Постанова
Іменем України
09 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 234/16/15-к
Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/804/184/21
Провадження № 51 - 821 км 21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Наставного В.В.,
суддів: Марчука О.П., Яковлєвої С.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Матвєєвої Н.В.,
прокурора Сингаївської А.О.,
захисника виправданих ОСОБА_2 адвоката Черненка С.К. у режимі
відеоконференції,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014050000000686 від 24 вересня 2014 року, щодо:
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Краматорська Донецької області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
за ст. 187 ч. 3, ст. 263 ч. 1 КК України,
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Краматорська Донецької області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,
за ст. 187 ч. 3, ст. 263 ч. 1 КК України,
за касаційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні Тупікала Д.Ю. на вирок Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 07 вересня
2020 року та ухвалу Донецького апеляційного суду від 13 липня 2021 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 07 вересня
2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано невинуватими у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 187 ч. 3, ст. 263 ч. 1 КК України, та виправдано: за ст. 187 ч. 3 КК України за недоведеністю в діянні обвинувачених складу кримінального правопорушення; за ст. 263 ч. 1 КК України за недоведеністю, що кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченими.
Прийнято рішення щодо речових доказів.
Органом досудового розслідування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачувалися у вчиненні кримінальних правопорушень за наступних обставин.
19 травня 2014 року ОСОБА_1, діючи умисно, з корисливих мотивів, вступив у попередню змову зі своїм братом ОСОБА_2 та чотирма невстановленими чоловіками на незаконне заволодіння майном. Реалізовуючи свої злочинні наміри, того ж дня приблизно о 13 годині 40 хвилин ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 прибули до пункту перепуску ТОВ "Краматорський завод енергетичного машинобудування" (далі - ТОВ "КЗЕМ"), розташованого за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, 10-в, де отримали відмову від працівників охорони у вільному доступі до території зазначеного підприємства. Після чого четверо невстановлених чоловіків, діючи за попередньою змовою з братами Добровими, напали на охоронців ТОВ "КЗЕМ", погрожуючи застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров`я, а саме застосуванням вогнепальної зброї, подолали опір охоронців ОСОБА_6, ОСОБА_7 і
ОСОБА_8 та незаконно разом із братами Добровими проникли в адміністративну будівлю вказаного підприємства, де із погрозами застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я, вчинили напад на директора
ТОВ "КЗЕМ" ОСОБА_9 і змусили забезпечити їм вільний доступ на охоронювану територію підприємства з метою незаконного заволодіння майном. У подальшому в період часу з 23 травня 2014 року по 25 травня 2014 року ОСОБА_2, діючи в рамках попередньої домовленості, шляхом вільного доступу незаконно проник на територію ТОВ "КЗЕМ" та заволодів майном ПП "Експерт-Центр", яке знаходилось там на відповідальному зберіганні, на загальну суму 1 728 гривень.
Крім того, 01 жовтня 2014 року в ході обшуку в квартирі за адресою: АДРЕСА_3, яка належить ОСОБА_10, виявлено та вилучено пристрій, виготовлений саморобним способом по типу компактного замаскованого стріляючого пристрою, який є нестандартною гладкоствольною однозарядною вогнепальною зброєю, та боєприпаси, які ОСОБА_1 зберігав за вказаною адресою без передбаченого законом дозволу.
Крім того, 01 жовтня 2014 року в ході обшуку за місце проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2, виявлено та вилучено пістолет "STALKER 914-S" № НОМЕР_1 калібру 9 мм, який є нестандартною гладкоствольною вогнепальною зброєю, який ОСОБА_2 зберігав без передбаченого законом дозволу.
Ухвалою Донецького апеляційного суду від 13 липня 2021 року зазначений вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено без зміни, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні Тупікала Д.Ю. - без задоволення.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала, а також короткий зміст поданих заперечень
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Вважає, що виправдання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ст. 187 ч. 3 КК України є незаконним, оскільки за встановленими судом фактичними обставинами вони вчинили кримінальне правопорушення. Указує на те, що висновки суду про підстави для виправдання братів ОСОБА_2 є суперечливими. Так, звертає увагу на те, що Доброви групою осіб вчинили озброєний напад на підприємство, погрожували вогнепальною зброєю охоронцям та директору, викрали майно ПП "Експерт-Центр", яке не мало жодного стосунку до взаємовідносин між ТОВ "КЗЕМ" та ПАТ "Технологічне і спеціальне обладнання" (далі - ПАТ "ТІСО"). Зазначає, що суд не застосував закон України про кримінальну відповідальність, який підлягав застосуванню, встановивши наявність підстав для кваліфікації дій обвинувачених за іншим складом злочину. Крім того, указує на те, що суд в порушення вимог ст. 415 ч. 3 КПК України не виконав вказівки апеляційного суду щодо призначення та проведення судово-бухгалтерської експертизи. Також зазначає, що суд апеляційної інстанції не встановив та не усунув зазначених порушень.
У запереченнях на касаційну скаргу прокурора виправдані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та їх захисник - адвокат Черненко С.К. просять залишити її без задоволення через необґрунтованість наведених прокурором доводів.
Від інших учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу прокурора не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні вважала касаційну скаргу обґрунтованою і просила її задовольнити частково, скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Захисник Черненко С.К. у судовому засіданні вважав касаційну скаргу прокурора необґрунтованою та просив залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Вирок суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду в частині виправдання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ст. 263 ч. 1 КК України та висновки судів у цій частині в касаційній скарзі не оспорюються.
Доводи касаційної скарги прокурора про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону є обґрунтованими.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно з вимогами ст. 373 ч. 1 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених ст. 284 ч. 1 пунктами 1 та 2 КПК.
Як встановлено у ст. 374 ч. 3 п. 1 КПК України, у разі визнання особи виправданою в мотивувальній частині вироку зазначаються формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.
У разі визнання особи виправданою у резолютивній частині вироку зазначаються прізвище, ім`я та по батькові обвинуваченого, рішення про визнання його невинуватим у пред`явленому обвинуваченні та його виправдання (ст. 374 ч. 4 п. 1 КПК).
Із мотивувальної частини вироку вбачається, що суд першої інстанції погодився з твердженням сторони обвинувачення та, дослідивши всі докази у їх сукупності, встановив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за допомогою чотирьох озброєних чоловіків, подолавши супротив охоронців, проникли на територію ТОВ "КЗЕМ", після чого, отримавши під примусом згоду диктора ОСОБА_11, у період часу з
23 травня 2014 року по 25 травня 2014 року ОСОБА_2 вивіз майно, яке вважав належним ПАТ "ТІСО".
Мотивуючи своє рішення про виправдування ОСОБА_2, суд першої інстанції зазначив, що в діях обвинувачених відсутня суб`єктивна сторона складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 187 ч. 3 КК України, через відсутність у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 умислу на заволодіння чужим майном, а також вказав і про відсутність об`єктивної сторони зазначеного злочину, оскільки негайного вилучення майна 19 травня 2014 року не відбулося.
Суд першої інстанції зауважив, що під час судового розгляду суд відповідно до вимог
ст. 19 Конституції України, ст. 9, 337 КПК України не вправі змінювати чи викладати іншим чином обставини кримінального правопорушення, зазначені в обвинувальному акті стороною обвинувачення, а за викладених обставин притягнення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності є неможливим, і дійшов у мотивувальній частині вироку до висновку про необхідність виправдування останніх у зв`язку з відсутністю в їх діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 187 ч. 3 КК України (ст. 284 ч. 1 п. 2 КПК України).
Разом з тим, у резолютивній частині вироку суд першої інстанції зазначив про виправдування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ст. 187 ч. 3 КК України за недоведеністю в діянні обвинувачених складу кримінального правопорушення
(ст. 373 ч. 1 ч. 3 КПК України).
Крім того, визнавши доведеними інкриміновані обставини щодо проникнення братами Добровими на територію ТОВ "КЗЕМ" з озброєними чоловіками, щодо погроз застосуванням зброєю охоронцям та директору зазначеного підприємства, щодо вивозу майна, суд не врахував, що відповідно до ст. 337 ч. 3 КПК України з метою ухвалення справедливого рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження.
Виходячи з наведеного, судом першої інстанції у порушення вимог статей 337, 374 КПК України допущено неконкретність та суперечності щодо підстав для виправдування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ст. 187 ч. 3 КК України, що в свою чергу ставить під сумнів законність та обґрунтованість судового рішення.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи виправдувальний вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2, у порушення вимог ст. 419 КПК України, зазначених порушень процесуального закону не усунув, своє рішення про залишення апеляційної скарги прокурора без задоволення належним чином не мотивував та дійшов передчасного висновку про законність та обґрунтованість вироку суду першої інстанції.
Отже, під час розгляду кримінального провадження судами першої та апеляційної інстанцій допущено порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки ставить під сумнів законність і обґрунтованість судових рішень, що у відповідності з вимогами ст. 438 ч. 1 п. 1 КПК України є підставою для скасування таких рішень.
За таких обставин, вирок суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в частині їх виправдання за ст. 187 ч. 3 КК України підлягають скасуванню із призначенням нового розгляду в суді першої інстанції, а касаційна скарга прокурора - задоволенню частково.
При новому розгляді в суді першої інстанції необхідно врахувати наведене, перевірити інші доводи касаційної скарги прокурора щодо наявності у діях ОСОБА_1 та ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення, щодо проведення судово-бухгалтерської експертизи, судовий розгляд здійснити відповідно до вимог КПК України та прийняти законне і обґрунтоване рішення. Висновки суду щодо оцінки доказів належить викласти у вироку в точних судженнях, які виключали б сумніви з приводу достовірності того чи іншого доказу, а висновки суду за наслідками розгляду не мають містити суперечностей.
Керуючись ст.ст. 436, 438 КПК України, Суд