Постанова
Іменем України
07 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 953/5210/21
провадження № 51-2863км21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Слинька С. С.,
суддів Марчука О. П., Матієк Т. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Гапон С. А.,
прокурора Костюка О. С.,
розглянув у судовому засіданні матеріали провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 27 травня 2021 року про відмову у відкритті провадження за її апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 29 березня 2021 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова ухвалою від 29 березня 2021 року задовольнив частково скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого Харківського РУП № 1 ГУНП у Харківській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) та зобов`язав слідчого розглянути заяву ОСОБА_1 від 22 березня 2021 року в порядку ст. 214 КПК України.
Харківський апеляційний суд ухвалою від 27 травня 2021 року, керуючись положеннями ст. 399 КПК України, відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на вказану ухвалу слідчого судді, оскільки це рішення не підлягає оскарженню в апеляційному порядку відповідно до статей 307, 309 КПК України.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_1, вказуючи на незаконність та необґрунтованість ухвали слідчого судді та ухвали апеляційного суду, просить їх скасувати й призначити новий розгляд у суді першої інстанції через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні, висловивши свої доводи, підтримав частково касаційну скаргу та просив скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
При цьому ст. 412 КПК України передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК України, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто його має бути ухвалено компетентним судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими згідно зі ст. 94 цього Кодексу. Також суд у своєму рішенні повинен навести належні, достатні мотиви та підстави для його ухвалення.
Проте ухвала апеляційного суду цим вимогам не відповідає.
Положеннями ч. 1 ст. 303 КПК України встановлено, що на досудовому провадженні, серед іншого, може бути оскаржено бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Статтею 399 КПК України регламентовано дії судді-доповідача в процесі вирішення питання про прийняття апеляційної скарги судом апеляційної інстанції. Зокрема у ч. 4 ст. 399 КПК України зазначено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Як убачається з матеріалів провадження, 23 березня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність слідчого Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за її заявою від 22 березня 2021 року.
Слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова ухвалою від 29 березня 2021 року задовольнив частково скаргу ОСОБА_1 та зобов`язав слідчого розглянути заяву ОСОБА_1 від 22 березня 2021 року в порядку ст. 214 КПК України. Відмовив у задоволені скарги в іншій частині.
Не погоджуючись із таким рішенням слідчого судді, ОСОБА_1 оскаржила його до апеляційного суду з поданням відповідної апеляційної скарги, у якій порушувала питання про скасування зазначеної ухвали слідчого судді та постановлення нової ухвали.
Апеляційний суд відмовив у відкритті провадження за вказаною апеляційною скаргою.
Як убачається зі змісту оскаржуваної ухвали апеляційного суду, рішення про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження на ухвалу слідчого судді було прийнято на підставі ч. 4 ст. 399 КПК України, яка передбачає, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
З таким висновком апеляційного суду колегія суддів касаційного суду не може погодитись з огляду на наступне.
Рішенням Конституційного Суду України від 17 червня 2020 року № 4-р(ІІ)/2020 визнано неконституційним положення ч. 3 ст. 307 КПК України в частині заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення.
Тобто вказане положення ч. 3 ст. 307 КПК України втратило чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Статтею 5 КПК України передбачено, що процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
Відповідно до висновку, сформульованого у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15 лютого 2021 року (справа № 133/3337/19, провадження № 51-453кмо20), оскарженню в апеляційному порядку підлягають ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, які постановлені після визнання неконституційними положень ч. 3 ст. 307 КПК України, тобто з 17 червня 2020 року. Якщо така ухвала слідчого судді постановлена до 17 червня 2020 року і на час ухвалення Рішення Конституційного Суду України від 17 червня 2020 року № 4-р(ІІ)/2020 та набрання ним чинності ще не закінчився встановлений у п. 3 ч. 2 та ч. 3 ст. 395 КПК України строк апеляційного оскарження певною особою ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, то в такої особи виникає право апеляційного оскарження вказаної ухвали слідчого судді.
Згідно з матеріалами провадження ухвала слідчого судді Київського районного суду м. Харкова була постановлена 29 березня 2021 року, тобто після ухвалення названого Рішення Конституційного Суду України.
Таким чином, постановляючи оскаржене рішення, суддя-доповідач допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, яке перешкодило апеляційному суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
За таких обставин касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а ухвала апеляційного суду - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого слід врахувати викладене та прийняти законне й обґрунтоване рішення.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Верховний Суд