Постанова
іменем України
08 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 263/5194/15-к
провадження № 51-1628 км18
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду
у складі:
головуючого Анісімова Г.М.,
суддів Ковтуновича М.І., Луганського Ю.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Голубенко О.В.,
прокурора Нескородяного А.М.,
захисників Кінька М.В., Бадалова А.З. (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене
до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 12015050770000512,
за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця
м. Горлівки Донецької області, зареєстрованого у цьому АДРЕСА_1 ), жителя
АДРЕСА_2 ),
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115, пунктами 12, 13 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК), та
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та жителя
АДРЕСА_3 ),
у вчиненні злочинів, передбачених п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 185 КК,
за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Донецького апеляційного суду
від 15 березня 2021 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 24 грудня 2020 року ОСОБА_1 визнано винуватим та призначено йому за ч. 1 ст. 115, пунктами 12, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 70 КК остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі на строк 15 років з відбуванням у кримінально-виконавчій установі закритого типу.
Зараховано у строк відбування покарання термін перебування ОСОБА_1 під вартою з 10 лютого 2015 року по день набрання вироком законної сили включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
ОСОБА_2 визнано винуватим та призначено за п.12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК остаточне покарання, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі на строк 12 років з відбуванням у кримінально-виконавчій установі закритого типу.
Судом вирішено питання щодо цивільного позову і речових доказів у справі.
За вироком суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винуватими у вчиненні злочинів
за таких обставин. ІНФОРМАЦІЯ_3 приблизно о 01:00 ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, у квартирі
АДРЕСА_4 під час конфлікту, що виник на ґрунті особистих неприязних відносин із ОСОБА_3, бажаючи настання її смерті, став умисно завдавати їй численних ударів руками і ногами в ділянку голови, обличчя, тулуба, верхніх та нижніх кінцівок. Після чого ОСОБА_1 узяв ніж і умисно завдав ним декілька ударів у ліве стегно, ліве вухо, по обох кистях потерпілої, заподіявши останній тілесні ушкодження. Потім ОСОБА_1 витягнув потерпілу ОСОБА_3 в оголеному вигляді з квартири і залишив біля гаража, розташованого в районі вказаного будинку, де вона померла від спричинених їй тілесних ушкоджень.
ІНФОРМАЦІЯ_4 в період приблизно з 01:00 до 01:15 ОСОБА_1 та ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, біля будинку за вищевказаною адресою під час конфлікту, що виник на ґрунті особистих неприязних відносин із
ОСОБА_4, діючи умисно, завдали останньому ударів руками в ділянку голови, а ОСОБА_1 також завдав ОСОБА_4 декілька ударів дерев`яною тростиною по голові.
Після зазначених дій ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 прийшли до скверу, розташованого за Драмтеатром на АДРЕСА_5, де у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник умисел на вчинення вбивства ОСОБА_4 . Так, ОСОБА_1, будучи особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, маючи на меті умисел на протиправне позбавлення життя ОСОБА_4, приблизно о 02:00 ІНФОРМАЦІЯ_4 на території, прилеглій
з південної сторони до фонтана, розташованого у сквері за вищевказаною адресою,
в момент, коли ОСОБА_4 сидів на лавці, завдав йому не менше двох ударів ногою в ділянку голови, а ОСОБА_2, діючи узгоджено з ним, завдав не менше двох ударів рукою та удару ногою в ділянку голови потерпілого. Коли від цих дій ОСОБА_4 упав на тротуарну плитку, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, діючи узгоджено, продовжили завдавати ударів ногами в ділянку голови потерпілого, при цьому кожен завдав не менше трьох ударів. Потім ОСОБА_1 дістав ніж, який був при ньому, попросив ОСОБА_2 тримати голову ОСОБА_4 для того, щоб він міг безперешкодно завдати удару ножем у шию потерпілого. Продовжуючи свої умисні дії, спрямовані на позбавлення життя ОСОБА_4, ОСОБА_2 став утримувати за голову потерпілого, а ОСОБА_1 завдав останньому удару ножем у ділянку шиї. Потім ОСОБА_1 передав ніж ОСОБА_2 та наступив на голову потерпілого, притиснувши її до землі,
а ОСОБА_2 завдав приблизно сім ударів ножем у ділянку шиї ОСОБА_4, також завдав удару ножем у ділянку задньої поверхні тулуба потерпілого. Після цього ОСОБА_1 з метою доведення спільного з ОСОБА_2 умислу на позбавлення життя ОСОБА_4 у цьому ж місці демонтував сміттєву урну, якою завдав близько шести ударів у ділянку голови потерпілого. ОСОБА_1 і ОСОБА_2 припинили завдавати ударів потерпілому, переконавшись, що від їх дій неминуче настане смерть потерпілого. Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_4 помер на місці.
Цього ж дня приблизно о 02:30 після скоєння в групі осіб із ОСОБА_1 умисного вбивства ОСОБА_4, ОСОБА_2, діючи умисно, перебуваючи біля лавочки у фонтана у вищевказаному сквері, таємно, шляхом вільного доступу з кармана куртки викрав майно, яке належить потерпілому ОСОБА_4, на загальну суму 750 грн, після чого з місця скоєння злочину втік, розпорядившись далі викраденим майном на свій розсуд.
Ухвалою Донецького апеляційного суду від 15 березня 2021 року вирок суду першої інстанції залишено без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.
Вимоги, викладені у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і невідповідністю призначеного покарання
ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м`якості.
Зазначає, що, залишаючи апеляційну скаргу прокурора без задоволення, апеляційний суд істотно порушив вимоги ст. 419 КПК, не надав обґрунтованої оцінки з`ясованим обставинам та прийняв рішення щодо залишення вироку суду першої інстанції без змін,
не навівши при цьому належних, достатніх мотивів та підстав для ухвалення цього рішення.
Зокрема, апеляційний суд не взяв до уваги доводів прокурора про перебування ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у момент вчинення злочинів у стані алкогольного сп`яніння, що є обставиною, яка обтяжує покарання. Крім того, ОСОБА_1 за короткий проміжок часу вчинив вбивство двох осіб, а ОСОБА_2 - вбивство та крадіжку. Апеляційний суд також не надав належної оцінки доводам прокурора щодо способу вчинення вбивства ОСОБА_4, а саме тому, що після побиття останнього засуджені почергово завдавали йому численних ударів ножем у шию. Проте ОСОБА_1 цього також виявилося замало і він, демонтувавши сміттєву урну, завдав нею ще кілька ударів по голові ОСОБА_4, який уже лежав на землі. Обраний спосіб вбивства ОСОБА_4, який був інвалідом з дитинства та внаслідок своїх психічних вад не був спроможний чинити опір насильницьким діям засуджених, вказує на нехтування загальнолюдськими моральними цінностями, крайню зневагу до людського життя, схильність ОСОБА_1 до скоєння особливо тяжких злочинів проти особи та неможливість його виправлення в разі застосування покарання у виді позбавлення волі на певний строк.
Прокурор указує, що повне невизнання засудженим ОСОБА_1 вини у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_3 та невизнання в повній мірі вини у вчиненні вбивства ОСОБА_4 свідчить про відсутність каяття з його боку.
За таких обставин, на думку прокурора, остаточно призначене засудженому
ОСОБА_1 судом першої інстанції за ч. 1 ст. 115, пунктами 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років не відповідає засадам та меті покарання, визначеним статтями 50, 65 КК. Враховуючи обставини вчинення злочинів, їх тяжкі та невиправні наслідки у виді смерті двох осіб, ставлення обвинуваченого до вчиненого, необхідно застосувати до засудженого ОСОБА_1 покарання у виді довічного позбавлення волі.
Прокурор також зазначає, що апеляційний суд залишив поза увагою доводи прокурора щодо необхідності призначення ОСОБА_2 більш суворого покарання за п. 12 ч. 2
ст. 115 КК, а саме покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років, оскільки
ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, вчинив особливо тяжкий злочин, об`єктом якого виступає право людини на життя, визнане Конституцією України найвищою соціальною цінністю, одразу після вчинення вбивства продовжив свою злочинну діяльність та вчинив крадіжку майна загиблого, провину у вчиненому злочині не визнав і не розкаявся, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку
ОСОБА_2 та неможливість його виправлення у разі застосування міри покарання, призначеної судом першої інстанції.
Позиції учасників судового провадження
У засіданні суду касаційної інстанції прокурор підтримав касаційну скаргу і просив її задовольнити.
Захисники заперечили проти задоволення касаційної скарги та просили оскаржене судове рішення залишити без змін.