ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2021 року
м. Київ
Справа № 11-250сап21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого Князєва В. С.,
судді-доповідача Гриціва М. І.,
суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Сімоненко В. М., Ткача І. В.,
за участю секретаря судового засідання Біляр Л. В.,
представників:
скаржниці - адвокатів Кузіної І. В. та Шадріна О. С.,
Вищої ради правосуддя - Шевчука А. О.
розглянула у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя від 20 квітня 2021 року № 878/0/15-21, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 17 лютого 2021 року № 381/1дп/15-21, і
ВСТАНОВИЛА:
1. 18 червня 2021 року до Великої Палати Верховного Суду надійшла скарга ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя (далі - ВРП, Рада) від 20 квітня 2021 року № 878/0/15-21, яким Рада змінила рішення її Першої Дисциплінарної палати від 17 лютого 2021 року № 381/1дп/15-21 "Про притягнення судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності" та застосувала до судді ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді попередження (далі - Спірне рішення).
ВРП погодилась із висновком її Першої Дисциплінарної палати щодо наявності у діях судді ОСОБА_1 ознак складу дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2, 4 частини першої статті 106 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VІІІ), - грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків; невжиття заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом, а також з тим, що характер допущеного суддею дисциплінарного проступку, його наслідки, ступінь провини, відомості про особу судді, досвід її роботи на посаді судді, позитивна характеристику дозволяють застосувати до судді ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді попередження, яке буде пропорційним та достатнім заходом впливу за такі дії.
2. Суддя ОСОБА_1. не погодилась із рішенням Ради і пропонує його скасувати, позаяк вважає його суперечливим, таким, що ґрунтується на взаємовиключних висновках, є невмотивованим. Рада не проаналізувала та не спростувала доводів скарги на рішення її Першої Дисциплінарної палати, також не розібрала окремо особливість кожної зі справ про адміністративні правопорушення, а розглянула їх сукупно та формально.
Доводить також, що Перша Дисциплінарна палата ВРП і сама Рада під час розгляду скарги ОСОБА_2 хибно виснували, що її дії під час здійснення правосуддя у справах про адміністративні правопорушення містять ознаки дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2, 4 частини першої статті 106 Закону № 1402-VІІІ, позаяк проігнорували відомості про те, що відкладення судових засідань у згаданих справах про адміністративні правопорушення відбувалося винятково з поважних причин для дотримання прав осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, на судовий захист та справедливий розгляд справи неупередженим судом, адже конвенційні та конституційні норми не дозволяють розглядати справи про адміністративне правопорушення за відсутності учасника судового процесу та наявності клопотань про відкладення судового розгляду з різних причин (у зв`язку з неявкою з поважних причин, необхідність залучити адвоката, виклик свідків та інше).
Авторка скарги вважає, що в оскаржуваному рішенні немає правової оцінки діяння судді ОСОБА_1 за суб`єктивною ознакою вчинення такого діяння "внаслідок грубої недбалості", що є обов`язковим елементом складу дисциплінарного проступку за пунктом 4 частини першої статті 106 Закону № 1402-VІІІ. Натомість прописано, що діяння вона скоїла "внаслідок недбалості", а це, своєю чергою, з погляду скаржниці, заперечує наявність в неї волі та бажання діяти протиправно під час розгляду справи означеної категорії.
Звертає увагу, що під час розгляду справ № 452/286/19, 452/551/19, 452/1492/19, 452/3548/19, 452/409/20 вона як суддя дотрималася всіх вимог адміністративно-деліктного законодавства, а отже, і в її діях немає грубої недбалості, з чого випливає, що її дії не містять складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 106 Закону № 1402-VІІІ.
Суддя вважає також, що попри посилання в оскаржуваному рішенні на пункт 4 частини другої статті 106 Закону № 1402-VІІІ, ВРП не навела мотивів, з яких дійшла висновків про грубе порушення норм Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), а також не зазначила, до яких саме "істотних негативних наслідків" призвело грубе порушення закону суддею.
3. У відзиві на скаргу ВРП зазначає про брак підстав, передбачених статтею 52 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VІІІ "Про Вищу раду правосуддя" (далі - Закон № 1798-VІІІ), за яких рішення ВРП, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, може бути скасоване. Оскаржуване рішення в достатній мірі відповідає критерію обґрунтованості, а зазначені в скарзі обставини ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм права, а тому є безпідставними.
4. Велика Палата Верховного Суду (далі - Велика Палата) перевірила матеріали скарги та матеріали дисциплінарного провадження щодо судді, всебічно і повно з`ясувала всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується скарга. Відповідаючи на порушені в скарзі питання, Велика Палата виходить з фактичної та юридичної правової природи дисциплінарного порушення, яке поставлено за провину судді, меж касаційного перегляду та принципів адміністративного судочинства, наявності в дисциплінарному діянні ознак складу порушення, дотримання процедурних повноважень дисциплінарного органу, на підставі яких було прийнято рішення про вчинення суддею дисциплінарного порушення, в аспекті стверджуваного порушення прав скаржниці.
5. Факти та обставини, на підставі яких Перша Дисциплінарна палата ВРП виснувала, що суддя ОСОБА_1 вчинила дисциплінарний проступок, можна викласти так.
6. Президент України Указом від 3 квітня 1999 року № 358/99 призначив ОСОБА_1 на посаду судді Самбірського районного суду Львівської області строком на п`ять років, а Указом від 29 жовтня 2004 року № 358/2004 перевів її на роботу на посаді судді новоутвореного Самбірського міськрайонного суду Львівської області. Верховна Рада України Постановою від 17 червня 2004 року № 1812-IV обрала ОСОБА_1 на посаду судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області безстроково.
15 жовтня 2020 року до ВРП надійшла дисциплінарна скарга ОСОБА_2 від 13 жовтня 2020 року на дії судді Самбірського районного суду Львівської області ОСОБА_1, якими вона, з погляду автора скарги, вчинила дисциплінарні порушення під час здійснення правосуддя у справах про адміністративні правопорушення № 452/923/17, 452/551/17, 452/1561/17, 452/2343/17, 452/2375/17, 452/979/18, 452/710/18, 452/2093/18, 452/2285/18, 452/2173/18, 452/126/19, 452/147/19, 452/556/19, 452/1508/19, 452/1507/19, 452/1950/19, 452/2202/19, 452/1900/19, 452/1935/19, 452/1723/19, 452/1782/19, 452/2971/19, 452/286/19, 452/551/19, 452/1492/19, 452/3548/19, 452/409/20.
Перша Дисциплінарна палата ВРП 09 грудня 2020 року ухвалою № 3431/1дп/15-20 відкрила дисциплінарну справу стосовно судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_1 у зв`язку з можливою наявністю в її діях ознак дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2, 4 частини першої статті 106 Закону № 1402-VІІІ (безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень; умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків), які суддя допустила під час здійснення правосуддя у справах про адміністративні правопорушення № 452/1561/17, 452/2343/17, 452/2375/17, 452/979/18, 452/710/18, 452/2093/18, 452/2285/18, 452/2173/18, 452/126/19, 452/147/19, 452/556/19, 452/1508/19, 452/1507/19, 452/1950/19, 452/2202/19, 452/1900/19, 452/1935/19, 452/1723/19, 452/1782/19, 452/2971/19, 452/286/19, 452/551/19, 452/1492/19, 452/3548/19, 452/409/20.
Стосовно дій судді під час розгляду справ згаданої вище категорії № 452/923/17 і № 452/551/17 дисциплінарний орган ухвалив рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи у зв`язку із закінченням строку для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
7. Досліджуючи та оцінюючи дії скаржниці під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення № 452/286/19, 452/551/19, 452/1492/19, 452/3548/19, 452/409/20, Рада встановила, зокрема, що:
- 11 березня 2019 року суддя Самбірського міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_1. у справі № 452/286/19 постановою звільнила ОСОБА_3 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, з передачею матеріалів на розгляд трудовому колективу Приватної фірми (далі - ПФ) "Білаки";
- 03 травня 2019 року ця сама суддя у справі № 452/551/19 постановою звільнила ОСОБА_4 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП з передачею матеріалів на розгляд трудовому колективу ПФ "Білаки";
- 21 червня 2019 року суддя ОСОБА_1 у справі № 452/1492/19 постановою звільнила ОСОБА_5 від адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП з передачею матеріалів на розгляд трудовому колективу ПФ "Білаки";
- 26 грудня 2019 року скаржниця як суддя у справі № 452/3548/19 постановою звільнила ОСОБА_6 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП з передачею матеріалів на розгляд трудовому колективу ПФ "Білаки";
- 17 березня 2020 року суддя ОСОБА_1 у справі № 452/409/20 постановою звільнила ОСОБА_7 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП з передачею матеріалів на розгляд трудовому колективу ПФ "Білаки".
У дисциплінарній скарзі її автор зазначив, що суддя ОСОБА_1 під час розгляду перелічених вище справ не мала ухвалювати рішення про звільнення від адміністративної відповідальності поіменованих вище осіб, бо такі рішення не узгоджується з характером та підвищеною суспільною небезпечністю правопорушень, передбачених частиною першою статті 130 КУпАП. Вони були постановлені за умови, коли суддя не переконалася в достовірності поданих до суду документів, а надала віри документам, складеним на підставі підроблених клопотань трудового колективу ПФ "Білаки".
У копіях матеріалів справ № 452/286/19, 452/551/19, 452/1492/19, 452/3548/19, 452/409/20 є клопотання директора ПФ "Білаки" ОСОБА_8 про взяття на поруки ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, характеристики цих осіб за підписом директора ПФ "Білаки", протоколи засідання ПФ "Білаки" з проханням до Самбірського міськрайонного суду Львівської області звільнити цих осіб від адміністративної відповідальності за підписом директора ОСОБА_8 та секретаря засідань.
З постанов судді про звільнення поіменованих вище осіб видно, що винність останніх у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 130 КУпАП, доведена протоколами про адміністративні правопорушення, результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння, рапортами працівників патрульної поліції, показаннями правопорушників, які у суді визнали повністю свою провину у вчиненні адміністративного проступку.
З посиланням на інформацію, опубліковану у засобах масової інформації (ІНФОРМАЦІЯ_1", де на відео (тайм-код 1:28-2:15), було встановлено також, що власник (директор) ПФ "Білаки" заперечив надсилання ПФ " Білаки" на адресу суду будь-яких звернень (листів, документів) для розгляду і використання у згаданих вище судових справах осіб. У цьому сюжеті директор ПФ "Білаки" повідомив, що ПФ "Білаки" подавала до суду лише одне клопотання, зосібна, стосовно свого працівника ОСОБА_9 (судова справа № 452/1934/19, яка була у провадженні іншого судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області).
Поза увагою дисциплінарного органу не залишилося й те, що за фактом підроблення документів з печаткою ПФ "Білаки", які у судових справах № 452/286/19, 452/551/19, 452/1492/19, 452/3548/19, 452/409/20 стали підставами для звільнення осіб від адміністративної відповідальності та передачі матеріалів на розгляд трудовому колективу ПФ "Білаки" для застосування заходів громадського впливу, 15 жовтня 2020 року зареєстровано і провадиться кримінальне провадження № 12020145290000131.
Надано значення й тому, що у протоколах про адміністративне правопорушення у справах № 452/286/19, 452/551/19, 452/409/20 у графі "місце роботи" щодо осіб, стосовно яких складені ці протоколи, зазначено "тимчасово не працює", у справі № 452/1492/19 - "не працює", у справі № 452/3548/19 - "не вказав", що, своєю чергою, дозволяло визначити, що наявні у протоколах про адміністративні правопорушення відомості про місце роботи осіб, стосовно яких складені протоколи, не узгоджуються з наданими суду відомостями про перебування цих осіб у трудових відносинах з ПФ "Білаки".
Відповідне значення було надано й тій обставині, що впродовж чотирьох місяців у трьох справах надійшло 3 клопотання від одного підприємства (постанови від 11 березня, 03 травня, 21 червня 2019 року), тоді як згідно з Державним реєстром судових рішень з 11 березня по 21 червня 2019 року скаржниця розглянула незначну кількість матеріалів (всього дванадцять) про вчинення особами адміністративних правопорушень, передбачених статтею 130 КУпАП.
Дисциплінарна палата підсумувала, що встановлені під час розгляду дисциплінарної справи обставини давали підстави вважати, що суддя ОСОБА_1 не зважила на характер адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, не переконалась в автентичності поданих до суду документів, що призвело до звільнення осіб від адміністративної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 130 КУпАП, і порушення нею положень статей 1, 245, 280 КУпАП.
Дисциплінарна палата зважила на великий стаж роботи ОСОБА_1 на посаді судді, її пояснення й утвердилася в думці, що вона ( ОСОБА_1 ) не могла не знати про підвищену суспільну небезпечність адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та зобов`язана була як суддя переконатись в автентичності поданих до суду документів про передачу осіб, стосовно яких складено протоколи про адміністративні правопорушення, трудовому колективу ПФ "Білаки". Оскільки скаржниця цього не зробила, а діяла навпаки, то тим самим вчинила грубе порушення положень КУпАП.
Перша Дисциплінарна палата, оцінюючи пояснення судді ОСОБА_1., переконалася, що хоча суддя не бажала умисно порушити вимоги КУпАП, вона, якщо би сумлінно ставилася до виконання своїх обов`язків, могла передбачити настання негативних наслідків. Отже, з погляду дисциплінарного органу, зазначені дії суддя вчинила внаслідок недбалості.
У взаємозв`язку з наведеним дисциплінарний орган зазначив, що розгляд суддями справ про адміністративні правопорушення, в тому числі передбачені частиною першою статті 130 КУпАП, з дотриманням визначених КУпАП положень покликаний забезпечити виконання завдань, для яких цей Кодекс прийнятий. А недотримання суддями правил щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, встановлених КУпАП, має істотний негативний наслідок, як-от невиконання завдань КУпАП щодо виховання особи, яка вчинила таке правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
8. Обставини, в яких дисциплінарний орган виявив ознаки дисциплінарних порушень, допущених під час розгляду справ № 452/1561/17, 452/2343/17, 452/2375/17, 452/979/18, 452/710/18, 452/2093/18, 452/2285/18, 452/2173/18, 452/126/19, 452/147/19, 452/556/19, 452/1508/19, 452/1507/19, 452/1950/19, 452/2202/19, 452/1900/19, 452/1935/19, 452/1723/19, 452/1782/19, 452/2971, лаконічно можна викласти таким чином.
У справі № 452/1561/17: 15 червня 2017 року уповноважений орган склав протокол про вчинення ОСОБА_10 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. 19 червня 2017 року матеріали надійшли до провадження судді ОСОБА_1., розгляд справи призначено на 14 липня 2017 року. 14 липня 2017 року ОСОБА_10 на судове засідання не з`явився, подав заяву про неможливість прибути в судове засідання. У зв`язку з перебуванням судді у відпустці розгляд справи призначено на 01 вересня 2017 року. 01 вересня 2017 року ОСОБА_10 подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із сімейними обставинами, вини не визнавав, просив справу не розглядати за його відсутності, розгляд справи відкладено на 11 вересня 2017 року. 11 вересня 2017 року суддя задовольнила клопотання ОСОБА_10 про відкладення розгляду справи для виклику медичного працівника, щоб перевірити результати освідування, які ОСОБА_10 заперечував; розгляд справ відкладено на 22 вересня 2017 року. 22 вересня 2017 року провадження у справі закрито у зв`язку із закінченням строків притягнення особи до адміністративної відповідальності.
У справі № 452/2343/17: 18 червня 2017 року уповноважений орган склав протокол про вчинення ОСОБА_11 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. 02 серпня 2017 року суддя Кравців В. І постановою матеріали скерував до Самбірського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі - Самбірський ВП ГУ НП у Львівській області) на дооформлення. 07 вересня 2017 року матеріали надійшли до провадження судді ОСОБА_1., розгляд справи призначено на 11 вересня 2017 року. 11 вересня 2017 року ОСОБА_11 на судове засідання не з`явився, розгляд справи відкладено на 22 вересня 2017 року. 22 вересня 2017 року провадження у справі закрито у зв`язку із закінченням строків притягнення особи до адміністративної відповідальності.
У справі № 452/2375/17: 07 липня 2017 року уповноважений орган склав протокол про вчинення ОСОБА_12 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. 10 серпня 2017 року суддя Пташинська І. А. постановою скерувала матеріали до Самбірського ВП ГУ НП у Львівській області на дооформлення. 13 вересня 2017 року матеріали надійшли до провадження судді ОСОБА_1., яка призначила розгляд справи на 25 вересня 2017 року. 25 вересня 2017 року ОСОБА_12 на судове засідання не з`явився; розгляд справи відкладено на 03 жовтня 2017 року. 03 жовтня 2017 року за клопотанням ОСОБА_12 про залучення адвоката, виклик до суду працівників поліції та свідків розгляд справи було відкладено на 17 жовтня 2017 року. Того самого дня суддя ОСОБА_1. постановою закрила провадження у справі у зв`язку із закінченням строків притягнення особи до адміністративної відповідальності.
У справі № 452/979/18: 03 березня 2017 року уповноважений орган склав протокол про вчинення ОСОБА_13 адміністративногоправопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. 17 квітня 2018 року матеріали надійшли до провадження судді ОСОБА_1., розгляд справи призначено на 11 травня 2018 року. 11 травня 2018 року ОСОБА_13 у судове засідання не з`явився, просив відкласти розгляд справи у зв`язку з перебуванням у відрядженні. Розгляд справи відкладено на 06 червня 2018 року. 06 червня 2018 року суддя ОСОБА_1. закрила провадження у зв`язку із закінченням строків притягнення особи до адміністративної відповідальності.
У справі № 452/710/18: 14 березня 2018 року уповноважений орган склав протокол про вчинення ОСОБА_14 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. 22 березня 2018 року матеріали надійшли до провадження судді ОСОБА_1., яка розгляд справи призначила на 11 квітня 2018 року. 11 квітня 2018 року ОСОБА_14 у судове засідання не з`явився, телефоном повідомив, що через хворобу прикутий до ліжка, але хоче бути присутнім під час розгляду справи, просив відкласти розгляд справи до його повного одужання. Розгляд справи відкладено на 16 травня 2018 року. 16 травня 2018 року ОСОБА_14 подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з відрядженням, розгляд справи відкладено на 28 травня 2018 року. 28 травня 2018 року ОСОБА_14 під час судового розгляду пояснив, що жодного правопорушення не вчиняв, за кермом автомобіля не перебував. Працівники поліції склали стосовно нього протокол, коли він перебував як пасажир на передньому сидінні. Просив викликати до суду працівників поліції і свідків, явку яких забезпечить сам, зокрема один зі свідків був очевидцем складання протоколу про адміністративне правопорушення. Розгляд справи відкладено на 14 червня 2018 року. 14 червня 2018 року під час судового розгляду ОСОБА_14 своєї вини не визнавав, судом запропоновано забезпечити явку свідків, розгляд справи відкладено 05 липня 2018 року. 05 липня 2018 року суддя ОСОБА_1. постановою закрила провадження у справі у зв`язку із закінченням строків притягнення особи до адміністративної відповідальності.
У справі № 452/2093/18: 19 липня 2018 року уповноважений орган склав протокол про вчинення ОСОБА_15 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. 30 липня 2018 року матеріали надійшли до провадження судді ОСОБА_1., яка розгляд справи призначила на 14 серпня 2018 року. 14 серпня 2018 року ОСОБА_15 у судове засідання не з`явився, розгляд справи був відкладений на 07 вересня 2018 року. 07 вересня 2018 року суддя ОСОБА_1. постановою закрила провадження у справі у зв`язку із закінченням строків притягнення особи до адміністративної відповідальності.
У справі № 452/2285/18: 29 липня 2018 року уповноважений орган склав протокол про вчинення ОСОБА_16 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. 14 серпня 2018 року матеріали надійшли до провадження судді ОСОБА_1., яка розгляд справи призначила на 11 вересня 2018 року. 11 вересня 2018 року ОСОБА_16 у судове засідання не з`явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням в зоні проведення АТО, виклик до суду свідків, працівників поліції та у зв`язку із забезпеченням його права на правову допомогу. Розгляд справи відкладено. Військовослужбовець ОСОБА_17 повідомив про перебування ОСОБА_16 в зоні проведення АТО. 26 грудня 2018 року суддя ОСОБА_1. постановою закрила провадження у справі у зв`язку із закінченням строків притягнення особи до адміністративної відповідальності.
У справі № 452/2173/18: 27 липня 2018 року уповноважений орган склав протокол про те, що ОСОБА_18 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП. 02 серпня 2018 року матеріали надійшли до провадження судді ОСОБА_1., яка розгляд справи призначила на 20 серпня 2018 року. 20 серпня 2018 року ОСОБА_18 у судове засідання не з`явився, оскільки за телефонним повідомленням члена сім`ї останнього перебуває на заробітках у Київській області. Розгляд справи відкладено на 13 вересня 2018 року. 13 вересня 2018 року ОСОБА_18 на розгляд справи не з`явився, бо за телефонним повідомленням його матері далі перебуває на заробітках у Київській області, уклав угоду з адвокатом і просив відкласти розгляд справи. Розгляд справи відкладено на 09 жовтня 2018 року. 09 жовтня 2018 року у зв`язку із задоволенням клопотання ОСОБА_18 про відкладення розгляду справи у зв`язку із хворобою розгляд справи відкладено на 26 грудня 2018 року. 26 грудня 2018 року суддя ОСОБА_1. постановою закрила провадження у зв`язку із закінченням строків притягнення особи до адміністративної відповідальності.
У справі № 452/126/19: 27 грудня 2018 року уповноважений орган склав протокол про вчинення ОСОБА_19 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. 10 січня 2019 року матеріали надійшли до провадження судді ОСОБА_1., розгляд справи призначено на 30 січня 2019 року. 30 січня 2019 рокуі на наступне судове засідання, призначене на 18 лютого 2019 року, ОСОБА_19 не з`явився, подав клопотання з проханням відкласти розгляд справи через бажання залучити адвоката та через перебування у зоні проведення АТО. Вину не визнав, просив викликати до суду працівників поліції, свідків. Розгляд справи відкладено на 07 березня 2019 року. 07 березня 2019 року у зв`язку з неприбуттям ОСОБА_19 на судове засідання (перебував у службовому відрядженні) розгляд справи відкладено на 29 березня 2019 року. 29 березня 2019 року суддя ОСОБА_1. постановою провадження у справі закрила у зв`язку із закінченням строків притягнення особи до адміністративної відповідальності.
У справі № 452/147/19: 09 січня 2019 року уповноважена особа склала протокол про вчинення ОСОБА_20 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. 11 січня 2019 року матеріали надійшли до провадження судді ОСОБА_1., яка розгляд справи призначила на 30 січня 2019 року. 30 січня 2019 року через неявку ОСОБА_20 на судове засідання розгляд справи відклала на 08 лютого 2019 року. 08 лютого 2019 року ОСОБА_20 по телефону повідомив, що через хворобу не може з`явитися на судове засідання, а медичні документи про хворобу надасть на наступному судовому засіданні. Заявив клопотання про відкладення розгляду справи, яке було задоволено і розгляд справи відкладено на 05 березня 2019 року. 01 березня 2019 року ОСОБА_20 клопотав про відкладення розгляду справи для залучення до участі у справі адвоката. 02 квітня 2019 року ОСОБА_20 по телефону повідомив, що перебуває за межами України, просив розгляд справи відкласти на кінець травня. 02-17, 22-24 квітня 2019 року суддя перебувала у відпустці. 13 травня 2019 року суддя ОСОБА_1. постановою провадження у справі закрила у зв`язку із закінченням строків притягнення особи до адміністративної відповідальності.
У справі № 452/1507/19: 03 травня 2019 року уповноважена особа склала протокол про вчинення ОСОБА_21 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. 06 травня 2019 року матеріали надійшли до провадження судді ОСОБА_1., яка розгляд справи призначила на 15 травня 2019 року. 15 травня 2019 року ОСОБА_21 на судове засідання не з`явився, тому розгляд справи суддя відклала на 12 червня 2019 року. 12 червня 2019 року ОСОБА_21 подав клопотання з проханням відкласти розгляд справи через хворобу його батька, за яким він доглядає. Просив не розглядати справу за його відсутності, викликати до суду працівників поліції і свідків. Вини не визнавав. Розгляд справи відкладено на 02 липня 2019 року. 02 липня 2019 року ОСОБА_21 подав клопотання про відкладення розгляду справи для виклику працівників поліції та свідків, оскільки пояснення писав під тиском працівників поліції. У зв`язку з перебуванням судді у відпустці справу призначено на 25 вересня 2019 року. 25 вересня 2019 року суддя ОСОБА_1. постановою провадження у справі закрила у зв`язку із закінченням строків притягнення особи до адміністративної відповідальності.
У справі № 452/1508/19: 29 квітня 2019 року уповноважена особа склала протокол про вчинення ОСОБА_22 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. 06 травня 2019 року матеріали надійшли до провадження судді ОСОБА_1., яка розгляд справи призначила на 15 травня 2019 року. 15 травня 2019 року ОСОБА_22 на судове засідання не з`явився, тому розгляд справи відкладено на 05 червня 2019 року. 05 червня 2019 року ОСОБА_22 подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із необхідністю залучення адвоката, вину не визнав. Розгляд справи відкладено на 5 липня 2019 року. 05 липня 2019 року ОСОБА_22 заявив клопотання про виклик до суду працівників поліції, свідків, які були під час складання протоколу, просив справу за його відсутності не розглядати. Розгляд справи відкладено на 08 серпня 2019 року. 08 серпня 2019 року суддя ОСОБА_1. постановою провадження у справі закрила у зв`язку із закінченням строків притягнення особи до адміністративної відповідальності.
У справі № 452/1900/19: 01 червня 2019 року уповноважена особа склала протокол про вчинення ОСОБА_23 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. 07 червня 2019 року матеріали надійшли до провадження судді ОСОБА_1., яка розгляд справи призначила на 25 червня 2019 року. 25 червня 2019 року ОСОБА_23 на судове засідання не з`явився, тому суддя розгляд справи відклала на 20 липня 2019 року. 20 липня 2019 року ОСОБА_23 на судове засідання знову не з`явився, телефоном повідомив, що перебуває у лікарні, вини не визнає, просить суд відкласти розгляд справи до його повного одужання, справу без нього не розглядати. Суддя відклала розгляд справи на 26 вересня 2019 року. 26 вересня 2019 року ОСОБА_23 на судове засідання не з`явився, і, оскільки суддя перебувала у відпустці, розгляд справи відкладено на 05 грудня 2019 року. 05 грудня 2019 року суддя ОСОБА_1. постановою провадження у справі закрила у зв`язку із закінченням строків притягнення особи до адміністративної відповідальності.
У справі № 452/1723/19: 21 травня 2019 року уповноважена особа склала протокол про вчинення ОСОБА_24 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. 24 травня 2019 року матеріали надійшли до провадження судді ОСОБА_1., яка розгляд справи призначила на 13 червня 2019 року. 13 червня 2019 року через зайнятість особи правопорушника, який перебував у службовому відрядженні, розгляд справи відкладено на 03 липня 2019 року. 03 липня 2019 року ОСОБА_24 прибув на засідання з адвокатом Козаком В. Є., який заявив клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, тому розгляд справи відкладено на 19 липня 2019 року. 19 липня 2019 року суддя задовольнила клопотання адвоката про виклик працівників поліції, свідків та витребування диска з відеозаписом. З огляду на відпустку судді розгляд справи відкладено на 26 вересня 2019 року. 26 вересня 2019 року ОСОБА_24 на судове засідання не прибув. Ця обставина та відпустка судді стали причиною для призначення розгляду справи на 16 листопада 2019 року. 16 листопада 2019 року у зв`язку з неявкою ОСОБА_24 та його адвоката розгляд справи відкладено на 06 грудня 2019 року. 06 грудня 2019 року суддя ОСОБА_1. постановою провадження у справі закрила у зв`язку із закінченням строків притягнення особи до адміністративної відповідальності.
У справі № 452/2202/19: 01 липня 2019 року уповноважена особа склала протокол про вчинення ОСОБА_25 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. 08 липня 2019 року матеріали надійшли до провадження судді ОСОБА_1., яка розгляд справи призначила на 22 липня 2019 року. Оскільки 22 липня 2019 року ОСОБА_25 не з`явився на виклик до суду, суддя відклала розгляд справи на 02 серпня 2019 року. 02 серпня 2019 року ОСОБА_25 подав клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки потребував часу для залучення до справи адвоката. З огляду на час перебування судді у відпустці розгляд справи відкладено на 30 вересня 2019 року. 30 вересня 2019 року у зв`язку з документально підтвердженою тимчасовою непрацездатністю Кархута М. Р. розгляд справи відкладено на 15 жовтня 2019 року. 15 жовтня 2019 року суддя ОСОБА_1 . постановою провадження у справі закрила у зв`язку із закінченням строків притягнення особи до адміністративної відповідальності.
У справі № 452/2971/19: 11 вересня 2019 року уповноважена особа склала протокол про вчинення ОСОБА_26 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. 16 вересня 2019 року матеріали надійшли до провадження судді ОСОБА_1., яка розгляд справи призначила на 27 вересня 2019 року. 27 вересня 2019 року через перебування, за словами ОСОБА_26, на лікуванні, а також через відпустку судді, розгляд справи відкладено на 04 листопада 2019 року. 04 листопада 2019 року ОСОБА_26 подав клопотання з проханням відкласти розгляд справи для надання йому часу на залучення до розгляду справи адвоката. Суддя розгляд справи відклала на 28 листопада 2019 року. Позаяк 28 листопада 2019 року ОСОБА_26 на судове засідання на з`явився, суддя відклала розгляд справи на 13 грудня 2019 року. 13 грудня 2019 року суддя ОСОБА_1. постановою провадження у справі закрила у зв`язку із закінченням строків притягнення особи до адміністративної відповідальності.
У справі № 452/1950/19: 11 червня 2019 року уповноважена особа склала протокол про вчинення ОСОБА_27 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. 13 червня 2019 року матеріали надійшли до провадження судді ОСОБА_1., яка розгляд справи призначила на 02 липня 2019 року. 02 липня 2019 року через неявку ОСОБА_27 на судове засідання суддя відклала розгляд справи на 02 серпня 2019 року. 02 серпня 2019 року ОСОБА_27 телефоном повідомив, що не може з`явитися на судове засідання, бо перебуває в лікарні. Просив розгляд справи без нього не провадити, вину не визнав, просив викликати працівників поліції та свідка, який перебував у салоні автомобіля. Ці обставини та факт перебування судді у відпустці стали причинами для відкладення розгляду справи на 26 вересня 2019 року. 26 вересня 2019 року суддя ОСОБА_1. постановою провадження у справі закрила у зв`язку із закінченням строків притягнення особи до адміністративної відповідальності.
У справі № 452/1935/19: 10 червня 2019 року уповноважена особа склала протокол про вчинення ОСОБА_28 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. 12 червня 2019 року матеріали надійшли до провадження судді ОСОБА_1., яка розгляд справи призначила на 01 липня 2019 року. Позаяк 01 липня 2019 року ОСОБА_28 не з`явився на виклик до суду, суддя відклала розгляд справи на 18 липня 2019 року. 18 липня 2019 року у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю ОСОБА_28 клопотанням останнього не розглядати справу без його участі та відпусткою судді розгляд справи відкладено на 20 вересня 2019 року. 20 вересня 2019 року ОСОБА_28 не з`явився на судове засідання, тому суддя розгляд справи відклала на 02 жовтня 2019 року. 02-15 жовтня 2019 року суддя перебувала у відпустці. 15 жовтня 2019 року ОСОБА_28 повідомив, що уклав угоду з адвокатом, просив відкласти розгляд справи на середину грудня 2019 року. Суддя відклала розгляд справи на 05 грудня 2019 року. 05 грудня 2019 року суддя ОСОБА_1. постановою провадження у справі закрила у зв`язку із закінченням строків притягнення особи до адміністративної відповідальності.
У справі № 452/556/19: 08 лютого 2019 року уповноважена особа склала протокол про вчинення ОСОБА_29 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. 13 лютого 2019 року матеріали надійшли до провадження судді ОСОБА_1., яка розгляд справи призначила на 07 березня 2019 року. Оскільки 07 березня 2019 року ОСОБА_29 не з`явився на судове засідання, суддя відклала розгляд справи на 18 березня 2019 року. 18 березня 2019 року ОСОБА_29 письмово повідомив, що не зможе з`явитися до суду, заявив, що вину не визнає, а протокол про адміністративне правопорушення сфальшований працівниками поліції. Клопотав про виклик до суду працівників поліції та свідків, які були присутні під час складання протоколу. Просив розгляд справи без нього не провадити. З огляду на перебування судді у відпустці розгляд справи відкладено на 02 квітня 2019 року. 02 квітня 2019 року розгляд справи відкладено на 29 квітня 2019 року через перебування ОСОБА_29 за межами Львівської області. 21 травня 2019 року суддя ОСОБА_1. постановою провадження у справі закрила у зв`язку із закінченням строків притягнення особи до адміністративної відповідальності.
У справі № 452/1782/19: 26 травня 2019 року уповноважена особа склала протокол про вчинення ОСОБА_30 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. 29 травня 2019 року матеріали надійшли до провадження судді Кравціва В. І. 20 червня 2019 року згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу справи матеріали надійшли до провадження судді ОСОБА_1., яка розгляд справи призначила на 03 липня 2019 року. 03 липня 2019 року у зв`язку з неявкою ОСОБА_30 розгляд справи відкладено на 22 липня 2019 року. 22 липня 2019 року ОСОБА_30 подав клопотання про відкладення розгляду справи через тимчасову непрацездатність, винним себе не визнав, просив справу без його участі не розглядати, викликати свідків, які спростують правомірність складення протоколу. З огляду на відпустку судді розгляд справи відкладено на 26 вересня 2019 року. 26 вересня 2019 року ОСОБА_30 на судове засідання не з`явився. Через перебування свідка останнього за межами України розгляд відкладено на 15 листопада 2019 року. Позаяк 15 листопада 2019 року ОСОБА_30 на судове засідання не з`явився, суддя відклала розгляд справи на 06 грудня 2019 року. 06 грудня 2019 року суддя ОСОБА_1. постановою провадження у справі закрила у зв`язку із закінченням строків притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Перша Дисциплінарна палата зазначила, що у справах № 452/2343/17, 452/2375/17 матеріали про вчинення особами адміністративних правопорушень надійшли до провадження судді ОСОБА_1. по спливу двох - двох з половиною місяців з дня складення протоколів. Беручи до уваги ці обставини, а також причини відкладення розгляду справ, якими були неявка осіб, стосовно яких складені протоколи, задоволення клопотання особи про відкладення розгляду справи у зв`язку із необхідністю залучення адвоката і виклик до суду працівників поліції та свідків, Перша Дисциплінарна палата погодилася з тим, що порушення строків розгляду цих справ не було наслідком умислу, недбалості або неналежного ставлення судді до службових обов`язків, що є обов`язковою складовою суб`єктивної сторони дисциплінарного проступку, й тому не кваліфікувала дії судді у цих справи як дисциплінарний проступок.
Натомість наголосила на низку факторів у кожній зі справ № 452/1561/17, 452/979/18, 452/710/18, 452/2093/18, 452/2285/18, 452/2173/18, 452/126/19, 452/147/19, 452/556/19, 452/1508/19, 452/1507/19, 452/1950/19, 452/2202/19, 452/1900/19, 452/1935/19, 452/1723/19, 452/1782/19, 452/2971/19, які вказують на ознаки дисциплінарного правопорушення в діях скаржниці. Зокрема, Дисциплінарна палата встановила, що справа:
- № 452/1561/17 надійшла до провадження судді через чотири дні після складення протоколу, призначена до розгляду через двадцять п`ять днів, розглянута через більш ніж три місяці з дня надходження справи до провадження судді;
- № 452/979/18 надійшла до провадження судді через півтора місяця після складення протоколу, призначена до розгляду через три тижні, розглянута через більш ніж півтора місяця з дня надходження справи до провадження судді;
- № 452/710/18 надійшла до провадження судді через вісім днів після складання протоколу, призначена до розгляду через двадцять днів, розглянута через три з половиною місяця з дня надходження справи до провадження судді;
- № 452/2093/18 надійшла до провадження судді через одинадцять днів після складення протоколу, розглянута через більш ніж місяць із дня надходження справи до провадження судді;
- № 452/2285/18 надійшла до провадження судді через два тижні після складення протоколу, призначена до розгляду через три тижні, розглянута через майже п`ять місяців з дня надходження справи до провадження судді;
- № 452/2173/18 надійшла до провадження судді через тиждень після складення протоколу, призначена до розгляду через вісімнадцять днів, розглянута через майже п`ять місяців із дня надходження справи до провадження судді;
- № 452/126/19 надійшла до провадження судді через два тижні після складення протоколу, призначена до розгляду через дев`ятнадцять днів, розглянута через майже три місяці з дня надходження справи до провадження судді;
- № 452/147/19 надійшла до провадження судді через два дні після складення протоколу, призначена до розгляду через дев`ятнадцять днів, розглянута через чотири місяці з дня надходження справи до провадження судді;
- № 452/1507/19 надійшла до провадження судді через три дні після складення протоколу, призначена до розгляду через дев`ять днів, розглянута через чотири місяці з дня надходження справи до провадження судді;
- № 452/1508/19 надійшла до провадження судді через сім днів після складення протоколу, призначена до розгляду через дев`ять днів, розглянута через чотири місяці з дня надходження справи до провадження судді;
- № 452/1900/19 надійшла до провадження судді через шість днів після складення протоколу, призначена до розгляду через дев`ятнадцять днів, розглянута через шість місяців із дня надходження справи до провадження судді;
- № 452/1723/19 надійшла до провадження судді через три дні після складення протоколу, призначена до розгляду через двадцять днів, розглянута через більш ніж шість місяців із дня надходження справи до провадження судді;
- № 452/2202/19 надійшла до провадження судді через сім днів після складення протоколу, призначена до розгляду через чотирнадцять днів, розглянута через більш ніж три місяці з дня надходження справи до провадження судді;
- № 452/2971/19 надійшла до провадження судді через п`ять днів після складення протоколу, призначена до розгляду через одинадцять днів, розглянута через більш ніж три місяці з дня надходження справи до провадження судді;
- № 452/1950/19 надійшла до провадження судді через два дні після складення протоколу, призначена до розгляду через дев`ятнадцять днів, розглянута через більш ніж три місяці з дня надходження справи до провадження судді;
- № 452/1935/19 надійшла до провадження судді через два дні після складення протоколу, призначена до розгляду через дев`ятнадцять днів, розглянута через майже шість місяців з дня надходження справи до провадження судді;
- № 452/556/19 надійшла до провадження судді через п`ять днів після складення протоколу, призначена до розгляду через двадцять два дні, розглянута через два з половиною місяця з дня надходження справи до провадження судді;
- № 452/1782/19 надійшла до провадження судді через три дні після складення протоколу, призначена до розгляду через двадцять п`ять днів, розглянута через більш ніж п`ять місяців із дня надходження справи до провадження судді.
Підставами відкладення розгляду справ були неявка осіб, стосовно яких складені протоколи про адміністративні правопорушення, з причин, які мали різну фактичну природу, а також перебування судді у відпустці. При цьому у матеріалах справ немає доказів підтвердження того, що причини відкладення розгляду справ були об`єктивно зумовленими. Зокрема, залишилися непідтвердженими такі причини, як: сімейні обставини, неможливість прибути до середини липня (справа № 452/1561/17; перебування у відрядженні (справа № 452/979/18); хвороба, перебування у відрядженні (справа № 452/710/18); служба в зоні проведення АТО (справа № 452/2285/18); перебування на заробітках, хвороба (справа № 452/2173/18); перебування в зоні проведення АТО, відрядження (справа № 452/126/19); хвороба, перебування за межами України (справа № 452/147/19); хвороба батька, за яким здійснюється догляд (справа № 452/1507/19); перебування у лікарні (справа № 452/1900/19); службове відрядження (справа № 452/1723/19); перебування на лікуванні (справа № 452/2971/19); перебування у лікаря (справа № 452/1950/19); тимчасова непрацездатність (справа № 452/1935/19); перебування за межами Львівської області (справа № 452/556/19); тимчасова непрацездатність (справа № 452/1782/19).
Тільки у матеріалах справи № 452/2202/19 міститься долучений особою, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, витяг із протоколу ЛКК № 122/3, згідно з яким ОСОБА_25 із 23 вересня по 02 жовтня 2019 року перебував на лікуванні в закладі охорони здоров`я (судове засідання призначено на 30 вересня 2019 року).
При цьому визначений частиною другою статті 268 КУпАП перелік справ, розгляд яких здійснюється за обов`язкової присутності особи, не містить справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП.
Перша Дисциплінарна палата встановила, що суддя ОСОБА_1. не вжила всіх можливих заходів для того, щоб розгляд справ № 452/1561/17, 452/979/18, 452/710/18, 452/2093/18, 452/2285/18, 452/2173/18, 452/126/19, 452/147/19, 452/556/19, 452/1508/19, 452/1507/19, 452/1950/19, 452/2202/19, 452/1900/19, 452/1935/19, 452/1723/19, 452/1782/19, 452/2971/19 відбувався упродовж установленого законом строку, що потягло закриття провадження у цих справах у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Перша Дисциплінарна палата відзначила також, що суддя ОСОБА_1. під час здійснення правосуддя у справах № 452/286/19, 452/551/19, 452/1492/19, 452/3548/19, 452/409/20 грубо порушила вимоги статей 1, 245, 280 КУпАП, що унеможливило виконання цим Кодексом його завдань, якими, зокрема, є охорона встановленого правопорядку, зміцнення законності та виховання громадян, з-поміж яких й осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 130 цього Кодексу, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
За підсумками дисциплінарного провадження дисциплінарний орган вирішив, що такі дії судді охоплюються складом дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 106 Закону№ 1402-VІІІ, за ознаками грубого порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків під час розгляду справ № 452/1561/17, 452/979/18, 452/710/18, 452/2093/18, 452/2285/18, 452/2173/18, 452/126/19, 452/147/19, 452/556/19, 452/1508/19, 452/1507/19, 452/1950/19, 452/2202/19, 452/1900/19, 452/1935/19, 452/1723/19, 452/1782/19, 452/2971/19, та невжиття заходів щодо їх розгляду в установлений статтями 38, 277 КУпАП строк, дисциплінарна відповідальність передбачена пунктом 2 частини першої статті 106 цього Закону.
Обираючи міру відповідальності, дисциплінарний орган, як видно з його оскарженого акта, надав значення доводам ОСОБА_1 про надмірне навантаження, що лягло на неї як на суддю, та час перебування у відпустці, лікарняному, але не тоді, коли призначення розгляду справ відбувалося поза п`ятнадцятиденним строком, а відкладення й призначення справ здійснювалося не на найближчі дати. Дисциплінарний орган звернув увагу, що скаржниця неодноразово відкладала розгляд справ у межах визначеного статтею 38 КУпАП тримісячного строку для накладення адміністративного стягнення, тому надмірне навантаження не може бути причиною розгляду справи поза цим строком.
Відзначив також, що у разі сумлінного ставлення до виконання своїх обов`язків суддя могла передбачити настання негативних наслідків, а отже, зазначені дії суддя вчинила внаслідок недбалості.
З огляду на зміст та характер дій судді ОСОБА_1, грубе порушення нею вимог закону, настання істотних негативних наслідків за результатами скоєних діянь, беручи до уваги характеристику судді, Перша Дисциплінарна палата виснувала, що застосування до судді дисциплінарного стягнення у виді догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця є пропорційним вчиненому дисциплінарному проступку і відповідає вимогам статті 109 Закону № 1402-VІІІ.
9. Суддя ОСОБА_1. не погодилась із рішенням Першої Дисциплінарної палати ВРП і подала скаргу, за наслідками розгляду якої ВРП змінила рішення дисциплінарного органу від 17 лютого 2021 року № 381/1дп/15-21 "Про притягнення судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності" та застосувала до цієї судді дисциплінарне стягнення у виді попередження.
ВРП повністю погодилася з обставинами дисциплінарного провадження, встановленими Першою Дисциплінарною палатою, а також юридичною кваліфікацією цих діянь, та зазначила, що, зважаючи на значний стаж роботи судді ОСОБА_1, пояснення судді, вона не могла не знати про підвищену суспільну небезпечність адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, яка зобов`язувала її до більш вимогливого, ретельного, своєчасного й правильного вирішення справи названої категорії. Суддя повинна була не формально, а більш критично поставитися до справжності поданих до суду документів про передачу осіб, стосовно яких складено протоколи про адміністративні правопорушення, трудовому колективу ПФ "Білаки". Такого роду дії, як визнала ВРП, переконують у правильності оцінки дій судді за ознаками грубого порушення суддею положень КУпАП.
ВРП зауважила також, що суддя не могла не звернути увагу, що впродовж чотирьох місяців у трьох справах надійшли клопотання від одного й того самого підприємства про передачу осіб на поруки трудового колективу (постанови від 11 березня, 3 травня, 21 червня 2019 року), хоча за цей період суддя розглянула всього 12 матеріалів про вчинення особами адміністративних правопорушень, передбачених статтею 130 КУпАП. У питанні міри відповідальності ВРП не погодилася з видом стягнення, який застосувала до неї дисциплінарний орган, і вважала, що характер допущеного суддею ОСОБА_1 проступку, його наслідки, ступінь її вини, відомості про особу останньої, досвід її роботи на посаді, позитивна характеристика будуть пропорційними та достатніми критеріями для застосування до судді ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді попередження.
10. На судовому засіданні представники скаржниці - адвокати Кузіна І. В. та Шадрін О. Ю. підтримали доводи скарги й навели аргументи, зазначені в ній.
Представник відповідача просила відмовити в задоволенні скарги, своє прохання мотивувала міркуваннями, наведеними у відзиві.
11. Велика Палата заслухала пояснення сторін, ознайомилася з матеріалами дисциплінарного провадження та скарги, обговорила доводи скарги та заперечення відповідача й дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення скарги судді ОСОБА_1. на Спірне рішення.
12. Порядок розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді встановлено статтею 51 цього Закону, відповідно до частини першої якої право оскаржити таке рішення до ВРП має суддя, щодо якого ухвалено відповідне рішення.
Статтею 52 Закону № 1798-VIII передбачено порядок оскарження рішення ВРП, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, та визначено вичерпний перелік підстав для його скасування, зокрема: 1) склад ВРП, який ухвалив відповідне рішення, не мав повноважень його ухвалювати; 2) рішення не підписано будь-ким зі складу членів ВРП, які брали участь у його ухваленні; 3) суддя не був належним чином повідомлений про засідання ВРП - якщо було ухвалено будь-яке з рішень, визначених пунктами 2-5 частини десятої статті 51 цього Закону; 4) рішення не містить посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності судді та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків.
Велика Палата не раз постулювала, що дисциплінарний розгляд справи повинен передбачати можливість подання апеляції на рішення первинного дисциплінарного органу.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
Згідно з практикою цього Суду "навіть у разі, коли судовий орган, що виносить рішення у спорах щодо "прав та обов`язків цивільного характеру", у певному відношенні не відповідає пункту 1 статті 6 Конвенції, порушення Конвенції не констатується за умови, якщо провадження у вищезазначеному органі "згодом є предметом контролю, здійснюваного судовим органом, що має повну юрисдикцію та насправді забезпечує гарантії пункту 1 статті 6 Конвенції". У рамках скарги за статтею 6 Конвенції для того, щоб визначити, чи мав суд другої інстанції "повну юрисдикцію" або чи забезпечував "достатність перегляду" для виправлення відсутності незалежності в суді першої інстанції, необхідно врахувати такі фактори, як предмет оскаржуваного рішення, спосіб, у який було винесено рішення, та зміст спору, включаючи бажані та дійсні підстави для оскарження (рішення ЄСПЛ від 09 січня 2013 року у справі "Олександр Волков проти України" (Case of Oleksandr Fedorovych VOLKOV v. Ukraine), пункт 123).
Можливість оскаржити рішення по суті є важливим запобіжником суддівської незалежності та незалежності судової системи в цілому.
Статтею 6 Конвенції встановлено, що справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.
ЄСПЛ у рішенні від 19 квітня 1993 року у справі "Краска проти Швейцарії" (Kraska v. Switzerland) визначив, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути "почуті", тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.
Конституційний Суд України в Рішенні від 1 грудня 2004 року № 1-1/2004 у справі про офіційне тлумачення положень частин першої, другої статті 126 Конституції України та частини другої статті 13 Закону України "Про статус суддів" (справа про незалежність суддів як складову їхнього статусу) зазначив, що незалежність суддів є невід`ємною складовою їхнього статусу. Вона є конституційним принципом організації та функціонування судів, а також професійної діяльності суддів, які при здійсненні правосуддя підкоряються лише закону. Незалежність суддів забезпечується насамперед особливим порядком їх обрання або призначення на посаду та звільнення з посади; забороною будь-якого впливу на суддів; захистом їх професійних інтересів; особливим порядком притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності; забезпеченням державою особистої безпеки суддів та їхніх сімей; гарантуванням фінансування та належних умов для функціонування судів і діяльності суддів, їх правового і соціального захисту; забороною суддям належати до політичних партій та профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, займатися за сумісництвом певними видами діяльності; притягненням до юридичної відповідальності винних осіб за неповагу до суддів і суду; суддівським самоврядуванням.
13. Велика Палата вважає, що Спірне рішення в аспекті положень статті 52 Закону № 1798-VIII не містить обставин чи підстав, які б указували на те, що його ухвалено Радою у складі, який не мав повноважень його ухвалювати; рішення не підписано будь-ким зі складу членів ВРП, які брали участь у його ухваленні; суддя не був належним чином повідомлений про засідання ВРП; рішення не містить посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності судді та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків.
Стосовно правоможності складу ВРП, яка ухвалила оскаржуване рішення, обставин оформлення Спірного рішення чи обізнаності судді про відкрите відносно неї провадження і забезпечення її прав у цьому провадженні скаржниця фактично не заперечила.
14. Предметом оскарження до ВРП було рішення її Першої Дисциплінарної палати від 20 квітня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до неї дисциплінарного стягнення у виді догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця.
Велика Палата вважає за можливе розглянути вимоги ОСОБА_1, ретельно дослідити дотримання ВРП при прийнятті Спірного рішення положень пункту 4 частини першої статті 52 Закону № 1798-VIII, тобто наявності обґрунтованих посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності судді та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків.
Статтею 108 Закону № 1402-VIII та частиною другою статті 42 Закону № 1798-VІІІ встановлено, що дисциплінарні провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати ВРП.
Відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 56 Закону № 1402-VIII суддя зобов`язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.
Підпунктом 1 пункту 4 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII передбачено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав, зокрема, умисного або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків.
Обов`язковою умовою для встановлення у діях судді ознак вказаного дисциплінарного проступку, зокрема невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, чи безпідставного її затягування, є встановлення обставин, які свідчать, що таке мало місце у зв`язку із безпідставним невчиненням суддею дій, спрямованих на забезпечення розгляду справи протягом строку, встановленого законом, або умисним вчиненням дій, що мали наслідком затягування строків розгляду справи. Сам факт порушення строку розгляду скарги чи справи без встановлення вказаних обставин не може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Частиною першою статті 268 КУпАП визначено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та встановлено, зокрема, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за її відсутності справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне сповіщення особи про місце та час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Частиною другою статті 268 КУпАП визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП, не є обов`язковою.
Відповідно до глави 21 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.
На вирішення зазначених у статтях 1, 245 КУпАП завдань статтею 280 цього Кодексу на суддю покладено обов`язок з`ясування наявності згідно із частиною першою статті 21 КУпАП підстав для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясування всіх необхідних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Такий дискреційний обов`язок судді закріплений законодавцем для надання можливості суду діяти у межах встановлених законом повноважень на власний розсуд.
ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об`єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі "Цихановський проти України" (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ "Смірнова проти України" (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), "Карнаушенко проти України"(Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02) .
15. Велика Палата в межах доводів і вимог скарги та на підставі встановлених фактичних обставин, що стали підставами для висновку про вчинення суддею дисциплінарного порушення, перевірила правильність застосування дисциплінарними органами норм матеріального і процедурного права, зокрема оцінила Спірне рішення ВРП щодо наявності у ньому посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності судді, мотиви автора скарги ( ОСОБА_2 ) про скоєння суддею дисциплінарного проступку, та вважає, що відповідь на порушені в скарзі судді питання правомірності рішення дисциплінарного органу про притягнення її до дисциплінарної відповідальності потребує насамперед з`ясування: чи було вчинено дисциплінарне правопорушення та які фактичні підстави цього проступку; чи містить діяння, яке поставлено за провину судді ОСОБА_1, ознаки дисциплінарного проступку; чи встановлює закон підстави, з яких вчинені цією суддею дії мають (можуть) розцінюватися (кваліфікуватися) як дисциплінарний проступок; чи встановлює закон дисциплінарну відповідальність за порушення, яке поставлено за провину судді ОСОБА_1 ; чи є обґрунтовані підстави для визнання судді винною у скоєнні дисциплінарного делікту; чи немає обставин, що виключають дисциплінарну відповідальність судді за ті дії, які вона вчинила; чи встановлена законом процедура здійснення дисциплінарного провадження стосовно судді; чи були встановлені законом приводи для здійснення дисциплінарного провадження відносно судді; чи була дотримана процедура дисциплінарного провадження; чи повноважний орган провадив дисциплінарне провадження щодо судді ОСОБА_1, чи не були порушені права судді ОСОБА_1, передбачені законом, під час здійснення дисциплінарного провадження; чи мотивованим і обґрунтованим є рішення дисциплінарного органу ВРП і самої Ради про вчинення суддею ОСОБА_1 дисциплінарного порушення та чи отримали правову оцінку твердження судді, висловлені нею на свій захист; чи є обставини, що вказують на обрання судді ОСОБА_1 надмірно суворого, непропорційного, а звідси несправедливого виду дисциплінарного стягнення; чи не вийшов уповноважений дисциплінарний орган за межі своїх повноважень і не вдався до оцінки законності й обґрунтованості судових рішень, постановлених під головуванням ОСОБА_1 .
16. Дотримуючись означених меж, Велика Палата передусім зазначає, що в судовому перегляді скарги судді ОСОБА_1 немає потреби вдаватися до детального опису і з`ясування дотримання дисциплінарними органами формальних і матеріальних (фактичних) передумов для відкриття і здійснення дисциплінарного провадження стосовно судді ОСОБА_1, оскільки це в її скарзі не оспорюється, а обставини справи не вказують на протилежне, що приводом стала дисциплінарна скарга ОСОБА_2 з названими у ній підставами, які, з погляду її автора, вказують на вчинення суддею дисциплінарного порушення.
Не заперечується в скарзі й те, що дисциплінарне провадження відносно скаржниці врегульовано законом, на підставі якого визначені органи, що здійснюють таке провадження. Встановлені підстави для відкриття дисциплінарного провадження, повноваження цих органів, види та умови накладення дисциплінарного стягнення.
Як видно зі змісту скарги, в ній не акцентується увага на істотних порушеннях перебігу здійснення дисциплінарного провадження, послідовності чи хронології дій дисциплінарного органу, які б могли поставити під сумнів результати розгляду.
Не містить скарга, як і матеріали справи, відомостей про обмеження права судді надати письмові пояснення по суті скарги чи донести свою позицію безпосередньо дисциплінарному органу на засіданні з розгляду дисциплінарної справи.
У рішенні Першої Дисциплінарної палати ВРП викладені підстави дисциплінарної відповідальності судді ОСОБА_1, сукупність яких і їх вираження скаржниця та її представники фактично не заперечують, або, інакше кажучи, не ставлять під сумнів факт розгляду суддею ОСОБА_1 наведених вище справ про адміністративні правопорушення про вчинення особами адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та ухвалення за наслідками їх розгляду відповідних судових рішень.
Поряд із цим зі змісту скарги та позиції представників скаржниці під час перегляду Спірного рішення видно, що суддя ОСОБА_1 не згідна з тим, як ВРП і її Перша Дисциплінарна палата оцінили її дії і рішення під час судового розгляду згаданих справ.
Вказують на те, що відкладення судових засідань у вказаних вище справах відбувалося виключно з поважних причин та з метою дотримання прав осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, на судовий захист та справедливий розгляд справи неупередженим судом, адже конвенційні та конституційні норми не дозволяють розглядати справи про адміністративне правопорушення за відсутності учасника судового процесу та наявності клопотань про відкладення судового розгляду з різних причин (неявка з поважних причин, клопотання про залучення адвоката, виклик свідків тощо).
Звертають також увагу на те, що суддя не вчиняла діяння, які можна було би кваліфікувати як вчинені "внаслідок грубої недбалості". Розгляд справ про адміністративні правопорушення здійснювався із дотриманням законодавства, а насамперед прав осіб, яких притягують до адміністративної відповідальності.
17. Велика Палата вважає, що у Спірному рішенні ВРП правильно погодилася з тим, що підстави дисциплінарного правопорушення, які встановила Перша Дисциплінарна палата ВРП і які були відтворені в цій постанові, містять достатньо відомостей для настання дисциплінарної відповідальності. У цьому рішенні Рада проаналізувала кожну з них і надала відповідну правову характеристику з погляду належності до ознак, що утворюють склад дисциплінарного делікту.
ВРП навела аргументи на підтримання правильності висновків Дисциплінарної палати про наявності у діях судді ОСОБА_1 складу дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2, 4 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, якими є грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків; невжиття заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом.
Під час розгляду скарги судді на рішення дисциплінарного органу Рада зважила на характер допущеного суддею ОСОБА_1 проступку, його наслідки, ступінь її вини, особу судді, досвід її роботи на посаді, її позитивну характеристику й дійшла висновку, що пропорційним та достатнім буде застосування до судді ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді попередження.
17. Відповідаючи на доводи скарги про наявність в оскаржуваному рішенні суперечливих та взаємовиключних висновків, Велика Палата не вбачає в них об`єктивних підстав, які б давали вагомі причини засумніватися в правильності актів як дисциплінарного органу, так і ВРП про вчинення скаржницею поставлених їй за провину дисциплінарних проступків.
Справді, в оскарженому рішенні Ради є формулювання, в яких остання в одному місці мовить, що "відкладення розгляду справ № 452/1561/17, 452/979/18, 452/710/18, 452/2093/18, 452/2285/18, 452/2173/18, 452/126/19, 452/147/19, 452/556/19, 452/1508/19, 452/1507/19, 452/1950/19, 452/2202/19, 452/1900/19, 452/1935/19, 452/1723/19, 452/1782/19, 452/2971/19 у зв`язку з відповідними клопотаннями осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, не свідчить про безпідставне затягування чи невжиття суддею ОСОБА_1 заходів для розгляду справи у строк, визначений законом.", а далі по тексту зазначає, що " під час розгляду справ № 452/1561/17, 452/979/18, 452/710/18, 452/2093/18, 452/2285/18, 452/2173/18, 452/126/19, 452/147/19, 452/556/19, 452/1508/19, 452/1507/19, 452/1950/19, 452/2202/19, 452/1900/19, 452/1935/19, 452/1723/19, 452/1782/19, 452/2971/19 суддя не вжила заходи щодо їх розгляду у встановлений статтями 38, 277 КУпАП строк, чим вчинила дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", а саме невжиття заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом.".
Із зіставлення кількості та номерів справ можна побачити, що стосовно цих справ ВРП наче робить взаємозаперечні висновки.
Попри таку зовнішньо видиму "суперечність", яка може підпадати під ознаки механічної (технічної) помилки (похибки, описки), Велика Палата не вбачає сутнісних, смислових чи базових відмінностей, які би вказували на існування "суперечностей". У контексті сказаного звертає на себе увагу те, що дисциплінарний орган не встановив обставин і не кваліфікував їх так, що можна було визнати, що в кожній з вісімнадцяти перелічених вище справ їхній розгляд відкладався з поважних причин. Навпаки, цей орган кваліфікував такого роду дії судді як порушення. ВРП погодилася з фактичними і юридичними підставами оцінки дій судді ОСОБА_1 та не поставила під сумнів висновки дисциплінарного органу про те, що відкладення розгляду кожної зі згаданих вище справ відбувався внаслідок грубої недбалості судді, що призвела до настання поставлених їй за провину наслідків. По суті Рада під час перегляду рішення дисциплінарного органу не змінила кваліфікацію діянь судді, а лишень змінила вид стягнення в межах санкції.
У рішенні ВРП немає видимих, акцентованих, доладних чи дотичних меті мотивації рішення аргументів, з яких би можна було побачити, що ВРП утвердилася в думці, що розгляд вісімнадцяти справ про адміністративні правопорушення поза встановленим законом строками їхнього розгляду відбувався з поважних причин.
Отож, хоча в тексті оскарженого рішення ВРП є формулювання, яке скаржниця розцінює як таке, що виправдовує її, насправді це формулювання є просто (голослівними) виразом, який не містить під собою фактичних і юридичних підстав.
19. Немає підстав вважати, що дисциплінарний орган, коли ухвалював оскаржуване рішення, не надав значення характеристиці особи скаржниці та обставинам, що мають значення для вибору виду стягнення. Як видно зі змісту Спірного рішення, при виборі стягнення у виді попередження Рада взяла до уваги характер допущеного суддею ОСОБА_1 проступку, його наслідки, ступінь її вини, особу судді, досвід її роботи на посаді, її позитивну характеристику.
В аспекті викладеного Велика Палата погоджується з висновком ВРП про те, що застосований вид дисциплінарного стягнення є співмірним та пропорційним вчиненому з огляду на всі досліджені обставини.
20. З огляду на обсяг встановлених обставин та їх правову оцінку відхиленню підлягають і твердження скаржниці про те, що це рішення не містить мотивів, з яких ВРП дійшла висновків щодо наявності підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
21. Наведені у скарзі інші міркування, які деталізують згадані вище, не спростовують правильності висновків ВРП.
22. Велика Палата вважає, що наведені в Спірному рішенні результати розгляду скарги судді ОСОБА_1 на рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП вмотивовані, ґрунтуються на належних і допустимих доказах, рішення ухвалене на підставі закону та з урахуванням принципу пропорційності. Передбачених статтею 52 Закону № 1798-VIII обов`язкових підстав для скасування Спірного рішення ВРП немає. Рада діяла в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом № 1798-VIII.
23. У скарзі до ВРП на рішення її Першої Дисциплінарної палати представники судді навели доводи про його протиправність і необхідність прийняття запропонованого у скарзі рішення. ВРП навела мотиви незгоди з ними, зміст яких викладений у цій постанові. Доводи тієї скарги в основному перекликаються з міркуваннями та вимогами, які містяться у скарзі на Спірне рішення.
Велика Палата не вбачає у скарзі представників скаржниці доводів чи аргументів, що були б вагомими чи відмінними від наведених у скарзі до ВРП настільки, щоб задовольнити їх та ухвалити рішення про скасування рішення про притягнення судді ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. У контексті цього слід визнати необґрунтованими і непереконливими твердження авторів скарги про протиправність оскаржуваного рішення.
24. Велика Палата не знаходить в аргументах скаржниці обставин, які б указували, що сукупність та характер вчиненого суддею діяння не давали Раді причин не погодитися з висновками дисциплінарної палати про те, що суддя вчинила дисциплінарні проступки, передбачені пунктами 2, 4 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII", а саме невжиття заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом. Отже, з огляду на встановлені обставини Велика Палата дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення ВРП.
Керуючись статтями 243, 266, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду