П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2 листопада 2021 року
м. Київ
Справа № 925/1351/19
Провадження № 12-35гс21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого судді Князєва В. С.,
судді-доповідача Рогач Л. І.,
суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В.,
за участю секретаря судового засідання Салівонського С. П., учасників справи:
ОСОБА_1 - Комлик І. С.
Державного підприємства "Машинобудівний завод "Оризон" - Назаренко С. А.
прокуратури - Міхед О. В.
розглянула касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22 вересня 2020 року (судді Верховець А. А., Остапенко О. М., Пантелієнко В. О.) та рішення Господарського суду Черкаської області від 18 червня 2020 року (суддя Спаських Н. М.) у справі № 925/1351/19 за заявою Державного підприємства "Машинобудівний завод "Оризон" (далі - ДП "МЗ "Оризон") до ОСОБА_1 про витребування майна, скасування запису про право власності, реєстрацію права власності у межах справи № 10/2180 за заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Сміла до ДП "МЗ "Оризон" про банкрутство.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Ліквідатор ДП "МЗ "Оризон" звернувся до Господарського суду Черкаської області в межах справи № 10/2180 про банкрутство за заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Сміла до ДП "МЗ "Оризон" із заявою до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння, у якій просив прийняти позовну заяву до розгляду та:
- витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь заявника нежитлову будівлю корпусу № 19, яка складається з виробничого корпусу літ. А-1 та адміністративно-побутових приміщень літ. А-3, реєстраційний номер 8334291711105, розташовану на АДРЕСА_1, площею 1 429,5 кв. м.;
- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 27196984 від 25 липня 2018 року про право власності ОСОБА_1 на нежитлову будівлю корпусу № 19, до складу якої входять виробничий комплекс літ. А-1 та адміністративно-побутові приміщення літ. А-3, за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер нерухомого майна: 833429171105 (запис внесений до Державного реєстру приватним нотаріусом Романій Н. В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 42227962 від 25 липня 2018 року);
- зареєструвати право власності ДП "МЗ "Оризон" на зазначене нерухоме майно.
1.2. Зазначав, що нерухоме майно (нежитлова будівля корпусу № 19, до складу якої входять виробничий комплекс літ. А-1 та адміністративно-побутові приміщення літ. А-3, за адресою: АДРЕСА_2 ) вибуло з володіння ДП "МЗ "Оризон" поза його волею за результатами продажу на прилюдних торгах ОСОБА_2, що відбулись із порушенням Порядку відчуження об`єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 червня 2007 року № 803 та статуту підприємства. При цьому легалізація покупцем придбаного майна шляхом нотаріального оформлення права власності та отримання свідоцтва про право власності на придбане майно не відбулася.
1.3. Моментом, з якого нерухоме майно вибуло з володіння ДП "МЗ "Оризон" поза його волею, є проведена ОСОБА_2 державна реєстрація спірного нерухомого майна, здійснена останнім на підставі рішення Смілянського міськрайонного суду від 17 березня 2008 року у справі № 2-705/2008 про визнання дійсним договору купівлі-продажу, укладеного за результатами проведення прилюдних торгів, та про визнання права власності на придбане з прилюдних торгів майно - адміністративно-побутові та виробничі приміщення корпусу № 19 за адресою: АДРЕСА_1 .
1.4. На час подання заяви спірне нерухоме майно перебуває в ОСОБА_1, а право на подання віндикаційного позову про витребування майна, на думку ДП "МЗ "Оризон", виникло в нього як у законного власника спірного майна з моменту прийняття Апеляційним судом Черкаської області постанови про скасування рішення Смілянського міськрайонного суду від 17 березня 2008 року у справі № 2-705/2008, тобто з 2 грудня 2016 року.
1.5. Відповідач проти задоволення заяви заперечив, вважає, що оскільки рішення про проведення аукціону не скасовано, то до первісного покупця спірного майна перейшли права власника, майно продано на виконання судового рішення, а також до заявлених позовних вимог просив застосувати позовну давність.
2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Господарський суд Черкаської області рішенням від 18 червня 2020 року позов ДП "МЗ "Оризон" задовольнив частково; витребував із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ДП "МЗ "Оризон" нежитлову будівлю корпусу № 19, яка складається з виробничого корпусу літ. А-1 та адміністративно-побутових приміщень літ. а-3, розташовану по АДРЕСА_1, площею 1 429,5 кв. м; скасував у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 27196984 від 25 липня 2018 року про право власності ОСОБА_1 на зазначене нерухоме майно (запис внесений до Державного реєстру приватним нотаріусом Романій Н. В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 42227962 від 25 липня 2018 року). У решті вимог у позові відмовив.
2.2. Суд встановив, що продаж спірного майна відбувся за результатами проведення аукціону (прилюдних торгів) і рішення про визнання покупця ОСОБА_2, оформлене протоколом від 15 лютого 2008 року, не скасовано. Водночас дійшов висновку про те, що право власності на спірне майно після проведення такого аукціону залишилося в продавця - ДП "МЗ "Оризон", оскільки ОСОБА_2 не було видано свідоцтво про право власності на спірний об`єкт, а реєстрація його права власності здійснювалася на підставі судового рішення, у подальшому скасованого.
2.3. Також суд вказав, що спосіб захисту порушеного права позивач обрав правильно, адже за наведених обставин позивачу достатньо заявити позов про витребування майна у останнього власника як у добросовісного набувача відповідно до приписів статті 388 Цивільного кодексу України, а не визнавати недійсними всі угоди купівлі-продажу щодо цього майна.
2.4. Разом із цим, суд першої інстанції зазначив, що поданий 15 листопада 2019 року позов у цій справі є таким, що пред`явлений у межах позовної давності, оскільки позовну давність за обставинами порушення права в цьому випадку слід обраховувати з 2 грудня 2016 року - моменту прийняття рішення Апеляційним судом Черкаської області про скасування рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 17 березня 2008 року у справі № 2-705/2008 про визнання права власності на спірний об`єкт за ОСОБА_2 .
2.5. Північний апеляційний господарський суд постановою від 22 вересня 2020 року рішення суду першої інстанції залишив без змін, зазначивши, зокрема, про те, що нездійснення покупцем ОСОБА_2 державної реєстрації свого права власності на придбане майно засвідчує, що перехід права власності на спірне майно не підтверджено належним чином, а правочин, який виник між сторонами за результатами прилюдних торгів, є нікчемним з огляду на недотримання сторонами його нотаріальної форми.
2.6. Також апеляційний суд виснував, що ОСОБА_1 як останній набувач спірного майна не мав перешкод у доступі до законодавства та відповідних державних реєстрів, тож, проявивши розумну обачність, міг і повинен був знати про скасування 2 грудня 2016 року судового рішення, на підставі якого це майно було зареєстровано за ОСОБА_2, що ставить під обґрунтований сумнів його добросовісність як набувача за договором з 25 липня 2018 року.
3. Короткий зміст касаційної скарги, надходження справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду
3.1. У жовтні 2020 року ОСОБА_1 подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просив постанову Північного апеляційного господарського суду від 22 вересня 2020 року та рішення Господарського суду Черкаської області від 18 червня 2020 року в цій справі скасувати та прийняти нове рішення, яким заяву ДП "МЗ "Оризон" від 14 листопада 2019 року № 02-03/507 про витребування майна від ОСОБА_1 залишити без задоволення.
3.2. В обґрунтування доводів касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на ухвалення оскаржуваних рішень з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, зазначаючи, що початок перебігу позовної давності за вимогами про витребування майна в порядку статті 388 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) відліковується з моменту, коли особа дізналася про вибуття свого майна до іншої особи, яка згодом його відчужила добросовісному набувачу; суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що ДП "МЗ "Оризон" довідалося про наявність порушеного права з моменту прийняття Апеляційним судом Черкаської області постанови від 2 грудня 2016 року; суди неправильно застосували статті 267, 388 ЦК України, зокрема без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування цих норм, сформованих у подібних правовідносинах.
3.3. Скаржник також вказує, що суди попередніх інстанцій не спростували його доводів та не зважили на те, що ОСОБА_2 як перший набувач права власності на спірне майно набув його правомірно на підставі прилюдних торгів щодо примусової реалізації нежитлових приміщень на виконання судових рішень, результати яких недійсними не визнавались, і саме ці торги з продажу арештованого майна були правочином, на підставі якого відбувся перехід права власності від позивача до покупця. Відповідно суди безпідтавно не врахували приписи частини другої статті 388 ЦК України про те, що майно, продане в порядку виконання судового рішення, не може бути витребувано в добросовісного набувача.
3.4. На думку відповідача, суди не дотримали принципів правомірного втручання у право мирного володіння спірним майном, поклавши на нього надмірний індивідуальний тягар та не врахувавши неможливість отримати належну компенсацію від позивача, який вже понад 10 років перебуває у процедурі банкрутства.
3.5. У порушення приписів процесуального законодавства суди проігнорували відповідні твердження відповідача, наведені в його відзиві на позов, поясненнях та апеляційній скарзі, що призвело до прийняття помилкового судового рішення.
3.6. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 30 грудня 2020 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22 вересня 2020 року та рішення Господарського суду Черкаської області від 18 червня 2020 року, надав учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу, а ухвалою від 10 червня 2021 року справу № 925/1351/19 передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
3.7. Обґрунтовуючи підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вказав про наявність у цій справі проблематики, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування статті 261 ЦК України, а саме визначення початкового моменту перебігу позовної давності, зокрема чи має перебіг позовної давності розпочинатись з моменту вибуття спірного майна з володіння боржника, чи з моменту скасування судового рішення, на підставі якого набуто право власності на спірне майно, при розгляді віндикаційних позовів.
3.8. На думку Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, з метою забезпечення однакового застосування норм права у подібних правовідносинах, які підлягають застосуванню, виникла необхідність передати цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду для відступу від висновку, викладеного в раніше ухваленому рішенні, а саме в постанові Верховного Суду України від 29 березня 2017 року у справі № 520/7194/13-ц, постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24 грудня 2019 року у справі № 265/7986/15-ц та від 14 квітня 2021 року у справі № 754/11747/18, щодо початку перебігу позовної давності з моменту скасування судового рішення, на підставі якого набуто право власності на спірне майно, а не з моменту вибуття спірного майна з володіння позивача.
4. Позиція учасників справи
4.1. У відзиві ліквідатор ДП "МЗ "Оризон" проти задоволення касаційної скарги заперечує, вважає, що за результатами прилюдних торгів право власності на спірне майно ОСОБА_2 не набув, оскільки не вчинив дій, необхідних для переходу права власності до нього, а саме не отримав відповідного свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів та не зареєстрував це право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за результатами аукціону, натомість здійснив державну реєстрацію на підставі рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області, у подальшому скасованого. Отже, на думку ліквідатора ДП "МЗ "Оризон", незважаючи на те, що результати торгів недійсними не визнавались, а ОСОБА_2, на виконання своїх обов`язків як покупця спірного нерухомого майна, сплатив належну за нього грошову суму, право власності в нього на це майно не виникло.
4.2. Черкаська обласна прокуратура у відзиві проти задоволення касаційної скарги також заперечує, зазначає, що висновки судів відповідають фактичним обставинам справи, а судові рішення прийнято з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
5. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
5.1. Згідно з протоколом проведення прилюдних торгів (аукціону) з продажу арештованого майна, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Стратег", 15 лютого 2008 року на прилюдних торгах (аукціоні), проведених за ініціативною відділу державної виконавчої служби Смілянського міськрайонного управління юстиції, ОСОБА_2 придбав:
- лот № 1 - "адміністративно-побутові приміщення корпусу № 19 "Машинобудівного заводу "Оризон" загального площею 383,48 кв. м, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2" за 122 144,00 грн;
- лот № 2 - "виробничі приміщення корпусу №19 "Машинобудівного заводу "Оризон", загальною площею 1 045,71 кв. м, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2", за 218 900,00 грн.
5.2. Відповідно до довідки Управління архітектури, регулювання, забудови та земельних відносин міста Смілянської міської ради № 1 від 25 січня 2008 року, відповідно до чергового плану міста та проведення впорядкування адресної нумерації, корпусу № 19, що належить ДП "МЗ "Оризон", надано нову адресу: АДРЕСА_1, тобто фактична адреса придбаних на аукціоні приміщень АДРЕСА_1, а не АДРЕСА_2, як вказано в протоколі.
5.3. ОСОБА_2, не отримавши свідоцтва про придбання з прилюдних торгів об`єкта нерухомості, за відсутності на час продажу цього майна з аукціону в заводу належним чином оформлених документів про право власності на об`єкт нерухомості, звернувся до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з позовом про визнання договору купівлі-продажу, не посвідченого нотаріально, дійсним та визнання права власності на придбане ним з прилюдних торгів майно - адміністративно-побутові та виробничі приміщення корпусу № 19.
5.4. 17 березня 2008 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області прийняв рішення у справі № 2-705/2008, яким позов ОСОБА_2 задовольнив повністю; визнав договір купівлі-продажу з прилюдних торгів майна дійсним; визнав за ОСОБА_2 право власності на спірне нерухоме майно.
5.5. Після прийняття Смілянським міськрайонним судом Черкаської області рішення у справі № 2-705/2008, 8 квітня 2008 року внесено запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на спірне нерухоме майно.
5.6. Реєстрація права власності на об`єкт нерухомого майна дала можливість у подальшому вчинити ряд правочинів купівлі-продажу щодо цього майна на користь інших набувачів, спірне нерухоме майно неодноразово було об`єктом перепродажу.
5.7. Як установили суди, станом на подання заяви про витребування майна, власником спірного майна зареєстрований ОСОБА_1 . Так, відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 157382952 від 24 лютого 2019 року, 25 липня 2018 року приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Романій П. В. посвідчив та зареєстрував у реєстрі за номером 7840 договір купівлі-продажу, за яким ОСОБА_1 придбав нежитлові будівлі корпусу № 19 (адміністративно-побутові та виробничі приміщення) за адресою: АДРЕСА_1, за ціною 203 300,00 грн.
5.8. Разом із цим постановою від 2 грудня 2016 року Апеляційний суд Черкаської області у справі № 22-ц/793/2389/16 рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності відмовив повністю.
6. Мотиви, з яких виходить Велика Палата Верховного Суду, та застосовані нею положення законодавства
6.1. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи, Велика Палата Верховного вважає за необхідне зазначити таке.
6.2. Відповідно до частин першої та другої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
6.3. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).
6.4. Держава забезпечує рівний захист усіх суб`єктів права власності застосуванням передбачених законодавством заходів. Регулювання, наведене в Главі 29 ЦК України, передбачає, зокрема, такі способи захисту права власності, як витребування майна із чужого незаконного володіння (віндикаційний позов) й усунення перешкод у реалізації власником права користування та розпорядження його майном (негаторний позов).
6.5. Власник має право витребувати майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України), незалежно від того, чи заволоділа ця особа незаконно спірним майном сама, чи придбала його у особи, яка не мала права відчужувати це майно.
6.6. При цьому стаття 400 ЦК України вказує на обов`язок недобросовісного володільця негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов`язку заінтересована особа має право пред`явити позов про витребування цього майна.
6.7. Разом з тим стаття 330 ЦК України передбачає можливість добросовісному набувачеві набути право власності на майно, відчужене особою, яка не мала на це права, як самостійну підставу набуття права власності (та водночас, передбачену законом підставу для припинення права власності попереднього власника відповідно до приписів статті 346 ЦК України). Так, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 ЦК України майно не може бути витребуване в нього.
6.8. Стаття 388 ЦК України містить сукупність підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Так, відповідно до частини першої вказаної норми якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
6.9. Тобто можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно).
6.10. Наявні в матеріалах справи докази та з`ясовані судами на їх підставі обставини свідчать про таке:
- спірне нерухоме майно було предметом продажу на прилюдних торгах з продажу арештованого майна, проведених за ініціативною відділу державної виконавчої служби Смілянського міськрайонного управління юстиції;
- ОСОБА_2 був учасником торгів та відповідно до протоколу від 15 лютого 2008 року переможцем щодо лотів № 1 та № 2 (спірне нерухоме майно).
6.11. Узагальнено висновки судів попередніх інстанцій за результатами розгляду справи та застосування приписів статті 388 ЦК України зводяться до того, що:
- за умови, що покупцю свідоцтво про право власності за результатами аукціону видано не було, а рішення суду про визнання за ним права власності скасовано, слід вважати, що право власності на спірне майно належним чином не перейшло; за такої обставини не має вирішального значення факт продажу спірного майна на виконання судового рішення, як передбачене законодавцем обмеження на витребування цього майна в добросовісного набувача;
- правочин, який виник за результатами прилюдних торгів являється нікчемним в силу недотримання сторонами нотаріальної форми правочину, у зв`язку із чим жодних правових наслідків за результатами його укладення не виникає
- спірне майно вибуло з володіння позивача поза його волею, що дає право позивачу витребувати майно у його останнього добросовісного набувача;
- ураховуючи те, що право власності за покупцем спірного майна зареєстровано згідно з рішенням суду, яке скасовано, з огляду на характер спірних правовідносин, встановлені судом обставини та застосовані правові норми, не вбачається невідповідності заходу втручання держави в право власності відповідача, який є останнім набувачем спірного майна у власність, критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, сформованим у сталій практиці Європейського суду з прав людини;
- позов подано в межах позовної давності, передбаченої для захисту порушеного права, про що позивач дізнався з 2 грудня 2016 року - дня прийняття постанови Апеляційним судом Черкаської області у справі № 22-ц/793/2389/16.
Щодо порядку вчинення правочину з реалізації спірного майна
6.12. Порядок відчуження та умови набуття права власності на підставі договорів, укладених за результатами торгів, має окрему специфіку залежно від предмета торгів і сфери їх проведення, у зв`язку з чим у кожному конкретному випадку необхідно ураховувати правила, установлені спеціальним законодавством.
6.13. Станом на момент проведення торгів щодо спірного нерухомого майна, правила проведення прилюдних торгів визначались Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5 (далі - Тимчасове положення), за яким прилюдні торги є спеціальною процедурою продажу майна, за результатами якої власником майна стає покупець, який у ході торгів запропонував за нього найвищу ціну (пункт 2.2 Тимчасового положення).
6.14. Розділом 6 Тимчасового положення унормовано порядок оформлення результатів торгів, за яким після повного розрахунку покупців за придбане майно, на підставі протоколу про проведення прилюдних торгів та копії документів, що підтверджують розрахунок за придбане майно, державний виконавець складає акт про проведені прилюдні торги і подає його на затвердження начальнику відповідного органу державної виконавчої служби; в акті зазначається: ким, коли і де проводилися прилюдні торги; коротка характеристика реалізованого майна; прізвище, ім`я та по батькові (назва юридичної особи), адреса кожного покупця; сума, внесена переможцем торгів за придбане майно; прізвище, ім`я та по батькові (назва юридичної особи) боржника, його адреса; дані про правовстановлювальні документи, що підтверджували право власності боржника на майно: назва правовстановлювального документа, ким виданий, посвідчений (для нотаріусів указувати прізвище, ім`я та по батькові, назви державної нотаріальної контори, нотаріального округу), дата видачі, посвідчення, N за реєстром, орган реєстрації, дата та номер реєстрації.
6.15. Затверджений акт державний виконавець видає покупцеві, копія ж акта надсилається стягувачу і боржникові.
6.16. На підставі цього акта нотаріус видає покупцеві свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.
6.17. Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, проведення процедури прилюдних торгів є правочином.
6.18. Такий висновок узгоджується й з нормами статей 650, 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України, які відносять до договорів купівлі-продажу купівлю-продаж на біржах, конкурсах, аукціонах, публічних торгах та визначають, що до таких договорів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
6.19. За встановленими судами попередніх інстанцій обставинами справи щодо спірного майна відбулася спеціальна процедура його продажу державним виконавцем на прилюдних торгах і висновків щодо неналежного виконання продавцем та покупцем своїх взаємних зобов`язань у правовідносинах купівлі-продажу чи неналежного оформлення державним виконавцем результатів проведеної процедури прилюдних торгів як способу вчинення правочину всупереч вимогам Тимчасового положення, Закону України "Про виконавче провадження" чи положенням цивільного законодавства судові рішення не містять.
6.20. Висновки суду апеляційної інстанції про нікчемність правочину з купівлі-продажу спірного майна в силу відсутності його нотаріального посвідчення не ґрунтуються на приписах законодавства, які б передбачали подальше нотаріальне посвідчення результатів здійснення процедури прилюдних торгів (аукціону) в межах виконавчого провадження, зафіксованих складеним державним виконавцем актом про проведені прилюдні торги.
6.21. Що ж до отримання покупцем свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, то видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів є окремою нотаріальною дією, передбаченою статтею 34 Закону України "Про нотаріат", спрямованою на посвідчення відповідного права покупця, тобто, юридичним оформленням факту, що відбувся на підставі правочину.
6.22. Як вбачається зі змісту пунктів 35, 36, 245 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5 (чинної на час виникнення спірних правовідносин), на відміну від дій з нотаріального посвідчення правочинів, нотаріус, який вчиняє нотаріальну дію з видачі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, не встановлює дійсні наміри кожної із сторін до вчинення правочину, який він посвідчує, а також відсутність у сторін заперечень щодо кожної з умов правочину, аперевіряє тільки факт набуття права власності на нерухоме майно саме цим набувачем та підтвердження цього права внаслідок проведення прилюдних торгів.
6.23. Відповідно до статті 655 ЦК України зміст зобов`язань сторін за договором купівлі-продажу полягає в тому, що одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
6.24. Виконавши обов`язок оплатити майно, покупець за договором купівлі-продажу в силу приписів статті 665 ЦК України отримує право пред`явити продавцеві, який відмовився передати річ, визначену індивідуальними ознаками, вимоги відповідно до статті 620 ЦК України, тобто, може витребувати це майно як управнена щодо продавця особа (за відсутності у покупця оформленого та зареєстрованого права власності на придбане майно).
6.25. Натомість продавець набуває право вимагати повернення майна покупцем у разі відмови від договору купівлі-продажу у випадках, визначених договором чи законом.
6.26. Тобто, права та обов`язки за договором купівлі-продажу виникають та виконуються щодо сторін договору, і саме їх виконання/невиконання створює відповідні правові наслідки для сторін договору, виникнення, зміну чи припинення правовідносини за договором. Питання ж оформлення свого права покупцем не охоплюється змістом зобов`язальних правовідносин сторін купівлі-продажу.
6.27. Тому постанова від 2 грудня 2016 року, якою Апеляційний суд Черкаської області у справі № 22-ц/793/2389/16 рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності відмовив повністю, не має вирішального значення для правовідносин, які склалися в межах процедури прилюдних торгів з реалізації спірного майна, а викладені у постанові висновки не мають юридичних наслідків для відповідача у цій справі в силу приписів частини другої статті 51 ГПК України.
6.28. Висновки судів попередніх інстанцій про нікчемність правочину з купівлі-продажу спірного майна в межах процедури прилюдних торгів (аукціону), про відсутність правових наслідків цієї процедури, як вчиненої на виконання судового рішення, не ґрунтуються на нормах матеріального права, суперечать наведеному вище законодавству та встановленим судами обставинам справи.