ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 904/3105/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Мамалуй О.О.
за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.
розглянувши касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Українська залізниця"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Чус О.В.; судді: Кузнецова І.Л., Кощеєв І.М.)
від 29.07.2021
у справі № 904/3105/20
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Українська залізниця"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Фідея"
про стягнення 59 278 180,67 грн,
за участю представників учасників справи:
позивача - Пегза К.К.
відповідача - Лебедєва А.М.
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "Укрзалізниця" в особі філії "ЦЗВ") звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Фідея" (далі - ТОВ "Фірма "Фідея") штрафу у сумі 24 181 005,42 грн та безпідставно сплачених грошових коштів у сумі 35 097 175,25 грн.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №ЦЗВ-14-00619-01 від 13.04.2019 в частині повного та своєчасного відвантаження товару, а також договору № ЦЗВ-14-00519-22 від 12.04.2019 про надання завдатку.
2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2021 у справі №904/3105/20 позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Фідея" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" 24 181 005,42 грн - штрафу та 24 181 005,42 грн - безпідставно сплачених грошових коштів, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
2.2. Задовольняючи позов в частині стягнення штрафу в сумі 24 181 005,42 грн, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідачем порушено термін поставки товару. Також суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позову в частині повернення позивачеві завдатку в розмірі застосованої до учасника відповідальності, а саме 24 181 005,42 грн, оскільки доведено неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором поставки.
2.3. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 29.07.2021 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2021 у справі №904/3105/20 в частині стягнення 24 181 005,42 грн штрафу та 24 181 005,42 грн безпідставно сплачених грошових коштів скасовано, в цій частині прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову. В решті рішення суду залишено без змін.
2.4. Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення 24 181 005,42 грн та 24 181 005,42 грн безпідставно сплачених грошових коштів, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведено порушення строків поставки товару за умовами договору саме з вини відповідача, з огляду на що відсутні підстави для нарахування штрафу та повернення завдатку.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
3.1. Не погоджуючись з постановою Центрального апеляційного господарського суду від 29.07.2021 у справі №904/3105/20, Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" АТ "Українська залізниця" подало касаційну скаргу, якою просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.
3.2. Підставами касаційного оскарження Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" визначило пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
3.3. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
3.4. Підставою для касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" зазначає пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування частин першої - третьої статті 614 Цивільного кодексу України у подібних правовідносинах.
4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Між філією "Центр забезпечення виробництва" АТ "Українська залізниця" (замовник) та ТОВ "Фірма" Фідея" (постачальник) 13.04.2019 був укладений договір поставки №ЦЗВ-14-00619-01 (далі - договір), за умовами якого (пункт 1.1) постачальник зобов`язався поставити, а замовник прийняти та оплатити нафту і дистиляти (дизельне паливо), назване в подальшому "товар", найменування, марка та кількість якого вказується в специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору.
Згідно із пунктом 2.1 договору ціна на товар, який продається за цим договором, встановлюється в національній валюті України - гривні, на умовах FCA (Франко-перевізник) станція відправлення в межах України із подальшим направленням за реквізитами вантажоодержувача, які вказуються у рознарядках замовника (відповідно до вимог "ІНКОТЕРМС" ред. 2010), і включає: вартість товару, всі податки та збори, що встановлені українським законодавством, у тому числі ПДВ, і вказуються в специфікаціях до даного договору.
Постачальник здійснює поставку товару залізничним транспортом загального користування на умовах FСА (Франко-перевізник) станція відправлення в межах України (відповідно до вимог "ІНКОТЕРМС" ред. 2010), пункт призначення за реквізитами вантажоодержувача, які вказуються в рознарядках замовника (пункт 3.1 договору).
Відповідно до пункту 3.2 договору постачальник здійснює поставку товару партіями протягом терміну дії договору, тільки при наявності рознарядки замовника, яка є підтвердженням готовності замовника до прийому товару. Рознарядка надається постачальнику в оригіналі шляхом направлення поштою цінного листа з описом вкладення та направленням сканкопії рознарядки електронним листом із застосуванням електронної пошти (Е-mail). Після отримання рознарядки по електронній пошті (Е-mail) постачальник повинен протягом доби направити замовнику лист на електронну пошту (Е-mail) замовника, що підтверджує отримання рознарядки, та повідомлення про готовність виконання рознарядки у зазначені терміни.
Замовник протягом 1 (одного) робочого дня із моменту надання постачальнику рознарядки забезпечує оформлення наказів або телеграфних розпоряджень ПАТ "Укрзалізниця" на станцію відправлення, відповідно до умов поставки і вказаних у рознарядці замовника реквізитів вантажоодержувачів (пункт 3.3 договору).
Згідно із пунктом 3.4 договору постачальник здійснює відвантаження товару протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня надання рознарядки.
Відповідно до пункту 3.6 договору поставка товару підтверджується актом прийому-передачі. Акт прийому-передачі складається на підставі накладної (залізничної) та підписується, за умови надання постачальником передбачених цим пунктом документів.
За змістом пункту 3.7 договору датою поставки товару вважається дата відправлення цього товару, що підтверджується штампом станції відправлення в межах України на накладній (залізничній), на адресу вантажоодержувача - кінцевого одержувача, які вказуються в рознарядці замовника.
Кількість товару, який планується до поставки за цим договором, вказується в специфікаціях до цього договору. Кількість партії товару, який підлягає поставці, вказується в рознарядці замовника (пункти 4.1, 4.2 договору).
У випадку відвантаження постачальником товару без рознарядки замовника, постачальник несе всі витрати та відповідальність за всі можливі збитки, які виникли в зв`язку з цією обставиною (пункт 9.3 договору).
За порушення термінів постачання постачальник оплачує замовнику штраф у розмірі 15% від вартості непоставленого в строк товару, а за прострочення понад 15 днів додатково стягується пеня у розмірі 0,1% від суми непоставленого в строк товару за кожний день прострочення (пункт 9.4 договору).
Термін дії даного договору встановлюється з моменту його підписання сторонами до 31.12.2019. Проте в частині оплати - до повного виконання сторонами зобов`язань та в разі наявності потреби замовника, що підтверджено відповідним повідомленням та рознарядкою, направленими на адресу постачальника, - до повного виконання (пункт 12.2 договору).
Згідно із пунктом 2.3 договору та специфікації №1 до договору сторони погодили, що планують поставити товар на суму 584 952 920,83 грн, крім того ПДВ 20% - 116 990 584,17 грн, на загальну суму 701 943 505,00 грн на умовах поставки FCA (Франко-перевізник), термін поставки (протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня надання рознарядки) та умови оплати: протягом п`яти банківських днів.
Додатковою угодою №1 від 13.04.2019 до договору у зв`язку з відсутністю відвантаження по специфікації №1 дану специфікацію анульовано, включено до договору поставки специфікацію №2.
Згідно додаткової угоди №2 від 26.04.2019 до договору:
- специфікацію №2 прийнято в другій редакції на суму: 81 112 251,23 грн, крім того ПДВ 20% - 16 222 450,25 грн на загальну суму 97 334 701,47 грн;
- включено до договору поставки специфікацію №3 на суму 510 683 557,89 грн, крім того ПДВ 20% - 102 136 711,58 грн, на загальну суму 612 820 269,47 грн.
Додатковою угодою №3 від 11.06.2019 до договору:
- специфікацію №3 прийнято в другій редакції на суму: 211 227 774,07 грн, крім того ПДВ 20% - 42 245 554,81 грн на загальну суму 253 473 328,88 грн;
- включено до договору поставки специфікацію №4 на суму 276 508 479,75 грн, крім того ПДВ 20% - 55 301 695,95 грн, на загальну суму 331 810 175,70 грн.
Сторони 13.06.2019 уклали додаткову угоду №4 до договору поставки № ЦЗВ-14-00619-01, якою:
- специфікацію №4 прийнято в другій редакції на суму: 131 391 300,00 грн, крім того ПДВ 20% - 26 278 260,00 грн на загальну суму 157 669 560,00 грн;
- включено до договору поставки специфікацію №5 на суму 143 404 816,18 грн, крім того ПДВ 20% - 28 680 963,24 грн, на загальну суму 172 085 779,41 грн;
- викладено пункт 2.3 договору в наступній редакції: сторони погодили, що планують за цим договором поставити товар на суму 567 136 141,47 грн, крім того ПДВ 20% - 113 427 228,29 грн, на загальну суму 680 563 369,76 грн.
На виконання умов договору Філією "Центр забезпечення виробництва" АТ "Українська залізниця" направлено на адресу ТОВ "Фірма "Фідея" рознарядки (дозволи):
- від 11.06.2019 № ЦЗВ-20/1560 за специфікацією №4 на відвантаження дизельного палива в обсязі (продукції) в обсязі 6 000,000 тон за ціною 26 278,26 грн/т (з ПДВ), на суму 153 840 213,00 грн з ПДВ. В цій рознарядці зазначено термін поставки - 5 (п`ять) календарних днів з моменту надання рознарядки, тобто строк поставки до 16.06.2019 включно. Зазначена рознарядка отримана відповідачем 26.06.2019 (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0304903145535);
- від 13.06.2019 № ЦЗВ-20/1650 за специфікацією №5 на відвантаження дизельного палива в обсязі (продукції) 5 000,000 тон за ціною 25 968,18 грн/т (з ПДВ), на суму 126 964 560,51 грн з ПДВ. Строк поставки відповідно до умов договору - 5 (п`ять) календарних днів з моменту надання рознарядки, тобто строк поставки до 18.06.2019 включно.
Листом від 11.06.2019 за вих. №11-06/2019-27 (вх. №ЦЗВ - 14/2441) відповідач повідомив позивача про можливість здійснити відвантаження дизельного палива зі станції Миколаїв-Вантажний з 11.06.2019 в об`ємі 6 000 тон.
Листом від 18.06.2019 №18-06/2019-31 (вх. № ЦЗВ- 14/2539 від 18.06.2019) відповідач повідомив позивача про затримку відвантаження продукції у повному обсязі у встановлені терміни, оскільки відбувається затримка подачі вагоноцистерн для навантаження дизельного палива на станції Миколаїв-Вантажний.
Зазначені рознарядки були виконані відповідачем у повному обсязі, що підтверджується залізничними накладними, наявними в матеріалах справи.
Сторонами були підписані акти приймання-передачі товару за Договором, а саме:
№14 від 13.06.2019 - загальна кількість дизельного палива 972,023 тон на суму 25 543 073,12 грн з ПДВ;
№15 від 13.06.2019 - загальна кількість дизельного палива 1 024,505 тон на суму 26 922 208,76 грн з ПДВ;
№16 від 14.06.2019 - загальна кількість дизельного палива 1 277,491 тон на суму 33 570 240,65 грн з ПДВ;
№17 від 17.06.2019 - загальна кількість дизельного палива 2 580,258 тон на суму 67 804 690,60 грн з ПДВ;
№18 від 17.06.2019 - загальна кількість дизельного палива 63,826 тон на суму 1 657 445,05 грн з ПДВ;
№19 від 18.06.2019 - загальна кількість дизельного палива 1 228,623 тон на суму 31 905 103,21 грн з ПДВ;
№20 від 19.06.2019 - загальна кількість дизельного палива 128,372 тон на суму 3 333 587,21 грн з ПДВ;
№21 від 19.06.2019 - загальна кількість дизельного палива 55,634 тон на суму 1 444 713,73 грн з ПДВ;
№22 від 21.06.2019 - загальна кількість дизельного палива 989,859 тон на суму 25 704 836,69 грн з ПДВ;
№23 від 22.06.2019 - загальна кількість дизельного палива 607,287 тон на суму 15 770 138,12 грн з ПДВ;
№24 від 23.06.2019 - загальна кількість дизельного палива 1 697,435 тон на суму 44 079 297,62 грн з ПДВ;
№25 від 02.07.2019 - загальна кількість дизельного палива 118,200 тон на суму 3 069 438,88 грн з ПДВ.
Як зазначає позивач та не заперечує відповідач, з порушенням термінів поставки за рознарядкою від 11.06.2019 №ЦЗВ-20/1560 відповідачем 17.06.2019 було відвантажено 2 580,258 тон товару на суму 67 804 690,59 грн та за рознарядкою від 13.06.2019 №ЦЗВ-20/1650 - з 19.06.2019 по 02.07.2019 відвантажено 3 569,787 тон товару на суму 93 402 012,24 грн.
Державною аудиторською службою України було проведено планову виїзну ревізію фінансово-господарської діяльності АТ "Українська залізниця" та його філій за період з 01.01.2018 по 30.09.2019. За результатами перевірки складено Акт № 05-21/1 планової виїзної ревізії фінансово-господарської діяльності позивача. За наслідками виявлених порушень та недоліків, ДАСУ пред`явлено позивачу вимогу від 28.04.2020 про усунення виявлених порушень: забезпечити вжиття заходів щодо стягнення з ТОВ "Фірма "Фідея" на користь філії штрафу у розмірі 15% від вартості непоставленого у строк товару (дизельного палива) у сумі 24 181 005,42 грн та повернення суми 35 097 175,25 грн (завдатку за договором від 12.04.2019 №ЦЗВ-14-00519-22).
Позивачем відповідно до пункту 9.4 договору був нарахований штраф у сумі 10 170 703,59 грн (за рознарядкою від 11.06.2019 №ЦЗВ-20/1560 на суму в строк не поставленого товару - 67 804 690,59 грн) та у сумі 14 010 301,84 грн (за рознарядкою від 13.06.2019 №ЦЗВ-20/1650 на суму в строк не поставленого товару - 93 402 012,24 грн). Всього - 24 181 005,42 грн.
На адресу відповідача була направлена претензія щодо порушення термінів постачання продукції на суму 24 181 005,42 грн та повернення договірного забезпечення у сумі 35 097 175,25 грн. Претензія залишена без відповіді та задоволення.
Вказане стало підставою для звернення із даним позовом.
5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд
5.1. Статтею 300 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
5.2. Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
5.3. Згідно із статтями 625, 628, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.
5.4. Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
5.5. Згідно із статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
5.6. Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
5.7. Частиною четвертою статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
5.8. Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.
5.9. Згідно з умовами статті А.4 ІНКОТЕРМС-2010 FCA (Франко-перевізник) продавець зобов`язаний надати товар перевізнику або іншій особі, призначеній покупцем або обраній продавцем у відповідності зі статтею А.3 "а", у названому місці у день чи в межах періоду, що узгоджені сторонами для здійснення поставки.
Поставка вважається здійсненою, зокрема, якщо названим місцем поставки є площі продавця: коли товар завантажений на транспортний засіб, наданий перевізником, що призначений покупцем, чи іншою особою, що діє від імені останнього.
Статтею А.5 ІНКОТЕРМС-2010 FCA (Франко-перевізник) передбачено, що продавець зобов`язаний, з урахуванням положень статті Б.5, нести всі ризики втрати чи пошкодження товару до моменту здійснення його поставки у відповідності з статтею А.4
Відповідно до статті Б.5 ІНКОТЕРМС-2010 FCA (Франко-перевізник) покупець зобов`язаний нести всі ризики втрати чи пошкодження товару:
- з моменту, коли він є поставленим у відповідності з статтею А.4;
- від настання погодженої сторонами дати чи дати закінчення будь-якого періоду, узгодженого для поставки, - що виникають або внаслідок непризначення покупцем перевізника чи іншої особи відповідно до статті А.4, або внаслідок неприйняття перевізником чи іншою особою, призначеною покупцем, товару у своє відання в узгоджений термін, чи внаслідок ненадання покупцем належного повідомлення у відповідності зі статтею Б.7, але за умови, що товар був належним чином індивідуалізований за договором, тобто явно відокремлений або іншим чином визначений як товар, що є предметом цього договору.
5.10. З огляду на викладене, судом апеляційної інстанції обґрунтовано відхилено доводи Залізниці про те, що пункт 3.1 договору встановлює лише правила постачання товару на зазначених умовах, однак не містить обов`язку замовника (позивача) надавати вагоноцистерни постачальнику для відвантаження дизельного палива.
Аналогічна правова позиція викладене у постанові Верховного Суду від 09.02.2021 у справі №910/994/20.
5.11. Як встановлено судами попередніх інстанцій, спір між сторонами виник з приводу підстав затримки відвантаження товару у визначений договором строк.
Судами встановлено, що ТОВ "Фірма "Фідея" листом від 18.06.2019 №18-06/2019-31 сповістило про затримку зі сторони замовника та неготовність до прийому товару, обґрунтовуючи затримкою подачі вагоноцистерн для навантаження дизельного палива на станції Миколаїв-Вантажний зі сторони, що має приймати готовий товар для відвантаження на умовах FCA (відповідно до вимог Інкотермс ред. 2010 року). Відповідач 20.06.2019 повторно направив позивачу повідомлення про неможливість відвантажити продукції в повному обсязі та просив сприяти найскорішому забезпеченню навантаження залишку дизельного палива вагоноцистернами на станції Миколаїв-Вантажний відповідно до умов договору.
Відповідно до договору від 31.08.2017 ДН-4/101 про експлуатацію залізничної під`їзної колії ТОВ "ОйлТрансшипмент" експлуатація залізничної під`їзної колії при станції Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці та функції подачі вагонів вантажовласнику для навантаження товару (в даному випадку ТОВ "Фірма "Фідея") здійснюється підприємством ТОВ "ОйлТрансшипмент" (далі - договір від 31.08.2017 ДН-4/101).
Пунктом 1 договору від 31.08.2017 ДН-4/101 передбачено, що згідно із Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів і на умовах цього договору експлуатується під`їзна колія, яка належить, ПП "Глобал-Інвест" та експлуатується підприємством на підставі договору оренди від 30.05.2017 №10/05-17 та примикає до колії № 11 через стрілочний перевод № 41 у парку Миколаїв-Рудний станції Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці.
Згідно з пунктом 5 договору від 31.08.2017 № ДН-4/101 про експлуатацію залізничної під`їзної колії ТОВ "ОйлТрансшипмент" повідомлення про наявність вагонів для під`їзної колії передаються станції Миколаїв-Вантажний цілодобово по телефону із записом в книзі повідомлень. Вагони для передачі на під`їзну колію надходять або формуються Залізницею на коліях №№ 3,4 парку Миколаїв-Рудний станції Миколаїв-Вантажний, відповідно до технологічного процесу роботи станції (пункт 6 договору від 31.08.2017 № ДН-4/101 про експлуатацію залізничної під`їзної колії ТОВ "ОйлТрансшипмент").
Пунктом 7 договору від 31.08.2017 ДН-4/101 передбачено, що максимальна кількість вагонів, які передаються на під`їзну колію однією групою, не більше 10-тн вагонів (40 осей), вагою 950 т.
Відповідно до пункту 8 договору від 31.08.2017 № ДН-4/101 про експлуатацію залізничної під`їзної колії ТОВ "ОйлТрансшипмент" про готовність вагонів до здавання, у кількості одночасно переданої партії, Підприємство повідомляє Залізницю: по телефону за 30 хв. до вивозу вагонів на станцію, з наступним письмовим підтвердженням. Повідомлення надається за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами.
Згідно з пунктом 11 договору від 31.08.2017 № ДН-4/101 про експлуатацію залізничної під`їзної колії ТОВ "ОйлТрансшипмент" час перебування вагонів на під`їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів Залізницею Підприємству до моменту закінчення передавальних операцій при поверненні вагонів Залізниці. У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від Підприємства або Залізниці, складається акт загальної форми. В акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до наявних у справі залізничних накладних, всі вагони належать саме АТ "Укрзалізниця", що відповідає пункту договору, де зазначено, що поставка товару здійснюється залізничним транспортом загального користування.
Суд першої інстанції, дійшовши висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення штрафу, послався на довідку про знаходження вагонів на під`їзній колії ТОВ "Ойл Трансшипмент" в достатній кількості та визнав, що відвантаження продукції з затримкою відбулося саме з вини відповідача.
Разом з тим суд апеляційної інстанції, спростовуючи зазначений висновок місцевого господарського суду щодо достатньої кількості поданих під навантаження вагонів, встановив, що вагони були передані для навантаження значно пізніше дати, якою вони прибули на станцію навантаження. При цьому, суд апеляційної інстанції послався на долучені до матеріалів справи Пам`ятки про подавання/забирання вагонів №№ 121, 122, 123, 124, 125, 130, 132, 133, 137, 140. Також встановлено, що навантаження вагонів та їх повернення було здійснено якнайшвидше протягом 2 - 6 годин з часу їх забирання. На підставі Пам`яток про подавання вагонів №№ 121, 124, 125, 137, судом апеляційної інстанції встановлено, що вагони під навантаження були подані після закінчення строку відвантаження палива за рознарядкою від 11.06.2019, хоча відповідні вагони були в наявності на станції відвантаження ще з 13.06.2019 і за умови їх своєчасного подання під навантаження вони могли бути відвантажені в строк, передбачений рознарядкою.
Пунктом 2.4 Правил обслуговування залізничних під`їзних колій, затверджених наказом Міністерства транспорту від 21.11.2000 №644 передбачено, що у разі обслуговування під`їзної колії локомотивом залізниці вагони подаються залізницею під навантаження або вивантаження безпосередньо на під`їзну колію і розставляються на місця навантаження та вивантаження, здавання і приймання вагонів провадяться на місцях навантаження і вивантаження. Передача вагонів на під`їзній колії та їх повернення залізниці засвідчується підписом працівників сторін у Пам`ятці про подавання/забирання вагонів, форма якої встановлена Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту від 25.02.99 N 113 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 15.03.99 за N 165/3458.
Відповідно до пункту 4 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 N 113, час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у Пам`ятці про подавання/забирання вагонів, яка оформляється після закінчення приймально-здавальних операцій. Пам`ятка підписується відповідальною особою станції і вантажовласника.
При цьому судом апеляційної інстанції також встановлено, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами затримки вагонів з вини відповідача та не надано суду актів про затримку вагонів, складеного за участю ТОВ "ОйлТрансшипмент", ПрАТ "Пласке" та ТОВ "Фірма "Фідея", оскільки затримка вагонів підтверджується виключно актом, який повинен бути складений відповідно до вимог чинного законодавства. Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 09.02.2021 у справі №910/994/20.
Аналіз положень статті 614 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку про те, що, установлюючи презумпцію вини особи, яка порушила зобов`язання, Цивільний кодекс України покладає на неї обов`язок довести відсутність своєї вини. Особа звільняється від відповідальності лише у тому випадку, коли доведе відсутність своєї вини у порушенні зобов`язання. Така правова позиція щодо застосування статті 614 Цивільного кодексу України висловлена Верховним Судом України у постанові від 13.02.2013 у справі №6-170цс12, та Верховним Судом у постановах від 14.09.2021 у справі №910/7256/20, від 19.08.2021 у справі №910/11889/20.
З огляду на те, що позивачем не доведено неналежного виконання відповідачем зобов`язання за договором поставки з його вини, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині стягнення договірного забезпечення.
Колегія суддів зазначає, що відсутні підстави для формування висновку щодо застосування статті 614 Цивільного кодексу України у даній справі, оскільки судами досліджено докази та встановлені обставини, які мають індивідуальний характер, притаманний для правовідносин, які виникли саме між сторонами справи, які є суб`єктами таких відносин, а саме судом апеляційної інстанції встановлено, що Залізницею належними та допустимими доказами не доведено порушення строків поставки товару за умовами договору саме з вини товариства.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції на підставі пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Також колегія суддів зазначає, що інші доводи скаржника, наведені у касаційній скарзі, не доводять порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, та направлені на переоцінку доказів та обставин справи, що були предметом розгляду та їм була надана належна правова оцінка, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, передбачених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, а тому відхиляються Судом.