П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2021 року
м. Київ
Справа № 9901/149/20
Провадження № 11-154заі21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого Князєва В. С.,
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Єленіної Ж. М., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткача І. В., Штелик С. П.,
за участю:
секретаря судового засідання Сороки Л. П.,
представниці Вищої ради правосуддя Цуцкірідзе І. Л.,
розглянула в судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 березня 2021 року (судді Пасічник С. С., Васильєва І. А., Гусак М. Б., Хохуляк В. В., Юрченко В. П.) у справі № 9901/149/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ВРП про визнання бездіяльності протиправною й зобов`язання вчинити певні дії та
ВСТАНОВИЛА:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом до ВРП, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ВРП щодо відмови в наданні йому інформації на запит від 21 березня 2020 року, а саме: електронних копій технічного запису засідання Першої Дисциплінарної палати ВРП від 20 березня 2020 року в частині розгляду питання відкриття дисциплінарної справи за скаргами адвоката Рєзнікова Владислава Ігоровича, поданими в інтересах ОСОБА_2, стосовно судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_3 та висновку відповідача за результатами попереднього вивчення матеріалів, який знаходиться у матеріалах справи за вказаними скаргами;
- зобов`язати ВРП надати йому запитувану інформацію.
2. На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що 20 та 21 березня 2020 року він звернувся до ВРП із запитами на доступ до публічної інформації в порядку, передбаченому Законом України від 13 січня 2011 року № 2939-VI "Про доступ до публічної інформації" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2939-VI), у яких просив надати йому: копію витягу з протоколу засідання Першої Дисциплінарної палати ВРП щодо розгляду 20 березня 2020 року питання про відкриття / відмову у відкритті дисциплінарної справи за скаргами адвоката Рєзнікова В. І., поданими в інтересах ОСОБА_2, стосовно судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_3 ; електронну копію технічного запису засідання Першої Дисциплінарної палати ВРП від 20 березня 2020 року в частині розгляду питання щодо відкриття дисциплінарної справи за вказаними скаргами; електронну копію висновку доповідача за результатами попереднього вивчення матеріалів, який знаходиться в матеріалах справи за скаргами адвоката Рєзнікова В. І., а також повідомити йому кількість голосів "за" та "проти" прийняття ухваленого за цими скаргами рішення. Натомість відповідач у своїй відповіді від 30 березня 2020 року за № 14166/0/9-20 повідомив йому лише результати голосування під час прийняття рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді ОСОБА_3, а в наданні решти запитуваної інформації відмовив, посилаючись на те, що інформація, яка стосується розгляду дисциплінарних скарг щодо вирішення питань про притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, обмежена у ВРП через необхідність підтримання авторитету та неупередженості правосуддя, пов`язана з процесом прийняття рішення за визначеною законодавством процедурою. Відповідач також зазначив, що відомості та документи (окрім прийнятих рішень за результатами розгляду дисциплінарних скарг), що містяться в матеріалах, зокрема, стосовно дисциплінарної відповідальності судді, мають ознаки службової інформації та відповідно до положень Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням ВРП від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 (далі - Регламент), можуть бути надані лише за клопотаннями учасників дисциплінарного провадження, тобто судді та скаржника, до яких у цьому випадку ОСОБА_1 не відноситься.
3. На думку позивача, запитувана інформація містилась у документах, які не мали статусу службової інформації в розумінні Закону № 2939-VI або ж втратили його на дату запиту, оскільки витяг з протоколу та технічний запис не мають характеру внутрівідомчої службової кореспонденції, а за результатами розгляду попереднього висновку члена Дисциплінарної палати ВРП відповідач вже прийняв рішення. До того ж відповідач не застосував при обмеженні доступу до запитуваної інформації передбачений частиною другою статті 6 Закону № 2939-VI "трискладовий тест" щодо наявності підстав для обмеження доступу до інформації, а лише обмежився загальною фразою щодо всієї запитуваної інформації, зазначивши, що інформація, що стосується розгляду дисциплінарних скарг щодо вирішення питань про притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, обмежена у ВРП через необхідність підтримання авторитету та неупередженості правосуддя, пов`язана з процесом прийняття рішення за визначеною законодавством процедурою.
4. Натомість запитувана інформація, на переконання позивача, має значний суспільний інтерес, а тому громадськість має бути обізнана про підстави відмови у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_3 .
Короткий зміст рішення суду попередньої інстанції
5. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду рішенням від 17 березня 2021 року позов задовольнив: визнав протиправною бездіяльність ВРП щодо ненадання ОСОБА_1 інформації на запит від 21 березня 2020 року, а саме: електронної копії технічного запису засідання Першої Дисциплінарної палати ВРП від 20 березня 2020 року в частині розгляду питання щодо відкриття дисциплінарної справи за скаргами адвоката Рєзнікова В. І., поданими в інтересах ОСОБА_2, стосовно судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_3 та електронної копії висновку доповідача за результатами попереднього вивчення матеріалів, який знаходиться в матеріалах справи за вказаними скаргами; зобов`язав ВРП надати позивачу запитувану інформацію.
6. Судове рішення мотивовано тим, що:
- інформація про засідання ВРП, крім випадків, установлених Законом України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII "Про Вищу раду правосуддя" (далі - Закон № 1798-VIII), є вільною, а відтак жодних перешкод у доступі до неї не може бути. Ця інформація, безумовно, є публічною, оскільки стосується діяльності суб`єкта владних повноважень та прийняття ним рішення, відображена (задокументована) на відповідних носіях, у тому числі з використанням технічних засобів;
- важливою ознакою документів, у яких може міститися службова інформація, також є те, що вони передують, зокрема, прийняттю рішення з певного питання. Це означає, що після прийняття відповідного рішення відомості, що містяться в документах, які створювались або знаходяться у володінні розпорядника і стосуються підготовки, обговорення, розгляду та прийняття цього рішення, втрачають статус службової інформації. Тобто після прийняття рішення інформація, що була створена чи отримана для підготовки цього рішення, перестає бути службовою, хоча певна інформація може бути обмежена в доступі як конфіденційна. Відтак після розгляду ВРП висновку доповідача та ухвалення за результатами такого розгляду рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи за скаргами адвоката Рєзнікова В. І. інформація, що містилась у такому висновку і стосувалась підготовки, обговорення, розгляду та прийняття рішення, втратила статус службової інформації і могла бути надана заявникові на його запит. При цьому як витяг з протоколу, так і технічний запис (за винятком тієї частини засідання, що проводиться у нарадчій кімнаті) не мають характеру внутрівідомчої кореспонденції, доповідних записок чи рекомендацій ВРП. Ці документи хоча й можна вважати такими, що пов`язані з процесом прийняття відповідачем рішень, однак вони лише фіксують інформацію про події, що вже відбулися, та про прийняте рішення, а наявна в них інформація є остаточною та незмінною. Таким чином, запитувана позивачем у ВРП інформація на час направлення ним запиту не відноситься до службової, оскільки вона не відповідає ознакам, наведеним у частині першій статті 9 Закону № 2939-VI;
- поза межами встановлених законодавством критеріїв знаходиться й указана в оскаржуваній відмові ВРП підстава обмеження доступу до запитуваної інформації, а саме необхідність підтримання авторитету та неупередженості правосуддя, адже ВРП не навела жодних обґрунтувань та мотивів із цього приводу.
7. За висновком суду першої інстанції, твердження ВРП про правомірність оскаржуваної відмови з огляду на віднесення нею запитуваної інформації (щодо дисциплінарної відповідальності судді) до такої, що має ознаки службової, є безпідставними, оскільки визнання розпорядником інформації певної інформації як службової не означає, що така інформація стає службовою в розумінні Закону № 2939-VI.
Короткий зміст та обґрунтування наведених в апеляційній скарзі вимог
8. Не погодившись із таким судовим рішенням, ВРП подала апеляційну скаргу, на обґрунтування якої зазначила, що суд першої інстанції неправильно і неповно дослідив докази та встановив обставини у справі, а також порушив норми матеріального права, що призвело до ухвалення ним незаконного судового рішення.
9. Скаржник зазначив, що з огляду на пункти 6.1, 6.7, 12.13 Регламенту суд першої інстанції не врахував, що ВРП є розпорядником як відкритої публічної інформації, так і інформації з обмеженим доступом. Запитувана позивачем інформація не містить однієї з головних ознак публічної інформації, а саме можливості розкриття її необмеженому колу осіб, оскільки відповідно до вказаних положень Регламенту копія технічного запису засідання Дисциплінарної палати ВРП надається лише особі, яка має право оскаржити рішення ВРП чи Дисциплінарної палати, за її клопотанням, а правом отримати копію висновку доповідача (після постановлення Дисциплінарною палатою ВРП ухвали про відмову у відкритті дисциплінарної справи) наділено суддю та скаржника виключно за їхніми клопотаннями. При цьому використання запитуваної позивачем інформації з іншою метою та в інший спосіб чинним законодавством не передбачено. Оскільки ОСОБА_1 не є учасником дисциплінарного провадження, яке здійснювалось стосовно судді ОСОБА_3, то, на думку відповідача, ВРП правомірно відмовила йому в отриманні запитуваної інформації, зокрема висновку доповідача та технічного запису засідання Дисциплінарної палати ВРП.
10. Скаржник вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що поза межами встановлених законодавством критеріїв знаходиться й указана в оскаржуваній відмові ВРП підстава обмеження доступу до запитуваної інформації, а саме необхідність підтримання авторитету та неупередженості правосуддя, адже ВРП не навела жодних обґрунтувань і мотивів з цього приводу. Відповідач наголосив на тому, що питання суддівської кар`єри та забезпечення авторитету правосуддя в Україні є надважливими, а особливо в стані проведення в державі судової реформи. До того ж відповідно до європейських стандартів інформація і документи щодо суддів не повинні бути предметом широкого обговорення, оскільки це може негативно вплинути на довіру до суду і авторитет правосуддя. Монреальська універсальна декларація про незалежність правосуддя (Перша світова конференція по незалежності правосуддя, Монреаль, 1983 рік) та Основні принципи незалежності судових органів, схвалені резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, визначають, що звинувачення або скарга, що надійшли на суддю в ході виконання ним своїх судових і професійних обов`язків, повинні бути невідкладно і безсторонньо розглянуті згідно з відповідною процедурою, і суддя повинен надати можливість подавати свої коментарі щодо такої скарги на першому етапі її розгляду. Суддя має право на відповідь і справедливий розгляд. На початковому етапі розгляд скарги має проводитись конфіденційно, якщо суддя не звернеться з проханням про інше. Наголошуючи на особливій ролі судової системи в суспільстві як гаранта справедливості й основоположної цінності в державі, у якій панує верховенство права та яка має користуватися довірою суспільства для успішного виконання своїх функцій, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні "Праґер і Обершлік проти Австрії" від 26 квітня 1995 року стверджує, що може виникнути необхідність захистити суддів від безпідставних і деструктивних нападок, особливо з огляду на їхній обов`язок утримуватись від реагування на критику. Відтак ВРП, на переконання скаржника, мала правові підстави відмовити позивачеві в наданні запитуваної ним інформації з огляду на наявність сукупності визначених пунктами 1-3 частини другої статті 6 Закону № 2939-VIпідстав обмеження у доступі. Відкритість процедур, які застосовуються у ВРП, мають певні межі, оскільки повна відкритість процедури притягнення до відповідальності судді порушує цілу низку особистих прав судді, таких як презумпція невинуватості, право на приватність, право на повагу до людської гідності тощо. Крім того, скаржник зазначив, що суд першої інстанції залишив поза увагою, що дотримання принципу відкритості діяльності ВРП забезпечується, зокрема, шляхом оприлюднення на її офіційному вебсайті порядку денного засідань, оперативних результатів розгляду питань порядку денного засідань, рішень ВРП та її органів, а також вільним доступом до засідань будь-яких осіб, які цікавляться справою.
11. Скаржник також вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що ВРП допустила протиправну бездіяльність щодо ненадання ОСОБА_1 інформації на запит від 21 березня 2020 року, адже позивачу було надано частину інформації та повідомлено про належність іншої частини запитуваних даних до інформації з обмеженим доступом. Відтак підстав для визнання протиправною бездіяльності ВРП немає.
12. На підставі викладеного скаржник просить скасувати рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 березня 2021 року та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Позиція інших учасників справи
13. На час розгляду справи позивач відзиву на апеляційну скаргу не надіслав.
Рух апеляційної скарги
14. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 26 квітня 2021 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ВРП на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 березня 2021 року та витребувала з Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду адміністративну справу № 9901/149/20.
15. Ухвалою від 24 травня 2021 року Велика Палата Верховного Суду призначила справу до апеляційного розгляду в судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін на підставі положень частини першої статті 310 та частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
16. У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представниця відповідача підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити з викладених у ній підстав.
17. Позивач, належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явився.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції
18. 20 березня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до ВРП із запитом про доступ до публічної інформації, у якому зазначив, що 20 березня 2020 року Перша Дисциплінарна палата ВРП ухвалила рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи за скаргами адвоката Рєзнікова В. І., поданими в інтересах ОСОБА_2, стосовно судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_3, у зв`язку із чим заявник просив надати йому копію витягу з протоколу засідання Дисциплінарної палати ВРП при розгляді вказаного питання порядку денного, а також повідомити про кількість голосів "за" та "проти" прийняття вказаного рішення.
19. Крім того, 21 березня 2020 року засобами електронного зв`язку ОСОБА_1 звернувся до ВРП із запитом про доступ до публічної інформації, у якому, вказуючи на ті ж обставини, а також посилаючись на те, що судові рішення судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_3 мали значний резонанс та суспільство має бути обізнаним про причини відмови у відкритті дисциплінарного провадження щодо вказаного судді, заявник просив надати йому електронні копії технічного запису засідання Першої Дисциплінарної палати ВРП від 20 березня 2020 року в частині розгляду питання щодо відкриття дисциплінарної справи за скаргами адвоката Рєзнікова В. І., поданими в інтересах ОСОБА_2, стосовно судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_3 та висновку доповідача за результатами попереднього вивчення матеріалів зазначених скарг.
20. ВРП листом від 30 березня 2020 року № 14166/0/9-20 повідомила позивачу результати голосування її членів під час ухвалення 20 березня 2020 року рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи за скаргами адвоката Рєзнікова В. І., поданими в інтересах ОСОБА_2, стосовно судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_3 ("за" - 3, "проти" - 0). Водночас ВРП відмовила у наданні решти запитуваної інформації.
21. У вказаному листі ВРП, посилаючись на статті 6, 9 Закону № 2939-VI, повідомила заявника про те, що інформація, яка стосується розгляду дисциплінарних скарг щодо вирішення питань про притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, обмежена у ВРП через необхідність підтримання авторитету та неупередженості правосуддя, пов`язана з процесом прийняття рішення за визначеною законодавством процедурою. Відтак відомості та документи (окрім прийнятих рішень за результатами розгляду дисциплінарних скарг), що містяться в матеріалах, зокрема, стосовно дисциплінарної відповідальності судді, мають ознаки службової інформації (за винятком випадків, визначених Законом № 1798-VIII та Законом України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VIII)). Крім цього, положеннями Регламенту передбачено надання витягів з протоколів, копій технічних записів засідань ВРП або її дисциплінарних палат та висновків доповідача лише тим особам, які мають право оскаржити їх рішення, тобто судді та скаржнику. Таким чином, запитувані ОСОБА_1 документи стосуються матеріалів дисциплінарного провадження, учасником якого він не є.
22. Не погоджуючись із наданою відповіддю та вважаючи, що має право на отримання за своїм запитом від 21 березня 2020 року електронних копій технічного запису засідання Першої Дисциплінарної палати ВРП від 20 березня 2020 року в частині розгляду питання щодо відкриття дисциплінарної справи за скаргами адвоката Рєзнікова В. І., поданими в інтересах ОСОБА_2, стосовно судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_3 та висновку відповідача за результатами попереднього вивчення матеріалів, який знаходиться у матеріалах справи за вказаними скаргами, ОСОБА_1 звернувся до суду із цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
23. Відповідно до пункту 1 статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.
Згідно з пунктом 2 цієї статті здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.
24. Відповідно до частин другої та третьої статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя
25. Статтею 5 Закону України від 02 жовтня 1992 року № 2657-XII "Про інформацію" (далі - Закон № 2657-XII) визначено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
26. Згідно зі статтею 20 Закону № 2657-XII за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.
27. Інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація (стаття 21 Закону № 2657-XII).
28. Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес, визначає Закон № 2939-VI.
29. Відповідно до статті 1 Закону № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, установлених законом.
30. Згідно зі статтею 5 Закону № 2939-VI доступ до інформації забезпечується шляхом: 1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних вебсайтах у мережі Інтернет; на єдиному державному вебпорталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; 2) надання інформації за запитами на інформацію.
31. За правилами частин першої, другої, восьмої статті 6 Закону № 2939-VI інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.
Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.
32. Статтею 9 Закону № 2939-VI передбачено, що відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону до службової може належати така інформація: 1) що міститься в документах суб`єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов`язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень; 2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.
Документам, що містять інформацію, яка становить службову інформацію, присвоюється гриф "для службового користування". Доступ до таких документів надається відповідно до частини другої статті 6 цього Закону.
Перелік відомостей, що становлять службову інформацію, який складається органами державної влади, органами місцевого самоврядування, іншими суб`єктами владних повноважень, у тому числі на виконання делегованих повноважень, не може бути обмеженим у доступі.
33. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 13 Закону № 2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.
34. Згідно із частиною першою статті 22 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.
35. Відмова в задоволенні запиту на інформацію повинна бути мотивованою (пункт 3 частини четвертої статті 22 Закону № 2939-VI).
36. Таким чином, нормами законів № 2939-VI та 2657-XII передбачено, що за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом.
37. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, установлених законом. До таких випадків закон відносить, зокрема, службову інформацію.
38. Положеннями статті 23 Закону № 2939-VI передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.
Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.
Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до КАС України.
39. Згідно із частиною першою статті 1 Закону № 1798-VIII ВРП є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.
40. Відповідно до частин першої, сьомої та восьмої статті 30 Закону № 1798-VIIIзасідання ВРП та її дисциплінарних палат проводяться відкрито. Закрите засідання проводиться у виняткових випадках, за наявності підстав, визначених цим Законом.
На засіданнях ВРП та її дисциплінарних палат ведуться протоколи та здійснюється повне фіксування засідання технічними засобами.
Особи, які бажають бути присутніми на засіданнях, допускаються до зали до початку засідання за наявності вільних місць. Особи, присутні в залі засідання, мають право робити письмові записи, можуть використовувати портативні аудіотехнічні засоби. Проведення в залі засідання фотозйомки, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури допускається за згодою головуючого, якщо інше не передбачено законом.
41. Пунктом 6.1 Регламенту (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що на засіданнях ВРП, дисциплінарних палат ведуться протоколи та здійснюється повне фіксування технічними засобами, за винятком тієї частини засідання, що проводиться у нарадчій кімнаті.
Відеотрансляція засідань ВРП може відбуватися лише за наявності клопотань (згоди) всіх сторін (осіб, щодо яких розглядається питання порядку денного), за результатами розгляду яких ВРП ухвалює відповідне рішення.
42. Витяг із протоколу засідання або копія технічного запису розгляду дисциплінарної справи надається особі, яка має право оскаржити рішення ВРП чи Дисциплінарної палати, за її клопотанням. Копія технічного запису надається за умови надання особою, яка має право оскаржити рішення, носія інформації. Витяг із протоколу засідання засвідчує секретар засідання ( пункт 6.7 Регламенту).
43. 20 травня 2021 рокуВелика Палата Верховного Суду ухвалила постанову у справі № 9901/321/20, якоювизнала протиправним і нечинним пункт 6.7 Регламенту вчастині, що унеможливлює ознайомлення та отримання учасниками дисциплінарної справи витягу з протоколу засідання або копії технічного запису розгляду дисциплінарної справи.
44. Згідно з пунктом 12.9 Регламенту за результатами попереднього вивчення матеріалів, що мають ознаки вчинення суддею дисциплінарного проступку, доповідач складає висновок.
45. Дисциплінарна палата розглядає висновок доповідача та додані до нього матеріали без виклику судді та особи, яка подала дисциплінарну скаргу, та за результатами такого розгляду ухвалює рішення про відкриття або відмову у відкритті дисциплінарної справи (пункт 12.11 Регламенту).
46. Абзацом п`ятим пункту 12.13 Регламенту передбачено, що копія висновку доповідача (після постановлення Дисциплінарною палатою ухвали про відмову у відкритті дисциплінарної справи) надсилається судді, скаржнику за їхніми клопотаннями.
47. Як установив суд першої інстанції, відповідач на запит ОСОБА_1 від 21 березня 2020 року про надання публічної інформації листом від 30 березня 2020 року відмовив у наданні позивачу електронних копій технічного запису засідання Першої Дисциплінарної палати ВРП від 20 березня 2020 року в частині розгляду питання відкриття дисциплінарної справи за скаргами адвоката Рєзнікова В. І., поданими в інтересах ОСОБА_2, стосовно судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_3 та висновку доповідача за результатами попереднього вивчення матеріалів зазначених скарг, мотивувавши це тим, що запитувана інформація є службовою, адже стосується розгляду дисциплінарної скарги щодо притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, відтак обмежена ВРП у доступі через необхідність підтримання авторитету та неупередженості правосуддя, а також пов`язана з процесом прийняття рішення за визначеною законодавством процедурою; при цьому відомості та документи (окрім прийнятих рішень за результатами розгляду дисциплінарних скарг), що містяться у матеріалах, зокрема, стосовно дисциплінарної відповідальності судді, визначено у ВРП такими, що мають ознаки службових (за винятком випадків, визначених законами № 1798-VIII та 1402-VIII).
48. Суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність посилання ВРП в оскаржуваній відмові про надання запитуваної ОСОБА_1 інформації на віднесення її до службової з огляду на те, що після розгляду ВРП висновку доповідача та ухвалення за результатами такого розгляду рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи за скаргами адвоката Рєзнікова В. І. інформація, що містилась у такому висновку і стосувалась підготовки, обговорення, розгляду та прийняття рішення, втратила статус службової інформації і могла бути надана заявникові на його запит. При цьому як витяг з протоколу, так і технічний запис (за винятком тієї частини засідання, що проводиться у нарадчій кімнаті) не мають характеру внутрівідомчої кореспонденції, доповідних записок чи рекомендацій ВРП. Ці документи хоча й можна вважати такими, що пов`язані з процесом прийняття відповідачем рішень, однак вони лише фіксують інформацію про події, що вже відбулися, та про прийняте рішення, а наявна в них інформація є остаточною та незмінною.
49. Отже, суд першої інстанції дійшов висновку, що запитувана позивачем у ВРП інформація на час направлення ним запиту не відноситься до службової, оскільки вона не відповідає ознакам, наведеним у частині першій статті 9 Закону № 2939-VI.
50. З огляду на вимоги статті 30 Закону № 1798-VIII та пунктів 6.1, 12.11 Регламенту у взаємозв`язку із частиною першою статті 9 Закону № 2939-VI Велика Палата Верховного Суду вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що запитувана позивачем у ВРП інформація щодо електронних копій технічного запису засідання Дисциплінарної палати ВРП та висновку доповідача за результатами попереднього вивчення матеріалів у дисциплінарному провадженні, яке здійснювалось стосовно судді ОСОБА_3, не відноситься до службової, оскільки не відповідає ознакам, наведеним у частині першій статті 9 Закону № 2939-VI.
51. Водночас Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне звернути увагу на європейські стандарти доступу до інформації. Зокрема, відповідно до змісту статті 3 Конвенції Ради Європи про доступ до офіційних документів, прийнятої 18 червня 2009 року, обмеження в доступі до офіційних документів можуть встановлюватися задля цілей захисту, зокрема, дисциплінарного розслідування, а також рівності сторін у судовому провадженні та ефективного здійснення правосуддя.