Постанова
Іменем України
07 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 946/1753/20
провадження № 51-3003км21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Слинька С. С.,
суддів Марчука О. П., Матієк Т. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Гапон С. А.,
прокурора Мазепіної М. В.,
особи, щодо якої закрито
кримінальне провадження ОСОБА_1,
захисників Воронкова В. О., Маковецького С. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019000000000973, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), такого, що судимості не має,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 186 КК України,
за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Одеського апеляційного суду від 15 квітня 2021 року щодо ОСОБА_1 .
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 12 січня 2021 року кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 186 КК України закрито на підставі ч. 6 ст. 9, частин 1, 5 ст. 28, п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку із закінчення строку досудового розслідування, передбаченого ст. 219 цього Кодексу. Також скасовано застосовані під час досудового розслідування заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі арешт майна та запобіжний захід щодо ОСОБА_1 .
Одеський апеляційний суд ухвалою від 15 квітня 2021 року вищевказану ухвалу щодо ОСОБА_1 змінив та виключив з абзацу 2 резолютивної частини цього рішення посилання суду на положення ч. 6 ст. 9 та частин 1, 5 ст. 28 КПК України, як на підстави закриття кримінального провадження. В іншій частині ухвалу залишив без змін.
Вимоги та узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги, а також позиції інших учасників кримінального провадження
У касаційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, посилаючись на істотні порушення кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Обґрунтовуючи свої вимоги, зазначає, що апеляційний суд не здійснив належної перевірки апеляційної скарги сторони обвинувачення та всупереч ст. 370, ч. 2 ст. 419 КПК України не спростував її доводів про допущення місцевим судом порушень у частині встановлення перебігу строку досудового розслідування у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 . Вказує, що апеляційний суд не звернув уваги на те, що з 15 жовтня 2019 року у цьому провадженні почалася стадія ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у порядку ст. 290 КПК України та ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 березня 2020 року стороні захисту встановлено строк для такого ознайомлення до 16 березня 2020 року, а тому цей суд, не врахувавши положення ст. 219 КПК України та без дослідження доказів, які прямо стосувалися обчислення строків досудового розслідування, необґрунтовано погодився із рішенням місцевого суду про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_1 у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування. Також вказує, що розгляд цього провадження в суді першої та апеляційної інстанцій було здійснено без участі потерпілої сторони, належним чином не повідомленої про дату, час і місце судового засідання, що з огляду на положення ст. 412 КПК України є безумовною підставою для скасування судового рішення.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Златі Д. С., посилаючись на безпідставність викладених у касаційній скарзі доводів, просить залишити ухвалу суду апеляційної інстанції без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.
Позиції учасників судового провадження в судовому засіданні суду касаційної інстанції
Прокурор Мазепіна М. В., висловивши свої доводи, підтримала касаційну скаргу сторони обвинувачення.
ОСОБА_1, захисники Воронков В. О. та Маковецький С. В., висловивши свої доводи проти задоволення касаційної скарги, кожен окремо, просили постановлену ухвалу апеляційного суду залишити без змін.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Частиною 1 статті 433 КПК України передбачено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно з вимогами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та мотивованим, тобто його має бути ухвалено компетентним судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, які було досліджено під час судового розгляду й оцінено відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Також суд у своєму рішенні повинен навести належні, достатні мотиви та підстави для його ухвалення.
Перевіряючи доводи прокурора про допущення судами істотного порушення вимог кримінального процесуального закону при вирішенні питання про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_1 у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування, колегія суддів дійшла до такого.
Положеннями ст. 219 КПК України визначено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення у ЄРДР до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження (ч. 1 ст. 219 КПК України); з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину (п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України).
Відповідно до ч. 5 ст. 219 КПК України строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки досудового розслідування.
Період з моменту повідомлення сторони захисту про завершення досудового розслідування у порядку, визначеному ст. 290 КПК України, та відкриття матеріалів провадження для ознайомлення у строки досудового розслідування не включається. Проте факт завершення досудового розслідування має бути належно підтверджений, як і факт повідомлення цієї інформації стороні захисту. Тобто у строк досудового розслідування не включається весь період часу з моменту направлення або безпосереднього вручення такого повідомлення стороні захисту про завершення досудового розслідування до моменту закінчення ознайомлення цієї сторони з матеріалами досудового розслідування.
Схожу правову позицію про темпоральний відлік строків досудового розслідування висловлено у постанові колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (постанова від 15 вересня 2021 року у справі № 711/3111/19, провадження № 51-2890км19).
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що 27 червня 2019 року ОСОБА_1 у кримінальному провадженні за № 120191601500001167 від 01 червня 2019 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 186 КК України, що відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином (т. 1, а. к. п.193-195).
Надалі постановою першого заступника Генерального прокурора Сторожука Д. А. від 20 серпня 2019 року строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 27 вересня 2019 року (т. 1, а. к. п. 203-209).
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 26 вересня 2019 року слідчому відмовлено у задоволенні його клопотання про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 120191601500001167 (т. 1, а. к. п. 168-169).
Постановою слідчого від 27 вересня 2019 року досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні зупинено у зв`язку із хворобою підозрюваного ОСОБА_1, постановою від 11 жовтня 2019 року відновлено це розслідування (т. 1, а. к. п. 21, реєстр п. 33; а. к. п. 170-173).
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2019 року було відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 120191601500001167 (т.1, а. к. п. 176-177).
Тобто 11 жовтня 2019 року вважався останнім днем досудового розслідування у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1, оскільки тримісячний строк досудового розслідування з моменту оголошення ОСОБА_1 про підозру сплинув.
При цьому, як видно із матеріалів провадження, 15 жовтня 2019 року матеріали досудового розслідування за № 12019000000000973 відносно підозрюваного ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 186 КК України прокурором виділені в окреме провадження з матеріалів досудового розслідування № 120191601500001167 від 01 червня 2019 року та, у відповідності до положень ч. 1 ст. 290 КПК України, у цей же день підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування (т. 1, а. к п. 183-184; т. 2, а. к. п. 113-117, реєстр п. п. 93-98; 103-111; 117; 119-127; 138; 139).
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 березня 2020 року стороні захисту встановлено строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до 16 березня 2020 року (т. 2, а. к. п. 120, реєстр п. 39).
Як свідчать матеріали кримінального провадження, обвинувальний акт у виділеному кримінальному провадженні № 2019000000000973 від 15 жовтня 2019 року щодо ОСОБА_1 датований 16 березня 2020 року та зареєстрований Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області 20 березня 2020 року (т. 1, а. к. п. 1; т. 2, а. к. п. 100-123).
Однак, з огляду на те, що кінцевою датою строку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні було 11 жовтня 2019 року, то постанова прокурора про виділення матеріалів кримінального провадження від 15 жовтня 2019 року була прийнята поза межами строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 120191601500001167 від 01 червня 2019 року, як і поза межами цього строку були прийняті процесуальні рішення, а саме повідомлення про завершення досудового розслідування учасникам кримінального провадження, надання доступу до матеріалів кримінального провадження, складання обвинувального акта та надіслання його до місцевого суду.
Крім того, колегія суддів касаційного суду, перевіряючи матеріали провадження, звертає увагу на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24 квітня 2020 року за результатами розгляду скарги адвоката Лазаренко А. С. в інтересах ОСОБА_1, якою скасовано постанову старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України Сватко О. В. від 27 вересня 2019 року про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 120191601500001167 від 01 червня 2019 року у зв`язку із хворобою підозрюваного ОСОБА_1 (т. 1, а. к. п. 217, 232).
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_1 .
Доводи прокурора про порушення вимог п. 5 ч. 2 ст. 412 КПК України в ході розгляду кримінального провадження судами попередніх інстанцій не знайшли свого підтвердження.
Відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 412 КПК України судове рішення підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання.
Перевіряючи матеріали кримінального провадження колегією суддів, було встановлено те, що під час розгляду 11 січня 2021 року у місцевому суді клопотання ОСОБА_1 про закриття кримінального провадження щодо нього представник потерпілого ТОВ "Мегелан Плюс" - Гриценко А. О. був відсутній.
При цьому про призначення вищевказаного судового засідання потерпілому, а саме ТОВ "Мегелан Плюс", було повідомлено належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення, яке міститься у матеріалах провадження (т. 2, а. к. п. 160).
Що стосується розгляду цього провадження апеляційним судом, то про час і місце розгляду апеляційної скарги прокурора на ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 12 січня 2021 року потерпілому ТОВ "Мегелан Плюс" та представнику цього ТОВ було надіслано відповідні повідомлення.
З урахуванням того, що участь потерпілої сторони ТОВ "Мегелан Плюс" під час апеляційного розгляду не була обов`язковою, апеляційний суд з дотриманням порядку, передбаченого процесуальним законом, здійснив розгляд апеляційної скарги на зазначену ухвалу районного суду за відсутності потерпілої сторони.
Крім того, з технічних записів судових засідань, які відбулися в судах першої та апеляційної інстанцій (11 січня та 15 квітня 2021 року) вбачається, що учасники судового провадження не заперечували проти проведення судових засідань за відсутності потерпілої сторони.
Таким чином, доводи прокурора про допущення порушень судами вимог п. 5 ч. 2 ст. 412 КПК України є необґрунтованими.
Безпідставними виявились і доводи прокурора про порушення апеляційним судом вимог процесуального закону, зокрема статей 23, 370, 419 КПК України.
За правилами частин 1, 3 ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду. Але у разі, коли суд першої інстанції дослідив усі можливі докази з дотриманням засади безпосередності, а суд апеляційної інстанції погодився з ними, то суду апеляційної інстанції немає потреби знову досліджувати ці докази в такому ж порядку, як це було зроблено в суді першої інстанції. Для прийняття рішення апеляційному суду достатньо перевірити ці докази.
Під час перевірки доводів апеляційної скарги прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, на ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 12 січня 2021 року апеляційний суд дійшов висновку, що вона підлягає частковому задоволенню.
При цьому, з огляду на зміст цієї апеляційної скарги, жоден із її доводів не залишився поза увагою апеляційного суду та на кожен із них суд в оскаржуваній ухвалі дав належну відповідь, навівши докладні мотиви свого рішення.
Разом із цим, дійшовши відповідних висновків у цьому рішенні, апеляційний суд, врахувавши встановлені судом першої інстанції фактичні обставини кримінального провадження й докази, досліджені й перевірені місцевим судом під час судового засідання, яким цей суд надав відповідну правову оцінку, погодився із його рішенням про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_1 .
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що апеляційний суд, обґрунтовуючи свій висновок про підстави закриття провадження, не давав іншу оцінку доказам, ніж ту, яку дав суд першої інстанції, про що йдеться в касаційній скарзі прокурора.
При цьому, як вбачається із технічного запису судового засідання апеляційного суду від 15 квітня 2021 року, будь-яких клопотань від учасників провадження, в тому числі і від прокурора у порядку ч. 3 ст. 404 КПК України про повторне дослідження доказів, які прямо стосувалися обчислення строків досудового розслідування, не було заявлено.
Враховуючи наведене, апеляційний розгляд здійснено з дотриманням вимог статей 405, 404 КПК України, а постановлена ухвала щодо ОСОБА_1 відповідає вимогам статей 370, 419 КПК України.
Таким чином, у ході перевірки матеріалів провадження колегія суддів касаційного суду не встановила підстав для задоволення касаційної скарги прокурора.
Істотного порушення вимог кримінального процесуального закону з боку судів попередніх інстанцій, як про це вказує сторона обвинувачення у касаційній скарзі, касаційний суд не встановив, а тому підстави для задоволення касаційної скарги прокурора відсутні.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Верховний Суд