1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 925/1694/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Колос І.Б.,

за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,

представників учасників справи:

позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Край Логістик" (далі - ТОВ "Край Логістик", позивач) - не з`явилися,

відповідача фізичної особи-підприємця Плюти Олександра Олександровича (далі - ФОП Плюта О.О., відповідач, скаржник) - не з`явилися,

розглянув касаційну скаргу ФОП Плюти О.О.

на рішення Господарського суду Черкаської області від 03.07.2019 (суддя Васянович А.В.),

постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.08.2021 (головуючий - суддя Коротун О.М., судді: Пашкіна С.А., Майданевич А.Г.)

у справі № 925/1694/17

за позовом ТОВ "Край Логістик"

до ФОП Плюти О.О.

про стягнення 821 388, 00 грн.

Історія справи

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. ТОВ "Край Логістик", з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, звернулося до суду з позовом до ФОП Плюти О.О. про стягнення 809 249, 26 грн вартості знищеного вантажу та 12 138, 74 грн витрат по оплаті судового збору, понесених позивачем під час розгляду справи № 910/17874/17.

1.2. Позовні вимоги про стягнення збитків обґрунтовано тим, що відповідач під час виконання своїх зобов`язань спричинив збитки позивачу, оскільки переданий для перевезення вантаж було знищено внаслідок пожежі автотранспорту з вини відповідача. При цьому позивач вказував, що саме на відповідача (перевізника) покладався обов`язок збереження вантажу та своєчасного проходження технічного контролю транспортних засобів, а тому останній порушив умови договору, надавши для транспортування вантажу транспортний засіб, який знаходився у несправному стані.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 03.07.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.08.2021: позов задоволено частково; стягнуто з ФОП Плюти О.О. на користь ТОВ "Край Логістик" 809 249,26 грн збитків та 12 138,47 грн судового збору; у решті вимог відмовлено.

2.2. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовано тим, що: сторони в пункті 3.4.21 договору від 19.06.2017 № 398 про надання транспортно-експедиційних послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом узгодили, що у випадку втрати, знищення або пошкодження вантажу чи його частини, перевізник зобов`язується відшкодувати експедиторові вартість втраченого, знищеного та/або пошкодженого вантажу в 10 денний строк з моменту направлення вимоги. Під час розгляду справи № 910/17874/17 встановлено, що заявлені вимоги щодо відшкодування 809 249,26 грн збитків є обґрунтованими, документально підтвердженими; Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" відмовлено у виплаті страхового відшкодування через експлуатацію під час перевезення транспортних засобів, які не пройшли технічну перевірку відповідно до вимог чинного транспортного законодавства; рішення про відмову позивачу у виплаті страхового відшкодування є чинним та в судовому порядку не оскаржувалося; ТОВ "Край Логістик" відшкодовано Товариству з обмеженою відповідальністю "Юнілівер Україна" (далі - ТОВ "Юнілівер Україна") прямі збитки в розмірі 809 249,26 грн, то вказана сума збитків підлягає стягненню з перевізника (ФОП Плюта О.О.) на користь ТОВ "Край Логістик" у судовому порядку. При цьому судами попередніх інстанцій враховано, що позивачем в суді доведено безпосередній причинний зв`язок між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою, а відповідач відсутність своєї вини суду не довів.

Водночас суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача 12 138, 74 грн прямих збитків як понесених останнім витрат по відшкодуванні ТОВ "Юнілівер Україна" судового збору під час розгляду справи № 910/17874/17, оскільки позивач не був позбавлений можливості сплатити вартість знищеного майна його власнику - ТОВ "Юнілівер Україна" у добровільному порядку.

3. Короткий зміст вимог касаційних скарг

3.1. У касаційній скарзі до Верховного Суду ФОП Плюти О.О. просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2021 у справі № 925/1694/17 та ухвалити нове судове рішення, яким направити справу на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційні скарги

4.1. На обґрунтування своєї правової позиції ФОП Плюта О.О. у касаційній скарзі у новій редакції із посиланням на пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України вказує, що судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених пунктами 5, 8 частини першої статті 310 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) де зазначено, що судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо: справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою; суд прийняв рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

5. Позиція позивача, викладена у відзиві на касаційну скаргу

5.1. Від ТОВ "Край Логістик" відзиву на касаційну скаргу не надійшло.

6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6.1. ТОВ "Юнілівер Україна" (клієнт) та ТОВ "Край Логістик" (експедитор) 03.04.2017 укладено договір транспортного експедирування № ЕХР-11, відповідно до пункту 2.1 якого експедитор зобов`язався надавати клієнту послуги з організації перевезень вантажів клієнта, оформлення документів, необхідні для здійснення таких перевезень, а також інші транспортно-експедиційні послуги відповідно до заявки клієнта як особисто, так і шляхом залучення третіх осіб.

6.2. Надання послуг здійснювалося відповідно до умов договору, Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів (КДПВ), митної Конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенція МДП), Європейської угоди про режим праці та відпочинку водіїв (ЄУРП), а також діючим нормативними актами України, що регулюють порядок перевезення вантажів транспортом і надання експедиційних послуг (пункт 2.2 договору № ЕХР-11).

6.3. За умовами пункту 3.1 договору послуги надаються на підставі даного договору та заявки, в якій визначаються характеристики вантажу, вантажовідправник, вантажоодержувач, адреса розвантаження, маршрут, тип і кількість транспортних засобів, вартість послуг, інструкція з кріплення, умови перевезення та ін. умови. Заявка є невід`ємною частиною цього договору. Клієнт надає експедитору заявки в електронній формі - за допомогою електронної пошти на адресу (и) електронної пошти, узгоджені сторонами в пункті 12.19 договору. Заявки є обов`язковими для виконання експедитором.

6.4. ТОВ "Юнілівер Україна" подало заявку від 20.06.2017 № 18 та на підставі міжнародної товарно-транспортної накладної №CMR-959331, позивач взяв на себе зобов`язання здійснити перевезення вантажу - 6 236 коробок парфумерних та косметичних засобів з міста Єкатеринбургу (Російська Федерація) до Київської області (Україна).

6.5. Позивач (експедитор), на підставі пункту 2.1 договору № ЕХР-11 для виконання заявки залучив ФОП Плюту О.О. (перевізник), з яким уклав договір від 19.06.2017 № 398 про надання транспортно-експедиційних послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному, міжміському та місцевому сполученні (далі - договір).

6.6. Сторони узгодили, що перевізник зобов`язався виконати перевезення вантажів автомобільним транспортом за замовленням експедитора у міжнародному та/або міжміському та/або місцевому сполученні і надати додаткові послуги, необхідні для доставки вантажу.

6.7. Перевізник організовує перевезення вантажів на підставі письмових заявок експедитора, які є невід`ємною частиною цього договору (пункт 2.2. договору).

6.8. Для здійснення перевезення позивач надав відповідачу договір-заявку від 19.06.2017 № 247 на транспортно-експедиційне обслуговування щодо здійснення перевезення вантажу (косметичної продукції) за маршрутом: м. Єкатеринбург (Російська Федерація) - Київська область, с. Стоянка, Житомирське шосе, 21-ий км. (Україна).

6.9. ТОВ "Край Логістик" як експедитор добровільно застрахувало вантаж, який транспортувався (договір від 20.10.2016 № 24-2809-16-00003 добровільного страхування цивільної відповідальності перевізника (експедитора) укладений з Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група").

6.10. Товар 22.06.2017 було завантажено у місті Єкатеринбурзі, проте під час його перевезення 23.06.2017 на 20 км. автодороги Кропачеве-Месягутово-Ачит трапилась пожежа автомобіля "Рено Магнум", реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок якої вказаний автомобіль було знищено та пошкоджено напівпричіп, реєстраційний номер НОМЕР_2, разом з вантажем, що перевозився.

6.11. Факт пожежі підтверджується довідкою від 28.06.2017 № 186, виданою водію Токаренку В.І. Міністерством Російської Федерації у справах цивільної оборони, надзвичайних ситуацій та ліквідації наслідків стихійних лих.

6.12. Експертами Товариства з обмеженою відповідальністю "Руссюрвей", яке було номіновано Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" на проведення незалежної експертизи, 27 - 03 липня 2017 року проведено експертний огляд та складено акт експертного огляду від 04.07.2017 № М1706205.

6.13. Згідно з актом експертного огляду від 04.07.2017 № М1706205 основною причиною пошкодження вантажу є вплив на вантаж внаслідок загоряння автотранспорту держ. номер НОМЕР_1 / НОМЕР_2 високих температур, продуктів горіння, а також засобів гасіння пожежі, а розмір збитків може бути виражений дійсною вартістю вантажу у розмірі 1 870 664, 04 грн.

6.14. За результатом нового розгляду справи рішенням Господарського суду міста Києва від 15.07.2020 у справі № 910/17874/17 первісні позовні вимоги ТОВ "Юнілівер Україна" задоволено. Стягнуто з ТОВ "Край Логістик" на користь ТОВ "Юнілівер Україна" вартість знищеного вантажу у розмірі 595 690,02 грн, витрати на утилізацію товару 58 804, 55 грн та 9 817, 42 грн витрат з оплати судового збору. Зустрічні позовні вимоги ТОВ "Край Логістик" задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Юнілівер Україна" на користь ТОВ "Край Логістик" 368 420, 00 грн основного боргу, 60 945, 75 грн пені, 53 259, 08 грн інфляційних втрат, 20 863, 68 грн, 3 % річних та 7 552, 33 грн витрат з оплати судового збору.

6.15. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2021 апеляційну скаргу ФОП Плюти О.О. задоволено частково; рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2020 у справі № 910/17874/17 скасовано; прийнято нове рішення, яким первісні позовні вимоги ТОВ "Юнілівер Україна" задоволено. Стягнуто з ТОВ "Край Логістик" на користь ТОВ "Юнілівер Україна" вартість знищеного вантажу у розмірі 595 690, 02 грн, витрати на утилізацію товару у розмірі 58 804, 55 грн, витрати зі сплати судового збору у розмірі 9 817,42 грн; зустрічні позовні вимоги ТОВ "Край Логістик" задоволено частково; стягнуто з ТОВ "Юнілівер Україна" на користь ТОВ "Край Логістик" 368 420, 00 грн основного боргу, 60 945, 75 грн пені, 53 259, 08 грн інфляційних втрат, 20 863, 68 грн 3 % річних та 7 552, 33 грн витрат зі сплати судового збору; у задоволенні іншої частини вимог ТОВ "Край Логістик" відмовлено; стягнуто з ТОВ "Юнілівер Україна" на користь ФОП Плюти Олександра Олександровича судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 7 363,07 грн.

6.16. Під час розгляду справи № 910/17874/17 судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно з актом експертизи Уральської торгівельно-промислової палати від 04.07.2017 №0130200053, під час огляду напівпричепа № СА9042XX з продукцією встановлено, що тент відсутній (згорів), дерев`яні дошки по периметру борту частково обгоріли, товар, що перевозився накритий листами картону, під яким проглядається суцільна маса пошкодженого товару та упаковки, а саме: картонна упаковка пошкоджена, частково обгоріла, розмокла з розсипом та пошкодженням вмісту. Індивідуальні флакони (полімерні флакони, туби) з продукцією деформовані, оплавлені, зі слідами горіння (копоті) мають стійкий запах горілого. Уся продукція, що перевозилась, має дефекти від пожежі та її ліквідації. Відповідно до оцінки відділу якості філії ТОВ "Юнілівер Україна" в м. Єкатеринбурзі, продукція, що пошкоджена в результаті пожежі, визнана непридатною для її подальшої реалізації. Вивантаження товару на склад не здійснювалась, з огляду на суцільне пошкодження вантажу прийнято рішення про його повне знищення.

6.17. Відповідно до Інвойсу від 21.06.2017 № 3940016573 вартість товару склала 1 870 664, 04 російських рублів, вартість знищеного товару у перерахунку на гривні за курсом НБУ станом на 07.07.2017 складала 809 249, 26 грн. Постановою Верховного Суду від 23.07.2019 у справі № 910/17874/17 встановлено, що ТОВ "Край Логістик" як експедитор несе відповідальність за невиконання своїх договірних зобов`язань перед ТОВ "Юнілівер Україна" щодо забезпечення збереження під час перевезення спірного вантажу і, відповідно, саме ТОВ "Край Логістик" має відшкодувати вартість знищеного товару у сумі 809 249, 26 грн.

6.18. Судом апеляційної інстанції у справі № 910/17874/17 враховано, що ТОВ "Юнілівер Україна" згідно з заявою від 21.11.2019 зменшило розмір позовних вимог та просило стягнути вартість знищеного вантажу у сумі 595 690, 02 грн та витрати на утилізацію товару непридатного для подальшої реалізації у сумі 58 804, 55 грн. При цьому ТОВ "Юнілівер Україна" у вказаній заяві зазначило, що під час судового процесу (в різних інстанціях) у справі № 910/17874/18 ТОВ "Край Логістик" частково погасило суму основної заборгованості, а саме у розмірі 213 559, 24 грн.

7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції

7.1. Ухвалою Верховного Суду від 26.10.2021 відкрито касаційне провадження у справі № 925/1694/17 на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України з підстав, передбачених пунктами 5, 8 частини першої статті 310 ГПК України.

7.2. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 18.11.2021 у зв`язку з перебуванням судді Булгакової І.В. у відпустці призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 925/1694/17, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Малашенкова Т.М. (головуючий), Бенедисюк І.М., Колос І.Б.

7.3. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

7.4. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

8.1. Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення 809 249, 26 грн вартості знищеного вантажу та 12 138, 74 грн витрат по оплаті судового збору, понесених позивачем під час розгляду справи № 910/17874/17.

8.2. В уточненій касаційній скарзі ФОП Плюта О.О., з посиланням на пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України вказує, що судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених пунктами 5, 8 частини першої статті 310 ГПК України.

8.3. Так, скаржник вважає, що судом першої інстанції було порушено положення статті 120 ГПК України щодо порядку повідомлення та виклику сторін до суду, а судом апеляційної інстанції проігноровано вказане порушення.

8.4. Суд касаційної інстанції відхиляє вказані доводи скаржника з огляду на те, що судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи те, що ухвалою Господарського суду Черкаської області від 02.01.2018 відкрито провадження у справі №925/1694/17 та призначено підготовче засідання на 30.01.2018. Названу ухвалу скаржник отримав 11.01.2018, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, наявним в матеріалах справи.

Відповідно до частини четвертої статті 120 ГПК України ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії. Тобто, сторона була належним чином повідомлена про призначення справи до розгляду.

8.5. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 30.01.2018 провадження у справі зупинено до закінчення розгляду Господарським судом міста Києва та набрання законної сили рішенням у справі № 910/17874/17. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 04.04.2019 провадження у справі поновлено, призначено підготовче засідання на 23.05.2019. Зазначена ухвала отримана скаржником 08.04.2019, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, наявним у матеріалах справи.

8.6. Від ФОП Плюти О.О. до суду першої інстанції 17.05.2019 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи призначеного на 23.05.2019, оскільки представник сторони приймає участь у іншому судовому засіданні. Жодних доказів на підтвердження указаного факту надано не було.

Верховний Суд виходить з того, що в матеріалах справи наявні докази дотримання судом статті 120 ГПК України щодо повідомлення ФОП Плюти О.О. про поновлення провадження у справі та призначення підготовчого засідання. Подання скаржником клопотання також свідчить про те, що скаржник був обізнаний з поновленням провадження у справі та проведенням підготовчих засідань.

8.7. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 23.05.2019 оголошено перерву до 06.06.2019. Названа ухвала відповідно до штампу про відправлення була направлена сторонам 23.05.2019.

8.8. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 06.06.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.07.2019. Матеріали справи містять повідомленням про вручення поштового відправлення скаржнику вказаної ухвали 13.06.2019.

8.9. Судове рішення у справі прийнято 03.07.2019, тобто не 23.05.2019 та не 06.06.2019.

8.10. Верховний Суд звертає увагу на те, що скаржник звертався з клопотанням про відкладення розгляду справи та був безумовно обізнаний про існування даної справи, поновлення провадження у справі та проведення підготовчих судових засідань, призначення справи до розгляду на 03.07.2019 (про місце та час був повідомлений, але не з`явився). Відтак, суд дотримався вимог норм процесуального права щодо належного повідомлення ФОП Плюти О.О. про дату, час та місце судового засідання.

Статтею 43 ГПК України встановлений обов`язок добросовісного користування учасниками судового процесу процесуальними правами.

Крім того, відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвала Господарського суду Черкаської області від 23.05.2019 у справі №925/1694/17 була надіслана судом до Єдиного державного реєстру судових рішень 23.05.2019 та оприлюднена 24.05.2019.

Скаржник як учасник судового провадження який добросовісно користується процесуальними правами, вживає заходів спрямованих на слідкування за розглядом його справи в суді, в тому числі він не позбавлений можливості ознайомитися з повним текстом зазначеної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до якого є відкритим. Зазначене відповідає рішенню Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", який підкреслив, що сторони у розумні інтервали часу повинні вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами.

У пункті 24 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення ЄСПЛ у справі "Гурепка проти України № 2" наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитися з подіями процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).

За наведених обставин, саме лише посилання скаржника на неотримання процесуальних документів місцевого господарського суду, зокрема, ухвали суду першої інстанції від 23.05.2019, якою оголошено перерву у судовому засіданні, за відсутності належного обґрунтування, підтвердженого відповідними доказами, існування обставин, які об`єктивно унеможливили отримання направленої на його адресу поштової кореспонденції суду та, відповідно, можливість бути обізнаним щодо розгляду справи та неможливості реалізації відповідачем своїх процесуальних прав є необґрунтованим, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Отже, беручи до уваги конкретні обставини справи встановлені судом апеляційної інстанції, вимоги процесуального законодавства та практику ЄСПЛ, Верховний Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку - суду (близькі за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18, провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Враховуючи обставини справи, тривалість її розгляду у суді першої інстанції (провадження у справі відкрито 02.01.2018), факт того, що судове рішення ухвалено 03.07.2019, суд касаційної інстанції вважає, що скаржник мав достатньо часу для реалізації ним процесуальних прав передбачених ГПК України та відсутність підстав передбачених пунктом 5 частини першої статті 310 ГПК України для скасування рішення.

8.11. Щодо доводів скаржника про порушення його прав шляхом відмови суду першої інстанції у проведенні відеоконференції, суд касаційної інстанції зазначає таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на електронну адресу Господарського суду Черкаської області 27.06.2019 від представника ФОП Плюти О.О. надійшло клопотання про здійснення судового процесу, призначеного на 03.07.2019, в режимі відеоконференції без його підписання електронним цифровим підписом.

Відповідно до частини восьмої статті 42 ГПК України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

Наслідки подання клопотань без додержання вимог до форми та змісту письмової заяви передбачені частиною четвертою статті 170 ГПК України.

Отже, положеннями ГПК України передбачена можливість подання процесуальних, інших документів у електронному вигляді виключно з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

За змістом частини четвертої статті 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" саме кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

Таким чином, електронний цифровий підпис заявника, прирівнюється до власноручного підпису, а тому у свою чергу подання будь-яких процесуальних клопотань шляхом направлення їх на електронну адресу суду без електронного цифрового підпису унеможливлює ідентифікацію особи, яка подала зазначене клопотання.

Крім того, на адресу місцевого господарського суду 02.07.2019 від представника ФОП Плюти О.О. надійшло клопотання про здійснення судового процесу, призначеного на 03.07.2019, в режимі відеоконференції, направлене засобами поштового зв`язку.

Відповідно до частини 1 статті 197 ГПК України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою.

Відповідно до частини 7 статті 197 ГПК України у клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в обов`язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за п`ять днів до відповідного судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 03.07.2019 клопотання відповідача про здійснення судового процесу в режимі відеоконференції залишено без задоволення. Постановляючи названу ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що клопотання відповідача отримано судом 02.07.2019, відсутня технічна можливість проведення призначеного засідання у режимі відеоконференції, явка сторін не визнавалась обов`язковою.

Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З огляду на викладене та встановлені судами попередніх інстанції обставини щодо надходження 27.06.2019 на електронну адресу суду поданого відповідачем клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції, яке не містило електронного цифрового підпису та відсутності технічної можливості проведення призначеного судового засідання у режимі відеоконфренції, враховуючи тривалість розгляду цієї справи у суді першої інстанції, суд касаційної інстанції не вбачає порушень норм процесуального права судом першої інстанції та відхиляє доводи скаржника у цій частині.

Окремо, Верховний Суд виходить із того, що рішення суду першої інстанції переглядалось судом апеляційної інстанції, який має право щодо перегляду справи, ураховуючи статті 269, 275 ГПК України. Відтак доступ до правосуддя скаржника не було обмежено, сторона була почута в межах її доводів, з урахуванням принципу змагальності.

8.12. Щодо посилання скаржника на пункт 8 частини першої статті 310 ГПК України та необхідності залучення як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" та водія, який керував авто під час здійснення перевезення, то суд касаційної інстанції зазначає таке.

Так, відповідно до частин першої та третьої статті 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

До місцевого суду із відповідними заявами про залучення водія та Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" до участі у справі в якості третіх осіб відповідач не звертався, відповідних обґрунтувань та доказів не надавав.

Крім того, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції в межах даної справи розглядалося питання наявності підстав для стягнення збитків саме з відповідача. Наявність підстав для стягнення або ж звернення з відповідною вимогою до страхової компанії є правом застрахованої особи, у даному випадку позивача, або ж особи, до якої таке право перейшло, а наявність підстав для стягнення або ж звернення з відповідною вимогою до водія є правом відповідача. Наведені обставини не є предметом розгляду цієї справи.

Верховний Суд виходить з того, що розгляд справи судами першої та апеляційної інстанції здійснювався з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності. Матеріали справи не містять доказів надання водієм чи Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" права представляти свої інтереси скаржнику, відтак відсутні підстави у скаржника для звернення з питанням щодо наявності чи відсутності підстав для захисту прав названих осіб у цьому судовому провадженні.

8.13. Суд касаційної інстанції також звертає увагу на те, що доводи скаржника зводяться лише до процесуальних підстав для скасування оскаржуваних рішень, у той час як жодних заперечень щодо відсутності підстав для стягнення збитків, необґрунтованості розміру стягнення, неправильного застосування норм матеріального права заявник не наводить.


................
Перейти до повного тексту