відзиві.
Позиція Верховного Суду
28. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційних скарг, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
29. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
30. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
31. Колегія суддів вважає аргументи касаційної скарги ОСОБА_1. як уповноваженої особа акціонерів боржника, зазначені у пункті 20.1. постанови необґрунтованими, з огляду на наступне.
31.1. Скаржник зазначає (п. 20.1. постанови), що під "звуженим колом осіб" у справі про банкрутство маються на увазі учасники справи про банкрутство, та враховуючи, що ОСОБА_1 як уповноважена особа акціонерів боржника був залучений ще у 2018 році судом першої інстанції, відсутня необхідність окремо доводити вплив будь-якого судового рішення у справі про банкрутство на права акціонерів та, відповідно, право на оскарження судових рішень у цій справі уповноваженою особою акціонерів, зазначивши що такі висновки викладено у постановах Верховного Суду від 26.03.2021 у справі № 910/23627/16, від 05.06.2019 у справі № 904/2820/15 і не враховано судом апеляційної інстанції.
31.2. Об`єктом апеляційного оскарження у цій справі є ухвала Господарського суду м. Києва (за підсумками попереднього засідання) від 04.11.2020, якою, зокрема, було визнано кредиторами ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод": ТОВ "Тар Альянс", ТОВ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат", Національний банк України, Головне управління Пенсійного Фонду України в м. Києві, ПрАТ "Окма", ТОВ "Газотурбінні технології", ТОВ "Фінансова компанія "Монтале", ТОВ "Футбольний клуб "Ворскла", Головне управління ДФС у м. Києві, ТОВ "Промжитлоінвест" з відповідними грошовими вимогами до боржника.
31.3. Відповідно до положень частин 2 статті 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються, зокрема: розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів. Розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги. Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів.
31.4. Ухвала господарського суду, постановлена за результатами попереднього засідання, може бути оскаржена стороною у справі про банкрутство лише в частині конкретних вимог кредиторів (ч. 3 ст. 47 КУзПБ).
31.5. Оскільки ОСОБА_1 як уповноважена особа акціонерів боржника звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив повністю скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.11.2020 (ухвала попереднього засідання про визнання вимог десяти кредиторів), не зазначивши в частині яких саме кредиторських вимог він не погоджується із вказаною ухвалою, відтак, суд апеляційної інстанції залишив апеляційну скаргу без руху та зобов`язав апелянта сплатити судовий збір як на ухвалу попереднього засідання про визнання вимог десяти кредиторів, у відповідності до вимог закону, що спростовує аргументи касаційної скарги наведені у п. 20.3. постанови.
31.6. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2021 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою уповноваженої особи акціонерів ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" ОСОБА_1. у зв`язку із усуненням недоліків апеляційної скарги.
31.7. Згідно статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут); уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника - особа, уповноважена вищим органом управління боржника представляти інтереси засновників під час провадження у справі про банкрутство з правом дорадчого голосу; учасники у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір.
31.8. При цьому, відповідно до положень частини третьої статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства ухвала господарського суду, постановлена за результатами попереднього засідання, може бути оскаржена стороною у справі про банкрутство лише в частині конкретних вимог кредиторів.
31.9. Отже, інші учасники справи мають право оскаржити вказане судове рішення лише в частині, якщо суд вирішив питання про їх права, інтереси та (або) обов`язки, що узгоджується зі статтею 254 ГПК України.
31.10. В цьому випадку, оскаржуване судове рішення повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
31.11. Особа повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в скарзі має чітко зазначити конкретні вимоги кредиторів, які на її думку неправомірно визнано чи відхилено судом із зазначенням підстав.
31.12. Оскільки уповноважена особа акціонерів ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" ОСОБА_1 не є стороною у справі про банкрутство боржника, водночас є учасником цієї справи, суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що ухвала попереднього засідання може бути оскаржена учасниками провадження у справі про банкрутство лише в частині конкретних вимог кредиторів із зазначенням підстав, за яких вказані грошові вимоги підлягають чи не підлягають визнанню у відповідності до вимог частини третьої статті 47 КУзПБ.
31.13. Отже, уповноважена особа акціонерів ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" ОСОБА_1 всупереч вимогам частини третьої статті 47 КУзПБ не навів які норми законодавства неправильно застосовані чи мали бути застосовані судом першої інстанції при визнанні чи відмові у визнанні конкретного кредитора і з яких підстав; тим самим, не довів порушення своїх прав, в якій сумі неправильно визнано чи відмовлено у визнанні кредиторських вимог.
31.14. Разом з тим, суд касаційної інстанції зазначає, що правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 26.03.2021 у справі № 910/23627/16 та від 05.06.2019 у справі № 904/2820/15 стосуються наступного:
- у постанові Верховного Суду від 26.03.2021 у цій же справі № 910/23627/16, що розглядається, суд касаційної інстанції скасував ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2021 у справі № 910/23627/16, оскільки суд апеляційної інстанції не врахував ухвалу Господарського суду м. Києва від 12.11.2018 у справі № 910/23627/16, якою ОСОБА_1 було залучено до участі у справі - учасником провадження як уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів) суб`єкта підприємницької діяльності-боржника, відтак дійшов передчасного висновку про повернення апеляційної скарги на підставі пункту 1 частини 5 статті 260 ГПК України (до апеляційної скарги не додано доказів на підтвердження права ОСОБА_1 діяти від імені акціонерів боржника).
- у пункті 30 цієї ж постанови Верховного Суду від 26.03.2021 у справі № 910/23627/16, судом касаційної інстанції було здійснено посилання на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 904/2820/15 про те, що набуття статусу уповноваженої особи учасників товариства відбувається за певних умов - наявності рішення загальних зборів щодо уповноваження даної особи на представництво інтересів боржника, а також у випадку володіння цією особою більш як половиною статутного капіталу.
31.15. Отже, посилання скаржника на неврахування судом апеляційної інстанції правових висновків, викладених у наведених постановах Верховного Суду від 26.03.2021 у справі № 910/23627/16 та від 05.06.2019 у справі № 904/2820/15 є необґрунтованими та стосуються статусу уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) суб`єкта підприємницької діяльності-боржника як учасника справи про банкрутство боржника. Водночас у вказаних постановах Верховного Суду відсутні висновки щодо можливості оскарження ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання учасником справи (уповноваженою особою акціонерів боржника) без зазначення конкретних вимог кредиторів відповідно до вимог частини третьої статті 47 КУзПБ та підстав для оскарження.
31.16. З огляду на те, що уповноваженою особою акціонерів ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод", всупереч вимог частини третьої статті 47 КУзПБ, не доведено порушення своїх прав, в якій сумі неправильно визнано чи відмовлено у визнанні кредиторських вимог. Відтак, у задоволенні апеляційної скарги уповноваженої особи акціонерів ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" ОСОБА_1. правомірно відмовлено. Наведеним, спростовуються аргументи касаційної скарги (п. 20.3. постанови).
32. Щодо аргументів касаційної скарги ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" про те, що вимоги Національного банку України не підтверджені належними доказами, які суд у свою чергу не витребував, колегія суддів касаційної інстанції вважає необґрунтованими з огляду на наступне.
32.1. Судами попередніх інстанцій встановлено наступне:
- заявлена НБУ сума заборгованості виникла на підставі кредитних договорів укладених між НБУ та ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", а саме: кредитні договори від 21.10.2008 № 48; від 16.02.2009 № 03/4; від 10.07.2009 № 03/28; від 12.11.2009 № 03/33; від 02.09.2010 № 03/35; від 11.03.2014 № 03/36; від 04.11.2008 № 63/1; від 18.11.2008 № 63/3 (містяться в матеріалах справи);
- з метою забезпечення виконання зобов`язань АТ "Банк "Фінанси та Кредит" перед НБУ за вищевказаними кредитними договорами, боржник передав в заставу кредитора власне рухоме та нерухоме майно, на підставі двох договорів забезпечення, укладених між ПАТ "КССЗ", АТ "Банк "Фінанси та Кредит" та Національним банком, а саме:
1) Договір іпотеки від 12.11.2009 посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швайкою О.Л., і зареєстрований у реєстрі за №687, з урахуванням змін та доповнень до нього;
2) Договір застави від 09.02.2010 посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зубковою О.Л., і зареєстрований у реєстрі за № 52, з урахуванням змін та доповнень до нього.
- Відповідно до пункту 1 ст. 1 Договору іпотеки (у редакції Договору про внесення змін від 22.05.2014) іпотекою за цим договором забезпечуються вимоги щодо повернення кредиту, сплати процентів та штрафних санкцій, які випливають з Кредитних договорів від 21.10.2008 № 48, від 16.02.2009 № 03/4, від 18.06.2009 № 03/23, від 10.07.2009 № 03/28, від 12.11.2009 № 03/33, від 02.09.2010 № 03/35, від 11.03.2014 № 03/36, від 04.11.2008 № 63/1, від 18.11.2008 №63/3.
- Також, згідно пунктом 1.1 Договору застави (у редакції Договору про внесення змін від 22.05.2014) передбачено, що за ним забезпечуються вимоги щодо повернення кредиту, сплати процентів та штрафних санкцій, які випливають з Кредитних договорів від 21.10.2008 № 48, від 16.02.2009 № 03/4, від 18.06.2009 № 03/23, від 10.07.2009 № 03/28, від 12.11.2009 № 03/33, від 02.09.2010 № 03/3 5, від 11.03.2014 № 03/36, від 04.11.2008 № 63/1, від 18.11.2008 № 63/3.
- 01.10.2018 Національним банком України листом за вих. 12-0007/52743 подані до суду докази, розрахунки заборгованості та обороно-сальдові відомості, що підтверджують заборгованість за Кредитними договорами станом на 26.09.2018 в розмірі 4 150 358 727,31 грн.
32.2. Судом першої інстанції встановлено, що з 26.09.2018 розмір заборгованості за Кредитними договорами не змінився та складає в загальній сумі 4 150 358 727,31 грн.
32.3. Крім того, судом першої інстанції встановлено, що постановою Верховного Суду від 06.10.2020 у справі №910/20709/16 залишено без змін постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2020 та рішення Господарського суду м. Києва від 02.12.2019 якими встановлено наявності заборгованості АТ "Банк "Фінанси та Кредит" перед Національним банком у сумі 4 150 358 727,31 грн за Кредитними договорами від 21.10.2008 № 48, від 16.02.2009 № 03/4, від 18.06.2009 № 03/23, від 10.07.2009 № 03/28, від 12.11.2009 № 03/33, від 02.09.2010 № 03/35, від 11.03.2014 № 03/36, від 04.11.2008 № 63/1, від 18.11.2008 № 63/3, що є предметом розгляду у даній справі №910/23627/16.
32.4. Докази на підтвердження погашення заборгованості за вищевказаними Кредитними договорами з дати останнього розрахунку заборгованості (26.09.2018) іншими особами, які надавали забезпечення за ними, боржник суду не надав.
32.5. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що Національний банк України підлягає визнанню кредитором боржника на суму 4 150 358 727,31 грн як кредитор, вимоги якого забезпечені заставою боржника.
32.6. В обґрунтування постанови суду апеляційної інстанції також правомірно покладено правові висновки судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладені у постанові від 04.02.2021 у справі № 904/1360/19.
32.7. За змістом положень статті 589 ЦК України, статей 7, 11 Закону України "Про іпотеку", статті 19 Закону України "Про заставу" заставодежатель, а у іпотечних правовідносинах - іпотекодержатель (якщо інше не передбачено договором або законом) має право задовольнити всі свої забезпечені заставою чи іпотекою вимоги до боржника (майнового поручителя, який не є боржником в основному зобов`язанні), визначені на момент фактичного задоволення, за рахунок майнового поручителя у розмірі фактичної реалізації предмета застави, що здійснюється в порядку, передбаченому законодавством. Цей висновок узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 15.05.2018 у справі № 902/492/17.
32.8. Водночас, аналіз норм КУзПБ свідчить, що в процедурі розпорядження майном на стадії формування реєстру кредиторів не передбачено будь-якої оцінки майна для визначення його вартості. Відповідно до частини восьмої статті 45 КУзБП розпорядник майна зобов`язаний окремо повідомити господарський суд про вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за відсутності таких заяв - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з відповідним державним реєстром. Лише у процедурі ліквідації до повноважень ліквідатора належить: визначення початкової вартості майна банкрута (частина перша статті 61 КУзБП); визначення початкової вартості продажу майна банкрута (частина перша статті 63 КУзБП); визначення початкової ціни як однієї з умов продажу за погодженням з комітетом кредиторів та забезпеченим кредитором (щодо майна, яке є предметом забезпечення) (частини перша, друга статті 75 КУзБП);
32.9. Із урахуванням наведеного погоджена сторонами вартість предмета застави (іпотеки) у договорі застави (іпотеки) не може обмежувати розмір зобов`язань боржника (майнового поручителя, який не є боржником в основному зобов`язанні), забезпечених заставою (іпотекою), позаяк з огляду на викладене вище сума задоволення вимог заставодержателя (іпотекодержателя) пов`язується саме з вартістю фактичної реалізації предмета застави (майнової поруки), якщо інше не встановлено договором застави (іпотеки).
32.10. У справі про банкрутство кінцева вартість заставного (іпотечного) майна для цілей проведення розрахунків із забезпеченим кредитором формується в момент його реалізації за наслідком якої з дотриманням вимог КУзПБ застава (іпотека) припиняється, а вимоги забезпеченого кредитора вважаються погашеними.
32.11. Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 04.02.2021 у справі № 904/1360/19 з метою єдності та сталості судової практики щодо визначення розміру забезпечених вимог кредиторів дійшов висновку, що вимоги забезпеченого кредитора, якщо інше не обумовлено договором застави (іпотеки) та немає заяви такого кредитора про повну чи часткову відмову від забезпечення, до майнового поручителя, який не є боржником в основному зобов`язанні, є забезпеченими в цілому незалежно від облікової оцінки заставного (іпотечного) майна визначеної сторонами в договорі застави (іпотеки).
32.12. Такий підхід враховує положення абзацу третього частини другої статті 45 КУзПБ. Забезпечений кредитор при такому підході самостійно визначає модель поведінки щодо своєї участі у справі про банкрутство: або його вимоги є повністю забезпеченими (з урахуванням умов відповідного договору застави (іпотеки)), однак при цьому він бере участь у засіданні зборів кредиторів та комітеті кредиторів лише з правом дорадчого голосу, або він вчиняє активні процесуальні дії щодо повної чи часткової відмови від забезпечення і таким чином набуватиме право вирішального голосу на зборах кредиторів.
32.13. Суди встановили, що поряд з вищеописаною заборгованістю, до реєстру вимог кредиторів також підлягає включенню судовий збір, сплачений за подання заяви про визнання кредитором у розмірі 3 200,00 грн- перша черга. Отже, загальна сума, яка підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів боржника становить 4 150 361 921,31 грн.
32.14. Колегія суддів вважає такі висновки судів попередніх інстанцій обґрунтованими та такими, що підтверджуються належними доказами, які належним чином досліджені судами попередніх інстанцій в межах повноважень, передбачених процесуальним законом.
32.15. Водночас, аргументи скаржника щодо незгоди з визнаними судом кредиторськими вимогами Національного банку України та неможливістю іх спростувати не є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень в частині цих вимог, адже такі аргументи ґрунтуються на припущеннях.
32.16. Щодо відмови судів у витребуванні відповідних доказів, про які заявлялись відповідні клопотання скаржником, колегія суддів зазначає наступне.
32.17. Згідно з частиною першою статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
32.18. Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.
32.19. 19.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким були внесені зміни до ГПК України, зокрема змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів", викладено її у новій редакції, та фактично впроваджено в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
32.20. Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
32.21. Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
32.22. Тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить про те, що ця стаття покладає на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
33. Щодо аргументів касаційної скарги в частині визнаних судами вимог ТОВ "Фінансова компанія "Монтале" колегія суддів зазначає наступне.
33.1. АТ "Банк "Фінанси та Кредит" звернулось із заявою від 26.07.2017 про визнання конкурсних вимог до боржника ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" (з відміткою про прийняття Господарським судом м. Києва 29.09.2017).
33.2. Як встановлено судом першої інстанції, заявлені грошові вимоги АТ "Банк "Фінанси та Кредит" виникли на підставі:
Договору про відновлювальну кредитну лінію № 1297-09 від 16.02.2009: станом на 21.08.2017 у зв`язку з неналежним виконанням умов кредитного договору заборгованість становить 167 763 817,83 грн, в тому числі:
-сума строкової заборгованості по кредиту - 0,00 грн,
-сума простроченої заборгованості по кредиту - 73 036 981,00 грн;
-сума строкової заборгованості по відсотках - 0,00 грн;
-сума простроченої заборгованості по відсотках -62 284 329,85 грн;
-пеня за прострочення заборгованості по основному боргу кредиту, відсотках - 32 442 506,98 грн;
Договору про відновлювальну кредитну лінію № 1298-09 від 16.02.2009: станом на 21.08.2017 у зв`язку з неналежним виконанням умов кредитного договору заборгованість становить 214 732 163,62 грн, в тому числі:
-сума строкової заборгованості по кредиту - 0,00 грн,
-сума простроченої заборгованості по кредиту -92 329 970,00 грн;
-сума строкової заборгованості по відсотках - 0,00 грн;
-сума простроченої заборгованості по відсотках -80 815 043,93 грн;
-пеня за прострочення заборгованості по основному боргу кредиту, відсотках -41 587 149,69 грн.
33.3. В зв`язку з зазначеним, АТ "Банк "Фінанси та Кредит" просило суд визнати: його грошові вимоги до боржника, що виникли на підставі Договору про відновлювальну кредитну лінію № 1297-09 від 16.02.2009на загальну суму 167 763 817,83 грн, з яких 135 321 310,85 грн включити до вимог четвертої черги та 32 442 506,98 грн включити до вимог шостої черги; включити грошові вимоги, що виникли на підставі Договору про відновлювальну кредитну лінію № 1298-09 від 16.02.2009 у сумі 214 732 163,62 грн, з яких 173 145 013,93 грн включити до вимог четвертої черги та 41 587 149,69 грн включити до вимог шостої черги.
33.4. Як встановлено судами попередніх інстанції, на підтвердження заявлених вимог, у матеріалах справи містяться розрахунки заборгованості боржника ПАТ "Київський суднобудівний- судноремонтний завод":
- за Договором про відновлювальну кредитну лінію № 1297-09 від 16.02.2009 та за Договором про відновлювальну кредитну лінію №1298-09 від 16.02.2009 перед АТ "Банк "Фінанси та Кредит" станом на 21.08.2017, згідно яких: за Договором про відновлювальну кредитну лінію № 1297-09 від 16.02.2009 загальний розмір заборгованості 167 763 817,83 грн (сума простроченої заборгованості по кредиту 73 036 981,00 грн, сума простроченої заборгованості по відсотках 62 284 329,85 грн, пеня за прострочення заборгованості по основному боргу кредиту, відсотках 32 442 506,98 грн);
- за Договором про відновлювальну кредитну лінію № 1298-09 від 16.02.2009: загальний розмір заборгованості 214 732 163,62 грн (сума простроченої заборгованості по кредиту 92 329 970,00 грн, сума простроченої заборгованості по відсотках 80 815 043,93 грн, пеня за прострочення заборгованості по основному боргу кредиту, відсотках 41 587 149,69 грн).
33.5. Судами також встановлено, що ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.05.2019 було задоволено клопотання ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" про призначення судової економічної експертизи; призначено у справі №910/23627/16 судову експертизу, виконання якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
33.6. Так, згідно висновку експертів №26983/26984/19-71/12826-12829/20-71 від 27.05.2020 встановлено підтверджену заборгованість:
За Договором №1297-09 від 16.02.2009:
- 73 036 981,00 грн - заборгованість за кредитом;
- 62 198 286,28 грн - заборгованість по відсоткам;
- 22 190 895,98 грн - пеня.
За Договором №1298-09 від 16.02.2009:
-92 329 970,00 грн - заборгованість по кредиту;
-80 704 974,52грн - заборгованість по відстоках;
- 28 458 974,80грн - пеня.
33.7. Як встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.11.2020 замінено АТ "Банк "Фінанси та Кредит" його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Монталє".
33.8. Отже, проаналізувавши заявлені грошові вимоги АТ "Банк "Фінанси та Кредит" та матеріали справи, якими стверджується вказані вимоги, у тому рахунку висновок експертів № 26983/26984/19-71/12826-12829/20-71 від 27.05.2020, суди попередніх інтанцій дійшли висновку, що ТОВ "ФК "Монталє" як правонаступник АТ "Банк "Фінанси та Кредит" підлягає визнанню кредитором боржника на суму 358 916 888,58 грн боргу з віднесенням до наступних черг задоволення: 308 270 217,80 грн - вимоги четвертої черги, 50 649 870,78 грн - вимоги шостої черги.
33.9. Поряд з вищеописаною заборгованістю, суди встановили, що до реєстру вимог кредиторів також підлягає включенню судовий збір, сплачений за подання заяви визнання кредитором у розмірі 3 200,00 грн - вимоги першої черги.
33.10. З огляду на викладене суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що загальна сума, яка підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів боржника становить 358 920 088,58 грн, в решті заявлених вимог - слід відмовити.
33.11. Як зазначено судом апеляційної інстанції, висновок судової експертизи, яким було встановлено кредиторську заборгованість (заявлену як грошові вимоги до боржника) перед АТ "Банк "Фінанси та кредит" є належним, допустимим та більш вірогідним доказом, водночас який не було спростовано останнім.
33.12. Як вже було зазначено вище, згідно статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
33.13. Отже, кредитором АТ "Банк "Фінанси та Кредит" доведено належними доказами, в тому числі підтверджено висновком судової економічної експертизи, сума грошових вимог, яка визнана судами попередніх інстанцій. Разом з тим, судом не встановлено, що до суду першої чи апеляційної інстанції було подано інший розрахунок (контр-розрахунок) заборгованості за кредитними договорами, на підставі яких заявлено грошові вимоги АТ "Банк "Фінанси та Кредит", не встановлено обґрунтованих заперечень щодо досліджуваного судами висновку економічної експертизи.
33.14. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.
33.15. З огляду на викладене, доводи касаційної скарги боржника щодо визнаних грошових вимог ТОВ "ФК "Монталє", зокрема, неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 30.10.2018 у справі № 917/63/18 та від 05.12.2018 у справі № Б8/036-11 (п. 44 постанови) зводяться до необхідності здійснення додаткової перевірки доказів (зокрема, розрахунку % за користування кредитом та пені), що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, водночас, аргументи касаційної скарги не спростовують встановлені судами обставини, щодо обґрунтованості суми включених судами грошових вимог кредитора.
34. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що обставини, встановлені судами попередніх інстанцій підтверджуються належним нормативно-правовим обґрунтуванням, відтак суд апеляційної інстанції відмовляючи у задоволенні апеляційних скарг правомірно залишив без змін ухвалу попереднього засідання Господарського суду м. Києва від 04.11.2020 в оскаржуваній частині як обґрунтовану.
35. У справі, що розглядається, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій з огляду на відсутність доказів які спростовують вказані обставини, водночас рішення господарського суду не може ґрунтуватись на припущеннях, адже на сторони покладено обов`язок доказування тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, виходячи з положень частин 1, 3, 4 статті 74 ГПК України, а суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.
36. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України дійшла висновку, що постанова Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2021 та ухвала в частині визнання кредиторських вимог Національного банку України та в частині визнання вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Монтале" щодо нарахування процентів та пені за кредитними договорами у справі № 910/23627/16 прийняті відповідно до фактичних обставин справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для їх зміни або скасування відсутні.
37. Оскільки підстав для скасування оскаржуваних постанови суду апеляційної інстанції та ухвали суду першої інстанції немає, то судовий збір згідно статті 129 ГПК України за подання касаційної скарги покладається на скаржника.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -